Рішення

від 03.02.2025 по справі 916/2646/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2646/23

Господарський суд Одеської області у складі

судді Малярчук І.А.,

секретаря судового засідання: Бурмехи В.С.,

за участю представників сторін:

від прокурора: Тунік В.М. - посвідчення №073394 від 01.03.2023,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Вовк О.Є. - за ордером ВН№1197994 від 07.07.2023,

від третьої особи: не з`явились,

дослідивши матеріали справи №916/2646/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області (67620, Одеська обл., Одеський р-н, с. Вигода, вул. Нова, буд. 33-а, Код ЄДРПОУ 04377701) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, Код ЄДРПОУ 31595602), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, Код ЄДРПОУ 40055626) про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

21.06.2023 за вх.№3130/23 Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ, в якій просив суд: розірвати договір купівлі-продажу від 22.02.2010 р., укладений між Васильківською сільською радою Біляївського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 525; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ повернути Вигодянській сільській раді Одеського району Одеської області нежитлову будівлю Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Василівка, вул. Центральна, 73 (колишня адреса: Одеська область, Одеський район, с. Василівка, вул. Леніна, 73), шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

В обґрунтування підставності звернення із позовом до суду, прокурор послався на те, що нежитлова будівля Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв.м., розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Василівка, вул. Центральна, 73, є пам`яткою архітектури місцевого значення та набута ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ у власність на підставі укладеного з Васильківською сільською радою Біляївського району Одеської області договору купівлі-продажу від 22.02.2010, однак ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ не здійснюється належна експлуатація та утримання будівлі-пам`ятки у відповідності до приписів законодавства України з дотримання державних стандартів, норм та правил в сфері охорони культурної спадщини, що істотно порушує укладений договір та завдає шкоди державним інтересам у сфері охорони культурної спадщини, в частині збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення, що на думку прокурора, є підставою для розірвання відповідного договору із похідною від цього вимогою про повернення будівлі-пам`ятки до комунальної власності.

19.07.2023 ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ було подано до суду відзив за вх.№ 24458/23 на позовну заяву, в якому останнє просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора, з посиланням на те, що істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет та ціна, у той же час прокурором не ставиться під сумнів своєчасна та остаточна оплата вартості придбаного майна (нежитлової будівлі Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького)), відтак здійснивши оплату Васильківською сільською радою Біляївського району Одеської області як власником майна було передано його у власність відповідачу як покупцю. Так, приписи законодавства передбачають відповідальність у вигляді припинення права власності шляхом розірвання договору купівлі-продаж у випадку не своєчасної оплати вартості переданого майна, у той же час приписами договору купівлі-продажу передбачена відповідальність за порушення його умов без можливості його розірвання; приписами Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено застосування фінансових санкцій, на відміну від обраного прокурором способу захисту у вигляді розірвання договору купівлі-продажу. На думку відповідача, положення законодавства України визначають можливість викупу пам`ятки культурної спадщини, переданої у приватну власність, у випадку існування обставин, які загрожують її знищенням або пошкодженням, тобто не встановлюють можливість безоплатного позбавлення власника об`єкта отриманого у власність. При цьому, пред`явлення вимог про викуп пам`ятки має бути здійснено шляхом подачі адміністративного позову. Крім цього, на думку відповідача, рада не є належним позивачем у справі, оскільки до повноважень останньої не відноситься охорона культурної спадщини, відтак, прокурором заявлено позов в інтересах неналежного позивача; об`єкт культурної спадщини нежитлова будівля Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), відсутній в реєстрі нерухомих пам`яток України; прокурором обрано неналежний спосіб захисту в частині зобов`язання повернути майно шляхом підписання акту приймання-передачі.

20.07.2023 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації було подано суду письмові пояснення за вх.№ 24748/23, в яких департамент підтримував викладену прокурором позицію та додатково вказав, що розташована за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Василівка, вул. Центральна, 73, будівля Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького) прийнята під охорону рішенням ВК ООР НД від 17.04.1987 № 167, як пам`ятка архітектури місцевого значення. Департаментом з метою збереження пам`ятки надіслано ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ як власнику будівлі розпорядження про надання на розгляд проектної документації; складено акт про вчинення відповідачем правопорушення у сфері охорони культурної спадщини від 20.03.2023 та протокол про адміністративне правопорушення від 23.03.2023.

01.08.2023 за вх.№ 26150/23 прокурором було подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено про те, що одним із істотних умов договору купівлі-продажу пам`ятки культурної спадщини є укладання охоронного договору, відтак істотним порушення договору купівлі-продажу є порушення умов укладеного охоронного договору. Департаментом було складено акт про вчинення відповідачем правопорушення у сфері охорони культурної спадщини від 20.03.2023 та протокол про адміністративне правопорушення від 23.03.2023. Прокурор також відмічав, що задоволення позовних вимог не призведе до безоплатного вилучення об`єкта нерухомості, адже відповідачу підлягає поверненню сплачена вартість об`єкта. У зв`язку із адміністративно-територіальною реорганізацією Васильківську сільську раду Біляївського району Одеської області реорганізовано шляхом приєднання до Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області, що в контексті приписів статті 651 ЦК України надає право пред`явлення позовної заяви в інтересах однієї із сторін договору. Обраний спосіб захисту порушених прав має бути ефективним та забезпечити поновлення порушених прав. Так, спір між сторонами у справі не відноситься до публічно-правових, не стосується реалізації владних повноважень в сфері охорони культурної спадщини, а є спором про право, розгляд якого віднесено до господарської юрисдикції. Приписами Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до пам`яток культурної спадщини відносяться об`єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

14.08.2023 за вх.№ 27632/23 ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримано раніше викладену правову позицію у відзиві на позовну заяву.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 916/2646/23, було відмовлено у задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради до ТОВ "Українська кабельна компанія" про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути майно.

Постановою Верховного суду від 02.07.2024 касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури було задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2023 у справі № 916/2646/23 скасовано, справу № 916/2646/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

В підставність постановленого Верховний суд послався на: помилковість висновків господарських судів попередніх інстанцій щодо неналежності способу захисту, обраного прокурором при зверненні до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути майно; господарські суди попередніх інстанцій не досліджували і не встановлювали істотності порушення умов договору відповідачем та не застосовували приписи ст. 651 ЦК України, оскільки дійшли висновку про неналежність обраного прокурором способу захисту порушених прав позивача; господарські суди попередніх інстанцій, зазначивши, що розірвання договору купівлі-продажу фактично призведе до безоплатного вилучення придбаного майна, оскільки покупець за договором купівлі-продажу позбавлений можливості повернення сплачених коштів, не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № Б26/16-10 (904/9569/21), на які посилається прокурор. Отже, господарські суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про неналежність способу захисту порушених прав позивача, обраного Прокурором, фактично не розглянули позовні вимоги Прокурора, пред`явлені в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради до ТОВ "Українська кабельна компанія" про розірвання договору купівлі-продажу від 22.02.2010, укладеного між Василівською сільською радою та ТОВ "Українська кабельна компанія", і зобов`язання ТОВ "Українська кабельна компанія" повернути Вигодянській сільській раді нежитлову будівлю "Панський маєток". За таких обставин Верховний Суд погодився з обґрунтованими доводами скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили норми процесуального права та неправильно застосували приписи статей 15, 16, 319, 611, 651, 653 Цивільного кодексу України, статей 18, 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та не врахували висновки щодо застосування цих норм, викладені в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 24.06.2021 у справі № 560/3160/20, від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18, від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20, від 27.04.2023 у справі № Б26/16-10 (904/9569/21).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.07.2024 справу №916/2646/23 розподілено на суддю Малярчук І.А., яка ухвалою суду від 26.07.2024 прийняла справу №916/2646/23 до провадження на стадії відкриття провадження по справі; призначила підготовче засідання суду на 11.09.2024 о 10:40.

04.09.2024 за вх.№32213/24 до суду від ТОВ "Українська кабельна компанія" надійшли пояснення з урахуванням висновків постанови Верховного суду від 02.07.2024 по справі №916/2646/23, де зазначено наступне.

Верховним судом у постанові вказано, що нежитлова будівля «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького), розташована за адресою: с. Василівка, вул. Леніна, 73, Біляївського району, Одеської області була продана/придбана в порядку приватизації згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2010. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об?єктів приватизації здійснює орган приватизації. Порядок здійснення контролю за виконанням зобов?язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України. До 2018 року діяв Порядок контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об?єктів приватизації державними органами приватизації, затверджений Наказом ФДМ України від 10.05.2012 №631. Чинну процедуру організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням власниками об?єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу таких об?єктів приватизації передбачено у «Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об?єктів приватизації органами приватизації», затвердженого наказом ФДМУ від 18.10.2018 №1327. Згідно п. 6 Порядку від 18.10.2018 №1327 та п. 20 ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного та комунального майна» контроль за виконанням угод приватизаційного договору здійснює лише орган приватизації, а не прокуратура від його імені.

Здійснення відповідного контролю відбувається за встановленим законодавством порядком та процедурою, однак, відповідного рішення органу приватизації про проведення перевірки набутого відповідачем об`єкту не було.

Так, згідно Порядку від 18.10.2018 №1327 встановлення факту порушення умов договору купівлі-продажу можливе за умови проведення планового або позапланового контролю органом приватизації, що повинно підтверджуватись такими документами: ???затвердженим графіком перевірки (плановий контроль) або отриманим зверненням державного органу або власника приватизованого майна (позаплановий контроль); ???рішенням органу приватизації про проведення контролю за виконанням конкретного договору приватизації; ???повідомленням власника об?єкта приватизації про проведення контролю; складенням акту перевірки, копія якого надається власнику приватизованого майна і саме акт перевірки повинен містити відомості про порушення або дотримання умов приватизації.

Однак, починаючи з 2010 року контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу від 22.02.2010 жодного разу не здійснювався. Також, прокуратура не надала суду доказів, здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу від 22.02.2010 згідно Порядку контролю №1327, який може підтверджувати факт порушення умов договору про приватизацію (купівлі-продажу), винесення наказу про проведення контролю складання відповідного акту. Будь-які інші докази, а саме листування прокуратури з іншими суб?єктами, власні перевірки тощо, не замінюють собою акту проведення контролю, у зв`язку з цим, відповідач вважає, що неможливо стверджувати про порушення умов приватизаційного договору від 22.02.2010, контроль за виконанням його умов не здійснювався протягом 14 років. В матеріалах справи відсутній складений у відповідності до Порядку контролю акт перевірки, який як стверджує відповідач, є єдиним допустимим доказом, що може підтверджувати факт порушення умов приватизації. Так, відповідач посилається на Постанови Верховного суду від 17.03.2020 по справі №911/1102/19, від 23.05.2018 по справі №922/4684/16, в яких було відмовлено у задоволенні позову про розірвання договору на підставі відсутності вищезазначеної відповідачем перевірки.

З урахуванням викладеного, підсумовуючи, товариство вказує на те, що контроль за виконання умов приватизаційного договору здійснює орган приватизації, а не прокуратури та передання вказаних повноважень прокуратурі Одеської області не допускається, контроль проводиться за чітко визначеною процедурою, яка в даному випадку, на думку відповідача, не була дотримана.

Поряд із цим, прокурор відмічає що порушення умов охоронного договору від 01.06.2010 є порушенням умов договору купівлі-продажу від 22.02.2010, що подалі має наслідком розірвання такого договору, однак, відповідач вважає, що вказаний висновок прокурора є помилковим та недоведеним. Істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Відповідно до висновків постанови Великої палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 «істотним вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору», критерій істотності порушення договору має оціночний характер. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17). В даному випадку прокурор не довів того, що Василівська сільська рада, як сторона договору значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні спірного договору. Таким чином, Василівська сільська рада (як власник майна, а не як орган охорони культурної спадщини, яким сільрада не є) отримала все, що сподівалась отримати за договором, а саме, отримала кошти на рахунок сільського бюджету, Васильківська сільська рада виступала в договорі виключно як власник нерухомого майна, та отримала в результаті продажу об?єкту його ринкову вартість. Крім того, Верховний Суд в своїх постановах від 07.05.2020 по справі №904/299/16, від 24.05.2022 по справі №904/2406/21, від 17.03.2020 по справі №911/1102/19 зазначає, що однією з умов розірвання договору є наявність шкоди. Так, має бути доведено існування шкоди як обов?язкового елементу для розірвання договору. Про наявність шкоди прямо вказується у ст. 651 ЦК України - «внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того...». При цьому, прокурор не довів та не надав достатніх та допустимих доказів існування (завдання) такої шкоди, а лише обмежився загальними фразами. Наразі, за договором купівлі-продажу від 22.02.2010 сільська рада отримала грошові кошти до свого бюджету. Крім того, за умовами вказаного договору маєток вибув з її власності у власність відповідача. Таким чином, відсутні підстави вважити, що Вигодянській (Василівській) сільській раді була завдана хоча б якось шкода. Що ж стосується шкоди об?єкту, то відповідач також вважає, що шкода йому не могла бути завдана, при укладенні договору купівлі-продажу у 2010 році об?єкт передали при зношеності конструкцій на рівні 90-100%, про що будуть надані докази заподіяння шкоди об?єкту, що припустять, що орган - Вигодянська сільська рада, в інтересах якого подано позов не має повноважень в сфері захисту об?єктів культурної спадщини та не може вважатись органом, уповноваженим здійснювати функції з відповідного захисту. Такі повноваження наявні у Департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, який виступає лише як третя особа по справі. Оскільки сільська рада не має вищевказаних повноважень, то саме Департаментом (раніше - Управлінням ОДА), як уповноваженим органом в 2010 році укладався охоронний договір, а тому усі відносини щодо виконання або невиконання умов охоронного договору стосуються не сільської ради, а департаменту, відтак, на думку товариства, підстави подання позову не стосуються Вигодянської сільської ради, а стосуються діяльності Департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини OBA.

Водночас, відповідач також вказує про те, що договір купівлі-продажу від 22.02.2010 та чинне законодавство не передбачають такого виду відповідальності як припинення (вибуття) власності на об?єкт шляхом розірвання договору. Згідно п. 6.3. договору від 22.02.2010 за порушення умов охоронного договору, що полягає у невиконанні умов охоронного договору, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн, а не у вигляді розірвання договору. Проаналізувавши зміст договору від 22.02.2010, його положення не містять обов?язків для ТОВ «УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ» за невиконання яких може наступити відповідальність у вигляді розірвання договору купівлі-продажу. Можливість розірвання спірного договору купівлі-продажу від 22.02.2010 передбачена лише у єдиному випадку - у випадку якщо протягом встановленого цим договором терміну покупець не сплатить вказану у договорі суму продажу. Таким чином, підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що у разі доведення прокурором факту порушення умов охоронного договору від 01.06.2010, наявні підстави лише для стягнення штрафу, а не для розірвання договору, що фактично має наслідком позбавлення права власності на маєток.

Також, згідно ст.ст. 44, 45 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» у разі недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами настає відповідальність лише у вигляді застосування фінансових санкції, тобто, штрафу а не розірвання договору, що веде до вилучення маєтку з власності відповідача. Так, ЗУ «Про охорону об?єктів культурної спадщини» взагалі не містить умов, за яких можна було вилучити пам?ятку з власності особи, яка володіє нею на законних підставах. Позовні вимоги про розірвання договору та зобов?язання повернути об?єкт Вигодянській сільській раді мають на меті припинити (позбавити, вилучити) право власності ТОВ «УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ» на об?єкт без будь-якої компенсації, що не передбачено чинним законодавством.

