Ухвала

від 12.02.2025 по справі 420/9243/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа №420/9243/24

адміністративне провадження №К/990/39702/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №420/9243/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення при звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців;

- зобов`язати військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за весь період затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, але не більш, як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;

- зобов`язати військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення обрахунку розміру індексації грошового забезпечення у період з 1 березня 2018 року до 11 лютого 2022 року, без врахування вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року;

- зобов`язати військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, за період з 1 березня 2018 року до 11 лютого 2022 року, з урахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації 22 червня 2023 року відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/6283/22.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення, на суму невиплаченої індексації, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації 22 червня 2023 року відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/6283/22.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 року до 11 лютого 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн за період з 1 березня 2018 року до 11 лютого 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

На зазначене рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статті 295 КАС України, а саме: апеляційна скарга подана до суду з порушенням тридцятиденного строку.

В подальшому, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2024 року.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 17 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд».

Скаржник просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у цій справі.

Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2024 року у справі №420/9243/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №420/9243/24 залишив без руху із встановленням строку на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: документу про сплату судового збору, у визначеному Судом розмірі.

На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 5 грудня 2024 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків задоволено та продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржником надано платіжну інструкцію.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №420/9243/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/9243/24.

Встановити іншим учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники зареєстровані у такій автоматизованій системі. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду