Постанова

від 13.02.2025 по справі 953/3627/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 953/3627/23

Номер провадження 22-ц/818/252/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Супрун Я.С.

представника позивача адвоката Болотової Е. І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 червня 2024 року в складі судді Демченко С. В. у справі № 953/3627/23 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ТОП ЛАК», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 14 травня 2020 року на 491 км автодороги «Київ-Харків-Довжанський» сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки Magyar SR3MEF, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля, належного АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», а саме - УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 .

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня 2020 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 травня 2020 року. Вказана постанова набрала законної сили 28 липня 2020 року.

Відповідно до звіту № 13/08/2020Ч від 28 вересня 2020 року дослідження спеціаліста- автотоварознавця, матеріальний збиток, завданий регіональній філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» внаслідок пошкодження транспортного засобу УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди склав 352 357, 34 грн.

Станом на день вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 2431836 від 22 лютого 2020 року. Розмір страхового відшкодування складає 127400,00 грн, з яких ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» відшкодувало регіональній філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» 114000,00 грн. Таким чином, залишок невідшкодованого страхового відшкодування становить 13400,00 грн.

З урахуванням того, що страхове відшкодування не покриває всього розміру збитків, різниця між ним та завданими збитками підлягає стягненню з винної особи.

Вказав, що відшкодуванню також підлягають витрати на здійснення автотоварознавчого дослідження, що підтверджуються актом здачі-прийомки виконаних послуг від 28 вересня 2020 року та платіжним дорученням № 2984635 від 20 серпня 2020 року на суму 3400,00 грн, та витрати на послуги евакуатора, що підтверджуються актом здачі-приймання робіт від 19 травня 2020 року та платіжним дорученням № 2765998 від 19 травня 2020 року, на суму 2960,00 грн.

Посилаючись на викладене, просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму матеріальних збитків, спричинених ДТП, у розмірі 231 317, 84 грн, а також стягнути з ТОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» суму невідшкодованого страхового відшкодування у розмірі 13400,00 грн, вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

28 серпня 2023 року від представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Сафронової О. В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що транспортний засіб, яким керував 14 травня 2020 року ОСОБА_2 - Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки Magyar SR3MEF, державний номерний знак НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_1 , на підставі договору позички транспортного засобу вантажного сідлового тягача Е від 05 березня 2020 року, акту прийому-передачі майна від 05 березня 2020 року та договору № 2 від 01 лютого 2022 року, передано у тимчасове користування ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК». За таких обставин право користування та володіння вищевказаним транспортним засобом станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не належало ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не перебувають у трудових відносинах. Отже, ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі. Претензію позивача ОСОБА_1 не отримував. Матеріальний збиток, завданий транспортному засобу УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , визначено з порушенням норм матеріального права, оскільки визначення матеріального збитку повинно проводитися з урахуванням страхового відшкодування та вартості транспортного засобу у пошкодженому стані. Позивач не надав жодної інформації щодо балансової вартості транспортного засобу. У матеріалах справи відсутня інформація станом на день подання цієї позовної заяви щодо знаходження на балансі позивача транспортного засобу - УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 . Надане позивачем експертне автотоварознавче дослідження щодо визначення вартості матеріальних збитків № 728/19 від 28 вересня 2020 року виконане не судовим експертом, а спеціалістомавтотоварознавцем ОСОБА_4 з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тому не може бути доказом у цій справі, крім того, у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року замінено відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ТОП ЛАК», а ОСОБА_2 залучено до участі в справі як третю особу.

20 березня 2024 року від представника відповідача ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» - Сафронової О. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив є аналогічним поданому нею відзиву від імені ОСОБА_1 . Крім того, зазначила, що регіональна філія «Південна залізниця АТ «Українська залізниця» не надала до суду повноважень представляти інтереси АТ «Українська залізниця», а також доказів щодо порушення прав саме регіональної філії, у зв`язку з чим нею поданий позов. Вказала, що якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

18 квітня 2024 року від представників позивача АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» - адвокатів Пономаренко М. А. та Прядка В. О. надійшла відповідь на відзив. Акцентували увагу на тому, що у представників позивача були відповідні повноваження для звернення до суду з цією позовною заявою. Зауважили, що сторона відповідача ототожнює висновок судового експерта та звіт дослідження спеціалістом автотоварознавцем пошкодженого майна, що є необґрунтованим. Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не встановлений обов`язок щодо попередження суб`єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Позивач реалізував своє право на встановлення дійсного розміру завданого йому збитку та звернувся до суб`єкта оціночної діяльності, який здійснив таку оцінку. Долучений до матеріалів справи звіт виконаний уповноваженою особою, у ньому зазначена інформація, що стосується предмета доказування, за своїм змістом він відповідає вимогам закону, тому є належним, допустимим та достовірним доказом. Посилання сторони відповідача на відсутність в матеріалах справи інформації щодо балансової вартості автомобіля не заслуговують на увагу, оскільки сума матеріального збитку, заподіяного потерпілій особі, повинна бути підтверджена таким засобом доказування як звіт про оцінку майна. При цьому, вони не стверджують про знищення транспортного засобу - УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 .

30 квітня 2024 року від представниці відповідачів Сафронової О.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому вона вказала, що: відповідь на відзив подано неповноважними особами; обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що він обізнаний про відповідальність; наведена судова практика є нерелевантною.

16 травня 2024 року від представниці позивача Болотової Е.І. надійшли письмові пояснення, в яких вона наголосила на наявності повноважень представників позивача, докази чого долучені до матеріалів справи, та на тому, що звіт дослідження спеціалістом автотоварознавцем пошкодженого майна не є висновком експерта, тож до нього не ставиться вимог про попередження про кримінальну відповідальність.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 червня 2024 року позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ТОП ЛАК» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» матеріальну шкоду у розмірі 133050,33 грн. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» суму невідшкодованого страхового відшкодування у розмірі 13400,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ТОП ЛАК» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір в розмірі 1995,76 грн. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір в розмірі 200,79 грн. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що розмір страхового відшкодування, обов`язок щодо сплати якого виник у страховика - ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», складає 127400,00 грн, тоді як ним сплачено лише 114000,00 грн, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» суми невідшкодованого страхового відшкодування у розмірі 13400,00 грн. ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» яке є особою, відповідальною за відшкодування шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, має обов`язок відшкодувати позивачу як потерпілій стороні різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) для повного відшкодування завданої ним шкоди. Транспортний засіб позивача УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , вважається фізично знищеним, тому в цьому випадку у ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» виник обов`язок з відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди і страховою виплатою. Також з ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» підлягають стягненню понесені позивачем витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2960,00 грн і витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 3400,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду 24 липня 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати в частині відмови стягнення з ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» суми в розмірі 98267,01 грн та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покласти на ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК».

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позову є незаконним, необґрунтованим, ухвалене на підставі неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Судом не надано належної оцінки звіту дослідження спеціаліста автотоварознавця, не обґрунтовано відмову у задоволенні позовних вимог на суму 98267,01 грн вартості автомобіля у пошкодженому стані. Норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застосовуються для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню саме страховиком, однак він пред`явив вимоги і до заподіювача шкоди, тому такі норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому посилався на висновки Верховного Суду у справах № 908/807/18, № 910/32720/15. Судом не врахована позиція позивача щодо того, чи визнає він транспортний засіб фізично знищеним, чи ні, чи вирішене питання щодо особи, яка залишить у себе транспортний засіб, що є суттєвою обставиною.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до частини 3статті 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 , представники відповідачів ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК», ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», третя особа: ОСОБА_2 не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 13 лютого 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_1 отримав 08 листопада 2024 року в електронному кабінеті (том 5, а.с.60);

ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» отримано 08 листопада 2024 року в електронному кабінеті (том 5, а.с.61);

Представником ОСОБА_1 та ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» - Сафроновою О.В. отримано 08 листопада 2024 року в електронному кабінеті (том 5, а.с.62)

ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 15 грудня 2024 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (том 5, а.с.72-73), крім того про день, час та місце судового засідання ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (том 5, а.с.63);

ОСОБА_2 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 20 листопада 2024 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (том 5, а.с.70-71), крім того про день, час та місце судового засідання ОСОБА_2 повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (том 5, а.с.64).

Заслухавши суддю-доповідача,представника позивачаадвоката Болотову Е.І.,яка підтрималаапеляційну скаргу, перевірившизаконність іобґрунтованість рішеннясуду першоїінстанції вмежах доводівапеляційної скаргиі вимог,заявлених усуді першоїінстанції,колегія суддіввважає,що апеляційнускаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановленота підтверджуєтьсяматеріалами справи,що 14 травня 2020 року близько 17 години 00 хвилин на 491 км автодороги «Київ-Харків-Довжанський» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки Magyar SR3MEF, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 11, том 1).

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня 2020 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Під час розгляду справи ОСОБА_2 вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав. Постанова набрала законної сили 28 липня 2020 року (а.с. 12, том 1).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4статті 82 ЦПК України).

Згідно з відповіддю Головного сервісного центру МВС, наданою на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_5 , станом на 21 березня 2024 року власником автомобіля УАЗ-Патріот НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_5 , 2013 року випуску, є ПАТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ 40075815, з 08 листопада 2017 року (а.с. 123 зворот, том 2).

Як вбачається з довідки № 01-11/141 від 15 червня 2020 року, виданої начальником структурного підрозділу «Харківська автобаза» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_6 , автомобіль УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, інвентарний № 5700502000505, знаходиться на балансі підприємства з 30 вересня 2013 року по теперішній час (а.с. 27, том 1).

Згідно з інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області (Філія ГСЦ МВС) від 11 січня 2021 року, транспортний засіб Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_1 (а.с. 18, том 1).

01 лютого 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» в особі Кушніра В.С., що діє на підставі Статуту (а.с. 178-185, том 2), укладений договір № 2 оренди напівпричіп спеціалізований Н/ПР- ЦИСТЕР Magyar SR3MEF 1988 р (а.с. 134-136, том 1, а.с. 173-174, том 2).

За умовами п. 1.1 Договору № 2 від 01 лютого 2020 року, орендодавець - ФОП ОСОБА_1 зобов`язався передати за плату орендареві у короткострокове користування, а орендар - ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» зобов`язався прийняти у короткострокове користування напівпричіп, що визначений у цьому договорі - напівпричіп спеціалізований Н/ПР- ЦИСТЕР Magyar SR3MEF 1988 року, та зобов`язався сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Положеннями п. 4.1 Договору встановлено, що строк користування напівпричіп спеціалізований Н/ПР- ЦИСТЕР Magyar SR3MEF 1988 року, що орендується, з 01 лютого 2020 року до 31 січня 2023 року.

05 березня 2020 року ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» видано довіреність, якою уповноважило ОСОБА_2 брати та/або здавати в оренду (позичку) будь-яке рухоме майно, а також укладати та підписувати відповідні договори (а.с. 169-170, том 2).

05 березня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» в особі водія ОСОБА_2 , що діє на підставі трудового договору, укладений договір позички транспортного засобу вантажного сідлового тягача Е (а.с. 137-141, том 1, а.с. 175-177, том 2).

Відповідно до умов вказаного договору позикодавець - ФОП ОСОБА_1 зобов`язується передати користувачеві - ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» в безоплатне користування транспортний засіб, а саме вантажний автомобіль Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1997 року випуску.

Положеннями п. 2.1. Договору встановлено, що договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 6 місяців.

05 березня 2020 року ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» в особі водія ОСОБА_2 , що діє на підставі трудового договору, склали та підписали акт прийому-передачі майна за договором позички транспортного засобу вантажного сидлового тягача Е. Зі змісту акту прийому-передачі майна за договором позички транспортного засобу вантажного сидлового тягача Е вбачається, що позикодавець - ФОП ОСОБА_1 передав користувачеві - ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» транспортний засіб - вантажний автомобіль Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1997 року випуску (а.с. 142, том 1, а.с. 172, том 2).

З листа начальника Управління правового супроводу з питань врегулювання збитків Департаменту юридичного забезпечення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» Коваленка Ю. Ю. від 14 грудня 2020 року № 51-7775 вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» за полісом № АО2431836. У вказаному листі зазначено, що на підставі обставин ДТП та наданих документів був складений страховий акт, на підставі якого подію, що мала місце 14 травня 2020 року на 491 км автодороги «Київ-Харків-Довжанський», визнано страховою. Розмір страхового відшкодування складає 127400,00 грн. Полісом № АО2431836 встановлена франшиза у розмірі 2600,00 грн. ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» за полісом № АО2431836 зобов`язалось здійснити виплату страхового відшкодування по вказаному випадку у розмірі 127400,00 грн (а.с. 14-15 том 1).

Зі змісту листа начальника юридичного відділу Управління з питань врегулювання збитків ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» Тихонова Д. М. від 06 вересня 2021 року № 51-6272/3 вбачається, що представник АТ «Укрзалізниця» звертався до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» з вимогою про здійснення виплати страхового відшкодування у повному обсязі, на що представником ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» була надана відповідь про те, що 19 квітня 2021 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України було прийнято Рішення № 21/921-пк про застосування до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що фактично призупинило господарську діяльність Товариства, у зв`язку з чим виникла тимчасова неспроможність ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» виконувати свої зобов`язання перед клієнтами. Після фінансової стабілізації та поновлення господарської діяльності ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» виконає всі свої існуючі зобов`язання, у тому числі перерахує залишок належного страхового відшкодування АТ «Укрзалізниця» у розмірі 13400,00 грн (а.с. 16, том 1).

Відповідно до звіту № 13/08/2020Ч дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля УАЗ-Патріот, державний номер НОМЕР_3 , складеного 28 вересня 2020 року, матеріальний збиток, завданий власникові УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час ДТП складає 352 357,34 грн з урахуванням ПДВ на вартість запчастин. Ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 352357,34 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу з урахуванням ПДВ на вартість запчастин складає 413 662,52 грн. Коефіцієнт фізичного зносу автомобіля УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 складає 0,52. Вартість відновлювального ремонту автомобіля УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 254 090,33 грн, з урахуванням ПДВ на вартість запчастин. Вартість автомобіля УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 , у пошкодженому стані складає 98 267,01 грн. У звіті вказано, що відновлювати автомобіль економічно недоцільно (а.с. 19-26 том 1).

За надання послуг зі складання звіту структурний підрозділ «Харківська автобаза» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 3400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2984635 від 20 серпня 2020 року та актом № 13/08/2020ІТС (здачі-прийомки виконаних послуг) від 28 вересня 2020 року (а.с. 34, 35, том 1).

Крім того, зі змісту акту № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), складеного структурним підрозділом «Харківська автобаза» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та ФОП ОСОБА_7 , вбачається, що ФОП ОСОБА_8 були надані послуги з евакуації автомобіля УАЗ-Патріот, державний номерний знак НОМЕР_3 . Загальна вартість послуг складає 2960,00 грн. Оплата послуг у вказаному розмірі підтверджується платіжним дорученням № 2765998 від 19 травня 2020 року (а.с. 32, 33, том 1).

24 лютого 2021 року представник регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» направив на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 претензію, в якій пропонувалося перерахувати на розрахунковий рахунок філії грошові кошти у розмірі 231317,34 грн, з яких: 224 957,34 грн різниця між розміром страхового відшкодування та розміром матеріального збитку, 3400,00 грн - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, 2960,00 грн витрати на послуги евакуатора (а.с. 28-31 том 1).

Зі змісту листа заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області Буділовської В. № 5232/5/10-36-24-01 від 15 березня 2024 року вбачається, що 05 березня 2020 року до контролюючого органу від ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» надані повідомлення про прийняття працівника на роботу щодо ОСОБА_2 , в якому в графі 9 зазначена дата початку роботи 05 березня 2020 року. Згідно до графи 10 Додатку 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою № 4 ДФ за ІІ квартал 2022 року, поданого ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» наявні відомості, що дата закінчення періоду трудових або цивільно-парових відносин, проходження військової служби та відпусток ОСОБА_2 20 квітня 2022 року. У наданих ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма № Д4) за період з березня 2020 року по грудень 2020 року, Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за період з І по ІV квартали 2020 року та Податкових розрахунках за період з І кварталу 2021 року по ІІ квартал 2022 року та з І кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2023 року наявна інформація, що ОСОБА_2 нараховувалася заробітна плата як особі, яка перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК», що сплачував як податковий агент за таку особу податки (а.с. 39-40, том 2).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК», код ЄДРПОУ 43448870 є ОСОБА_1 (а.с. 171, том 2).

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2статті 22 ЦК України).

Стаття 1187 ЦК Українирегулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини 1статті 1188 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1 та 2статті 1166 ЦК України).

За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема,Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (згідно із абзацом першим пункту 20.1 статті 20 Закону).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону).

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина 1статті 1194 ЦК України).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

Отже, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування заЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених зазначеним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за вказаним Законом не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Разом з тим, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений устатті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положеньстатті 1194 цього Кодексу, яка передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні його вимог про стягнення з відповідача ТОВ «ТРАНС ТОП ЛАК» матеріальної шкоди у розмірі, що, на його думку, має дорівнювати ринковій вартості належного йому автомобіля на час ДТП, за вирахуванням суми страхового відшкодування.

Разом з тим, як вбачається зі звіту № 13/08/2020Ч дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля УАЗ-Патріот, державний номер НОМЕР_3 , складеного 28 вересня 2020 року, відновлювати автомобіль позивача економічно недоцільно, оскільки вартість відновлювального ремонту (413662,52 грн) перевищує його ринкову вартість (352357,34 грн). Вартість автомобіля після ДТП становить - 98267,01 грн (а.с. 19-26, том 1).

Якщо вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, з точки зору такої загальної засади цивільного судочинства як розумність (пункт 6 частини 1статті 3 ЦК України) це означає економічну необґрунтованість його ремонту, а відтак, наділяє статусом «фізично знищеного транспортного засобу». Поняття «фізично знищений транспортний засіб» включає в себе як ситуацію, коли його ремонт є технічно неможливим, так і ситуацію, коли це є економічно необґрунтованим.

Таке тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 559/1253/19, провадження № 61-7141 св 22.

В постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 753/11069/16-ц зазначено, щозадоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не можна визнати обґрунтованим.

Отже, частково задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля перевищує його ринкову вартість, тому останній відповідно до частини 2статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»має право на відшкодування різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП, а не повної вартості автомобіля на час ДТП, за вирахуванням страхового відшкодування, а також витрат на евакуацію транспортного засобу і на складання звіту про оцінку збитків. З такими висновками суду колегія суддів погоджується.

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» щодо того, що відсутні підстави для відшкодовування йому як власнику автомобіля різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП з огляду на те, що нормиЗакону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не можуть застосовуватись до правовідносин щодо відшкодування фізичною особою майнової шкоди іншій особі, судова колегія вважає помилковими.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентованостаттею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зістаттею 8 ЦК України(аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879св21), від 26 жовтня 2022 року у справі № 203/2064/19 (провадження № 61-8363св22), від 09 лютого 2023 року у справі № 369/7115/20 (провадження № 61-4877св22), від 16 жовтня 2023 року у справі № 715/2489/22 (провадження № 61-7757 св 3).

Отже, порядок відшкодування завданої позивачу шкоди повинен відбуватися у порядку, визначеномустаттею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і саме різниця вартості автомобіля до та після ДТП, за вирахуванням суми страхового відшкодування, і підлягає до стягнення на користь позивача з відповідача як заподіювача збитків.

Вказані висновки підтверджуються практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 757/22936/19-ц (провадження № 61-12685св21), від 20 жовтня 2021 року у справі № 205/1314/16-ц (провадження № 61-6829св20), від 14 квітня 2022 року у справі № 205/7747/18 (провадження № 61-8812св21).

Враховуючи наведене, доводи позивача про те, що на його користь необхідно стягнути саме вартість автомобіля на час ДТП, а не різницю між вартістю цього автомобіля до та після ДТП, з тих підстав, що нормиЗакону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, є необґрунтованими.

Посилання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду у справах № 908/807/18, № 910/32720/15, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вказаних постановах суд касаційної інстанції не робив висновків про те, що норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не підлягають застосуванню до правовідносин, аналогічних з відносинами у даній справі.

Доводи Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» про те, що судом не врахована його позиція щодо того, чи визнає він транспортний засіб фізично знищеним, чи ні, чи вирішене питання щодо особи, яка залишить у себе транспортний засіб, колегія суддів також відхиляє, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Законом України від 05 липня 2012 року № 5090-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності 05 лютого 2013 року, достатті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»були внесені зміни, які полягали, зокрема в тому, що із вказаної статті виключено пункт 30.3, яким передбачалося, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в чинній редакції транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено із вказаної статті Закону, а пункт 30.3 - взагалі виключено.

При ухваленні рішення про компенсацію шкоди застаттею 1194 ЦК Україниз урахуванням вимог вищезгаданоїстатті 30Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в суду відсутні підстави зобов`язувати потерпілого передати залишки транспортного засобу особі, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (винному).

Позивач не позбавлений можливості реалізувати залишки його транспортного засобу шляхом продажу технічно справних деталей та металобрухту.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 207/2838/15-ц, від 02 лютого2022 року у справі № 215/2829/16-ц, від 11 січня 2023 року у справі № 211/3277/20.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення в оскаржуваній частині, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

У частині задоволення позовних вимог рішення суду ані Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», ані іншими учасниками справи не оскаржувалось, тож підстав для його перегляду апеляційним судом немає.

Оскільки апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» залишено без задоволення, підстави для перерозподілу судових витрат в апеляційного суду відсутні.

Керуючись ст.ст.367,368,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 червня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2025 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина