Ухвала

від 02.04.2025 по справі 140/7020/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа №140/7020/24

адміністративне провадження № К/990/10499/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Житомирської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 140/7020/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

установив:

Житомирська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 140/7020/24.

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329 та 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку; надання документу про сплату судового збору.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала про залишення касаційної скарги без руху від 17 березня 2025 року доставлена в «Електронний кабінет» Житомирської митниці 18 березня 2025 року о 17:36.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 26 березня 2025 року скаржником надіслано до Верховного Суду «клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024». Водночас у надісланому клопотанні скаржник просить лише про відстрочення сплати судового збору з підстав неможливості його сплатити у визначений термін.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання, зокрема щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 зазначеного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 зазначеного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 зазначеного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, станом на 02 квітня 2025 року скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху (обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, а також документ про сплату судового збору, не надав).

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку скаржником не надано - у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Житомирської митниці про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 140/7020/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко