УХВАЛА
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/13681/24
адміністративне провадження № К/990/1137/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 1996, 1997, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015 роки. Зобов`язано Головне управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 1996, 1997, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015 роки, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби 01 грудня 2022 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про проведення заміни сторони у виконавчому провадженні та видачу нового виконавчого листа по справі №420/13681/24.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Замінено боржника у виконавчому листі по справі №420/13681/24 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, адреса місцезнаходження: 65014, м.Одеса, вул.Єврейська, 12) на його правонаступника Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 15-А). В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року залишено без змін.
09 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головне управління Національної поліції в Одеській області надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Постановляючи вищевказану ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 09 грудня 2024 року П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвалено оскаржувану постанову, отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 08 січня 2025 року, проте з цієї касаційною скаргою заявник звернувся до Верховного Суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 09 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
30 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк.
В цій заяві зазначено, що через людський фактор, представником скаржника не було звернуто увагу на те, що в минулому місяці було 31 день, а не 30 днів, у зв`язку з чим був пропущений процесуальний строк на 1 день.
Скаржник посилається на введення воєнного стану, патрулювання представниками ГУНП в Одеській області та здійснення дій щодо відсічі збройної агресії рф.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Також слід наголосити, що поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас посилання скаржника на людській фактор, що мав місце з представником скаржника, наслідком чого стало пропуск процесуального строку на 1 день, свідчить саме про суб`єктивні, а не об`єктивні обставини, у зв`язку з чим Верховний Суд відхиляє ці доводи.
Також колегія суддів зазначає, що питання внутрішньої організації роботи державного підприємства, державного підприємства, установи, організації, правових органів, пов`язані із ввденням воєнного стану та, як у випадку скаржника, з патрулюванням представниками ГУНП в Одеській області та здійснення дій щодо відсічі збройної агресії рф є також суб`єктивними чинниками, які не вказують на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим Верховний Суд також відхиляє ці доводи скаржника.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що за приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Верховний Суд наголошує, що надання процесуальних переваг одній із сторін, в тому числі шляхом поновлення строку на касаційне оскарження, пропуск якого складає лише 1 день, та котрий стався через людський фактор представника скаржника, нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності.
Отже, враховуючи те, що інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Головному управлінню Національної поліції в Одеській області у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 14.02.2025 |
Номер документу | 125146029 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Уханенко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні