Окрема думка

від 04.02.2025 по справі 916/3735/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

04 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3735/24

судді Білоуса В.В. до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Білоуса В.В. (головуючого), Васьковського О.В., Погребняка В. Я. від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24.

Постановою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24 задоволено касаційну скаргу Приватного підприємства "Рентсервіс-МСЛ" (далі - ПП "Рентсервіс-МСЛ"), скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 і залишено в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 у названій справі.

Із вказаним рішенням не погоджуюсь з таких підстав.

Ухвалою від 19.09.2024 у справі № 916/3735/24 Господарський суд Одеської області відмовив у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Яхт-Марін" (далі - ТОВ "Клуб "Яхт-Марін") до боржника Приватного підприємства "Рентсервіс-МСЛ" про банкрутство.

Ця ухвала мотивована наявністю спору між ПП "Рентсервіс-МСЛ" і ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" щодо грошових вимог на суму 4 319 100 грн пред`явлених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. А також тим, що ухвала Господарського суду Одеської області від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011 про банкрутство Державного підприємства "ТВК" не може розцінюватися як судове рішення яке містить преюдиційні факти щодо заборгованості, оскільки не стосується боржника - ПП "Рентсервіс-МСЛ", не містить встановлення особисто його заборгованості, що на думку суду першої інстанції, не звільняє кредитора від доказування заборгованості боржника в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України, а відтак не свідчить про відсутність спору. Окрім того, зіслався на те, що в матеріалах справи відсутні інші докази, які б підтверджували правовідносини ТОВ "Ставр", ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії"; ПАТ "Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології"; ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" безпосередньо з ПП "Рентсервіс-МСЛ", отже за твердженням суду першої інстанції, спірні правовідносини підлягають вирішенню судом в межах позовного провадження.

В цій ухвалі суд першої інстанції на підставі умов договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу Державного підприємства "ТВК", укладеним 16.02.2024 між ПП "Рентсервіс-МСЛ" (покупець) та Регіональним відділенням фонду державного майна України у Одеській і Миколаївській областях, встановив факт того, що покупець - ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником у сіх майнових прав та обов`язків ДП "ТВК", крім права користування земельною ділянкою і зазначив про укладення сторонами договору купівлі-продажу, в цей же день акта приймання-передачі № 707. Також було встановлено, що 06.03.2019 між ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" та ТОВ "Ставр", ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії", ПАТ "Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" (всі троє, як і ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", кредитори у справі № 1/17-3666-2011 про банкрутство ДП "ТВК", вимоги яких визнано ухвалою від 18.12.2012) укладено договори про відступлення права вимоги, відповідно до яких до ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" перейшли права вимоги до ДП "ТВК".

Південно-Західний апеляційний господарський суд постановою від 26.11.2024 у справі № 916/3735/24 задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "Клуб "Яхт-Марін". Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 про відмову у відкритті провадження у цій справі скасував. Справу № 916/3735/24 направив до Господарського суду Одеської області для розгляду на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

При цьому суд апеляційної інстанції керуючись ст. 75 ГПК України дійшов правильного і обґрунтованого висновку про те, що ухвалою суду від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011 про затвердження вимог кредиторів ДП "ТВК" стверджується безспірність вимог кредитора - ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" до боржника у розмірі 4 319 100 грн, з урахуванням кредиторських вимог, відступлених трьома іншими кредиторами (4 319 100 грн + 97 900 грн + 98 200 грн = 4 319 100 грн) є встановленим судом фактом, який не потребує доказування при розгляді справи № 916/3735/24.

Цей висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується ще й на тому, що відповідно до статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII (зі змінами), ст. 345 ЦК України, п. 1.4, 3.1 договору купівлі-продажу, укладеного 16.02.2024 між Фондом Державного майна і ПП "Рентсервіс-МСЛ", як покупцем Єдиного цілісного майнового комплексу ДП "ТВК", з 16.02.2024, до якого перейшли права і обов`язки Державного підприємства "ТВК" і він (покупець) є правонаступником усіх майнових прав і обов`язків придбаного підприємства (за виключенням права постійного користування земельною ділянкою).

Відтак, суд апеляційної інстанції правильно не погодився із висновком суду першої інстанції, що заявник не звільняється від доказування в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України, оскільки ПП "Рентсервіс-МСЛ" не брало участі у справі про банкрутство ДП "ТВК", зазначена ухвала суду від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011 не стосується ПП "Рентсервіс-МСЛ" та не містить встановлення особисто його заборгованості.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 13.09.2011 (винесена суддею Найфлейш В.Д. - тим же, що й ухвала від 24.09.2024 у справі № 916/3735/24) порушив провадження у справі № 1/17-3666-2011 про банкрутство Державного підприємства "ТВК" за заявою ПАТ "Луганська вугільна компанія". Ухвалою названого суду від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011, зокрема затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства, серед яких такі кредитори: ТОВ "Ставр" (кредитор-1) - 98 000,00 грн; ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії" (кредитор-2) - 97 900,00 грн; ПАТ "Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд" "Нові технології" (кредитор-3) - 98 200,00 грн; ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" (кредитор-4) - 4 025 000,00 грн.

Так, Господарським судом Одеської області в ухвалі від 18.04.2012 у справі №1/17-3666-2011 установлено, що:

-ТОВ «Ставр» в обґрунтування своїх грошових вимог у сумі 98000,00 грн послалось на договір купівлі-продажу цінних паперів №Б61/2104/002 від 21.04.2011, акт приймання-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б61/2104/002 від 21.04.2011, виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003060;

-ПАТ «Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії» в обґрунтування своїх грошових вимог у сумі 97900,00 грн послалось на договір купівлі-продажу цінних паперів №Б91/2104/005;11/2104/002 від 21.04.2011, акт приймання-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б91/2104/005; 11/2104/002 від 21.04.2011, виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №100004;

-ПАТ «Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нові технології» в обґрунтування своїх грошових вимог у сумі 98200,00 грн послалось на договір купівлі-продажу цінних паперів №Б91/2104/007;11/2104/002 від 21.04.2011, акт приймання-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б91/2104/007; 11/2104/002 від 21.04.2011, виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №100010;

-ТОВ «Клуб «Яхт-Марін» в обґрунтування своїх грошових вимог у сумі 4025000,00грн послалось на розрахунок суми заборгованості боржника, договори про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення від 15.10.2008 №352/2008, №353/2008, №354/2008, № 355/2008, №356/2008, №357/2008, №358/2008, №359/2008, №360/2008, №361/2008, №362/2008, №363/2008, №364/2008, №365/2008, №366/2008, №367/2008, №368/2008, №369/2008, №370/2008, №371/2008, №372/2008, №373/2008, №374/2008, №375/2008, №376/2008, №377/2008, №378/2008, №379/2008, №380/2008, №381/2008 , №382/2008, №383/2008, №384/2008, №385/2008, №386/2008, угоди про розірвання договорів від 15.10.08 №352/2008, №353/2008, №354/2008, №355/2008, №356/2008, №357/2008, №358/2008, №359/2008, №360/2008, №361/2008, №362/2008, №363/2008, №364/2008, №365/2008, №366/2008, №367/2008, №368/2008, №369/2008, №370/2008, №371/2008, №372/2008, №373/2008, №374/2008, №375/2008, №376/2008, №377/2008, №378/2008, №379/2008, №380/2008, №381/2008, №382/2008, №383/2008, №384/2008, №385/2008, №386/2008, договори поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 22.12.2008, про визнання боргових грошових зобов`язань, які виникли при виконанні договорів №352/2008; №353/2008; №354/2008; №355/2008; №356/2008; №357/2008; №358/2008; №359/2008; 360/2008; №361/2008; №362/2008; №363/2008; №364/2008; №365/2008; №366/2008; №367/2008; №368/2008; №369/2008; №370/2008; №371/2008; №372/2008; №373/2008; №374/2008; №375/2008; №376/2008; №377/2008; №378/2008; №379/2008; №380/2008; №381/2008; №382/2008; №383/2008; фінансові претензії від 16.03.2009, 12.06.2009, 26.05.2010, 01.06.2010, листи від 30.03.2009, 26.06.2009, відповіді на претензії від 27.05.2010, 29.06.2010, довідку АБ «Південний» від 22.03.2012 вих. №0-18-9170БТ, відомість руху по рахунку №26003311644401 за період з 15.10.2008по 31.12.2008.

Господарський суд Одеської області в ухвалі від 18.04.2012 у справі №1/17-3666-2011 виходив з того, що заявлені грошові вимоги указаних кредиторів до боржника у наведених сумах є конкурсними, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, підтверджені матеріалами справи та визнані боржником у повному обсязі, заяви про визнання кредитором подані у встановлений статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, а тому вимоги зазначених кредиторів обґрунтовано включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 провадження у справі №1/17-3666-2011 про банкрутство закрито на підставі пункту 12 частини першої статті 83 та пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв`язку з рішенням Фонду державного майна України про приватизацію Державного підприємства "ТВК".

Вказана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №1/17-3666-2011 була залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.10.2018.

06.03.2019 між ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", як новим кредитором, та ТОВ "Ставр", як первісним кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б61/2104/002 від 21.04.2011, укладеного між первісним кредитором і боржником Державним підприємством "ТВК" (код ЄДРПОУ 24971375). Розмір вимоги, що відступається на підставі цього договору, становить 98000,00 грн.

06.03.2019 між ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", як новим кредитором, та ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії", як первісним кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б91/2104/005; 11/2104/002 від 21.04.2011, укладеного між первісним кредитором і боржником Державним підприємством "ТВК" (код ЄДРПОУ 24971375). Розмір вимоги, що відступається на підставі цього договору, становить 97900,00 грн.

06.03.2019 між ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", як новим кредитором, та ПАТ "Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології", як первісним кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б91/2104/007; 11/2104/002 від 21.04.2011, укладеного між первісним кредитором і боржником Державним підприємством "ТВК" (код ЄДРПОУ 24971375). Розмір вимоги, що відступається на підставі цього договору, становить 98 200,00 грн.

За актами приймання-передачі від 06.03.2019, ТОВ "Ставр", ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії", ПАТ "Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" передано ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" оригінали документів за договорами про відступлення права вимоги від 06.03.2019, відповідно яких до ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" перейшли права вимоги до Державного підприємства "ТВК".

16.02.2024 між ПП "Рентсервіс-МСЛ", як покупцем, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як продавцем, укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства "ТВК" шляхом викупу учасником, який один подав заяву на участь в аукціоні.

Відповідно до пункту 1.1. договору купівлі-продажу від 16.02.2024 продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації - Єдиний майновий комплекс Державного підприємства "ТВК", а покупець зобов`язується прийняти у власність (купити) об`єкт приватизації, виконати визначені в договорі умови.

Покупець сплатив у повному обсязі визначену за результатами електронного аукціону ціну продажу об`єкта приватизації, яка становить 127 440 000,00 грн (пункт 1.2. договору купівлі-продажу від 16.02.2024).

Пунктом 1.4. договору купівлі-продажу від 16.02.2024 передбачено, що до складу об`єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, права вимоги, борги, та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу від 16.02.2024 право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення цього договору та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації. Акт приймання-передачі за цим договором підписується сторонами відповідно до пункту 4.2. цього договору.

Згідно із пунктом 4.2. договору купівлі-продажу від 16.02.2024 передача об`єкта приватизації і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

За положеннями пункту 3.1. договору купівлі-продажу від 16.02.2024, покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків державного підприємства "ТВК" (код ЄДРПОУ 24971375) відповідно до умов цього договору та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня укладення акта приймання-передачі об`єкта приватизації від продавця до покупця. Покупець з дня підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації від продавця до покупця є правонаступником, в тому числі, майнових прав Державного підприємства "ТВК" (код ЄДРПОУ 24971375), які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від юридичної особи.

16.02.2024 між ПП "Рентсервіс-МСЛ" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях підписано акт №704 приймання-передачі об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства "ТВК".

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях №175 від 04.03.2024 затверджено результати продажу та завершено приватизацію об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства "ТВК".

27.06.2024 ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" направлено на адресу ПП "Рентсервіс-МСЛ" претензію про сплату заборгованості у сумі 4 319 100,00 грн, на яку відповіді не отримало.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).

Зробивши такий висновок суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував вказані ним правові позиції у постановах Верховного Суду, які не врахував суд першої інстанції.

Відповідно до статті 39 КУзПБ підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є спір про право, а також законодавчо встановлена заборона на відкриття провадження у справі.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 виснувала правову позицію, яка полягає в тому, що методами встановлення фактів наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними на предмет наявності на розгляді іншого суду справ за участю боржника і кредитора.

Спір про право може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами. Судова палата у названій постанові погодилася із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, яка полягає в тому, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Апеляційний суд приймаючи постанову від 26.11.2024 у справі № 916/3735/24 врахував правові позиції Верховного Суду в постановах від 10.11.2022 у справі № 916/1101/21, 16.02.2021 у справі № 911/2042/20 щодо застосування ч. 6 ст. 39 КУзПБ і методології встановлення наявності / відсутності спору про право. Судова палата у названій вище постанові від правових позицій у цих постановах Верховного Суд не відступала, не уточнювала їх.

Суд першої інстанції в ухвалі від 19.09.2024 у справі № 916/3735/24 і суд апеляційної інстанції в постанові від 26.11.2024 у цій же справі на підставі ст. 28 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 345 ЦКУ, пунктів 1.4., 3.1 договору купівлі-продажу від 16.02.2024 дійшли правильного висновку про те, що ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником усіх прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства "ТВК" згідно з умовами договору купівлі-продажу і законодавства, в тому рахунку і щодо боргів - пасивів згідно з фінансовою звітністю державного підприємства.

Правонаступництво - перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Пасив - частина бухгалтерського балансу, обліку, яка відображає сукупність усіх зобов`язань, вимоги до підприємства з боку кредиторів.

Тільки суд першої інстанції, зробивши правильний висновок про те, що ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником Державного підприємства "ТВК" відповідно до умов законодавства і укладеного договору купівлі-продажу, зробив неправильний висновок про те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011 про визнання кредиторських вимог не стосується ПП "Рентсервіс-МСЛ", оскільки ця особа не брала участі у тій справі.

Оскільки суди визнали ПП "Рентсервіс-МСЛ" правонаступником боргів Державного підприємства "ТВК", то ця ухвала від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011 стосується його, як правонаступника.

Суд першої інстанції, зробивши висновок про те, що ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником ДП "ТВК" зробив суперечливий цьому висновок про те, що ухвала суду від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011, постановлена щодо визнання боргів ДП "ТВК" із зазначенням розміру богу, підстав його вчинення, визнаних державним підприємством, не стосується ПП "Рентсервіс-МСЛ". Ці зобов`язання до нього перейшли як до правонаступника державного підприємства.

Ухвала суду у справі про банкрутство про визнання кредиторських вимог до боржника є судовим рішенням аналогічним судовому рішенню про стягнення боргу у справі позовного провадження.

ПП "Рентсервіс-МСЛ" (правонаступник ДП "ТВК") проти заяви ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" про визнання банкрутом не надало доказів, які б спростували заборгованість державного підприємства перед ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", встановлену ухвалою суду від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011. Не надало суду ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство за його позовом про оспорювання підстав, якими ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" обґрунтовує виникнення грошових зобов`язань у заяві про визнання банкрутом і відкриття провадження у справі по банкрутство, скасування судового рішення, яким заявник обґрунтовує свої грошові вимоги. Відтак, ПП "Рентсервіс-МСЛ" не довело суду наявності у нього із заявником спору про право у розумінні ч. 6 ст. 39 КУзПБ; правових позицій Верховного Суду щодо застосування цієї норми права.

Суд першої інстанції, встановивши в ухвалі від 19.09.2024, правонаступництво ПП "Рентсервіс-МСЛ", і що 06.03.2024 між ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" та ще трьома кредиторами ДП "ТВК", вимоги яких визнано ухвалою суду від 18.04.2012, укладено договори про відступлення права вимоги, відповідно до яких до ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" перейшли права вимоги до ДП "ТВК", робить суперечливий цьому висновок, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують правовідносини ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" із цими трьома кредиторами і безпосередньо з ПП "Рентсервіс-МСЛ", і вважає, що спірні правовідносини підлягають вирішенню в межах позовного провадження. Тим самим стверджується відсутність спору. Не зазначається який позов, до кого, з якими вимогами і хто мав заявити до суду.

Суд апеляційної інстанції повно дослідив і детально описав, яким судовим рішенням, первинними доказами підтверджується розмір заборгованості, підстави її виникнення, докази якими це стверджується.

Відповідно до дискреції наданої ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" законом, принципу диспозитивності, товариство вправі самостійно визначати спосіб захисту своїх прав - чи заявляти позов про стягнення з ПП "Рентсервіс-МСЛ" боргу як правонаступника ДП "ТВК" чи звертатися з заявою про визнання його банкрутом і відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заперечення ПП "Рентсервіс-МСЛ" в суді першої інстанції щодо відкриття провадження у справі про банкрутство полягали в тому, що в договорі купівлі-продажу Єдиного цілісного майнового комплексу чітко не виписана заборгованість у розмірі 4 139 100 грн.

З огляду на можливу значну кількість кредиторів, законодавство про приватизацію не передбачає зазначати в договорі купівлі-продажу конкретний розмір, конкретного кредитора, його грошових вимог.

Як встановив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, і зокрема в п.1.4, п. 3.1 договору купівлі-продажу - сторони (в т.р. покупець ПП "Рентсервіс-МСЛ") погодили, що складу об`єкта приватизації входять усі види майна (окрім того, що не підлягає приватизації і земельною ділянкою), борги та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Водночас, з метою захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, чинним законодавством передбачено право на звернення особи, цивільні права або інтереси якої порушені, до суду.

Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту такого права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії" зазначено, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав та інтересів, зокрема - через існування в національному законодавстві належних способів захисту та відновлення порушених прав.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004 зазначено, що інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України інтереси суспільства, держави чи "всіх співвітчизників" або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права. При цьому, на запобігання зловживання інтересами, прагненнями, використовуючи ті чи інші юридичні норми, забезпечити реалізацію незаконних інтересів, спрямоване положення статті 4 Цивільного процесуального кодексу України: заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу.

Верховний Суд звертає увагу на те, що провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб`єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.

Так, відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Також слід враховувати, що провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Досягнення зазначених завдання та мети є можливим за умови гарантування:

1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів;

2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб;

3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Отже, у випадку відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора, окрім звернення до суду з позовом до боржника, також є право ініціювання щодо такого боржника процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

З огляду на зазначене, звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за наявності відповідних підстав, передбачених нормами КУзПБ, саме по собі не можна вважати порушенням прав або інтересів інших осіб (зокрема, кредиторів боржника у зобов`язальних відносинах), оскільки таке звернення по суті є реалізацією кредитором його права на судовий захист власних прав у випадку, коли таке право кредитора порушується внаслідок не належного виконання або не виконання взятих на себе боржником зобов`язань.

Позовне провадження про стягнення заборгованості і провадження у справі про банкрутство мають на меті погашення заборгованості боржника перед кредиторами, ініціювання розгляду таких справ саме по собі не може вважатися зловживанням правом, а суд повинен враховувати особливості, матеріальні та процесуальні наслідки розгляду таких справ не лише для окремого кредитора чи боржника, але і для всіх інших учасників цих проваджень.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що положення КУзПБ не передбачають як окрему підставу для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство - зловживання боржником або ініціюючим кредитором їх правом на відкриття відповідного провадження у справі.

Верховний Суд враховує, що процедури банкрутства передбачають як права боржника на відновлення платоспроможності та кредиторів на задоволення їх вимог, але й суттєві обов`язки та обмеження, що, в свою чергу переслідує легітимну мету - задоволення прав кожного з учасників провадження у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, суди під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні виходити саме з обґрунтування (доведення) відповідно до вимог процесуального закону:

наявності грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

відсутності між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

можливості до підготовчого засідання суду задоволення вимог кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі.

Такі правові висновки виснувала Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

Відтак, ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", згідно вказаних положень законодавства, правових висновків Верховного Суду, вправі самостійно обирати ефективний спосіб захисту своїх прав щодо погашення кредиторської заборгованості, яка виникла у ДП "ТВК" перед ним: чи у спосіб звернення до суду із заявою про визнання ПП "Рентсервіс-МСЛ", як правонаступника ДП "ТВК", банкрутом і відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство; чи пред`явлення до нього, як до правонаступника ДП "ТВК" позову про стягнення заборгованості, яка виникла у ДП "ТВК"перед ТОВ "Клуб "Яхт-Марін".

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Рентсервіс-МСЛ" за заявою ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" суди відповідно до положень ст. 39 КУзПБ, правових висновків Верховного Суду мали встановити таке:

1) чи є ПП "Рентсервіс-МСЛ" правонаступником Державного підприємства ТВК"?

2) чи перейшли до ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" від ТОВ "Ставр", ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії"; ПАТ "Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" права вимоги до ДП "ТВК" відповідно у сумах - 98 000 грн, 97 900 грн, 98200 грн?

3) чи встановлює ухвала Господарського суд Одеської області від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011 факти заборгованості ДП "ТВК" перед ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" у розмірі 4 025 000 грн, перед ТОВ "Ставр" - 98 000 грн, перед ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії" у розмірі 97 900 грн, ПАТ "Закритий недиферсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" у розмірі 98 200 грн?

Щодо першого запитання суди першої і апеляційної інстанцій одностайно встановили, що ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником ДП "ТВК" - підстава ст. 28 ЗУ "Про приватизацію" (суд першої, апеляційної інстанцій), ст. 345 ЦК України, пункти 1.4., 3.1 договору купівлі-продажу (Єдиного цілісного майнового комплексу (суд апеляційної інстанції). ПП "Рентсервіс-МСЛ" рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржувало.

Щодо другого запитання суди першої і апеляційної інстанції одностайно встановили, що до ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" від трьох інших кредиторів, вказаних у другому запитанні, перейшли права вимоги до ДП "ТВК" у розмірах - 98 000 грн, 97 000 грн, 98 200 грн, і загалом, з урахуванням вимог самого ініціюючого кредитора - 4 025 000 грн, складали - 4 319 100 грн - підстава договори відступлення права вимоги від 06.03.2019.

Щодо третього запитання - суд першої інстанції встановивши, що ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником ДП "ТВК" безпідставно дійшов висновку, що ухвала від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011, якою визнано кредиторські вимоги кредиторів до ДП "ТВК", не стосується ПП "Рентсервіс-МСЛ", оскільки воно не брало у часті у цій справі.

Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що стосується, оскільки воно є правонаступником ДП "ТВК". Всі факти встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, для кредитора щодо боржника - ДП "ТВК", згідно ст. 75 ГПК України не потребують доведення щодо ПП "Рентсервіс-МСЛ", як наступного боржника - правонаступника ДП "ТВК", від якого йому перейшли права і обов`язки ДП "ТВК".

Тому суд першої інстанції відповідно до встановлених фактичних обставин , на підставі положень ст. 75 ГПК України, ст. 28 ЗУ "Про приватизацію", ст. 345 ЦК України, ст 39 КУзПБ мав відкрити провадження у справі № 916/3735/24 про банкрутство ПП "Рентсервіс-МСЛ" за заявою ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", але не зробив цього і виніс ухвалу від 19.09.2024 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство з порушенням вказаних норм матеріального і процесуального права, без врахування вказаних вище у цій окремій думці правових висновків Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального і матеріального права, зокрема ст. 75 ГПК України, ст. 28 ЗУ "Про приватизацію", ст. 345 ЦК України на підставі належних доказів, повно і вірно встановлених фактичних обставин із застосуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі ПП "Рентсервіс-МСЛ" окрім іншого, зіслалося на абзац 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII, яким на період дії режиму воєнного стану тимчасово зупинено положення абзаців другого-четвертого, п`ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості,крім заборгованості перед боржником)…, частини другої статті 26 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" і ці положення закону на період дії режиму режиму воєнного стану не застосовуються. Цей аргумент ПП "Рентсервіс-МСЛ" не висувало під час розгляду цієї справи ні в суді першої ні апеляційної інстанції.

Стаття 26 ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII називається "Оформлення угод приватизації" і розміщена в розділі IV цього закону "Договірні відносини приватизації". В частині другій цієї норми закону передбачено, що до договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо:… - абзац 5 - погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства;…

Відтак, названа норма закону передбачала при укладенні Фондом державного майна України чи його регіональним органом (продавець) із переможцем електронного аукціону (покупець) договору купівлі-продажу об`єкта приватизації включати до нього, серед інших умов, і таку умову як погашення боргів із заробітної плати і перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. Ця норма не зобов`язувала в договорі купівлі-продажу вказувати конкретний розмір боргу підприємства і підставу його виникнення.

Внесення змін до ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII, і зокрема доповнення його абзацом 14 пункту 7-4 розділу V Прикінцеві та перехідні положення передбачало не застосовувати і не включати на період дії режиму воєнного стану до умов договору купівлі-продажу зобов`язання щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства - об`єкта приватизації. При цьому незастосування названої норми права не стосується передбачення зобов`язання щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом.

Попри те, що договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу Державного підприємства "ТВК" між органом приватизації і ПП "Рентсервіс-МСЛ" укладений 16.02.2024 під час дії абзацу 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII в пунктах 1.4. і 3.1 цього договору передбачали, що до складу об`єкта приватизації входять усі види майна…борги, та інші…права, в тому рахунку активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства. Покупець (ПП "Рентсервіс-МСЛ") є правонаступником усіх майнових прав (крім права користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства "ТВК" відповідно до умов цього договору та ст. 28 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня укладення і підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації від Продавця до Покупця.

Законодавство не передбачає, що умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, які суперечать абз. 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII є нікчемними.

В статті 28 ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII передбачено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси є правонаступниками їх майнових прав (крім права користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Згідно статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності. У разі придбання Єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки.

Абзац 14 пункту 7-4 ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника - правонаступника державного підприємства, тому що ця норма закону не має чіткої вказівки про це.

Оскільки в договорі купівлі-продажу об`єкта приватизації (п. 1.4., 3.1) передбачено, окрім іншого, перехід до ПП "Рентсервіс-МСЛ" як до правонаступника ДП "ТВК" боргів, пасиві, обов`язків згідно із фінансовою звітністю ДП "ТВК", а абз. 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII не передбачає зупинення на період режиму воєнного стану дії статті 28 вказаного Закону, ст. 345 ЦК України, то ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником обов`язків, грошових зобов`язань, боргів кедиторів ДП "ТВК" визнаних ухвалою суду від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011.

Тому безпідставним є посилання скаржника на зупинення на період режиму воєнного стану дії положень закону, які передбачають обов`язок включення до умов договору зобов`язань, погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства - аргументу, який не висувався скаржником ні в суді першої, ні апеляційної інстанції.

Окрім того, ПП "Рентсервіс-МСЛ" спираючись на положення ЗУ "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" від 11.04.2023 № 3037-ІХ вважає, що ТОВ "Клуб "Яхт-Марін", як кредитор ДП "ТВК" в двомісячний строк після оголошення Фондом державного майна України (далі - ФДМУ) про ліквідацію ДП "ТВК" мав звернутися до ліквідатора щодо погашення боргів визнаних ухвалою від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011.

Ці доводи ПП "Рентсервіс-МСЛ" безпідставні, оскільки згідно ст. 28 ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII, ст. 345 ЦК України, фактів встановлених вказаною ухвалою щодо кредиторів і сум заборгованості ДП "ТВК" перед ними, умов договору купівлі-продажу (п. 1.4., 3.1) ПП "Рентсервіс-МСЛ" є правонаступником цих грошових зобов`язань.

Окрім того, ЗУ від 11.04.2023 № 3037-ІХ встановлює порядок та особливості припинення державних підприємств за рішенням суб`єкта управління на основі принципів законності, відкритості, прозорості.

Згідно ст. 11 цього Закону суб`єкт управління (ФДМУ) може прийняти рішення про припинення державного підприємства, щодо якого не прийнято рішення про приватизацію та не відкрито провадження у справі про банкрутство, з однієї з таких підстав:

1) не подано річну та проміжну фінансову звітність суб`єкту управління;

2) не подано річну та проміжну фінансову звітність до органу, до сфери управління якого належало таке державне підприємство;

3) не проведено відповідно до законодавства інвентаризацію об`єктів державної власності, балансоутримувачем яких є таке державне підприємство;

4) запис про майно, щодо якого державне підприємство є балансоутримувачем, відсутній в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності;

5) не здійснюється діяльність за основним видом економічної діяльності;

6) діяльність не відповідає меті створення такого підприємства, що зазначена в рішенні про його створення або статуті (положенні);

7) основні засоби для здійснення основного виду господарської діяльності непридатні або відсутні;

8) статут не відповідає вимогам законодавства;

9) наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію такого підприємства.

В статті 12-13, 15 вказаного Закону передбачено, що строк проведення процедури припинення об`єкта припинення становить шість місяців, який може бути продовжений за рішенням суб`єкта управління. Суб`єкт управління протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про припинення публікує інформаційне повідомлення на своєму офіційному веб-сайті, що обов`язково має містити інформацію про найменування та інші реквізити об`єкта припинення, відомості про порядок і строк пред`явлення кредиторами вимог до об`єкта припинення. Строк пред`явлення кредиторами своїх вимог до об`єкта припинення становить два місяці з дня внесення до ЄДРЮОФО запису про припинення об`єкта припинення. Вимоги кредитора,заявлені після спливу строку, встановленого частиною першою статті 15 цього Закону, задовольняються з майна об`єкта припинення, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Згідно статті 17, 19 вище вказаного Закону керуючий припиненням у місячний строк з дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу, який свідчить про наявність ознак неплатоспроможності об`єкта припинення, зобов`язаний звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо об`єкта припинення відповідно до законодавства.(все майно

ДП "ТВК" як єдиний майновий комплекс згідно договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації продане державою і куплене ПП "Рентсервіс-МСЛ" від 16.02.2024). У разі недостатності в об`єкта припинення грошових коштів для компенсації витрат та задоволення вимог кредиторів керуючий припиненням у порядку, визначеному цим Законом, компенсує витрати та задовольняє вимоги кредиторів за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації майна об`єкта припинення. (майно ДП "ТВК" як єдиний майновий комплекс продане 16.02.2024), строк заявлення вимог - 25.09.2024), повідомлення про припинення ДП "ТВК" на підставі наказу ФДМУ від 23.07.2024 № 1653 Про припинення юридичної особи - ДП "ТВК" шляхом ліквідації).

Першочергово пропонується для продаж майно об`єкта припинення виключно у складі майнового комплексу єдиним лотом.

Як встановлено судами ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2011 було порушено провадження у справі № 1/17-3666-2011 про банкрутство ДП "ТВК" за заявою ПАТ "Луганська автомобільна компанія". Ухвалою цього ж суду від 18.04.2012 у цій же справі, зокрема затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "ТВК". Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 провадження у справі № 1/17-3666-2011 про банкрутство закрите на підставі п. 12 ст. 83 та п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв`язку із рішенням ФДМУ про приватизацію ДП "ТВК".

16.02.2024 майно ДП "ТВК" як цілісний майновий комплекс було продано державою в особі регіонального відділення ФДМУ (продавець) ПП "Рентсервіс-МСЛ" (покупець). Відтак все майно ДП "ТВК" як єдиний майновий комплекс було продано державою в порядку приватизації, а не за рішенням суб`єкта припинення (ФДМУ) в порядку визначеному ЗУ "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" від 11.04.2023 № 3037-ІХ.

Системний аналіз вищевказаних норм цього Закону дає підстави для висновку, що він не може бути застосований до спірних правовідносин, а аргументи ПП "Рентсервіс-МСЛ", які полягають у тому, що ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" має звертатися до ліквідатора ДП "ТВК" із грошовими вимогами, які визнані ухвалою суду від 18.04.2012 у справі № 1/17-3666-2011 є безпідставними.

Так, згідно ст. 11 ЗУ від 11.04.2023 № 3077- ІХ рішення суб`єкта управління про припинення державного підприємства може бути прийняте тільки до того державного підприємства, щодо якого не прийняте рішення про приватизацію та не відкрито провадження у справі про банкрутство.

Щодо ДП "ТВК" було відкрите провадження у справі про банкрутство № 1/17-3666-2011, яке було закрите зв`язку з прийняттям ФДМУ рішення про приватизацію ДП "ТВК" і майно якого як Єдиний майновий комплекс у порядку ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" було 16.02.2024 продане ПП "Рентсервіс-МСЛ".

Тому абсурдним є твердження скаржника, які полягають в тому, що ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" як кредитор ДП "ТВК" має звертатися не до його правонаступника - ПП "Рентсервіс-МСЛ", а до керуючого припиненням ДП "ТВК" із вимогами погашення боргу. Як зазначалося, рішення ФДМУ № 1653 "Про припинення ДП"ТВК" шляхом ліквідації прийняте 23.07.2024,запис до ЄДРПОУ про припинення вчинений - 24.07.2024, строк для заявлення вимог встановлений до 25.09.2024, тоді як майно ДП"ТВК" як Єдиний майновий комплекс продане в порядку приватизації ще 16.02.2024.

Керуючий припиненням ДП "ТВК" апріорі не зможе виконати вимоги ЗУ від 11.04.2023 № 3077-ІХ, і зокрема ст. 17 Закону (містить обов`язок керуючого припиненням звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо об`єкта припинення відповідно до законодавства за наявності ознак неплатоспроможності об`єкта припинення), ст. 19 (містить обов`язок керуючого припиненням у разі недостатності в об`єкта припинення грошових коштів для погашення вимог кредиторів, керуючий припиненням має задовольнити вимоги кредиторів за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна об`єкта припинення, першочергово має продаватися майно об`єкта припинення виключно у складі майнового комплексу єдиним лотом).

Керуючий припиненням ДП "ТВК" позбавлений можливості вчинити вказані дії відповідно до вимог ЗУ від 11.04.2023 № 3077-ІХ, оскільки все майно ДП "ТВК" як єдиний майновий комплекс продане державою ще 16.02.2024 в порядку, визначеному ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII.

Це знову дає підстави стверджувати, що ПП "Рентсервіс-МСЛ" як покупець єдиного цілісного майнового комплексу ДП "ТВК" є правонаступником цього підприємства не тільки щодо його активів, а й щодо пасивів, боргів, зобов`язань.

Чинне законодавство не містить норм, які передбачають, що зобов`язання за правочинами, які виникли у державного підприємства перед іншою стороною правочину - кредитором, припиняються, втрачаються, змінюються, внаслідок продажу державного майна державного підприємства, як єдиного майнового комплексу іншій особі і залежать від умов договору купівлі-продажу укладеного державою з покупцем.

Відмова судом у відкритті провадження у справі № 916/3735/24 про банкрутство ПП "Рентсервіс-МСЛ" за заявою ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" створює для заявника перешкоди в доступі до правосуддя для захисту своїх прав у ефективний спосіб, визначений законом і обраний заявником згідно дискреції наданої йому законом і правовими позиціями Верховного Суду.

Не заперечуючи право держави і законодавця в період дії режиму воєнного стану на спрощення процедури і умов укладення договорів купівлі-продажу в порядку Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII вважаю, що абзац 14 пункту 7-4 Розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" щодо незастосування на період дії режиму воєнного стану абзацу п`ятого ч. 2 ст. 26 вказаного Закону (включення до договору купівлі-продажу зобов`язання сторін щодо погашення боргів із простроченої кредиторської заборгованості) є непропорційним втручанням держави в право мирного володіння кредиторами державного підприємства, і їх правонаступниками, і зокрема ТОВ "Клуб "Яхт-Марін" своїм майном, яким за змістом статті 1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є легітимні очікування отримати, в порядку визначеному законом, прострочену кредиторську заборгованість з державного підприємства, його правонаступника.

Відтак суперечить статті 1 Протоколу першого Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирного володіння своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права); статті 41 Конституції України, яка гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Непропорційність втручання держави в право мирного володіння майном кредиторами державного підприємства (право стягувати з правонаступників державного підприємства, майно якого продане в порядку законодавства про приватизацію) полягає в тому, що держава встановивши в абзаці 14 пункту 7-4 Розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII незастосування абзацу п`ятого частини другої статті 26 цього Закону, встановила незастосування цієї норми на період дії воєнного стану тільки для погашення боргів простроченої кредиторської заборгованості і не встановила незастосування її для погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом (тобто боргів перед державою). Абзац 5 ч. 2 ст. 26 ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII до доповнення розділу V цього Закону абзацом 14 пункту 7-4 в правозастосуванні мав такий зміст: "До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо:"…погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства".

Застосування цієї норми на практиці з урахування положень абзацу 14 пункту 7-4 Розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" вказаного закону призведе до того, що абзац 5 ч. 2 ст. 26 ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII на практиці має застосовуватися у такому вигляді: "До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо:…погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом".

Це призведе до неможливості кредиторів державного підприємства, майно якого продане як ЄМК, в порядку приватизації, стягувати прострочену кредиторську заборгованість з правонаступників державного підприємства - покупців, які є приватними особами (ст. 8 ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII), оскільки якщо в договорі купівлі-продажу не вказати, що до покупця переходить зобов`язання з погашення простроченої кредиторської заборгованості державного підприємства (борги, пасиви згідно з фінансовою звітністю державного підприємства) це призведе до неможливості застосування статті 28 вказаного Закону і неможливості вважати покупця правонаступником боргових зобов`язань державного підприємства, не тільки на період дії режиму воєнного часу, а назавжди.

Це свідчить про те, що встановлене абзацом 14 пункту 7-4 Розділу V ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII втручання у право володіння майном кредиторів встановлене фактично не в інтересах суспільства, а в інтересах приватних осіб - покупців майна державного підприємства.

Таке втручання, без дотримання принципу пропорційності, не в інтересах суспільства, окрім того позбавляє кредиторів на сатисфакцію, відшкодування кредиторам таких державних підприємств втрат від такого втручання.

Проведення припинення такого державного підприємства, з урахуванням такого втручання, і у спосіб ліквідації призводить до неможливості кредиторам державного підприємства стягувати прострочену кредиторську заборгованість ні з покупців державного підприємства, ні в порядку його припинення шляхом ліквідації керуючим припинення відповідно положень ЗУ від 11.04.2023 № 3037-IX не передбачає компенсації за це.

Тому при укладенні договорів купівлі-продажу в порядку законодавства про приватизацію сторони договору, суди під час вирішення спорів мають застосовувати ст. 9, 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу першого Європейської Конвенції і не керуватися абзацом 14 пункту 7-4 Розділу V ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII щодо незастосування абзацу п`ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом) частини другої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", з подальшим зверненням до Пленуму Верховного Суду для прийняття рішення про звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності абзацу 14 пункту 7-4 Розділу V ЗУ від 18.01.2018 № 2269-VIII в частині незастосування абзацу п`ятого частини другої статті 26 цього Закону (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом).

Беручи до уваги все вище вказане, статтю 309 ГПК України, касаційна скарга ПП "Рентсервіс-МСЛ" задоволенню не підлягає, а постанова Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі № 916/3735/24 підлягає залишенню без змін.

04.02.2025

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду В. В. Білоус