Ухвала

від 12.02.2025 по справі 140/7020/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа №140/7020/24

адміністративне провадження № К/990/1256/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Житомирської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 140/7020/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

установив:

Житомирська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надання документу про сплату судового збору; подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала про залишення касаційної скарги без руху від 23 січня 2025 року доставлена в Електронний кабінет Житомирської митниці 24 січня 2025 року о 00:05.

На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржником було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав неможливості його сплатити у визначений термін, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У заявленому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає про те, що вже звертався до суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2024 року.

Водночас установлено, що з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 10 січня 2025 року.

Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені обставини є достатніми для визнання поважними підстави подачі касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, то слід зазначити таке.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання, зокрема щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 зазначеного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 зазначеного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 зазначеного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Ураховуючи викладене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, станом на 12 лютого 2025 року недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржник в повному обсязі не усунув, документ про сплату судового збору не надав.

За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 121, 169, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Житомирської митниці про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Житомирської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 140/7020/24 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко