Рішення

від 10.02.2025 по справі 272/217/24

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/217/24

Провадження № 2/272/32/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів, суд -

встановив:

Представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 09.10.2021 по 31.12.2022 в сумі 69 318,64 грн., компенсацію частини втрати заробітку в сумі 53 905,12 грн, а всього 123 223,76 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 07.05.2014 по 14.09.2018 працювала на посаді директора ДП «Коростишівський спиртовий комбінат». Наказом від 01.09.2018 № 36-к її було звільнено з вказаної посади з 14.09.2018. У день звільнення відповідачем не було проведено з нею остаточний розрахунок та не сплачено усіх належних до виплати грошових коштів.

За період роботи 07.05.2014 по 14.09.2018 заборгованість по заробітній платі склала 82803,57 грн.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2021 року по справі № 272/561/21 стягнуто з Державного підприємства "Коростишівський спиртовий комбінат" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 82 803 грн. 57 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 82 803 грн. 57 коп. за період з 15.09.2018 по день винесення рішення судом.

Фактично заробітна плата в сумі 82 803 грн. 57 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 82 803 грн. 57 коп. були виплачені 08 грудня 2023 року, а тому вказана дата є днем фактичного розрахунку.

За вказаних обставин позивачка вважає, що з Державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» на її користь мають бути стягнуті середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.10.2021 (з наступного дня після ухвалення рішення суду) по 31.12.2022 (за весь час затримки по день фактичного розрахунку та ще шість місяців, з часу внесення змін до ст. 117 КЗпП України) та компенсація частини втрати доходів за період з жовтня 2018 року по листопад 2023 року.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явились.

Від представника позивачки на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та у відсутність ОСОБА_1 . У поданій заяві адвокат Ващук Ю.С. зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань, відзиву до суду не подавав.

У відповідності дост. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, встановив наступне:

ОСОБА_1 у період з 07.05.2014 по 14.09.2018 працювала на посаді директора ДП «Коростишівський спиртовий комбінат». Вказане підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 10-11).

Згідно до копії наказу від 01.09.2018 № 36-к, ОСОБА_1 було звільнено з вказаної посади з 14.09.2018 (а.с. 12).

У день звільнення відповідачем не було проведено з нею остаточний розрахунок та не сплачено усіх належних до виплати грошових коштів.

За період роботи 07.05.2014 по 14.09.2018 заборгованість по заробітній платі склала 82803,57 грн. (а.с. 13).

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2021 року по справі № 272/561/21 стягнуто з Державного підприємства "Коростишівський спиртовий комбінат" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 82 803 грн. 57 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 82 803 грн. 57 коп. за період з 15.09.2018 по день винесення рішення судом (а.с. 14-16).

Вказаним рішенням встановлено, що згідно довідки ДП «Коростишівський спиртовий комбінат" № 77 від 11.03.2021 року відповідач має заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 по заробітній платі за період роботи з 07.05.2014 року по 14.09.2018 року у сумі 82803 грн. 57 коп.. Із довідки ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» від 07.10.2021 року № 194 видно, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню працівника ОСОБА_1 : - червень 2018 року -нараховано заробітної плати -4636,00 грн. -20 відпрацьованих робочих днів; - липень 2018 року-нараховано заробітної плати -4636,00 грн.-22 відпрацьованих робочих днів; разом нараховано заробітної плати складає :9272,00 грн,- 42 загальна кількість відпрацьованих робочих днів; середньоденна заробітна плата складає з розрахунку: 9272,00 грн: 42=220,76 грн..

Згідно наданого Позивачкою скріншоту мобільного банкінгу, фактично заробітна плата в сумі 82 803 грн. 57 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 82 803 грн. 57 коп. були виплачені ОСОБА_1 08 грудня 2023 року, а тому вказана дата є днем фактичного розрахунку.

Вирішуючи спір в частині стягнення з ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» на користь Позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного:

У відповідності до ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеніст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За правиламист. 117 КЗпП, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, передбачений ст.117КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум.

Розрахунок середнього заробітку проводиться згідно з Порядком № 100, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата за затримку розрахунку при звільненні обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) (пп. «б» п. 4 Порядку №100).

Відповідно до п.8 Розділу ІV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної платиза останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначаєтьсяділенням заробітної плати зафактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, -на число календарнихднів за цей період. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 в справі №9901/407/19 вказано, що, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

Зі змісту рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 у справі № 272/561/21 вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 220,76 грн. та вказана обставина сторонами не оспорювалась, як і не оспорювався розмір заборгованості по заробітній платі (а.с. 14-16).

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановленостаттею 117 Кодексу законів про працю України. На дату звільнення позивача та в період по 18.07.2022 включно вказана стаття передбачала, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

19.07.2023 набули чинності зміни дост.117 КЗпП України, відповідно до яких, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

За загальним правилом, затвердженимст.58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За період з 19.07.2022 по дату фактичного розрахунку (08 грудня 2023 року) нарахований позивачем середній заробіток стягненню не підлягає, враховуючи, що станом на 19.07.2022 (на день набрання чинності змін дост.117 КЗпП України, якими встановлено обмеження щодо періоду стягнення середнього заробітку) період затримки вже перевищив шість місяців.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленимиЦК України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, який спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17 (провадження №11-1210апп19).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц зазначила, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутися до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас, у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи свої права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру застосовуваного судом заходу відповідальності може призводити до об`єктивно нерозумних та несправедливих наслідків.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати таке: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою, чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають значення, та визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ураховуючи розмір простроченої заборгованості роботодавця, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат позивача, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат ОСОБА_1 та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, суд доходить до висновку про те, що з метою дотримання розумного балансу між інтересами працівника та роботодавця, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню на користь позивача, необхідно зменшити та стягнути з Державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» на користь ОСОБА_1 10000,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів, суд виходить з наступного:

Відповідно дост. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановленоЗаконом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно дост.1-4 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

У відповідності дост.3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за звітним.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.

Суд не погоджується з нарахованою позивачем сумою компенсації втрати частини грошових доходів у розмірі 53905,12 грн., оскільки така сума нарахована, виходячи із розміру заборгованості по заробітній платі до відрахування податків і обов`язкових платежів. При цьому, як зазначено вище, компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів.

Відповідно до цього Порядку, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати буде складати: 101,70%? 101,40%? 100,80%? 101,00%? 100,50%? 100,90%? 101,00%? 100,70%? 99,50%? 99,40%? 99,70%? 100,70%? 100,70%? 100,10%? 99,80%? 100,20%? 99,70%? 100,80%? 100,80%? 100,30%? 100,20%? 99,40%? 99,80%? 100,50%? 101,00%? 101,30%? 100,90%? 101,30%? 101,00%? 101,70%? 100,70%? 101,30%? 100,20%? 100,10%? 99,80%? 101,20%? 100,90%? 100,80%? 100,60%? 101,30%? 101,60%? 104,50%? 103,10%? 102,70%? 103,10%? 100,70%? 101,10%? 101,90%? 102,50%? 100,70%? 100,70%? 100,80%? 100,70%? 101,50%? 100,20%? 100,50%? 100,80% = 165,418%. Інфляційне збільшення: 66656,87 грн. (заборгованість по заробітній платі після утримання податків і обов`язкових платежів) x 1.65418 - 66656,87 =43605,59 грн.

З урахуванням зазначеного з Державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» на користь Позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10000,00 грн. та 43605,59 грн. компенсації втрати частини доходів.

Задовольняючи позов частково суд стягує з Відповідача на користь Позивачки судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 536,05 грн.

Суд не вирішує питання щодо витрат на правничу допомогу, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що докази понесених Позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у встановлений ЦПК України строк.

Керуючись ст. ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» (місцезнаходження: 12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Гвардійська, 46, Код ЄДРПОУ: 00374634) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 09.10.2021 по 18.07.2023 в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. без урахування сум податків і зборів; компенсацію частини втрати заробітку у розмірі 43605 (сорок три тисячі шістсот п`ять) грн. 59 коп. та судові витрати, пов`язані зі сплатою позовних вимог у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 05 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:В. В. Карповець