02.10.2024 прокурором подано до суду пояснення за вх.№35812/24 на постанову Верховного суду від 02.07.2024 по справі №916/2646/23, в обґрунтування підставності яких, останній вказує про те, що Верховний Суд у своїй постанові від 02.07.2024 у справі №916/2646/23 дійшов висновку про належність та ефективність обраного прокурором способу захисту порушених прав та законних інтересів шляхом розірвання договору купівлі-продажу та зобов?язання повернути майно.

При цьому, судом касаційної інстанції прийнято до уваги, що відповідно до п. 7.4. договору купівлі-продажу від 22.02.2010, укладеного між Василівською сільською радою Біляївського району Одеської області та ТОВ «Українська кабельна компанія», у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони договору за рішенням суду. Водночас, судом касаційної інстанції зазначено, що посилання господарських судів попередніх інстанцій на приписи статей 346, 352 ЦК України та ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини», в яких зазначається про можливість викупу пам`ятки культурної спадщини у разі нездійснення власником заходів щодо її збереження, не може нівелювати права сторони договору купівлі-продажу вимагати розірвання такого договору. Верховний Суд, погоджуючись з позицією прокуратури, дійшов висновку, що приписи ст. 651 ЦК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які є предметом розгляду в межах справи № 916/2646/23.

Так, з аналізу положень ст. 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об?єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб?єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов?язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №914/2649/17. Подання позову про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна до комунальної власності є застосуванням одного із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України. Незважаючи на це та не беручи до уваги позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2024 у справі №916/2646/23, відповідач у своїх письмових поясненнях продовжує безпідставно стверджувати, що такий спосіб захисту, як розірвання договору, не передбачений ані договором, ані чинним законодавством.

При цьому, помилково приймаючи до уваги лише грошовий вираз можливої шкоди в результаті невиконання умов договору, відповідач, на думку прокурора, безпідставно стверджує, що прокурором не доведено понесення державою в особі відповідного органу місцевого самоврядування збитків внаслідок порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу, оскільки відповідачем належним чином виконані умови договору купівлі-продажу щодо сплати грошових коштів за об?єкт приватизації. Однак, приймаючи до уваги, що ТОВ «Українська кабельна компанія» не виконуються зобов?язання щодо, зокрема, утримання об?єкта купівлі-продажу відповідно до вимог охоронного договору від 01.06.2010 та норм, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини», відповідачем істотно порушується договір купівлі-продажу, що в свою чергу завдає шкоди державним інтересам в сфері охорони культурної спадщини, адже, значною мірою позбавляє територіальні громади області в особі уповноважених органів того, на що вони розраховували при укладенні договору купівлі-продажу, зокрема, збереження та належне утримання об?єкта культурної спадщини. Зазначені обставини доведені прокурором належними та допустимими доказами. Так, пунктом 5.4.5. договору від 22.02.2010 покупця зобов??язано утримувати об?єкт купівлі-продажу відповідно до охоронного договору та норм, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини», дотримуватись державних стандартів, норм, правил та іншого законодавства в сфері охорони культурної спадщини. При передачі пам?ятки, щойно виявленого об?єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам?ятка, щойно виявлений об?єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам?ятки, щойно виявленого об?єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» між управлінням охорони об?єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (тепер Департамент культури, національностей, релігій та охорони об?єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації - далі Департамент) та ТОВ «Українська кабельна компанія» укладено охоронний договір від 01.06.2010, який встановлює режим використання зазначеної будівлі-пам?ятки, що перебуває у власності ТОВ «Українська кабельна компанія». Проте, ТОВ «Українська кабельна компанія» у відношенні до будівлі-пам?ятки не виконуються умови зазначених договору купівлі-продажу та охоронного договору, зокрема, не вживаються відповідні заходи щодо: збереження, належного утримання, належної експлуатації об?єкта нерухомості, яка гарантує надійність будівельних конструкцій, проведення поточного та капітального ремонту, виконання реставраційних робіт нерухомої пам?ятки місцевого значення, що призводить до її подальшого руйнування під впливом природніх чинників. На підставі цього, Департаментом направлялось власнику пам`ятки розпорядження № 7 від 10.08.2020 про надання на розгляд Департаменту науково-проектної документації, а також припис № 05-02/21 від 08.04.2021, однак, власником пам?ятки зазначені вище вимоги Департаменту не виконано. У подальшому, приймаючи до уваги, що власником будівлі-пам?ятки порушено вимоги щодо її утримання, Департаментом складено акт про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини №20/03 від 20.03.2023 та протокол про адміністративне правопорушення серія ОД №00003 від 23.03.2023, який направлено до виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області для розгляду по суті. Лише після цього листом від 04.04.2023 ТОВ «Українська кабельна компанія» було повідомлено Департамент про укладення договору на обстеження технічного стану будівлі-пам?ятки.

Також, помилковим та таким, що не узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.07.2024 у справі №916/2646/23, є твердження відповідача, що заявлені позовні вимоги мають на меті припинити (позбавити, вилучити) право власності ТОВ «Українська кабельна компанія» на об?єкт культурної спадщини без будь-якої компенсації, адже з аналізу норм Цивільного кодексу України вбачається, що при розірванні договору купівлі-продажу встановлено обов?язок покупця на повернення товару продавцю, а останнім - повернення сплачених йому грошових коштів. За такого втручання держави відповідач не несе «індивідуального і надмірного тягаря», адже, у випадку задоволення заявлених позовних вимог, йому буде повернута вартість об?єкта культурної спадщини, сплачена при укладенні договору купівлі-продажу. Верховний Суд, проаналізувавши наведений висновок у постанові Верховного суду від 27.04.2023 у справі №Б26/16-10 (904/9569/21), зазначив у своїй постанові від 02.07.2024 у справі №916/2646/23, що у випадку розірвання договору купівлі-продажу об?єкта приватизації покупець вправі згідно із ч. 4 ст. 653 ЦК України вимагати повернення коштів, внесених ним за об?єкт приватизації, після здійснення його перепродажу та отримання коштів за нього.

Прокурор також заперечує щодо позиції відповідача стосовно заявлення позову в інтересах неналежного позивача, адже, на підставі рішення Вигодянської сільської ради Біляївського району Одеської області від 07.12.2020 №13-VIII Василівську сільську раду Біляївського району Одеської області реорганізовано шляхом приєднання до Вигодянської сільської ради. Згідно з вказаним рішенням, Вигодянська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов?язків Василівської сільської ради, яка в свою чергу виступала стороною за договором купівлі-продажу від 22.02.2010. Водночас, згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права. Таким чином, у даному випадку Вигодянська сільська рада є органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у виниклих спірних правовідносинах, у зв?язку з чим останню обґрунтовано визначено в якості позивача у справі. Разом з цим, виниклий спір не є публічно-правовим, адже, не пов?язаний з реалізацією владних повноважень в сфері охорони культурної спадщини, а є спором про право. Тому помилковою є позиція відповідача, що Департамент культури, національностей, релігій та охорони об?єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації невірно визначено лише в якості третьої особи по справі.

Поряд із цим, прокурор вважає безпідставним посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 911/102/29, від 23.05.2018 у справі № 922/4684/16 в обґрунтування своєї позиції щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог, так як, відповідно до усталеної судової практики при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Проте, спірні правовідносини, що були предметом розгляду у вищевказаних справах не є подібними спірним правовідносинам, що є предметом розгляду у даній справі, адже, вони пов`язані з відчуженням об?єкта культурної спадщини, тобто об?єкта, який має спеціальний статус та відповідно окремий режим використання, що регулюється, в тому числі, спеціальним Законом «Про охорону культурної спадщини».

17.01.2025 за вх.№ 1694/25 до суду від ТОВ «Українська кабельна компанія» надійшла заява про застосування строків позовної давності до поданого прокурором позову, у зв`язку з тим що відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу від 22.02.2010 початок періоду дотримання вимог договору купівлі-продажу почався з травня 2010 року та повинен був бути закінченими до грудня 2012 року. Таким чином, позивач повинен був довідатись про порушення умов договору купівлі- продажу від 22.02.2010 в останній день грудня 2012 року, відтак, у позивача був наявний 3-річний строк, а саме до кінця грудня 2015 року для звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, чого позивачем зроблено не було.

21.01.2025 до суду від відповідача надійшла заява за вх.№ 2060/25 про початок розгляду справи по суті, так як 17.01.2025 за вх.№ 1694/25 останнім до суду подано заяву про застосування строків позовної давності. Відповідно до ч. 5 ст. 216 ГПК України якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

29.01.2025 до суду від прокурора надійшли заперечення за вх.№ 3152/25 на заяву ТОВ «Українська кабельна компанія» про застосування строків позовної давності, в якій прокурор зазначив про те, що власником будівлі-пам`ятки за договором купівлі-продажу від 22.02.2010 ТОВ «Українська кабельна компанія» з моменту укладення договору купівлі-продажу і до теперішнього часу не виконуються перелічені раніше прокурором зобов`язання за договором купівлі-продажу від 22.02.2010, охоронним договором від 01.06.2010 та чинним законодавством, які не мають визначених строків для виконання та повинні виконуватись на постійній основі з метою попередження подальшого руйнування об`єкта культурної спадщини під впливом природніх чинників та забезпечення його збереження для наступних поколінь. Таким чином, позовна давність за заявленими прокурором по справі №916/2646/23 вимогами не пропущена, оскільки відповідачем вчиняється триваюче правопорушення, яке мало місце і на час звернення прокурора до суду з відповідними позовними вимогами.

У поясненнях від 31.01.2025 за вх.№ 3499/25 ТОВ «Українська кабельна компанія» виклало позицію Верховного Суду від 17.03.2020 по справі №911/1102/19, яким залишено в силі рішення судів про відмову у задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу, мотивовані тим, що під час складення акту перевірки об`єкту, під час його складання представник Відповідача присутній не був; матеріли справи не містять доказів надсилання повідомлень Позивачем Відповідачу щодо проведення перевірки та щодо результатів перевірки, що є порушенням Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об?єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 631 від 10.05.2012; також в акті не зазначено, у який період було здійснено перевірку. Вказаний акт перевірки не є рішенням суб?єкта владних повноважень, який безпосередньо породжує правові наслідки, не є документом, який встановлює відповідальність для сторони, тому не може бути підставою для розірвання Договору, у зв?язку з чим, відповідно, не підлягає задоволенню похідна вимога про повернення об?єкта приватизації. Суд також зазначив, що ч. 2 статті 651 ЦК України передбачено про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об?єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб"єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору. суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

У підготовчому засіданні 11.09.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 02.10.2024 о 11:00.

У підготовчому засіданні 02.10.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 06.11.2024 о 12:10.

Ухвалою суду від 06.11.2024 закрито підготовче провадження по справі №916/2646/23; призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 25.11.2024 12:10.

У судовому засіданні 25.11.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 16.12.2024 о 10:20.

У судовому засіданні 16.12.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 20.01.2025 о 10:00.

Ухвалою суду від 20.01.2025 відкладено судове засідання для ознайомлення прокурора із заявою про застосування строків позовної давності від 17.01.2025 за вх.№1694/25 до 03.02.2025 о 11год.00хв.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2025 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи спочатку від 17.01.2025 за вх.№1694/25 та повернено до розгляду справи спочатку, залучено розгляду заяву ТОВ «Українська кабельна компанія» від 17.01.2025 за вх.№ 1694/25 про застосування строків позовної давності, пояснення від 31.01.2025 за вх.№3499/25 та заяву прокурора із запереченням від 29.01.2025 за вх.№3152/25.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів УРСР від 17.04.1987 № 167, серед іншого, визначено Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), розташований в Біляївському районні Одеської області пам`яткою архітектури місцевого значення.

Державною службою охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України виготовлено паспорт об`єкту культурної спадщини садиби генерала Дубицького від 14.08.2006 та віднесено останній до пам`ятки архітектури місцевого значення, підставою взяття на облік як пам`ятки архітекти визначено рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів УРСР від 17.04.1987 № 167. Власником пам`ятки є Васильківська сільська рада.

Відповідно до паспорту об`єкту на час його виготовлення будівля, практично, являла собою зруйновані залишки подовжніх і попередніх стін. На даний час повністю втрачені елементи архітектурного декору приміщень, в значній мірі втрачені елементи впорядження фасадів. Технічний стан непридатний (експертний висновок про технічний стан будівлі-пам`ятки від 26.04.1999).

Згідно експертного звіту про технічний стан будівлі-пам`ятника містобудування та архітектури, розташованого в с. Василівка, Біляївського району, Одеської області, виготовленого у 1999 році Науково-виробничим центром "ЕКОСТРОЙ" нежитлова будівля садиба генерала Дубицього є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення, технічний стан об`єкту обстеження «непридатний» з фізичним зносом 90%.

Рішенням Виконавчого комітету Васильківської сільської ради Біляївського району Одеської області від 14.12.2009 № 58 визнано право власності на нежитлову будівлю Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького) за територіальною громадою с. Василівка в особі Василівської сільської ради.

Відповідно до витягу від 14.12.2009 № 24783511 Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» нежитлова будівля Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького) зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою села Василівка, Біляївського району, Одеської області в особі Василівської сільської ради.

22.02.2010 між Васильківською сільською радою Біляївського району Одеської області, правонаступником якої є Вигодянська сільська рада Одеського району Одеської області,+ (Продавець) та ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (Договір), відповідно до пункту якого Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлової будівлі, що в цілому складається з літ. «А» - нежитлової будівлі «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв.м., розташованої за адресою: село Василівка, вул. Леніна № 73 (сімдесят три), Біляївського району Одеської області, на земельній ділянці площею 4,4096 га, кадастровий № 5121081000:01:002:0163 (об`єкт купівлі-продажу). Вищезазначений об`єкт належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, виданого Виконавчим комітетом Василівської сільської ради Біляївського району Одеської області 14.12.2009, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 29183242, номер запису: 15 в книзі: 46-неж-29, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24783511, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 14.12.2009. Характеристика об`єкта купівлі-продажу наводиться у технічному паспорті, виданому Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 21.10.2009. Згідно з Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 25236801, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 05.02.2010, вартість об`єкта нерухомості складає 28807,00грн. Цей Договір укладено згідно з рішенням Василівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 17.09.2009 № 522-V „Про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2009 році, шляхом викупу нежитлової будівлі «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького), розташованої за адресою: с. Василівка, вул. Леніна, 73, Біляївського району Одеської області, на підставі Конституції України, Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні", «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)», „Про державну програму приватизації", Цивільного кодексу України, погодження на відчуження об`єкта купівлі-продажу, наданого Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 05.02.2010 № 0113/532. Об`єкт купівлі-продажу оцінено у розмірі 240854,40грн, податок на додану вартість (ПДВ) враховано до вказаної суми та складає 40142,40 грн, згідно з висновками оцінювача про вартість об`єкта незалежної оцінки нежитлової будівлі, що були виконані суб`єктом оціночної діяльності Приватним підприємством „Дельта Консалтінт", затвердженими Рішенням Василівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 11.02.2010 № 20 (п.п. 1.1., 1.2., 1.3 договору).

Згідно п.п. 2.1., 3.1., 3.3. договору купівлі-продажу від 22.02.2010 Покупець зобов`язаний внести суму, зазначену у п. 1.3, цього Договору, у розмірі 240854 (двісті сорок тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) гривень 40 копійок за рахунок власних коштів з рахунку Покупця на розрахунковий рахунок № 31516905700116 в УДК в Біляївському районі ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 31030000 протягом 20 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Передача об`єкта купівлі-продажу від Продавця до Покупця здійснюється у 3-денний термін з моменту перерахування Покупцем на рахунок Продавця повної вартості за об`єкт та оформлюється Актом приймання-передачі, що підписується сторонами за цим Договором. Відповідальність за збереження об`єкта купівлі-продажу з моменту підписання Договору купівлі-продажу несе Покупець.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.4.2., 5.4.3., 5.4.5. договору купівлі-продажу від 22.02.2010 кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору. Покупець відповідно до умов договору зобов`язаний: узгоджувати проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування до сучасних потреб, а також проводити дії погоджені проектною документацією та дозволом, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації; забезпечувати належну експлуатацію об`єкта нерухомості, яка гарантує надійність будівельних конструкцій; забезпечувати вільний доступ до інженерних мереж службам, які їх експлуатують, та утримувати їх у належному технічно-справному стані; проводити роботи по благоустрою прилеглої території; не допускати розміщення в об`єкті шкідливого виробництва; виконувати вимоги Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", відповідних державних санітарних та протипожежних норм та правил (пункт 5.4.3 Договору); протягом 30 календарних днів з моменту одержання Акта приймання-передачі оформити з Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації охоронну документацію на користування об`єктом купівлі-продажу, що розташований у будівлі-пам`ятці… А також Покупець зобов`язується утримувати об`єкт купівлі-продажу, відповідно до вимог охоронного договору та норм, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

У випадку порушень Покупцем терміну сплати за об`єкт купівлі-продажу, Покупець сплачує на рахунок Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Якщо протягом встановленого цим Договором терміну Покупець не сплатить вказану у договорі суму продажу, Продавець має право розірвати Договір. У цьому випадку Покупець відшкодовує збитки заподіяні внаслідок порушення умов цього Договору у розмірі 20% вартості об`єкта купівлі-продажу зазначеному у п.1.3 цього Договору. У цьому випадку Покупець відшкодовує збитки заподіяні внаслідок порушення умов цього Договору у розмірі 20% вартості об`єкта купівлі-продажу, зазначеному у п.1.3 цього Договору. За неналежне виконання чи невиконання Покупцем зобов`язань за цим Договором, вказаних у п.5.4.5., Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 1700,00грн. За неналежне виконання чи невиконання Покупцем зобов`язань за цим Договором, вказаних у п.5.4.2., п.5.4.3., Покупець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України. Сплата штрафу, пені, відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов цього Договору (п.п. 6.1. - 6.5 договору купівлі-продажу від 22.02.2010).

Пунктами 7.1., 7.4. договору купівлі-продажу від 22.02.2010 передбачено, що всі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв`язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не досягли домовленості, то спір передається на розгляд господарського суду Одеської області у порядку, встановленому чинним законодавством. У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

Договір підписано представниками сторін, скріплено печатками контрагентів, посвідчено 22.02.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 525.

17.03.2010 між Покупцем та Продавцем підписано акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна комунальної власності, за яким останнім отримано передано нежитлову будівлю Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), сплачено за об`єкт купівлі-продажу вартість в поновному обсязі.

01.06.2010 між Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, (Орган охорони) та ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ (Власник), беручи до уваги те, що Власник є власником нежитлової будівлі, що належить до пам`ятки, відповідно до ст.23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", при однаковому розумінні Сторонами значення, умов та правових наслідків Охоронного договору, уклали цей Охоронний договір (Охоронний договір). Цей Договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини та утримання її в належному стані, у тому числі території, на якій вона розташована. За цим договором Власник бере на себе зобов`язання щодо охорони об`єкта культурної спадщини, який розташований у селі Василівна Біляївського району Одеської області по вулиці Леніна № 73 (сімдесят три), що є пам`яткою архітектури місцевого значення (колишній панський маєток будинок садиба генерала Дубицького, споруджений у середині XIX століття), та знаходиться під охороною держави на підставі Рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради від 17.04.1987 р. № 167, як пам`ятка архітектури місцевого значення (пам`ятка). Нерухоме майно, що належить до пам`ятки нежитлова будівля, що в цілому складається з літери «А» - будівлі «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв.м, що належить Власнику на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 22 лютого 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., за реєстровим № 525, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 26.03.2010 року, реєстраційний номер: 29183242, номер запису: 15 в книзі: 46 - неж-29, номер Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно: 25695376 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до пункту 1.2 Охоронного договору Власник зобов`язаний: використовувати приміщення пам`ятки під розміщення приміщень невиробничого призначення та у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень до пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо; утримувати пам`ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані, мати у приміщеннях пам`ятки належне обладнання згідно з вимогами органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших уповноважених органів; не змінювати призначення пам`ятки (її частин) та елементів, не робити написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без відповідного дозволу Органу охорони культурної спадщини; утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці без відповідного дозволу Органу охорони культурної спадщини. Не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як зовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального дозволу Органу охорони; погоджувати в установленому порядку з Органом охорони розміщення реклами, інших написів та позначок на пам`ятці, її частинах та елементах, на її території та в її охоронній зоні; безперешкодно допускати представників Органу охорони чи уповноважених ним осіб для здійснення контролю за виконанням правил утримання зазначеної пам`ятки, її території та зон охорони або для її наукового обстеження; забезпечувати доступ до пам`ятки з метою її екскурсійного відвідування у порядку та за графіком, що додатково узгоджуються між Власником та Органом охорони шляхом підписання окремого документу; негайно повідомляти Орган охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам`ятці та своєчасно вживати заходи для приведення пам`ятки в належний стан; своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки і роботи з упорядження території пам`ятки. Виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені Охоронним договором, а у разі потреби в терміни, визначені окремим розпорядженням Органу охорони; проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Органу охорони. Копії матеріалів про проведення обміру та дослідження пам`ятки, а також науково-проектну документацію безоплатно передавати Органу охорони в 10-денний термін після її затвердження; з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання, Власник зобов`язаний виконати такі роботи: протягом травня 2010 року грудня 2011 року проведення інженерно-вишукувальних робіт; протягом травня 2010 року грудня 2011 року та травня 2010 року грудня 2012 року розробку науково-проектної документації на проведення комплексу реставраційних робіт на об`єкт; протягом січня 2012 року грудня 2017 року проведення комплексу реставраційних робіт на об`єкті; у разі коли Власник пам`ятки або уповноважений ним орган (особа) вважає за необхідне провести будь-які роботи, пов`язані з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією пам`ятки та упорядженням її території, він повинен подати Органу охорони науково-проектну документацію. Роботи можуть проводитися тільки після погодження проектної документації та з письмового дозволу Органу охорони; власник має і інші обов`язки, що випливають із умов Охоронного договору та чинного законодавства України (п. 2.1. охоронного договору від 01.06.2010).

Згідно п.п. 3.1., 3.3., 3.6. охоронного договору від 01.06.2010 Власник несе адміністративну та майнову відповідальність за порушення правил охорони та використання пам`ятки згідно з діючим законодавством України. У разі невиконання Власником вимог законодавства щодо охорони культурної спадщини та/або умов цього Охоронного договору Орган охорони накладає в установленому порядку згідно з чинним законодавством України на Власника штрафні санкції, а також зобов`язує Власника відшкодувати завдані ним збитки, при цьому сплата штрафів та збитків не звільняє Власника від усунення порушень. Якщо Власник своїми діями безгосподарно або бездіяльно ставиться до пам`ятки, що створює загрозу її пошкодження або знищення, Орган охорони робить користувачеві попередження про припинення безгосподарного ставлення до пам`ятки. Якщо Власник не виконує вимог, що містяться в попередженні, Орган охорони має право звернення у встановленому законодавством порядку з позовом про примусове дострокове розірвання Охоронного договору та вилучення пам`ятки із власності (викуп). При невідкладній необхідності забезпечення збереження пам`ятки, позов може бути пред`явлено без попередження.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.4., 4.6. охоронного договору від 01.06.2010 Орган охорони має переважне право купівлі (право привілеєвої купівлі) пам`ятки перед іншими особами. Розпорядження Органу охорони в межах його повноважень є обов`язковим для Власника. Контроль за виконанням умов цього Договору здійснює інспекційний відділ Органу охорони.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та за згодою Сторін підлягає нотаріальному посвідченню. Зміст статей 18,20-24, 26-30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Власнику нотаріусом роз`яснено (п.п. 5.1., 5.4 охоронного договору від 01.06.2010).

Договір підписано представниками сторін, скріплено печатками контрагентів, посвідчено 01.06.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1088.

10.08.2020 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини винесено розпорядження № 7 відносно ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ, яким зобов`язано надати на розгляд Департаменту науково-проектну документацію протягом місяця з дня отримання розпорядження.

30.12.2020 Васильківською сільською радою Біляївського району Одеської області було направлено лист №144/02-13/26 до ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ, в якому повідомлено, що внаслідок реорганізації Васильківська сільська рада Біляївського району Одеської області приєднана до Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області, та остання є її правонаступником та зазначено, що під час огляду садиби (яка є об`єктом Договору купівлі-продажу) встановлено її перебування в незадовільному стані, запропоновано товариству надати копію охоронного договору та повідомити про заплановані заходи щодо збереження об`єкту культурної спадщини.

08.04.2021 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини винесено припис № 05-02/21 відносно ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ у зв`язку із невиконанням останнім умов Охоронного договору та зобов`язано надати відповідні документи за переліком.

09.07.2021 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини було надіслано лист за №01-12/3187 до Одеської обласної прокуратури, в якому вказано про те, що у власності ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ перебуває об`єкт нерухомості, віднесений до пам`ятки культурної спадщини на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 22.02.2010, проектно-будівельна документація по реконструкції якої Департаментом не погоджувалась, дозволи на проведення робіт не надавались. З метою збереження об`єкту нерухомості власнику пам`ятки надіслано розпорядження від 10.08.2020 № 7 та припис від 08.04.2021 № 05-02/21 щодо вжиття заходів зі збереження пам`ятки, однак відповідні вимоги власником не виконано.

21.12.2021 Вигодянською сільською радою Одеського району Одеської області було надіслано лист №2751/02-13/21 ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ щодо повідомлення про те, що під час огляду садиби встановлено її перебування в незадовільному стані, запропоновано надати копію охоронного договору та повідомити про заплановані заходи щодо збереження об`єкту культурної спадщини.

20.05.2022 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини було надіслано Одеській обласній прокуратурі лист за №889/10/01-12/2-22/603, в якому зазначено, що у зв`язку із невиконанням ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ вимог охоронного договору від 01.06.2010 підготовлено акт про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

Одеською обласною прокуратурою листом №15/3/2-287ВИх-23 від 17.02.2023 було повідомлено Вигодянську сільську раду Одеського району Одеської області про порушення ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ вимог Охоронного договору та приписів законодавства в частині збереження об`єкту культурної спадщини, наведено відомі обставини та запропоновано повідомити про вчинення дій з метою захисту інтересів держави щодо забезпечення збереження будівлі-пам`ятки. Вказані відомості витребовувались з метою з`ясування наявності підстав представництва інтересів держави в суді.

24.02.2023 Вигодянською сільською радою Одеського району Одеської області було надано відповідь №386/02-13/26 на лист Одеської обласної прокуратури №15/3/2-287ВИх-23 від 17.02.2023, в якому зазначено про виявлення відсутності ознак використання садиби, при цьому остання перебуває у незадовільному стані, проведення робочих зустрічей з представниками ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ для обговорення заходів, які плануються Відповідачем щодо збереження об`єкту культурної спадщини, проте з боку власників роботи не вчинено. Повідомляє про доручення юридичному відділу вивчення питань подальших дій для збереження архітектурної пам`ятки «Панський маєток».

20.03.2023 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини складено акт про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини № 20/30, яким встановлено порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» (статті 24) громадянином, який є директором ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ, а саме порушення режиму використання будівлі-пам`ятки по вул. Леніна, 73, с. Василівка. В акті наявний підпис особи, щодо якої його складено.

23.03.2023 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОД № 00003, яким зафіксовано порушення ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ режиму використання пам`ятки культурної спадщини (будівля-палац-садиба Дубецьких-Панкеєвих). Протокол підписано директором ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ.

04.04.2023 ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ звернулось до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини із листом, в якому повідомляє про укладення договору про обстеження технічного стану пам`ятника архітектури з видачою рекомендацій щодо проведення робіт, направлених на збереження будівлі-пам`ятки, відповідні документи буде надано після завершення робіт.

09.05.2023 Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області винесено постанову № 6-23 про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, якою встановлено порушення громадянином, який є директором ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ режиму використання будівлі-пам`ятки по вул. Леніна, 73, с. Василівка, визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. Вказану суму штрафу сплачено 10.05.2023.

24.05.2023 Одеська обласна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернулась до Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області з повідомленням за №15/3/2-822ВИХ-23 про звернення найближчим часом з позовною заявою до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до висновку про технічний стан несучих і огороджуючих конструкцій та можливості подальшої надійної експлуатації нежитлової будівлі літ. «А» «Панського маєтку», що розташована на території колишньої садиби Генерала Дубицього за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Василівка, вул. Леніна № 73, виготовленого 18.09.2023 експертом Накул О.М., нежитлова будівля «Панського маєтку» є пам`яткою архітектури місцевого значення, технічний стан об`єкту обстеження «непридатний» з фізичним зносом; існуючий технічний стан об`єкту обстеження обумовлено сукупністю причин і факторів, зокрема пов`язані з природним фізичним зносом будівлі за тривалий період експлуатації (понад 170 років), без своєчасного проведення ремонтно-реставраційних робіт тощо.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 ЗУ "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.3, 4 абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ще однією обов`язковою умовою для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є саме Вигодянська сільська рада Одеського району Одеської області, оскільки на підставі рішення Вигодянської сільської ради Біляївського району Одеської області від 07.12.2020 №13-VIII Василівську сільську раду Біляївського району Одеської області реорганізовано шляхом приєднання до Вигодянської сільської ради. Згідно з вказаним рішенням, Вигодянська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов?язків Василівської сільської ради, яка в свою чергу виступала стороною за договором купівлі-продажу від 22.02.2010, а з поданих заступником прокурора до матеріалів справи доказів на виконання вимог абз. 3 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», а саме листа від 24.05.2023 № за №15/3/2-822ВИХ-23 підтверджуються повноваження Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Максима РАКОВИЧА щодо здійснення представництва інтересів держави в особі Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області в Господарському суді Одеської області по справі №916/2646/23.

За викладених обставин є обґрунтованим та правомірним звернення з даним позовом до суду Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Максима РАКОВИЧА в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області з даним позовом.

Згідно ст. 6 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

Частиною 5 ст. 7 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності (ч. 4 ст. 11 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна").

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об`єктів приватизації здійснює орган приватизації.

Частинами 5, 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна і комунального майна " (у редакції, чинній на момент звернення Прокурора з позовом у цій справі) передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Відповідно до ч.ч. 3, 9, 10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII (у редакції, чинній на момент звернення Прокурора з позовом у цій справі) виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; подання органу приватизації неправдивих відомостей; сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта (його частини) або нерухомого майна господарського товариства, якщо об`єктом приватизації є пакет акцій (часток) такого товариства, особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу. На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Пунктом 3 Розділу Х «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про охорону культурної спадщини» (тут і далі в редакцій чинній на час укладання Договору купівлі-продажу та Охоронного договору, тобто в редакції від 15.12.2009) визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані (абз. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Положеннями ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що усі власники пам`яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам`ятки, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, як встановлено судом вище, рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів УРСР від 17.04.1987 № 167, серед іншого, визначено Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), розташований в Біляївському районні Одеської області пам`яткою архітектури місцевого значення. У той же час, Державною службою охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України виготовлено паспорт об`єкту культурної спадщини садиби генерала Дубицького та віднесено останній до пам`ятки архітектури місцевого значення, підставою взяття на облік як пам`ятки архітекти визначено рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів УРСР від 17.04.1987 № 167. Власником пам`ятки визнано Васильківську сільську раду. Так, нежитлова будівля Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв.м., розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Василівка, вул. Центральна, 73 (колишня адреса: Одеська область, Одеський район, с. Василівка, вул. Леніна, 73) відноситься до пам`яток архітектури місцевого значення.

22.02.2010 між Васильківською сільською радою Біляївського району Одеської області, правонаступником якої є Вигодянська сільська рада Одеського району Одеської області та ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ укладено договір купівлі-продажу, відповідно до пункту якого продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлової будівлі, що в цілому складається з літ. «А» - нежитлової будівлі «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв.м., розташованої за адресою: село Василівка, вул. Леніна № 73 (сімдесят три), Біляївського району Одеської області, на земельній ділянці площею 4,4096 га, кадастровий № 5121081000:01:002:0163 (об`єкт купівлі-продажу). Відповідно до п.п. 5.4.5 договору купівлі-продажу від 22.02.2010 сторони передбачали зобов`язання покупця ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ оформити відповідний охоронний договір об`єкта культурної спадщини та його подальше утримання у відповідності до укладеного охоронного договору та державних стандартів, норм і правил у сфері охорони культурної спадщини. На підставі цього, 01.06.2010 між ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ та Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, укладено охоронний договір, за яким зобов`язано власника майна утримувати його у належному стані. Крім цього, вказане передбачено, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» якою встановлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Істотними умовами договору купівлі-продажу від 22.02.2010, зокрема його п.п. 5.1., 5.4.2., 5.4.5. передбачено, що кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків. Покупець відповідно до умов договору зобов`язаний: … проводити дії погоджені проектною документацією та дозволом, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації; забезпечувати належну експлуатацію об`єкта нерухомості, яка гарантує надійність будівельних конструкцій; забезпечувати вільний доступ до інженерних мереж службам, які їх експлуатують, та утримувати їх у належному технічно-справному стані; проводити роботи по благоустрою прилеглої території …протягом 30 календарних днів з моменту одержання Акта приймання-передачі оформити з Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації охоронну документацію на користування об`єктом купівлі-продажу, що розташований у будівлі-пам`ятці… А також Покупець зобов`язується утримувати об`єкт купівлі-продажу, відповідно до вимог охоронного договору та норм, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини». Пунктом 7.4. договору купівлі-продажу від 22.02.2010 передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

Поряд із цим, істотними умовами укладеного охоронного договору від 01.06.2010 на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2010, зокрема, є зобов`язання власника щодо належного утримання будівлі маєтку та дотримання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» (п. 2.1. охоронного договору). Відповідно до п.п. 3.6., 4.4., 4.6. охоронного договору від 01.06.2010 якщо Власник не виконує вимог, що містяться в попередженні, Орган охорони має право звернення у встановленому законодавством порядку з позовом про примусове дострокове розірвання Охоронного договору та вилучення пам`ятки із власності (викуп). При невідкладній необхідності забезпечення збереження пам`ятки, позов може бути пред`явлено без попередження. Розпорядження Органу охорони в межах його повноважень є обов`язковим для Власника. Контроль за виконанням умов цього Договору здійснює інспекційний відділ Органу охорони. Між тим, згідно п. 3.1. та п. 3.3. охоронного договору від 01.06.2010 Власник несе адміністративну та майнову відповідальність за порушення правил охорони та використання пам`ятки згідно з діючим законодавством України. У разі невиконання Власником вимог законодавства щодо охорони культурної спадщини та/або умов цього Охоронного договору Орган охорони накладає в установленому порядку згідно з чинним законодавством України на Власника штрафні санкції, а також зобов`язує Власника відшкодувати завдані ним збитки, при цьому сплата штрафів та збитків не звільняє Власника від усунення порушень.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини вживались заходи щодо зобов`язання ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ дотримання вимог охоронного законодавства. Так, 20.03.2023 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини складено акт про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини № 20/30, яким встановлено порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» (статті 24) громадянином, який є директором ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ, а саме порушення режиму використання будівлі-пам`ятки по вул. Леніна, 73, с. Василівка. В акті наявний підпис особи, щодо якої його складено. Подалі, 23.03.2023 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОД № 00003, яким зафіксовано порушення ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ режиму використання пам`ятки культурної спадщини (будівля-палац-садиба Дубецьких-Панкеєвих). Протокол підписано директором ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ.

Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області 09.05.2023 було винесено постанову № 6-23 про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, якою встановлено порушення громадянином, який є директором ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ режиму використання будівлі-пам`ятки по вул. Леніна, 73, с. Василівка, визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. Вказану суму штрафу ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ сплачено - 10.05.2023.

Також, 08.04.2021 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини винесено припис № 05-02/21 відносно ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ у зв`язку із невиконанням останнім умов Охоронного договору та зобов`язано надати відповідні документи за переліком.

Наразі, відповідно до висновку про технічний стан несучих і огороджуючих конструкцій та можливості подальшої надійної експлуатації нежитлової будівлі літ. «А» «Панського маєтку», що розташована на території колишньої садиби Генерала Дубицього за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Василівка, вул. Леніна № 73, виготовленого 18.09.2023 експертом Накул О.М., нежитлова будівля «Панського маєтку» є пам`яткою архітектури місцевого значення, технічний стан об`єкту обстеження «непридатний» з фізичним зносом; існуючий технічний стан об`єкту обстеження обумовлено сукупністю причин і факторів, зокрема пов`язані з природним фізичним зносом будівлі за тривалий період експлуатації (понад 170 років), без своєчасного проведення ремонтно-реставраційних робіт тощо.

Відтак, ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ поніс адміністративну відповідальність за порушення режиму використання пам`ятки культурної спадщини (будівля-палац-садиба Дубецьких-Панкеєвих), при цьому, наявні в матеріалах справи документи не містять доказів усунення ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ порушень охоронних вимог щодо будівлі пам`ятки культурної спадщини, що є істотними умовами договору купівлі-продажу від 22.02.2010 та охоронного договору від 01.06.2010.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", на який, за встановленими судом обставинами, є посилання в договорі купівлі-продажу від 22.02.2010, продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими радами. Частиною 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність. Частинами 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Крім того, сторони договору купівлі-продажу від 22.02.2010, укладаючи цей договір у пункті 7.4 погодили, що в разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

За викладених обставин слід дійти висновку, що як відповідно до вимог чинного законодавства, що діяло як на момент укладення договору купівлі-продажу від 22.02.2010, охоронного договору від 01.06.2010, так і на момент подачі прокурором даного позову, так і умовами оспорюваного договору купівлі-продажу від 22.02.2010 вбачаються підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкту приватизації, зокрема, за умови порушення істотних положень приватизаційного договору до яких відповідно до правовідносин, що розглядаються в даній справі, і відноситься охоронний договір від 01.06.2010, яким врегульовано правовідносини в сфері збереження, охорони, використання пам`ятки культурної спадщини місцевого значення та утримання її в належному стані.

Щодо тверджень ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ про недотримання порядку контролю за виконанням договору купівлі-продажу від 22.02.2010, як приватизаційного договору, а саме безпосередньо органом приватизації Фондом державного майна України не вчинення відповідних контролюючих заходів, суд зазначає наступне. Відповідач стверджує, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює орган приватизації, з чим суд погоджується, однак, відповідач стверджує, що в даному випадку орган приватизації є Фонд державного майна України. Між тим, відповідно до витягу від 14.12.2009 № 24783511 Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» нежитлова будівля Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького) зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою села Василівка, Біляївського району, Одеської області в особі Василівської сільської ради. Згідно ст. 6 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці. Отже, Фонд державного майна України є органом приватизації державного майна, в той час, як в даному випадку органом приватизації комунального майна нежитлової будівлі-пам`ятки Панський маєток (колишня садиба генерала Дубицького) є Вигодянська сільська рада Одеського району Одеської області, відтак, доводи ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ щодо недотримання порядку контролю за виконанням договору купівлі-продажу від 22.02.2010 є необґрунтованими та безпідставними. Крім цього, Вигодянською сільською радою Одеського району Одеської області, як слідує із матеріалів справи, вчинялись дії щодо контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу від 22.02.2010 та укладеного на підставі нього охоронного договору від 01.06.2010, а саме направлялись листи від 30.12.2020 №144/02-13/26, від 21.12.2021 №2751/02-13/21. В свою чергу Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, безпосередньо як органом до відання якого віднесено контроль за об`єктом культурної спадщини, проводився контроль за виконанням охоронного договору від 01.06.2010, що підтверджується поданими до справи листами від 09.07.2021 за №01-12/3187, від 20.05.2022 за №889/10/01-12/2-22/603, приписом від 08.04.2021 № 05-02/21, актом від 20.03.2023 № 20/30, протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД № 00003 від 23.03.2023.

Відтак, з урахуванням того, що ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ порушенні істотні умови охоронного договору від 01.06.2010, укладеного на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2010, з чого також слідує порушення відповідачем істотних умов приватизаційного договору та охоронного законодавства, суд на підставі п. 6.4. договору купівлі-продажу від 22.02.2010, п. 3.6. охоронного договору від 01.06.2010, ст. 27 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та ст. 651 ЦК України вважає за необхідне розірвати договір купівлі-продажу від 22.02.2010, укладений між Василівською сільською радою Біляївського району Одеської області та ТОВ УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстрований в реєстрі за №525, та як наслідок цього повернути Вигодянській сільській раді Одеського району Одеської області згідно до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна і комунального майна " нежитлову будівлю «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв. м, розташовану за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Василівка, вул. Центральна, 73, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

Разом з цим, у відношенні до позиції відповідача щодо звернення прокурора до суду із неналежним способом захисту порушених прав, шляхом викладення позовних вимог, як розірвання договору та зобов`язання повернути приватизаційний об`єкт за актом приймання-передачі слід звернутись до висновків ВС, викладених у постанові від 02.07.2024 у даній справі №916/2646/23 за змістом яких заявлені позовні вимоги прокурора у даних спірних правовідносинах є належним чином викладеним способом захисту порушених прав позивача Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області. Водночас, за умови розгляду спору в даній справі стосовно розірвання договору купівлі-продажу від 22.02.2010, укладеного сторонами відповідно до приватизаційного законодавства є належним визначення прокурором Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області відповідно до ст. 6 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна", як суб`єкта приватизації, права та охоронювані інтереси якого як власник об`єкта майна приватизації були порушені відповідачем.

Також, слід відмітити, що згідно положень чинного законодавства з підстав розірвання договору купівлі-продажу від 22.02.2010, повернення об`єкту приватизації до комунальної власності, покупець має право звернутись з відповідними вимогами до позивача про повернення грошових коштів сплачених за договором купівлі-продажу від 22.02.2010. Таку позицію викладено ВС у постанові від 02.07.2024 по даній справі №916/2646/23 та у постанові Верховного суду від 27.04.2023 у справі №Б26/16-10 (904/9569/21).

Стосовно тверджень відповідача про те, що заявлені позовні вимоги мають на меті припинити (позбавити, вилучити) право власності ТОВ «Українська кабельна компанія» на об?єкт культурної спадщини без будь-якої компенсації та недоведеність прокурором спричинення збитків неналежним утриманням майна, суд зазначає наступне. В заперечення позиції відповідача про недоведеність прокурором в контексті положень ст. 651 ЦК України наявності збитків спричинених неналежним виконанням договору купівлі-продажу від 22.02.2010, слід зазначити, що у випадку розірвання договору купівлі-продажу об?єкта приватизації покупець вправі згідно із ч. 4 ст. 653 ЦК України вимагати повернення коштів, внесених ним за об?єкт приватизації. За такого втручання держави відповідач не несе «індивідуального і надмірного тягаря», адже, йому підлягає поверненню вартість об?єкта культурної спадщини, сплачена при укладенні договору купівлі-продажу. Разом з цим, збитки у відношенні до неналежного утримання об`єкта культурної спадщини можуть розцінюватись не лише в матеріальному виражені, а також в культурній цінності об`єкту, його збереження для майбутніх поколінь. Так, укладення договору купівлі-продажу від 22.02.2010, охоронного договору від 01.06.2010 мали на меті збереження стану будівлі-пам`ятки культурної спадщини місцевого значення. Між тим, як вбачається із висновку експерта Накул О.М від 18.09.2023 об`єкт приватизації станом на момент дослідження не зазнав ніяких змін, що зумовили би його покращення, збереження та залишається сталим у порівняні із станом, що мав місце на момент укладення договору купівлі-продажу від 22.02.2010.

Звідси, в даному спорі за умови встановлення бездіяльності відповідача протягом тривалого періоду часу в утриманні пам`ятки культурної спадщини відсутність матеріального вираження збитків не свідчить про їх не існування.

Стосовно заперечень відповідача про нездійснення контролю протягом 13 років за станом об`єкту, суд зауважує на тому, що з укладанням договору купівлі-продажу від 22.02.2010 та охоронного договору від 01.06.2010, товариство приймаючи на себе відповідні зобов`язання розуміло їх об`єм та значення, зокрема щодо цілей, мети та наслідків набуття власності на об`єкт культурної спадщини, а тому добросовісно мало їх виконувати не жадаючи здійснення відповідними органами контролю за виконанням договірних правовідносин.

Щодо строку позовної давності, застосування якого викладено відповідачем у заяві від 17.01.2025, слід відмітити, що власником будівлі-пам`ятки ТОВ «Українська кабельна компанія» за договором купівлі-продажу від 22.02.2010 з моменту укладення і до теперішнього часу не виконуються перелічені за договором купівлі-продажу від 22.02.2010, охоронним договором від 01.06.2010 та чинним законодавством зобов`язання, які не мають визначених строків для виконання та повинні провадитись на постійній основі з метою попередження подальшого руйнування об`єкта культурної спадщини під впливом природніх чинників та забезпечення його збереження для наступних поколінь. Таким чином, позовна давність за заявленими прокурором по справі №916/2646/23 вимогами не пропущена, оскільки відповідачем вчиняється триваюче правопорушення.

Враховуючи викладене, на підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів в сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та відповідно задовольняє їх у повній мірі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1, п. 3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом прокурор поніс витрати на оплату судового збору в сумі 5368,00грн, які підлягають відшкодуванню прокурору за рахунок відповідача в повному обсязі. Окрім цього, згідно до клопотання прокурора судом підлягають стягненню решта понесених прокурором судових витрат у вищих інстанціях.

Керуючись ст.ст.123, 124, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області (67620, Одеська обл., Одеський р-н, с. Вигода, вул. Нова, буд. 33-а, Код ЄДРПОУ 04377701) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, Код ЄДРПОУ 31595602), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, Код ЄДРПОУ 40055626) про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути майно.

2. Розірвати договір купівлі-продажу від 22.02.2010, укладений між Василівською сільською радою Біляївського району Одеської області (67620, Одеська обл., Одеський р-н, с. Вигода, вул. Нова, буд. 33-а, Код ЄДРПОУ 04377701) та ТОВ «Українська кабельна компанія» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, Код ЄДРПОУ 31595602), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстрований в реєстрі за №525.

3. Зобов`язати ТОВ «Українська кабельна компанія» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, Код ЄДРПОУ 31595602) повернути Вигодянській сільській раді Одеського району Одеської області (67620, Одеська обл., Одеський р-н, с. Вигода, вул. Нова, буд. 33-а, Код ЄДРПОУ 04377701) нежитлову будівлю «Панський маєток» (колишня садиба генерала Дубицького), загальною площею 2306,90 кв. м, розташовану за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Василівка, вул. Центральна, 73 (колишня адреса: Одеська область, Біляївський район, с. Василівка, вул. Леніна, 73), шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, Код ЄДРПОУ 31595602) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; рахунок отримувача: UA 808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) судового збору за подання позовної заяви, 12 129 (дванадцять тисяч сто двадцять дев`ять) грн 23 коп судового збору за подання апеляційної скарги, 12593 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн 64 коп за подання касаційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.02.2025.

Суддя І.А. Малярчук