Постанова

від 13.02.2025 по справі 569/19040/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року

м. Рівне

Справа № 569/19040/23

Провадження № 22-ц/4815/25/25

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання : Хлуд І.П.

учасники справи:

позивач-відповідач: ОСОБА_1

відповідач-позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут", Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України»

розглянула впорядку спрощеногопозовного провадженняв м.Рівне апеляційнускаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2024 року, ухваленого в складі судді Кучиної Н.Г., повний текст судового рішення складено 25.07.2024, у справі № 569/19040/23

в ст ан ов ив :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут", Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» про захист прав споживачів, визнання боргу безпідставним та зобов`язання постачальника списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість .

Позов обґрунтований тим, що з17.12.2020 вона придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу №2022.

Облік газу за вказаною адресою проводився газовим лічильником Самгаз G4 №1808923.

До 01.05.2022 постачальником газу за адресою АДРЕСА_1 був ТОВ «Рівнегаз Збут»,на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/2783, у зв`язку із чим по квартирі був призначений номер особового рахунку - № НОМЕР_1 .

У березні 2022 року їй стало відомо, що ТОВ «Рівнегаз Збут» безпідставно нарахував їй заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 109 410,9 грн та відмовляється в позасудовому порядку його списати з особового рахунку. Вважає такі дії відповідача безпідставними та такими, що порушують її права як споживача.

Просила суд з урахуванням змінених позовних вимог зобов`язати АТ«Оператор газорозподільноїсистеми «Рівнегаз»провести перерахунокоб`єму спожитогоприродного газупо особовомурахунку № НОМЕР_1 , визнати боргза спожитийнею природнийгаз уперіод злютого 2022року повересень 2023року урозмірі 109410,9гривні таким,що нарахований ТОВ «Рівнегаз Збут» безпідставно та зобов`язати ТОВ «Рівнегаз Збут» списати з особового рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 донараховану у період з лютого 2022 року по вересень 2023 року заборгованість у сумі 109 410,9 грн.

25 жовтня 2023 року ТОВ «Рівнегаз Збут» подало зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, обґрунтовуючи його тим, що постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалось на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27831 та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827 (далі Правила) (зі змінами). Умови Типового договору постачання є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Для проведення розрахунку вартості спожитого природного газу ТОВ «Рівнегаз Збут» щомісяця отримувало від Оператора ГТС інформацію про обсяги спожитого природного газу в розрізі окремого побутового споживача. Ідентифікація споживачів здійснюється за допомогою ЕІС-кодів.

Після отримання інформації від Оператора ГТС про обсяги розподіленого Оператором ГРМ природного газу споживачу, ТОВ «Рівнегаз Збут» проводить лише нарахування за поставлений газ, помноживши об`єм (обсяг) на ціну (вартість) газу за кожний розрахунковий місяць.

Згідно фінансового стану споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 (ЕІС код споживача 56ХМ29А75900263U) розмір простроченої заборгованості у період з 01.01.2021 по 30.04.2022 становить 109 276,94 грн.

Товариство повністю виконало взяті на себе зобов`язання по постачанню природного газу за адресою відповідача в об`ємі, який був визначений Оператором ГРМ та на підставі інформації, отриманої від Оператора ГТС провело розрахунок його вартості.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з газопостачання у розмірі 109 276,94 грн.

Ухвалою суду від 24 листопада 2023 року вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Рівненськогоміського судуРівненської області від 19 липня 2024 року позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» про захист прав споживачів, визнання боргу безпідставним та зобов`язання постачальника списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість задоволено.

Визнано борг за спожитий ОСОБА_1 природний газ у період з лютого 2022 року по вересень 2023 року у розмірі 109 410 грн. 90 коп. таким, що нарахований ТОВ «Рівнегаз Збут» безпідставно та зобов`язано ТОВ «Рівнегаз Збут» списати з особового рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 донараховану у період з лютого 2022 року по вересень 2023 року заборгованість у сумі 109 410 грн. 90 коп.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Рівнегаз Збут» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 02.01.2025 року справу № 569/19040/23 повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від10січня 2025року зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» провести перерахунок об`єму спожитого природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ТОВ «Рівнегаз Збут», подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у первісному позові та задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач-відповідач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

У частині третій статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 367ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №237593446 від 17.12.2020 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Облік газу за вказаною адресою проводився газовим лічильником Самгаз G4 №1808923.

Відповідно до акту перевірки стану пломб газового лічильника від 16 травня 2022 року проведеного за адресою: АДРЕСА_1 споживачем зазначено ОСОБА_2 , згідно якого встановлено: марка лічильника - Самгаз G4 №1808923, показники лічильника39496,28. Акт складено та підписано контролером абонентської служби Мазур.

До 01.05.2022 постачальником газу за адресою АДРЕСА_1 був ТОВ «Рівнегаз Збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/2783, у зв`язку із чим по квартирі був призначений номер особового рахунку - № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Рівнегаз Збут» у позивача існує заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.01.2021 року по 30.04.2022 року в обсязі 13 725,85 м. куб. у розмірі 109 620,32 грн.

18.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до директора ТОВ «Рівнегаз Збут» із заявою, в якій просила здійснити перерахунок заборгованості згідно з фактичними показниками лічильника, зазначивши, що станом на 18.07.2022 року показник складає 39 496, 28 м3.

24 лютого 2023 року ОСОБА_1 підписала заяву приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ « Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Відповідно до акту звірки № 2620456-в від 16.05.2023 р. взаємних розрахунків за період з 13.07.2022 по 16.05.2023 між ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 на 16.05.2023 у ОСОБА_1 як споживача газу за адресою: АДРЕСА_1 існує переплата у розмірі 109 410,9 грн.

Згідно зстаттею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(далі- Закон) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

За змістом пункту 5 частини 2статті 7 Законуіндивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статей 19, 20 Законувідносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відносини з приводу постачання населенню природного газу регулюються статтею 714 ЦК України, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, кодекс ГРМ.

Виходячи з положень статей6,526,626-631 ЦК України, укладений договір є обов`язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 39 частини першої статті 1Закону України«Про ринокприродного газу» визначив наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Взаємовідносини постачальника із споживачем визначаються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП№ 2496від 30вересня 2015року (далі Правила), та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року.

Зокрема, згідно з пунктом 1 розділу І Правил, ці Правила регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з оператором газорозподільної системи (даліОператор ГРМ).

Пункті 1 розділу ІІІ Правил визначив, що підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є в тому числі наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Аналогічні положення містить Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, згідно з пунктом 2.2 якого обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.

У пункті 4.4 Типового договору визначено, що об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

За змістом наведених норм обов`язковим учасником відносин по постачанню споживачу природного газу є оператор ГРМ, який визначає об`єм (обсяг) споживання природного газу споживачем.

Взаємовідносини оператора ГРМ із суб`єктами ринку природного газу, в тому числі побутовими споживачами, визначаються Кодексом газорозподільних систем (далі КГС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року.

Відповідно до підпункту 8 пункту 3 глави 2 розділу І КГС до основних функцій Оператора ГРМ належить забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ІХ КГС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

У пункті 1 глави 4 розділу ІХ КГС передбачено, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Відповідно до 4 та 5 абзаців пункту 5 глави 4 розділу ІХ КГС визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Згідно з підпунктами 5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

При цьому оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Згідно з пунктом 2 глави 4розділу ІХ Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць.

Споживач, що є побутовим, який за умовами цього договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті оператора ГРМ; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) оператора ГРМ;4) на електронну адресу.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних,фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу.

За змістом наведених спеціальних норм, якими врегульовані спірні правовідносини, споживач має право на коригування обсягів фактично спожитого газу та коштів за надані послуги розподілу природного газу. Такому праву споживача кореспондує обов`язок оператора ГРМ відкоригувати облік фактично спожитого газу і передати ці дані постачальнику газу.

Суд першої інстанції правильно встановив, що виходячи зі змісту наведених норм постачання ОСОБА_1 , як побутовому споживачу природного газу, здійснюється за обов`язковою участю оператора ГРМ, на якогозакономпокладено обов`язок вести облік об`єму (обсягу) споживання природного газу споживачем відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Тобто у спірних правовідносинах статус оператора ГРМ має Акціонерне товариство«Оператор газорозподільноїсистеми «Рівнегаз», до газорозподільної системи якого підключений позивач.

Саме Акціонерне товариство«Оператор газорозподільноїсистеми «Рівнегаз», як оператор ГРМ веде облік та визначає об`єм спожитого позивачем природного газу, в тому числі із застосуванням коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов, і доводить ці показники до постачальника, який у свою чергу лише обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об`ємів газу згідно встановлених НКРЕКП тарифів для населення.

Проведення розрахунків побутових споживачів з постачальником за спожитий природний газ згідно з розділом III Правил, глави 4 розділу IXКГС, здійснюються у наступному порядку: Оператор ГРМ АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Рівнегаз», визначає об`єм спожитого природного газу та передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача (абзац 3 пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ).

Наказом Міністерства енергетики України від 08 червня 2022 року №198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2022 року за №637/37973 зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати з 01 травня 2022 року постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам на базової річної пропозиції.

Тобто, з 01 травня 2022 року ТОВ «Рівнегаз Збут» не здійснювало постачання природного газу позивачу.

Постачальник, а після 01 травня 2022 року це ТОВ ГК «Нафтогаз України», отримавши інформацію про об`єми (обсяги) спожитого побутовим споживачем природного газу за відповідний календарний місяць, проводить лише розрахунок його вартості.

ТОВ ГК «Нафтогаз України» не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано від АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Рівнегаз» як оператора.

Частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, згідно з вимогами даногоЗакону, розмір оплати спожитих комунальних послуг визначається виключно двома способами: або за лічильниками або за встановленими нормами споживання.

Встановлення норм споживання є компетенцією Кабінету міністрів України. З 05 березня 2019 року об`єм спожитого газу позивачем обліковується за показниками лічильника, що встановлений в його квартирі.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Отже, визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу є виключною компетенцією Оператора ГРМ.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки стану пломб газового лічильника від 16.05.2022 року останній показник лічильника на момент складення такого акту становив 39496,28 м3.

Проте із наявного розрахунку об`ємів природного газу станом на лютий 2022 року оператором ГРМ вказано останній показник лічильника 52718 м3.

Отже, ОСОБА_1 як побутову споживачу природного газу АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Рівнегаз» при здійсненні розрахунку обсягу спожитого станом на травень 2022 року було додатково нараховано природний газ в об`ємі 13725,85 м3 , який останнім спожито не було.

За таких обставин, після встановлення факту відсутності споживання ОСОБА_1 природного газу в наведеному вище обсязі, АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Рівнегаз», повиненбув здійснитикорегування обсягуспожитого газуза адресою АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , проте таких дій останнім вчинено не було.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" списати борг за спожитий природний газ

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просиласуд відновити її права шляхом визнання зобов`язання відповідача списати борг за спожитий природний газ.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другоїстатті 16 ЦК Українизаявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов`язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах.

Крім того, ефективним способом захисту прав позивачки є і вимога зобов`язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника природного газу списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість унеможливить виставлення цим постачальником рахунків на суму боргу. Тоді як списання постачальником суми боргу з особового рахунку споживача на письмову вимогу останнього (у позасудовому порядку) не позбавляє постачальника права звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу, якщо суд не визнав цей борг безпідставним.

Вимога про скасування боргу по суті є вимогою про припинення правовідношення (пункт 7 частини другоїстатті 16 ЦК України): якщо особа вважає, що її борг існує (тобто існує і правовідношення, змістом якого є право кредитора вимагати сплати боргу та кореспондуючий обов`язок боржника), вона може просити суд цей борг скасувати (тобто припинити зазначене правовідношення) з підстав, передбачених законом. Водночас у цій справі позивач вважає, що борг відсутній.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 жовтня 2021 року у справі №766/20797/18.

Близький за змістом висновок Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц. Згідно з цим висновком у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок.

У постанові від 08 серпня 2018 року у справі № 296/6536/17-ц Верховний Суд зазначив про те, що «дії ТОВ «Житомиргаз Збут» не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів, в частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії ПАТ «Житомиргаз» як Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов`язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об`єктами споживання побутових споживачів».

Зважаючи на те, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність неправомірності нарахованих ОСОБА_1 обсягу спожитого природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» за період з 01 січня 2021 року по квітень 2022 року, а тому наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про списання з її особового рахунку заборгованості за природний газ за вказаний період в розмірі 109410,90 грн.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141ЦПК Українивідсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю"Рівнегаззбут"залишити беззадоволення.

Рішення Рівненськогоміського судуРівненської областівід 19липня 2024року тадодаткове рішенняРівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від10січня 2025року залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 13 лютого 2025 року

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Хилевич С.В..