УХВАЛА
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №240/15935/24
адміністративне провадження № К/990/3607/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у цій залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року в задоволенні заяви відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у цій справі повернуто особі, яка її подала.
28 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, яку апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 02 грудня 2024 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору.
В касаційній скарзі скаржник вказує, що станом на 05 грудня 2024 року майновий стан ІНФОРМАЦІЯ_1 не дозволяв сплатити судовий збір та разом з тим додаткового фінансування для перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку не надходило, що підтверджувалося випискою з рахунку інституту від 05 грудня 2024 року, з огляду на що у ІНФОРМАЦІЯ_1 не було можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично не дослідив обставини, зазначені скаржником, і формально пославшись на те, що наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, не вказав, які саме обставини і докази на підтвердження рівня майнового стану має надати відповідач.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов`язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
З історії руху цієї справи вбачається, що скаржник вчинив процесуальну дію на ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, проте суд відмовив у задоволенні цього клопотання та продовжив строк на усунення недоліків апеляційної скарги, проте скаржник, незважаючи на продовжений строк, так і не виконав вимогу ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 02 грудня 2024 року, а замість цього повторно подав заяву про відстрочення сплати судового збору, що стало наслідком повторної відмови у задоволенні цієї заяви та постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
За приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Верховний Суд наголошує, що надання процесуальних переваг одній із сторін, в тому числі шляхом відстрочення сплати судового збору та/або неодноразового продовження строку для усунення недоліків процесуальних документів, нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі не містяться жодних аргументів щодо неправильного постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги від 14 січня 2025 року.
Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 14 січня 2025 року про повернення апеляційної скарги без указання в касаційній скарзі яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 14.02.2025 |
Номер документу | 125146017 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Уханенко С.А.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні