Постанова

від 13.02.2025 по справі 520/24195/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 520/24195/21

касаційне провадження № К/990/2349/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року (головуючий суддя - Бабаєв А.І.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Любчич Л.В.; судді - Спаскін О.А., Присяжнюк О.В.)

у справі № 520/24195/21

за позовом Фермерського господарства «Альянс»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Фермерське господарство «Альянс» (далі - ФГ «Альянс»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2021 року № 00230870706.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2022 року адміністративний позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 вересня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.

Верховний Суд ухвалою від 25 березня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРIНIТС КОМ» за жовтень 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «РОДІЙ ЛТД» за грудень 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «БК БУДІВЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ» за листопад 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛЮСРЕМТРАНС» за листопад 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙ СЕРВІС» за грудень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЖЕКТА КОМПАНІ» за жовтень 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДРЕЙ» за грудень 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» за жовтень 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСК ПРОМ» за грудень 2019 року та подальшої реалізації, за результатами якої складено акт від 27 вересня 2021 року № 16696/20-40-07-06-10/31374476.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей, юридичних та транспортних послуг, будівельних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТС КОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «РОДІЙ ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БУДІВЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙ СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЖЕКТА КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДРЕЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСК ПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЮСРЕМТРАНС» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано наявністю помилок у низці представлених товарно-транспортних накладних, посиланням на негативну податкову інформацію щодо контрагентів платника та рішення контролюючого органу про відповідність деяких постачальників позивача критеріям ризиковості платника податку, розбіжностями в поданих первинних документах.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2021 року № 00230870706, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 11335439,00 грн за основним платежем та 2833859,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорювані господарські операції підтверджено відповідними первинними документами, а контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності, послуги та роботи отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість контрагентів позивача виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати), а також наявності кваліфікованого персоналу в достатній кількості, враховуючи специфіку придбаних ФГ «Альянс» будівельних робіт та юридичних послуг.

При цьому не перевірено, якими силами та засобами виконувалися роботи та надавалися послуги, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання робіт/надання послуг тощо.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова