Постанова

від 18.12.2007 по справі 13/586пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

18.12.2007  року                                                                     

Справа № 13/586пн

Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої

І.В.

суддів                                                            Журавльової

Л.І.

Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання                                       

Антонової І.В.

та представників сторін:

від  позивача                                        -

Гуленко Г.В., директор, паспорт НОМЕР_2,                        виданий Антрацитівським

МВ УМВС України в Луганській області, від 14.10.98;

                                                            - Бражникова

Т.І., довіреність б/н від 10.12.07;

від

1 відповідача                                        -

ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській

області, від 08.04.98,

від 2 відповідача                                        

повноважний представник не прибув,          

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                         Приватного

підприємця

ОСОБА_1, с. Щотове

м. Антрацит Луганської області   

на 

ухвалу                                                   в порядку ст. 80 ГПК України                                

господарського суду                              Луганської

області

від                                                            

01.11.07

у справі                                                  № 13/586пн (суддя Яресько

Б.В.)

за позовом                                                 

Товариства з обмеженою відповідальністю

„Торгова база”, 

                                                            м. Антрацит

Луганської області      

до першого відповідача                              Приватного

підприємця

ОСОБА_1, с. Щотове

м. Антрацит Луганської області         

до другого відповідача                              Виконавчого

комітету

Щотівської селищної ради                                           

про                                                                   

витребування майна з чужого незаконного

володіння

                                                     В С Т А Н О В И

В:

          Товариство з обмеженою

відповідальністю „Торгова база”, м. Антрацит Луганської області  (далі за текстом -ТОВ „Торгова база”, позивач

по справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до

приватного підприємця ОСОБА_1, с. Щотове, м. Антрацит Луганської області (далі

за текстом -ПП ОСОБА_1, відповідач по справі) про витребування з чужого

незаконного володіння нерухомого майна -будівлі магазину, розташованого за

адресою: м. Антрацит, с. Щотове, вул. Базарна, 3, яке належить позивачу.

          Ухвалою господарського суду

Луганської області від 13.09.07 по справі                                 № 13/586пн за

ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Виконавчий

комітет Щотівської селищної ради.

          15.10.07 суд за своєю ініціативою

залучив до участі по даній справі у якості другого відповідача - Виконавчий

комітет Щотівської селищної ради, про що винесено відповідну ухвалу.

           Ухвалою господарського суду

Луганської області від 01.11.07 провадження у справі припинено відповідно до

ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю

предмету спору. 

          Не

погоджуючись з ухвалою, ПП ОСОБА_1 (перший відповідач) звернулася до

Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 24.11.07

б/н, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області

повністю та припинити провадження, а також зупинити виконавче провадження до

винесення судового рішення апеляційним господарським судом. 

          В

обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що під час

розгляду справи в суді першої інстанції він звільнив приміщення, про що

свідчить відповідний акт, а тому відсутній предмет спору; що суд необґрунтовано

стягнув з першого відповідача на користь позивача судові витрати.

          Відповідно до

ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний

господарський суд ухвалою від 03.12.07 у справі                                        №

13/586пн прийняв апеляційну скаргу першого відповідача до апеляційного

провадження.

          Розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду по справі для розгляду вказаної вище

апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від

01.11.07 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Семендяєва І.В.,

суддя -Журавльова Л.І., суддя -Єжова С.С.

          Відзивом від 12.10.07 б/н позивач по

справі відхиляє доводи апеляційної скарги та просить залишити без змін ухвалу

суду, що оскаржується.

          Другий відповідач не забезпечив явку

свого повноважного та компетентного представника, хоча належним чином був

повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Крім того, до

матеріалів справи не надано письмового відзиву на апеляційну скаргу першого

відповідача, що не перешкоджає перегляду ухвали суду від 01.11.07. 

Стаття 106 Господарського

процесуального кодексу України передбачає, що ухвали місцевого господарського

суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим

Кодексом та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”.

Згідно зі ст. 99 Господарського

процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи

рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої

інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянув матеріали справи, заслухав

пояснення представників позивача та першого відповідача, обговорив доводи

апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна

скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Господарський суд Луганської області

на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу

України припинив провадження за позовом ТОВ „Торгова база” до ПП ОСОБА_1 та до

Виконавчого комітету Щотівської селищної ради про витребування майна з чужого

незаконного володіння, у зв'язку з відсутністю предмету спору по справі №

13/586пн.

          Як вбачається з матеріалів справи,

будівля магазину, розташованого за адресою: м. Антрацит, с. Щотове, вул.

Базарна, 3, яке є предметом даного спору, належить на праві власності ТОВ

„Торгова база” (а. с. 5-9, 38-39).

          Як зазначає позивач у позові, ПП

ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного

кодексу України зайняла вищевказане приміщення магазину та на письмові

звернення про звільнення приміщення не реагує.

          Висновок місцевого господарського

суду про відсутність предмету спору у зв'язку з добровільним звільненням першим

відповідачем спірного приміщення, що належить позивачу, та передачею його

останньому, підтверджується наявними у справі матеріалами.

          Так, листом № 178 від 03.10.07 (а. с.

46) другий відповідач по справі підтвердив факт звільнення спірного приміщення

ПП ОСОБА_1 та одержання ключів від відповідного приміщення. Викладене також

вбачається зі змісту апеляційної скарги.

      Фактичну передачу спірного

приміщення від першого відповідача -                                         ПП

ОСОБА_1, другому відповідачу -Виконавчому комітету Щотівської селищної ради

здійснено 09.10.07, про що свідчить складений акт (а. с. 57 ).

       18.10.07 також за актом

спірне приміщення було передано другим відповідачем його власнику -ТОВ „Торгова

база” (а. с. 56).   

          Заявник скарги проти викладеного не

заперечує, а напроти підтверджує викладені вище обставини. Однак ПП ОСОБА_1 не

згодна з прийнятим судовим рішенням в частині стягнення з неї на користь

позивача судових витрат (державне мито у розмірі 85 грн. та витрат на

інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.).

          Частиною 2 ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України встановлено виняток із правила, викладеного в ч.

1 коментованої статті, який полягає в тому, що господарський суд може покласти

державне мито на одну з сторін, якщо встановить, що спір виник внаслідок

неправильних дій цієї сторони. Отже, ця норма застосовується як процесуальна

санкція незалежно від результату вирішення спору по суті.

          З урахуванням викладеного та того, що

відповідні дії першого відповідача були здійсненні після пред'явлення позову, а

саме : позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції 20 серпня 2007

року, а звільнення спірного приміщення здійснено лише 09 жовтня 2007 року,

господарський суд Луганської області, користуючись своїм правом, обґрунтовано

стягнув з першого відповідача на користь позивача судові витрати. 

          Однак місцевий господарський суд

помилково припинив провадження відносно обох відповідачів. Другий відповідач -

Виконавчий комітет Щотівської селищної ради, був залучений до участі у справі у

якості другого відповідача ухвалою господарського суду Луганської області від

15.10.07 у зв'язку з тим, що Виконавчий комітет Щотівської селищної ради

підтвердив факт звільнення спірного приміщення першим відповідачем та одержання

ключів від приміщення у вересні 2007 року  

(а. с. 46). Але матеріалами справи доведено, що на спірне нежитлове

приміщення 06.09.07 видано свідоцтво на право власності позивачу. Позивач

погодився з тим, що перший відповідач 09.10.07 передав приміщення саме другому

відповідачу, про що свідчить акт від 18.10.07 (а. с. 56) та заява позивача.

Отже, вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння у відношенні

другого відповідача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову щодо

другого відповідача слід відмовити.       

За таких обставин, судова колегія

Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про припинення

провадження у справі відносно першого відповідача та про відмову у задоволенні

позовних вимог відносно другого відповідача. Таким чином, відповідно до п. 4

ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України ухвалу

господарського суду Луганської області від 01.11.07 у справі № 13/586пн слід

змінити та викласти п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду

Луганської області від 01.11.07 у такій редакції: „Провадження по справі у

відношенні першого відповідача припинити”; п. 2 резолютивної частини ухвали

суду викласти у такій редакції:                                             

„У задоволенні позовних вимог відносно другого відповідача відмовити”,

а                                      п.

2 резолютивної частини ухвали суду від 01.11.07 слід вважати відповідно пунктом

3, який слід залишити без змін.

У апеляційній скарзі перший

відповідач просив суд під час перегляду ухвали суду першої інстанції в

апеляційному порядку зупинити виконавче провадження до прийняття судом

апеляційної інстанції відповідного судового рішення. Згідно з положеннями

розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України апеляційний

господарський суд не наділений повноваженнями щодо зупинення виконавчого

провадження під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку. 

          Згідно зі ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників

позивача та першого відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини

постанови.

          Відповідно до вимог Декрету Кабінету

Міністрів України „Про державне мито” державне мито за подання апеляційної

скарги на ухвали господарського суду не сплачується, а тому заявнику скарги по

даній справі слід повернути сплачене державне мито за подання скарги у розмірі

45 грн. 00 коп. із Державного бюджету України.  

          Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п.

4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального

кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_1,  с. Щотове, м.

Антрацит Луганської області від 24.11.07 на ухвалу господарського суду

Луганської області від 01.11.07 по справі № 13/586пн задовольнити частково.

2.          Ухвалу господарського суду Луганської

області від 01.11.07 по справі                              № 13/586пн змінити.

3.          Пункт 1 резолютивної частини ухвали

господарського суду Луганської області від 01.11.07 викласти у наступній

редакції: „Провадження по справі у відношенні першого відповідача

припинити”. 

4.          Пункт 2 резолютивної частини ухвали

господарського суду Луганської області від 01.11.07 викласти у наступній

редакції: „У задоволенні позовних вимог відносно другого відповідача

відмовити”.

5.          Пункт 2 резолютивної частини ухвали

господарського суду Луганської області від 01.11.07 вважати пунктом 3 та

залишити без змін.

6.          Повернути із Державного бюджету

України приватному підприємцю ОСОБА_1 сплачене державне мито за подання

апеляційної скарги у розмірі 45 грн. 00 коп. згідно квитанції № 895946 від

29.11.07 на підставі даної постанови, яка скріплена гербовою печаткою суду.  

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її

прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її

прийняття. 

Головуючий суддя                                                                       І. В.

Семендяєва

Суддя                                                                                        

Л.І. Журавльова  

Суддя                                                                                         С.С.

Єжова