Ухвала

від 13.02.2025 по справі 320/35872/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 320/35872/24

адміністративне провадження № К/990/5570/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф,

перевіривши касаційну скаргу Казенного підприємства «Кіровгеологія» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №320/35872/24 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулося до суду з позовом до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про зобов`язання Казенне підприємство «Кіровгеологія» допустити податкового керуючого Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України для опису майна у податкову заставу.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 14.11.2024 позов Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України задовольнив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Казенне підприємство «Кіровгеологія» оскаржило його в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.12.2024, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про звільнення/відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав його необґрунтованості, апеляційну скаргу вказаної особи залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.

При розрахунку суми судового збору суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої, підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 вказаного Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як з`ясовано судом, позов у цій справі подано Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (суб`єктом владних повноважень) у 2024 році; предметом позову у справі є одна вимога немайнового характеру (зобов`язання Казенне підприємство «Кіровгеологія» допустити податкового керуючого Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України для опису майна у податкову заставу).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00грн.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою - липень 2024 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви складав 3028,00грн.

Отже, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні апеляційної скарги, становить: 3633,60грн (3028,00грн х 150%) х 0,8).

В цій же ухвалі суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог, які слугували підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху.

Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції скаржник отримав 18.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа в електронній формі в Електронний кабінет скаржника.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Казенним підприємством «Кіровгеологія» до суду подано квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі на суму 2906,88грн.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.01.2025 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 у справі №320/35872/24 повернув особі, яка її подала у зв`язку з неусуненням (частковим усуненням) недоліків апеляційної скарги, які слугували підставою для залишення апеляційної скарги без руху (надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі в розмірі меншому ніж визначено судом з урахуванням приписів Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір»).

Тобто, у строк відведений судом в ухвалі від 17.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, Казенним підприємством «Кіровгеологія» було не в повному обсязі усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме надано документ про часткову сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі в сумі 2906,88грн, у той час, як розрахована з урахуванням приписів Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» апеляційним адміністративним судом сума судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі складала 3633,60грн.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Казенне підприємство «Кіровгеологія» через підсистему «Електронний суд» 12.02.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №320/35872/24 про повернення апеляційної скарги, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що повертаючи апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд порушив норми процесуального права, зокрема, норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не мав підстав вимагати від Казенного підприємства «Кіровгеологія» сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що апеляційну скаргу було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». Відповідач зазначає, у нього були обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», який судом при розрахунку суми судового забору застосовано не було.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини друга, третя статті 298 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частин першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини другої названої вище статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України).

Як встановив суд апеляційної інстанції, на виканням вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі в сумі 3633,60грн, відповідачем на адресу суду було скеровано квитанцію про сплату судового збору лише в розмірі 2906,88грн.

Оскільки доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3633,60грн за подання апеляційної скарги в цій справі у строк визначений судом в ухвалі від 17.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху відповідач до суду апеляційної інстанції не надав, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.01.2025 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 у справі №320/35872/24 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

За аналізом змісту статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначено вище, у відповідності до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено максимально достатній строк для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Крім того, законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

При цьому, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина п`ята статті 296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого скаржнику необхідно було усунути зазначений недолік.

Тобто, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону й суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Ураховуючи, що Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.12.2024 надавав скаржнику достатній час для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, зробивши правильний розрахунок суми судового збору, яку скаржник має сплатити при поданні апеляційної скарги в цій справі, зокрема, й враховуючи унормований частиною третьою статті 4 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду апеляційної скарги в електронній формі, натомість скаржником - Казенним підприємством «Кіровгеологія» у межах відведеного судом в ухвалі строку було не в повному обсязі виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її повернення особі, яка її подала.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на обставину того, що Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй ухвалі 13.01.2025 безпідставно відхилив доводи Казенного підприємства «Кіровгеологія» щодо необхідності застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні апеляційної скарги в електронній формі, Верховний Суд вважає необґрунтованим, оскільки жодної оцінки вказаному питанню суд апеляційної інстанції у спірній ухвалі не надавав, а розрахунок суми судового збору за подання скаржником апеляційної скарги в цій справі було проведено судом відповідно до приписів частини третьої статті 4 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», тобто з урахуванням коефіцієнта для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду апеляційної скарги в електронній формі.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 КАС України, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Казенного підприємства «Кіровгеологія» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №320/35872/24.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Казенного підприємства «Кіровгеологія» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №320/35872/24 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова