Рішення

від 14.02.2025 по справі 489/5567/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/5567/21

Номер провадження 2/489/36/25

РІШЕННЯ

Іменем України

14 лютого 2025 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (далі позивач) до ОСОБА_3 (далі відповідач 1), ОСОБА_4 (далі - відповідача 2), фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач 3 або ФОП ОСОБА_5 ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіація Плюс" про відшкодування шкоди

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 15.04.2018 між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №4А, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 61357,54 доларів США на придбання транспортного засобу марки Lexus під 12,85% річних строком до 14 квітня 2015 року. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 15.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_6 був укладений договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А. за №2454, за умовами якого в заставу був переданий автомобіль марки Lexus, модель ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.05.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 17.10.2016, визнано за ОСОБА_1 право власності на частку: житлового будинку АДРЕСА_1 ; нежитлового об`єкту магазину, розташованого в АДРЕСА_2 , та транспортного засобу марки Lexus, 2008 р.в., з державним номерним знаком НОМЕР_1 . ОСОБА_6 склав заповіт 09.06.2016 за яким доньці ОСОБА_2 заповів частку вказаного житлового будинку, а своїй матері ОСОБА_7 - частку зазначеного нежитлового об`єкту магазину. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та відкрилася спадщина на частку: житлового будинку АДРЕСА_1 ; нежитлового об`єкту магазину, розташованого в АДРЕСА_2 , та транспортного засобу марки Lexus, 2008 р.в., з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 зазначає, що 12.05.2017 вона, діючи як законний представник ОСОБА_2 , подала приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельяновій Н.В. заяву, якою прийняла на ім`я своєї доньки всю спадщину за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_6 . Заявою від 12.05.2017 ОСОБА_7 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . Отже, єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_6 є спільна донька ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 . Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельянова Н.В. 26.01.2021 відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно, про що винесла відповідну постанову. ОСОБА_1 вважає, що власниками транспортного засобу марки Lexus, модель ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , є вона та ОСОБА_2 по частці кожна.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що 24.08.2009 в м. Миколаєві на перехресті вул. Фрунзе та просп. Центрального (Леніна) сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), одним із учасників був транспортний засіб Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 . В результаті ДТП вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження та був доставлений на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (власник майданчика ФОП ОСОБА_5 ). Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2010 з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Миколаївської філії ПАТ ВТБ Банк стягнуто 551901,34 грн. заборгованості за кредитним договором №4-А від 15.04.2008 та 1700,00 грн. сплаченого держмита і 120,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.01.2011 заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2010 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінено, зменшено суму заборгованості з 551901,34 грн. до 548619,08 коп. Виконавче провадження було відкрито 17.05.2011. Виходом державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 02.06.2011 за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7, був описаний та арештований даний автомобіль. Після опису транспортний засіб був переданий на відповідальне зберігання директору Миколаївської філії ПП «СП «Юстиція» ОСОБА_3 . Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Голотребчука Ю.А. від 17.10.2011 виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 передано із Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області та державним виконавцем останнього виходом за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7 а, 24.10.2012 був описаний та арештований вище зазначений автомобіль, після чого переданий на відповідальне зберігання представнику Миколаївської філії ПП «СП «Юстиція» Сидоренку Д.А. В 2012 році було створено Державне підприємство МВС України «Інформ-Ресурси» та автомобілі, які зберігалися на спеціальному майданчику в м. Миколаєві по вул. Новозаводській, 7 та вул. Новозаводській, 7 а, повинні були бути передані на зберігання до Південної міжрегіональної філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси».

Позивач вказує на те, що 10.05.2018 у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 виконавче провадження №26502578 було закінчено, про що винесена відповідна постанова. В межах виконавчого провадження автомобіль не продавався на прилюдних торгах і станом на 24.03.2021 його власником є ОСОБА_6 03.08.2021 виходом за адресами: АДРЕСА_3 , було встановлено, що за вказаними адресами відсутні спеціальні майданчики і стоянки для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, а також відсутній автомобіль Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Тому, ОСОБА_1 просить стягнути на її користь з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 в солідарному порядку 44550,00 грн., а також просить стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 в солідарному порядку 44550,00 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача просив позов задовольнити.

Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що 02.06.2011 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Суліковською М.С. виходом за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7, був описаний та арештований автомобіль марки Lexus, модель ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , про що складено акт опису й арешту майна. Після опису автомобіль був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 17.10.2011 виконавче провадження було передано з Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області (далі - Відділ). 14.10.2012 державним виконавцем Відділу Квашенком С.С. виходом за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7а, був описаний та арештований вище вказаний автомобіль, про що складено акт опису й арешту майна. Після опису автомобіль був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 . Виконавче провадження №26502578 було закінчено 10.05.2018. В своїх поясненнях відповідачі зазначають, що у зв`язку зі зникненням автомобіля у 2017 році державний виконавець Відділу оголосив автомобіль у розшук. Тобто, автомобіль зник ще до закінчення виконавчого провадження, коли зберігачами були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також, в поясненнях відповідачі вказують, що їм та державному виконавцю був обмежений доступ до арештованого автомобілю, але фактів (дату, часу, місяця та особу, яка обмежувала доступ) і доказів такого обмеження не надають. Крім того, державний виконавець не виносив постанову про передачу автомобіля на зберігання іншому зберігачу, а саме від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 . Тому, вони обидва є зберігачами цього майна. З постанови від 10.05.2018 про закінчення виконавчого провадження №26502578 вбачається, що арешти з майна державним виконавцем не знімались.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Від відповідача 1 надійшов до суду відзив в якому зазначено, що він вважає дану позовну заяву необґрунтованою та позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Позивачем не доведено те, що саме внаслідок винних дій ОСОБА_3 відбулася втрата майна, а саме, автомобіля Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Крім того, як випливає зі змісту позовної заяви, вказаний автомобіль було передано на відповідальне зберігання працівнику ПП СП «Юстиція» ОСОБА_4 , а тому подальший обов`язок щодо зберігання цього транспортного засобу з ОСОБА_3 знято. В позовній заяві не зазначено ким саме з відповідачів та якими діями було здійснено неналежне зберігання та в чому воно проявлялося. Після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 державним виконавцем було скасовано усі заходи примусового виконання рішення по виконавчому провадженню, а саме було припинено чинність арешту на майно (в даному випадку акту опису та арешту на майно). Також, позивачем не зазначено конкретну правову підставу, яка б давала йому право звертатися до зазначеного ним кола відповідачів про стягнення коштів.

Відповідач 2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог. Від відповідача 2 надійшов до суду відзив в якому зазначено, що він вважає дану позовну заяву необґрунтованою та позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в позовній заяві не зазначається причинний зв`язок між діями конкретного відповідача та наслідками у вигляді втрати майна - автомобіля Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Жодного доказу, який би підтверджував винні дії відповідачів з втрати вказаного транспортного засобу, переданого на відповідальне зберігання, позивачем не надано.

Відповідач 3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог. Від відповідача 3 надійшов до суду відзив в якому зазначено, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що ФОП ОСОБА_5 приймав та має будь яке відношення до автомобіля Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . ФОП ОСОБА_5 не отримував вказане майно на зберігання. Лист ДП «Інформ-Ресурси», що наданий позивачем взагалі не містить інформацію щодо ФОП ОСОБА_5 .

Представник третьоїособи всудове засіданняне з`явився,про датута чассудового засіданняповідомлявся належнимчином,про причининеявки судне повідомив. Відпредставника третьоїособи досуду надійшлипояснення вяких зазначено,що ТОВ«Медіація Плюс»є заставодержателемавтомобіля LexusES350,з державнимномерним знаком НОМЕР_1 ,вартість якогопозивач проситьстягнути всолідарному порядкуз відповідачів. ОСОБА_1 є власником часткиавтомобіля LexusES350,з державнимномерним знаком НОМЕР_1 . Впорядку спадкуванняза закономза ОСОБА_2 визнано правовласності на1/2частку автомобілямарки LexusES350,з державнимномерним знаком НОМЕР_1 ,яка належалапомерлому ОСОБА_6 . Представник третьої особи просить задовольнити в повному обсязі позовні вимоги про відшкодування шкоди.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до копії рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.05.2016 у справі №487/2005/13-ц, яке залишене ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 17.10.2016 без змін, визнано майно, яке придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за час спільного проживання, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитловий об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб марки Lexus 2008 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Крім того, за ОСОБА_1 визнано право власності на: частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; частку нежитлового об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; частку транспортного засобу марки Lexus 2008 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Також, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 стягнено судовий збір в сумі 850,00 грн.

З копії рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.02.2023 у справі №487/4428/21 вбачається, що в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_2 визнано право власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_6 ; в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 визнано право власності на: частку нежитлового об`єкту, розташованого з адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому ОСОБА_6 ; частку автомобіля марки Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яка належала померлому ОСОБА_6 . В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис за №4590.

Відповідно до копії постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2009 у справі №15-1502/2009 провадження у справі про притягнення ОСОБА_6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно з копією заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2010 у справі №2-4689/10 з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Миколаївської філії ПАТ ВТБ Банк стягнуто 551901,34 грн. заборгованості за кредитним договором №4-А від 15.04.2008 та 1700,00 грн. сплаченого держмита і 120,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.01.2011 заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2010 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінено, зменшено суму заборгованості з 551901,34 грн. до 548619,08 коп.

З інформації про виконавче провадження вбачається, що 17.05.2011 старшим державним виконавцем Чупкіною М.С. було відкрито виконавче провадження, де стягувачем зазначено ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а боржником вказано ОСОБА_6 . Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Голотребчука Ю.А. від 17.10.2011 виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 передано із Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області. 10.05.2018 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенко С.С. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_6 .

Відповідно до копії акту опису й арешту майна від 02.06.2011 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Суліковською М.С. було описано і накладено арешт на транспортний засіб Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2008 року випуску (транспортний засіб після ДТП). Директор МФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Калитаєв В.В. прийняв на відповідальне зберігання вказаний транспортний засіб, адреса місцезнаходження майна: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7. Про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна ОСОБА_3 попереджений, про що розписався особисто.

З копії звіту про ринкову вартість колісного транспортного засобу Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , вбачається, що ринкова вартість об`єкту оцінки на дату оцінки 29.06.2011 складає (з округленням до 10 грн. без ПДВ) 89110 грн.

Відповідно до копії акту опису й арешту майна від 24.10.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Квашенком С.С. було описано і накладено арешт на транспортний засіб Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2008 року випуску (транспортний засіб після ДТП). Представник ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Сидоренко Д.А. прийняв на відповідальне зберігання вказаний транспортний засіб. Про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна ОСОБА_4 попереджений, про що розписався особисто.

Згідно з копією відповіді директора ДП МВС України «Інформ-ресурси» Ю.А Бабаєва №373 від 03.12.2015 ДП МВС України «Інформ-ресурси» здійснює діяльність з тимчасового зберігання транспортних засобів з 2012 року. За відомостями, які отримані від керівництва Південної міжрегіональної філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», до повноваження якої входить здійснення цього виду діяльності на території Миколаївської області, транспортний засіб Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на зберігання від УДАІ МВС України в Миколаївській області не передавався та не знаходиться на зберіганні на теперішній час.

З копії відповіді т.в.о. начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (РСЦ ГСЦ в Миколаївській області) Головного сервісного центру МВС Ю. Рибака від 24.03.2021 вбачається, що станом на день надання відповіді власником транспортного засобу Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 .

Відповідно до копії акту від 03.08.2021, який підписаний ОСОБА_1 , її представником ОСОБА_8 , директором ТОВ «Медіація Плюс» ОСОБА_9 , виходом за адресами: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7 та м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7а, було встановлено, що за цими адресами не має спеціальних майданчиків і стоянок для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Також встановлено, що за цими адресами відсутній автомобіль Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

З копії відповіді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 30.03.2021 вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що згідно з електронними обліками та даними електронних баз ІІПС «АРМОР», а також даними ЄРДР відомості щодо вчинення ДТП автомобілем Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , відсутні.

27.04.2023 від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до суду надійшли відповіді на поставлені судом питання, де зазначено, що автомобіль Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з майданчика тимчасового утримання (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7 (7а)) на інший майданчик не переміщався. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як представникам МФ ПП "СП "Юстиція" не відомо де зберігається даний автомобіль, оскільки ФОП ОСОБА_5 було обмежено доступ до вказаного автомобіля. Крім того, працівники ДВС були повідомлені про неможливість здійснення контролю за даним автомобілем у зв`язку з тим, що працівникам МФ ПП "СП "Юстиція" було обмежено доступ до вказаного автомобіля, а тому працівниками ДВС при спробі фактичної перевірки цього автомобіля було також обмежено доступ. Працівники ДВС оголосили даний автомобіль у розшук з 2017 року.

Відповідно до положень ч.1 ст. 936, ч.1 ст. 942, ст. 954, ст. 955 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом. Положенняпараграфу 1цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

В ч.6 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Згідно зч.ч.1,2ст.949ЦК України зберігачзобов`язанийповернути поклажодавцевіріч,яка булапередана назберігання,або відповіднукількість речейтакого самогороду татакої самоїякості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За втрату(нестачу)або пошкодженняречі,прийнятої назберігання,зберігач відповідаєна загальнихпідставах. Професійнийзберігач відповідаєза втрату(нестачу)або пошкодженняречі,якщо недоведе,що цесталося внаслідокнепереборної сили,або черезтакі властивостіречі,про якізберігач,приймаючи їїна зберігання,не знаві неміг знати,або внаслідокумислу чигрубої необережностіпоклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності (ч.ч 1, 2, 3 ст. 950 ЦК України).

Відповідно доп.1ч.1ст.951ЦК Українизбитки,завдані поклажодавцевівтратою (нестачею)або пошкодженнямречі,відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Виявивши розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення переданого на зберігання майна або встановивши інші незаконні дії з цим майном, державний виконавець складає про це акт і звертається з поданням до органів прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої статтею 388 Кримінального кодексу України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/1333/19 від 19.05.2020).

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/6355/20 від 16.11.2022 зазначено, що зберігання майна боржника є процесуальною діяльністю державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним зберігач здійснює відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому порушення зберігачем заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне передбаченузакономвідповідальність зберігача майна перед державним виконавцем. За загальним правилом, державний виконавець може нести відповідальність за втрату такого майна у межах відповідного виконавчого провадження перед власником майна. Аналіз наведених приписівЦК Українидозволяє дійти висновку, що складення державним виконавцем актів опису й арешту майна від 14.05.2014 та від 22.05.2014 та їх підписання з боку Банку уповноваженою на зберігання особою (директором департаменту безпеки) свідчить про поширення на судового виконавця положеньстатті 955 ЦК Українищодо зберігання ним описаного та вилученого у власника (уповноваженого органу) майна та його відповідальності перед власником за збереження такого майна, оскільки, вилучивши у власника описане майно, судовий виконавець тим самим прийняв на себе зобов`язання перед власником (уповноваженим органом) щодо його належного зберігання. Також складення цих актів з визначенням Банку як зберігача за постановою про арешт майна та його опис підтверджує ознаки укладення договору зберігання між судовим виконавцем і зберігачем (Банком) щодо зберігання переданого йому арештованого (описаного) майна та можливу відповідальність Банку за втрату ввіреного йому майна перед судовим виконавцем. Отже, актом приймання-передачі арештованого майна, складеним на виконання постанови судового виконавця, опосередковується виникнення двох зобов`язань щодо належного зберігання майна - судового виконавця перед власником (уповноваженою особою) та зберігача (Банку) перед судовим виконавцем.

Суд враховує, що державним виконавцем не складено акту про втрату майна автомобіля LexusES350,з державнимномерним знаком НОМЕР_1 ,а такожвін не звертався з поданням до органів прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігачів описаного майна до відповідальності, передбаченої ст. 388 КК України.

Суд приходить до висновку, що складення державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Суліковською М.С. акту опису й арешту майна від 02.06.2011 з визначенням директора МФ ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» ОСОБА_3 зберігачем майна - автомобіля Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та складення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Квашенко С.С. акту опису й арешту майна від 24.10.2012 з визначенням представника ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Сидоренка Д.А. зберігачем вказаного майна підтверджує ознаки укладення договорів зберігання між державними виконавцями і зберігачами щодо зберігання переданого їм арештованого (описаного) майна та можливу відповідальність за втрату ввіреного їм майна перед державними виконавцями. Порушення зберігачами заборони державних виконавців розпоряджатися або користуватися вказаним майном, на яке накладено арешт, тягне передбаченузакономвідповідальність зберігачів майна перед державними виконавцями. Складення державними виконавцями вище вказаних актів опису й арешту майна та їх підписання уповноваженими на зберігання особами свідчить про поширення на державних виконавців положеньстатті 955 ЦК Українищодо зберігання ними описаного та вилученого майна і їх відповідальності перед власниками за збереження такого майна, оскільки, вилучивши описане майно, державні виконавці прийняли на себе зобов`язання перед власниками щодо його належного зберігання.

Крім того, згідно з актом опису й арешту майна від 24.10.2012 автомобіль Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , було передано на відповідальне зберігання представнику ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» ОСОБА_4 , а тому подальший обов`язок щодо зберігання цього транспортного засобу з ОСОБА_3 знято.

Окрім цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли як працівники (представники) ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яке в подальшому ліквідовано, тому вони як фізичні особи не є належними відповідачами. Вироку суду або іншого доказу про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснили розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна представником позивача не надано.

Також, позивачем не надано будь-яких доказів того, що ФОП ОСОБА_5 приймав на зберігання та брав на себе обов`язки стосовно належного зберігання автомобіля Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

На підставі вище викладено, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди задоволенню не підлягають, оскільки зобов`язання перед власниками щодо належного зберігання майна - автомобіля Lexus ES350, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , виникло у державних виконавців, а не у зберігачів даного майна.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору з відповідачів на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіація Плюс" про відшкодування шкоди.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), РНОКПП ОСОБА_1 НОМЕР_3 , РНОКПП ОСОБА_2 НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .

Відповідач 3: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіація Плюс", код ЄДРПОУ 43875739, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, оф. 509.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.02.2025.

Суддя В. В. Кокорєв