Ухвала

від 13.02.2025 по справі 520/13293/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

13 лютого 2025 року

м. Київ

справа №520/13293/24

адміністративне провадження №К/990/5144/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М.,Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №520/13293/24 за позовом Богодухівської міської ради Харківської області до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Богодухівська міська рада Харківської області звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, у якому просила:

визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо проведення позапланової перевірки Богодухівської міської ради Харківської області на підставі наказу від 12.03.2024 №09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки)";

визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області №02/05-04 від 27.03.2024 щодо приведення у відповідність із законодавством, яка видана з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки Богодухівської міської ради Харківської області на підставі наказу від 12.03.2024 №09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки)".

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2024 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.01.2025 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 520/13293/24 скасував. Ухвалив нове судове рішення, яким позов Богодухівської міської ради Харківської області задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 27.03.2024 №02/05-04 щодо приведення у відповідність із законодавством, яка видана з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки Богодухівської міської ради Харківської області на підставі наказу від 12.03.2024 №09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки)". У частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки відмовив.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вказаній нормі скаржником не додано до касаційної скарги документ, який підтверджує сплату судового збору.

В цій справі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру. Позов подано у 2024 році.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити скаржникові строк для усунення його недоліку у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору у розмірі (6 056*200%)=12 122 гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частини першої статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частини четвертої статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України висновки Верховного Суду щодо застосування питання норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутні.

Оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Також посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку; 2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Тобто, скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідач не вказав на конкретні норми матеріального та/або процесуального права, які були застосовані судом апеляційної інстанції неправильно. Натомість виклав фактичні обставини, процитував положення законодавства.

Отже, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов`язок покладено саме на особу, яка оскаржує судові рішення.

Також варто зазначити, що вказана справа розглядалася у суді першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник, посилаючись на підпункт "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується правомірності застосування загальних положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд касаційної інстанції вважає недостатньо обґрунтованими посилання скаржника на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду, на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Отже, скаржнику необхідно конкретизувати підстави оскарження постанови апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті у взаємозв`язкуіз пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням

Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:

- конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням;

-- надати документ про сплату судового збору у розмірі 12 112 грн 00 коп.

Керуючись статтями 169, 328, 329, 332, 338 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №520/13293/24 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя О.П. Стародуб