Ухвала

від 13.02.2025 по справі 631/121/25

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/121/25

провадження № 1-кс/631/1/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі слідчого судді Трояновської Т. М., за участі секретаря судового засідання Семенко А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області скаргу представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» адвоката Кононенка Валерія Петровича на бездіяльність уповноваженої особи сектору дізнавання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2025 року до слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшла скарга представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» адвоката Кононенка Валерія Петровича на бездіяльність уповноваженої особи сектору дізнавання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 360 Кримінального кодексу України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У скарзі представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» адвокат Кононенко Валерій Петрович просить зобов`язати уповноважену особу сектору дізнання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 360 Кримінального кодексу України, згідно заяви № 45-57/02 від 29 січня 2025 року, отриманої органом поліції 31 січня 2025 року.

В обґрунтування поданої скарги заявник зазначив, що АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРТЕЛЕКОМ» звернулося до сектору дізнання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою за вихідним № 45-57/02 від 29 січня 2025 року, про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 360 Кримінального кодексу України, а саме: умисне пошкодження кабелю зв`язку (4)ТПП20х2х0,4-12м,ТПП50х2х0,4-3м за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Ювілейна, будинок № 19, в кабельній каналізації о/п 1493, що є сховищем для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ». Дії невідомих осіб спричинили матеріальну шкоду заявнику, а також тимчасове припинення зв`язку для 6 абонентів та 9 ШСД, строком на 3 доби.

Згідно з відміткою на заяві, вона була отримана відділенням поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області 31 січня 2025 року, проте дізнавач після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вніс та не розпочав досудове розслідування у формі дізнання, що, на думку скаржника, є порушенням приписів статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

У судове засідання представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду скарги був повідомлений у відповідності до приписів статті 135 Кримінального процесуального кодексу України.

13 лютого 2025 року з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи представник заявника адвокат Кононенко Валерій Петровича направив заяву, що була зареєстрована за вхідним № 844/25-вх., відповідно до якої просив задовольнити скаргу та розглянути її у відсутності представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ».

Уповноважений представник Сектору дізнавання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області у судове засідання не прибув, про причини свого неприбуття не суд повідомили, доказів його поважності не надали, хоча про дату, час та місце судового розгляду скарги були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику у відповідності до приписів статті 135 Кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури до слідчого судді також не з`явився, про причини свого неприбуття не повідомив, доказів його поважності не надав, хоча про дату, час та місце судового розгляду скарги був повідомлений своєчасно та належним чином у відповідності до приписів статті 135 Кримінального процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до приписів частини 3статті 306 Кримінального процесуального кодексу України, розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника або представника, а відсутність слідчого чи прокурора, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою такому розгляду, враховуючи засади диспозитивності, визначені у частині 1статті 26 Кримінального процесуального кодексу України, про те, що сторони кримінального провадження, є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду скаргу без уповноваженого представника органу поліції та прокурора, а також заявника та його представника.

Слідчий суддя, ознайомившись зі змістом поданої скарги та доданими до нею документами, доходить наступного висновку.

Згідно з частиною 1статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (частина 2статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальний процесуальний кодекс Україниу пункті 18 частини 1 статті 3 визначає, що до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В силу приписівстатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Імперативними приписами статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже, предметом судового контролю, яке здійснює слідчий суддя, є, зокрема, рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Згідно положень статті 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування передбачений параграфом 1глави 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Частина 1 статті 303 вищевказаної глави надає перелік бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що підлягає оскарженню під час досудового провадження, із зазначенням того, хто це може зробити. Цей перелік є вичерпним.

В силу пункту 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу Українизаявник, потерпілий, його представник на досудовому провадженні може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Тобто процесуальний закон вимагає наявності зв`язку між обов`язком слідчого, дізнавача або прокурора вчинити дії, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, та строком, у межах якого вони зобов`язані це зробити.

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання завдань, визначених у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про кримінальне правопорушення, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Аналізуючи норму процесуального закону щодо початку досудового розслідування злочинів і кримінальних проступків, тобто частин 1 4 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати їх. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості доЄдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання керівником органу досудового розслідування.

Відповідно допункту 1глави 1Розділу ІІ«Положення проЄдиний реєстрдосудових розслідувань,порядок йогоформування таведення»,затвердженого наказомОфісу Генеральногопрокурора №298від 30червня 2020року,до Реєструвносяться відомості,зокрема,про датунадходження заяви,повідомлення прокримінальне правопорушенняабо виявленняз іншогоджерела обставин,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення; прізвище,ім`я,по батькові(найменування)потерпілого абозаявника; іншеджерело,з якоговиявлені обставини,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення; короткийвиклад обставин,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення,наведених потерпілим,заявником чивиявлених зіншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо, що узгоджується з вимогами частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України та цим Положенням, а саме про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (пункт 1 глави 3 Розділу І «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року).

Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відповідні відомості, що передбачені законом, а саме: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; та інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідування заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що: 1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; 2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником; 3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Також колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) наголосила: «...якщо не було події кримінального правопорушенняабо в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами пункту 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу Українислідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесеннявідповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання пронаявністьабо відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, маєперевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початокдосудового розслідуванняшляхом внесеннявідповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідності до положень частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у частині 4 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а тому системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, щореєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщоу заяві чи повідомленнітаких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином,підставою початку досудового розслідуванняє не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення,а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об`єктивна та суб`єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, кваліфікуючі ознаки та інше.

Разом з цим, дійсною є інеобхідністьпопередньої оцінкислідчим, дізнавачем прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України зазначено, щопідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить складкримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Як визначено частиною 1 статті 11 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

При цьому перелік таких суспільно небезпечних діянь є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, у випадках, коли в заяві чи повідомленні є об`єктивні дані, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, то є всі підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення й лише за такими заявами та повідомленнями приймаються передбачені законом кримінальні процесуальні рішення.

Як убачається з матеріалів поданої скарги, 31 січня 2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРТЕЛЕКОМ» звернулось до відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою про вчинене кримінальне правопорушення № 45-57/02 від 29 січня 2025 року, відповідно до якої повідомило, що 29 січня 2025 року, після надходження заявки абонентів про відсутність послуги інтернет в селищі Нова Водолага, при обстеженні повітряних та кабельних лінії зв`язку (інвентаризаційний № 1000809), що є сховищем для зберігання кабелів діючих та резервних ліній зв`язку, було виявлено крадіжку кабелів електрозв`язку, а саме: 4 кабелів ТПП 20x2x0,4 довжиною по 3 м. кожного (всього 12 м.) та кабелю ТПП 50x2x0,4 довжиною 3м, в оглядовій споруді №1493, що є сховищем для зберігання кабелів діючих та резервних ліній зв`язку, за адресою: селище Нова Водолага, вулиця Ювілейна, будинок № 19. Загальна матеріальна шкода АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ», що завдана кримінальним правопорушенням, складає 1138 гривень 97 копійок з ПДВ. Вищевказані дії зловмисників спричинили тимчасове припинення зв`язку для 6 абонентів та 9 ШСД. Перерва зв`язку склала 3 доби. За зазначеним фактом був внесений запис до ЖЕО за № 812 від 29 січня 2025 року.

На підставізазначеного заявникпросив внестидо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань відомостіпро вчиненекримінальне правопорушеннявідповідно достатті 214Кримінального процесуальногокодексу Україниз попередньоюправовою кваліфікацієюза частиною1статті 360Кримінального кодексуУкраїни (умисне пошкодження ліній зв`язку), та розпочати досудове розслідування, за результатами якого прийняти обґрунтоване процесуальне рішення, що забезпечить захист порушених прав АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» та відшкодування завданих матеріальних збитків у повному обсязі.

На підтвердження фактів, викладених у заяві АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРТЕЛЕКОМ» надало копію довідки про вартість викраденого, знищеного, пошкодженого майна № 45-57/03, виданою 29 січня 2025 року Харківською філією АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ»; копію акту № 03-0125-334-6ДМД, складеного 29 січня 2025 року на предмет того, що після надходження заявки абонента про відсутність послуги, 29 січня 2025 року о 08 годині 25 хвилин співробітником ДМД №334/6 було обстежено повітряну кабельну лінію зв`язку (інвентаризаційний №1000809) й виявлено пошкодження кабелю електрозв`язку, за адресою: селище Нова Водолага, вулиця Ювілейна, будинок № 19; копію дефектного акту № 2-0125-334/6ДМД, затвердженого 29 січня 2025 року.

Отже, в даному випадку під час оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим суддею здійснено попередню оцінку (аналіз) змісту заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в неї інформації про кримінальне правопорушення та установлено, що наведені у зверненні обставини свідчать про те, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення та в силу його характеру можливо встановити попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, предмет, межі та напрямок досудового розслідування у формі дізнання, яке ініціюється заявником.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення зазначив конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони можливого кримінального правопорушення наведеного у заяві/повідомленні про кримінальне правопорушення.

Нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення унесення за нею відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у разі їх відповідності критеріям наведеної статті указаного Кодексу, у тому числі пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно відмітки на заяві про вчинене кримінальне правопорушення № 45-57/02 від 29 січня 2025 року вбачається, що вона була отримана відділенням поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області 31 січня 2025 року, проте, як свідчать наявні матеріали справи, до теперішнього часу, в порушення вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування щодо поданого та отриманого відділенням поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області повідомлення представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» про можливе вчинення кримінальних правопорушень, не внесені.

Так, у відповідності до приписів частини 1статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач,прокурорневідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості доЄдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однак, як вже зазначалось, станом на дату судового розгляду скарги відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу обставин, викладених в заяві/повідомленні представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» від 29 січня 2025 року, не внесено, що в свою чергу підтверджує наявність бездіяльності дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви/повідомлення, хоча згідно з частиною 1 статті 25 Кримінального процесуального кодексу України, саме прокурор, слідчий, дізнавач зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Тобто, строки визначені статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, суб`єктом оскарження не дотримані, тим самим є дійсним факт бездіяльності визначеної пунктом 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на етапі прийняття та внесення даних за зверненням до Єдиного реєстру досудових розслідувань, посилатися на положеннястатті 2 Кримінального кодексу України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно, так як на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена Кримінальним кодексом України, може бути не достатньо об`єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу кримінального правопорушення.

Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених положеннями Кримінального процесуального кодексу України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до приписів статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Тобто, норми Кримінального процесуального кодексу Українине передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Враховуючи те, що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви/повідомлення про кримінальне правопорушення, є суттєвим порушенням вимог закону, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц зазначила, що «належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16».

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов`язання суб`єкта оскарження вчинити дії передбачені статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2 пунктом 18 частини 1 статті 3, статтями 25, 26, частинами 1 і 4 статті 58, частиною 2 статті110, статтями134 138, 214, 303, 307, частиною 3 статті 309, статтями 369 372, 376, частиною 3 статті392, статтями532і533 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Скаргу представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» адвоката Кононенка Валерія Петровича на бездіяльність уповноваженої особи сектору дізнавання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу сектору дізнання відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області вчинити дію, передбачену статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, а саме внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» № 45-57/02 від 29 січня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, отриманої органом поліції 31 січня 2025 року.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України, так як Верховний Суд в постанові від 05 листопада 2020 року усправі № 757/2094/20-к вказав, що зі змістурішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18) вбачається, що воно ухвалене з метою забезпечення конституційного права на судовий захист особи, яка звертається до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а тому виходячи з аналізу положень цьогорішенняапеляційному оскарженню підлягає саме ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.

Слідчий суддя Т. М. Трояновська