Постанова

від 13.02.2025 по справі 280/6241/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/6241/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року (суддя Мінаєва К.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 23.09.2024 року) в справі №280/6241/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-

в с т а н о в и в:

04.07.2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту відповідач) в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 року № Ф-102-25у; визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-102-25у.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 06.11.2019 № Ф-102-25У на суму 11140,36 грн.; визнано протиправними та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 17.11.2020 № Ф-102-25У на суму 11140,36 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування чи загальну систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. Не подання звітності та не здійснення підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, не звільняє платника від сплати єдиного внеску. Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДПС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника. Апелянт вказував, що відсутні дані проте, що позивач припинив підприємницьку діяльність за весь час здійснення підприємницької діяльності внески повинні бути сплачені. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відбулось включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до Держреєстру, який зберігає статус підприємця та платника податків, а відтак, на нього покладено обов`язок сплачувати ЄСВ на загальних підставах. Апелянт вказував, що сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. Для здійснення контролю за сплатою внеску фізичними особами-підприємцями, розроблено алгоритм автоматичного нарахування єдиного внеску, які щоквартально відображаються в інтегрованій картці платника. Головне управління ДПС у Запорізькій області вказувало, що у ФОП ОСОБА_1 в інтегрованій картці відображається борг зі сплати єдиного внеску, зокрема 20.01.2014 року нараховано за 4 квартал 2013 року 1218,67 грн.(мінімальна заробітна плата за жовтень - листопад 2013 року 1147 грн. х 34,7 відсотки = 398,01 грн. в місяць, мінімальна заробітна плата за грудень 2013 року 1218 грн. х 34,7 відсотки = 422,65 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 398,01 + 398,01 + 422,65 = 1218,67 грн.); 22.04.2014 року нараховано за 1 квартал 2014 року 1267,95 грн.(мінімальна заробітна плата 2014 року 1218 грн. х 34,7 відсотки = 422,65 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 422,65 грн. х 3 = 1267,95 грн.); 17.09.2014 року зараховано 401,66 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №1054 вiд 15.09.2014); 17.09.2014 року зараховано 504,13 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №1069 вiд 15.09.2014); 31.10.2014 року зараховано 312,88 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №1435 вiд 29.10.2014); 19.12.2014 року нарахування по штрафним санкціям в розмірі 209,98 грн. та пені 242,46 грн., згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010571700 вiд 03.11.2014 року; 30.07.2015 року зараховано 566,44 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №1290 вiд 29.07.2015); 01.12.2015 року зараховано 335,46 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №2332 року вiд 30.11.2015); 22.12.2015 року зараховано 701,51 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №2573 вiд 16.12.2015); 26.06.2016 нарахування по штрафним санкціям в розмірі 158,09 грн. та пені 771,86 грн., згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0002101300 від 13.05.2016 року; 05.09.2017 року зараховано 116,98 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №2697 вiд 30.08.2017 року); 09.02.2018 року нараховано за 2017 рік 8448,00 грн. (мінімальна заробітна плата 2017 року 3200 грн. х 22 відсотки = 704 грн. в місяць, за 12 місяців відповідно 704 грн. х 12 = 8448,00 грн.); 19.04.2018 року нараховано за 1 квартал 2018 року 2457,18 грн.(мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн. х 22 відсотки = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 =2457,18 грн.); 19.07.2018 нараховано за 2 квартал 2018 року 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн. х 22 відсотки = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 =2457,18 грн.); 19.10.2018 року нараховано за 3 квартал 2018 року 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн. х 22 відсотки = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 =2457,18 грн.); 21.01.2019 року нараховано за 4 квартал 2018 року 2457,18 грн.(мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн. х 22 відсотки = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 =2457,18 грн.); 19.04.2019 року нараховано за 1 квартал 2019 року 2754,18 грн.(мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 =2754,18 грн.); 19.07.2019 року нараховано за 2 квартал 2019 року 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 =2754,18 грн.); 21.10.2019 року нараховано за 3 квартал 2019 року по строку 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 =2754,18 грн.); 20.01.2020 нараховано за 4 квартал 2019 року 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 =2754,18 грн.); 21.04.2020 нараховано за 1 квартал 2020 року 2078,12 грн.(мінімальна заробітна плата 2020 року 4723 грн. х 22 відсотки = 1039,06 грн. в місяць, за квартал, з урахуванням карантину з березня 2020 року, відповідно 1039,06 грн. х 2 =2078,12 грн.); 20.07.2020 нараховано за 2 квартал 2020 року 1039,06 грн. (мінімальна заробітна плата 2020 року 4723 грн. х 22 відсотки = 1039,06 грн. за квартал, з урахуванням карантину); 19.10.2020 нараховано за 3 квартал 2020 року 3178,12 грн. (мінімальна заробітна плата 2020 року 4723 грн. х 22 відсотки 1039,06 грн. в місяць, відповідно за 2 місяці (липень-серпень) 1039,6 грн. х 2 = 2078,12 грн. та мінімальна заробітна плата 2020 року 5000 грн. х 22 відсотки = 1100,00 грн. за вересень, за квартал відповідно 2078,12 грн. + 1100,00 грн. = 3178,12 грн.); 19.01.2021 нараховано за 4 квартал 2020 року 2200,00 грн. (мінімальна заробітна плата 2020 року 5000 х 22 відсотки = 1100,00 грн. в місяць, відповідно за квартал 1100,00 грн. х 2 = 2200,00 грн.); 15.03.2024 зараховано 10110,90 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №465 вiд 15.03.2024); 19.03.2024 року зараховано 21310,58 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №531 вiд 19.03.2024); 23.04.2024 року зараховано 5097,21 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №1575 вiд 23.04.2024); 22.05.2024 року зараховано 5731,47 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №2170 вiд 22.05.2024) 17.06.2024 року зараховано 6675,32 грн. сплату позивачем єдиного внеску (платіжне доручення №2644 вiд 17.06.2024). В ІПК ФОП ОСОБА_1 по коду класифікації доходів бюджету 71040000 обліковується переплата у сумі 10206,79 грн. (51864,54 грн.(сплачені Позивачем протягом 2014-2024 років суми) 41657,75 грн.(нараховані протягом 2014-2024 р. суми) = 10206,79 грн.). За період 4 квартала 2013 року, 1 квартала 2014 року, всі 2017, 2018 роки ФОП ОСОБА_1 частково не сплачував єдиний внесок, у зв`язку з чим було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), у зв`язку зі збільшенням суми несплаченого єдиного внеску, добавлено 2019 та 2020 роки та винесено другу вимогу, якою збільшено необхідну суму до сплати єдиного внеску.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що платники єдиного внеску, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Відомості з інтегрованої картки платника внеску не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплат (доходу), такі відомості є підставою для призначення перевірки, під час проведення якої у платника внеску виникає право надати пояснення, що становить мінімальний стандарт права особи на участь у процесі прийняття рішення. Відповідно до форми ОК-7, виданої Пенсійним фондом України позивач протягом 2017 - 2020 років частково працював на різних підприємствах, які за нього перераховували єдиний внесок. Відповідно до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника (позивача) існують такі нарахування: за 2017 рік: 09.02.2018 - 8448 грн; за І квартал 2018 року: 19.04.2018 - 2457,18 грн; за II квартал 2018 року: 19.07.2018 - 2457,18 грн; за III квартал 2018 року: 19.10.2018 - 2457,18 грн.; за IV квартал 2018 року 21.01.2019 - 2457,18 грн; за І квартал 2019 року: 19.04.2019 - 2754,18 грн; за II квартал 2019 року: 19.07.2019 - 2754,18 грн; за III квартал 2019 року: 21.10.2019 - 2754,18 грн; за IV квартал 2019 року: 20.01.2020 - 2754,18 грн; за І квартал 2020 року: 21.04.2020 - 2078,12 грн.; за II квартал 2020 року: 20.07.2020 - 1039,06 грн.; за III квартал 2020 року: 19.10.2020 - 3178,12 грн. Суд першої інстанції встановив перебування позивача на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 у період з 31.01.2019 по 31.07.2019, що підтверджується записами військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 09.06.1997. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу». У період з лютого 2019 року по липень 2019 року у зв`язку з перебуванням на військовій службі за контрактом, позивач не зобов`язаний сплачувати за себе, як за фізичну особу-підприємця єдиний внесок. У вказаний період сплата єдиного внеску здійснювалась роботодавцем позивача за контрактом (військовою частиною), що виключає стягнення єдиного внеску за цей період з позивача як підприємця. З довідки форми ОК-5 встановлено, що у період з січня 2017 року по серпень 2017 року за позивача сплачував страхові внески роботодавець ТОВ «Недекс-Україна». Позивач у періоди з 01.09.2017 по 31.01.2019 та з 01.08.2019 по 30.09.2020 не був найманим працівником, а був зареєстрований як самозайнята особа та був зобов`язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактично отриманого доходу. Докази сплати позивачем ЄСВ у вказані періоди відсутні. Сума недоїмки, яка відображена в ІКП позивача включає в себе суму неправомірно нарахованого ЄСВ відповідачем за період: неповний І квартал 2019, повний ІІ квартал 2019 року та неповний ІІІ квартал 2019 року, та суму ЄСВ, яку позивач зобов`язаний був самостійно нарахувати та сплатити ЄСВ за період з 01.09.2017 по 31.01.2019 та з 01.08.2019 по 30.09.2020. Суд першої інстанції вказував, що у періоди з 01.09.2019 по 31.01.2019 та з 01.08.2019 по ІІІ квартал 2020 року (30.09.2020) позивач був зобов`язаний сплачувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць. Суд першої інстанції вказував, що за період з 01.09.2017 по 31.01.2019 позивач повинен був сплатити єдиний внесок у розмірі 13562,78 грн (704 грн х 4 міс. + 819,06 грн х 12 міс. + 918,06 грн), з 01.08.2019 по 30.09.2020 у розмірі 10885,6 грн (918,06 грн х 5 міс. + 1039,06 грн х 5 міс. + 1100 грн), з якого у період з 01.08.2019 по 30.09.2019 у розмірі 1836,12 грн (918,06 грн х 2 міс.). Всього 27565,56 грн. Відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0002101300 від 13.05.2016 загальна сума недоїмки (відповідно до розрахунків боргу за оскаржуваними вимогами) складається, крім самостійно нарахованих податковим органом ЄСВ, зі штрафних санкцій та пені, загальна сума яких становить 929,95 грн (36,61 грн + 33,55 грн + 56,64 грн + 31,29 грн + 88,86 грн + 197,25 грн + 222,92 грн + 262,83 грн). Суд першої інстанції вказував, що рішення від № 0002101300 від 13.05.2016 року не оскаржувалась в адміністративному чи судовому порядку, докази зворотного у справі відсутні. За податковою вимогою від 06.11.2019 року № Ф-102-25У податковим органом нараховано ЄСВ за період з ІV квартал 2017 року по ІІІ квартал 2019 року, а податковою вимогою від 17.11.2020 № Ф-102-25У податковим органом нараховано ЄСВ за період з ІV квартал 2017 року по ІІІ квартал 2020 року, суд вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ф-102-25У є протиправною лише на суму 11140,36 грн (27469,21 грн 13562,78 грн - 1836,12 грн - 929,95 грн), а спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 № Ф-102-25У є протиправною лише на суму 11140,36 грн (36518,69 грн - 13562,78 грн - 10885,60 грн - 929,95 грн).

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Матеріалами справи встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.05.2008 року Климовський Д.М. зареєстрований як фізична особа-підприємець; внесено запис про припинення підприємницької діяльності 02.05.2024 року.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 06.11.2019 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 102-25у зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 27469,21 грн. Суму вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 27539,26 грн. нараховано згідно даних інтегрованої картки платника податків: зобов`язання, як фізичної особи - підприємця по строку 09.02.2018 року у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік; по строку 19.04.2018 року у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 року; по строку 19.07.2018 року у сумі 2457,18 грн. за другий квартал 2018 року; по строку 19.10.2018 року у сумі 2457,18грн. за третій квартал 2018 року; по строку 21.01.2019 року у сумі 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року; по строку 19.04.2019 року у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року; по строку 19.07.2019 року у сумі 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року; по строку 21.10.2019 року у сумі 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року. Таким чином до вимоги увійшли періоди: 2017 рік весь, 2018 рік весь, І-ІІІ квартали 2019 року.

Вимогу №Ф 102-25у від 06.11.2019 року направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та на адресу податкової повернувся конверт з відміткою про не отримання.

У зв`язку зі збільшенням суми боргу згідно інтегрованої картки ОСОБА_1 , Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 17.11.2020 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 102-25у зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 36518,69 грн. Суму вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 36518,69 грн. нараховано згідно даних інтегрованої картки платника податків: зобов`язання, як фізичної особи - підприємця по строку 09.02.2018 року у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік; по строку 19.04.2018 року у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 року; по строку 19.07.2018 року у сумі 2457,18 грн. за другий квартал 2018 року; по строку 19.10.2018 року у сумі 2457,18грн. за третій квартал 2018 року; по строку 21.01.2019 року у сумі 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року; по строку 19.04.2019 року у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року; по строку 19.07.2019 року у сумі 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року; по строку 21.10.2019 року у сумі 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року; по строку 20.01.2020 року у сумі 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року; по строку 21.04.2020 року у сумі 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року; по строку 20.07.2020 року у сумі 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року; по строку 19.10.2020 року у сумі 3178,12 грн. за третій квартал 2020 року; суми 158,09 застосовані штрафи згідно рішення про застосування штрафних санкцій № 0002101300 від 13.05.2016 року та нарахованої пені у розмірі 771,86 грн. До вимоги увійшли періоди: 2017 рік весь, 2018 рік весь, 2019 рік весь, І-ІІІ квартали 2020 року, сума застосованих штрафних санкцій згідно рішення № 0002101300 від 13.05.2016 року та нарахованої пені.

Вимогу №Ф 102-25у від 17.11.2020 року направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та на адресу податкової повернувся конверт з відміткою про не отримання.

Відповідно до матеріалів справи вимогу №Ф 102-25у від 17.11.2020 року звернуто Головним управлінням ДПС у Запорізькій області до примусового виконання. В провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби в місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало на примусовому виконанні вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 36518,69 грн., виконавче провадження №66677873.

Встановлено, що ОСОБА_1 не погоджуючись з вимогами звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області зі заявою щодо отримання інформації про підстави їх винесення. Листом від 19.06.2024 року № 25101/6/08-01-13-05-03 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повідомлено про підстави винесення вимог про сплату боргу, у зв`язку з несплатою єдиного внеску та обов`язку його сплатити.

До матеріалів справи долучено витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , згідно якого, за період січня грудня 2013 року єдиний внесок за ОСОБА_1 сплачувався ТОВ «Недекс-Україна», за період січня грудня 2014 року єдиний внесок за ОСОБА_1 сплачувався ТОВ «Недекс-Україна», за період січня серпня 2017 року єдиний внесок за ОСОБА_1 сплачувався ТОВ «Недекс-Україна», за період вересня грудня 2017 року єдиний внесок за ОСОБА_1 не сплачувався; за період січня грудня 2018 року єдиний внесок ніким та самим ОСОБА_1 не сплачувався, відомості за цей період відсутні; за період січня, серпня грудня 2019 року єдиний внесок не сплачувався, за період лютого липня 2019 року єдиний внесок за ОСОБА_1 сплачувався Військовою частиною НОМЕР_1 , за період січня грудня 2018 року єдиний внесок ніким та самим ОСОБА_1 не сплачувався, відомості за цей період відсутні. Таким чином, відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , протягом січня серпня 2017 року, лютий липень 2019 року за нього сплачував єдиний внесок його роботодавець, за період 2018 року, січень, серпень - грудень 2019 року, 2020 рік єдиний внесок за ОСОБА_1 роботодавцем не сплачувався, не сплачувався ФОП ОСОБА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі у складі Військової частини НОМЕР_1 у період з 31.01.2019 року по 31.07.2019 року підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_2 від 09.06.1997 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно ч. 8 ст. 9 вищевказаного Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно п. 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частин 4, 8 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Згідно пп. 1 п. 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно п. 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин), для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно ч. 1 ст. 1, ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є реєстрація такої особи як фізичною особою-підприємцем, адже саме з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань податковий орган одержує інформацію про перебування особи у статусі фізичної особи-підприємця, а, отже наявність статусу платника єдиного внеску. Також необхідною умовою для нарахування фізичній особі-підприємцю є отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно пп. 1 п. 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Встановлено, що ОСОБА_1 за період січня серпня 2017 року працював у ТОВ «Недекс Україна», роботодавець сплатив внески за ОСОБА_1 .

За період лютого липня 2019 року ОСОБА_1 проходив військову службу та єдиний внесок за нього був сплачений Військовою частиною НОМЕР_1 .

Суд враховує, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 06.11.2019 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102-25 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 27469,21 грн., до вимоги включено суму недоїмки за весь 2017 рік, 2018 рік, І-ІІІ квартали 2019 року, суми 158,09 застосовані штрафи згідно рішення про застосування штрафних санкцій № 0002101300 від 13.05.2016 року та нарахованої пені у розмірі 771,86 грн.

ОСОБА_1 був застрахованою особою, у частині спірного періоду, за який вимогою йому нараховано суму єдиного внеску до сплати (2017 рік 2019 рік) був найманим працівником протягом січня серпня 2017 року та проходив військову службу протягом лютого липня 2019 року та за нього відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування його роботодавцями. Винятком є встановлена несплата ОСОБА_1 єдиного внеску за вересень грудень 2017 року, весь 2018 рік, січень, серпень - грудня 2019 року за ці місяці ані ОСОБА_1 , ані роботодавці не сплачували єдиний внесок.

Відповідно до частин 4, 8 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин) вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

Суд вказує, що у зв`язку зі збільшенням суми боргу згідно інтегрованої картки ОСОБА_1 , Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 17.11.2020 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 102-25у зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 36518,69 грн. До податкової вимоги від 17.11.2020 року №Ф 102-25у ГУ ДПС у Запорізькій області включає періоди, за які на його думку ОСОБА_1 не сплачував єдиний внесок: 2017, 2018, І-ІІІ квартали 2019 року. Проте слід зважати, що податковою вимогою від 06.11.2019 року № Ф-102-25 вже визначено суму боргу за 2017 рік весь, 2018 рік весь та І-ІІІ квартали 2019 року. Тобто частково податковою вимогою від 17.11.2020 року №Ф102-25у ГУ ДПС у Запорізькій області повторно визначає як суму боргу та зобов`язано сплатити єдиний внесок за 2017 рік весь, 2018 рік весь та І-ІІІ квартали 2019 року. Повторне нарахування грошового зобов`язання не допускається.

Податкова вимога від 06.11.2019 року №Ф-102-25 є протиправною повністю, оскільки податковою вимогою від 17.11.2020 року №Ф 102-25у продубльовано її зобов`язання, повторно ГУ ДПС у Запорізькій області встановлює зобов`язання зі сплавати єдиного внеску за 2017, 2018, І-ІІІ квартали 2019 року, зі сплати суми 158,09 застосовані штрафи згідно рішення про застосування штрафних санкцій № 0002101300 від 13.05.2016 року та пені у розмірі 771,86 грн.

Зобов`язання зі сплавати єдиного внеску за 2017, 2018, І-ІІІ квартали 2019 року, зі сплати суми 158,09 грн як штраф згідно рішення про застосування штрафних санкцій № 0002101300 від 13.05.2016 року та пені у розмірі 771,86 грн., визначаються та встановлюються новою вимогою від 17.11.2020 року №Ф 102-25у.

Вирішуючи питання правомірності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року №Ф 102-25у на суму 36518,69 грн. суд зазначає наступне.

До вимоги включено суму недоїмки за весь 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, І-ІІІ квартал 2020 року та суми 158,09 застосовані штрафи згідно рішення про застосування штрафних санкцій № 0002101300 від 13.05.2016 року та нарахованої пені у розмірі 771,86 грн.

Як вже встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 у частині спірного періоду, за який вимогою йому нараховано суму єдиного внеску до сплати (2017 рік 2020 рік) був найманим працівником протягом січня серпня 2017 року та проходив військову службу протягом лютого липня 2019 року та за нього відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування його роботодавцями. Винятком є встановлена несплата ОСОБА_1 єдиного внеску за вересень грудень 2017 року, весь 2018 рік, січень, серпень - грудня 2019 року, січень вересень 2020 року за ці місяці ані ОСОБА_1 , ані роботодавці не сплачували єдиний внесок.

Головне управління ДПС у Запорізькій області при винесенні вимоги від 17.11.2020 року №Ф 102-25у не врахувало, що єдиний внесок за позивача сплачувався частково, за період січня серпня 2017 року, лютого липня 2019 року. Несплачений єдиний внесок встановлено за вересень грудень 2017 року (704,00 грн. помісячно, 704,00 грн. х 4 = 2816,00 грн.), за січень, серпень - грудень 2019 року (918,06 грн. помісячно, 918,06 х 6 = 5508,36 грн.), І ІІІ квартали 2020 року (2078,12 грн. І квартал, 1039,06 грн. ІІ квартал, 3178,12 грн. ІІІ квартал), єдиний внесок за ці періоди ОСОБА_1 не сплачений.

Також встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0002101300 від 13.05.2016 року ОСОБА_1 визначено штрафну санкцію та нараховано пеню, загальна сума яких становить 929,95 грн. (36,61 грн + 33,55 грн + 56,64 грн + 31,29 грн + 88,86 грн + 197,25 грн + 222,92 грн + 262,83 грн). Не встановлено оскарження та скасування рішення від № 0002101300 від 13.05.2016 року. Суми, визначені рішенням № 0002101300 від 13.05.2016 року увійшли до податкової вимоги від 17.11.2020 року №Ф 102-25у як несплачене зобов`язання.

З загальної суми податкової вимоги від 17.11.2020 року №Ф 102-25у (36518,69 грн.) слід вираховувати суму за період січня серпня 2017 року, лютого липня 2019 року, адже у цей період ОСОБА_1 був застрахованою особою, був найманим працівником, проходив військову службу та за нього сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Однак, визначені вимогою зобов`язання на суми 2816,00 грн. (вересень грудень 2017 року), 5508,36 грн. (січень, серпень - грудень 2019 року), 6295,30 грн. (І-ІІІ квартали 2020 року), 929,95 грн. (згідно рішенням № 0002101300 від 13.05.2016 року) є такими, що нараховані ГУ ДПС у Запорізькій області та визначені у вимозі від 17.11.2020 року №Ф 102-25у вірно. Сума 19028,91 грн. є нарахованою за періоди, коли ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична-особа підприємець та не він, не роботодавці за нього не сплачували єдиний внесок. На суму 17489,78 грн. вимога підлягає скасуванню.

При винесенні рішення суд апеляційної інстанції керується судовою практикою, зокрема викладеною постановах Верховного Суду: від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19, від 23.01.2020 року у справі №480/4656/18, від 18.03.2020 року у справі №140/1777/19, від 27.03.2020 року у справі №140/2214/19.

Згідно ч. 1, ч. 3 ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При поданні позову, ОСОБА_1 не сплачував судовий збір.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог повивача.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року в справі №280/6241/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 року Ф-102-25У.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-102-25У на суму 17489,78 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова