Постанова

від 12.02.2025 по справі 366/2528/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 366/2528/24 Суддя (судді) першої інстанції: Корчков А.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради, в якому просить суд:

- скасувати постанову від 02 серпня 2024 року №94 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП за продаж алкоголю особі у військовій формі;

- закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.

Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при відкритті провадження у справі суд не вбачав підстав для залишення позовної заяви без розгляду, однак факт виявлення пропуску строку звернення до суду встановлено судом після відкриття провадження у справі, оскільки у відзиві на позовну заяву представником вказано про факт пропуску такого строку. Апелянт вважає, що оскільки відзив у справі подано до суду особою, яка не являється стороною у справі, а тому суд першої інстанції неправомірно надав оцінку та задовольнив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем звернення до суду.

Зазначає, що працівниками селищної ради не надано можливості ознайомитися із матеріалами справи, а тому має підстави для поновлення пропущеного строку. Маючи доступ лише до постанови Адміністративної комісії №94 від 02.08.2024, неможливо подати обгрунтований адміністративний позов, оскільки у самій постанові констатовано лише факт притягнення до відповідальності без жодного обгрунтування.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та від 03 лютого 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від представника Адміністративної комісії Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області 10.02.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначив, що позивач отримала постанову про притягнення до відповідальності 02.08.2024, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кульбача Сергія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon» - задоволено.

Представник позивача - адвокат Кульбача С.О. в судовому засіданні повідомив про технічні проблеми із інтернет-зв`язком.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради № 94 від 02.08.2024 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800 грн).

Відповідно до частини другої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та роз`яснити позивачу право вказати підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків - подати заяву до суду про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачка 17.12.2024 подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій підставою пропуску строку звернення до суду, зазначає отримання оскаржуваної постанови 06.08.2024. В обґрунтування своїх доводів позивачка зазначила, що працівники селищної ради не надали для ознайомлення матеріали адміністративної справи, а тому позовну заяву направлено до суду 13.08.2024.

У свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком, з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 по справі № 697/1044/22.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 року в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Так, колегія суддів встановила, що із постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2024 вбачається, що позивачка була присутня в адміністративному будинку Поліської сільської ради під час розгляду справи. Із наданої до суду відповідачем розписки вбачається, що постанова Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради №94 від 02.08.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді 400 н.м.д.г. одержана ОСОБА_1 , про що свідчить підпис позивачки.

Щодо доводів апелянта про те, що вищезазначена розписка не містить дати отримання позивачкою постанови, а тому не може свідчити про отримання нею вищезазначеної постанови саме 02.08.2024, колегія суддів зазначає, що у розписці міститься графа "відповідальний секретар (підпис) та дата". Оскільки позивачка 02.08.2024 була присутня під час проведення засідання та розгляду адміністративної справи, а тому вказані обставини та підпис ОСОБА_1 у розписці свідчить про отримання оскаржуваної постанови саме 02.08.2024.

Інших обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.

З огляду на предмет спору у даному провадженні та зважаючи на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 13.08.2024, тобто, з пропуском визначеного частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апелянта щодо подачі відзиву на позовну заяву особою, яка не являється стороною у справі, а тому суд першої інстанції протиправно надав оцінку поданому у відзиві клопотанню про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, виходячи із наступного.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Проаналізувавши вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що суд може самостійно без подачі клопотань інших учасників процесу встановити пропуск позивачем строку звернення до суду, а наслідком пропуску такого строку є застосування судом частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суду також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.

Апелянт не надав до суду належних доказів, щоб підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року у справі №366/2528/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

О.В.Карпушова