Постанова

від 13.02.2025 по справі 910/136/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2025 р. Справа№ 910/136/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 (суддя Картавцева Ю.В.)

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" та Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024

у справі №910/136/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач"

про стягнення 50 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Кравчук Сергій Геннадійович (далі - позивач, ФОП Кравчук Сергій Геннадійович )звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Центрпостач» про стягнення 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування №3476 від 17.06.2020 у частині оплати наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути 50 000,00 грн основного боргу.

Короткий зміст рішень місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/136/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" на користь Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича заборгованість у розмірі 50000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2684, 00 грн

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що наявність у відповідача обов`язку сплатити позивачу кошти за Договором у сумі 50 000,00 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та відповідачем спростовано не було, зокрема, відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження сплати вказаної суми коштів, або відсутності в нього обов`язку щодо сплати таких коштів.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, позивачем не пропущено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" на користь Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000, 00 грн.

Постановляючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн підлягають покладенню на відповідача частково, а саме в розмірі 12 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вартість перевезення вантажу у розмірі 50000 грн. сторонами була узгоджена саме по маршруту Допево (Польща) - вул. Чорновола, 53, м. Вишневе, Київська обл. Відповідач наголошує, що будь-яких змін, шляхом укладення додаткової угоди як того вимагає п. 9.4. Договору, ані до Договору, ані до вищевказаної Заявки до Договору сторонами не вносилося, зміна маршруту сторонами була узгоджена усно з огляду на обставини, що на той момент склалися, відмову водія їхати далі за маршрутом до Київської області та його прохання знайти місце вивантаження поблизу м. Львова

У той час як позивач безпідставно, всупереч умовам Договору та Заявки до нього, а також наведеним положенням законодавства, наполягав на необхідності сплати відповідачем вартості перевезення по маршруту Шегені-Медика - с. Жорниська, Львівської області, відстань за яким становить всього 87,2 км., у розмірі, що у понад 7 (сім) разів перевищує розмір розумної плати за таке перевезення та таку відстань виходячи з умов Договору.

Також, є такими, що не ґрунтуються на законі, висновки суду першої інстанції про те, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, позивачем не пропущено.

Також скаржник зазначає, що враховуючи конкретні обставини справи, з огляду на нескладність справи (спір виник з приводу стягнення боргу за послуги перевезення вантажу), а відповідно і нескладність підготовки позовної заяви та її невеликий обсяг (фактичне обґрунтування міститься на 6 аркушах позовної заяви), затрачений адвокатом час на надання таких послуг (підготовка позовної заяви та заяви про ухвалення додаткового рішення в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, додані докази є типовими для аналогічних договорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, невеликою ціною позову (50000 грн.), є незначною справою для сторони, у даному випадку розумним та пропорційним може бути розмір витрат на правову допомогу у розмірі не більше 3000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, Фізична особа-підприємець Кравчук Сергій Геннадійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" на користь Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича 25000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції

Узагальнені доводи апеляційної скарги на додаткове рішення зводяться до того, що позиція сторони позивача (адвоката) була вірною та врахована судом під час ухвалення рішення, тобто вплинула на результат розгляду справи, що свідчить про доцільність виконаної адвокатом роботи. Таким чином суд першої інстанції, поверхнево дослідив докази, надані позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу і ухвалив невірне рішення в цій частині.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

02.07.2024 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу ТОВ «Сервіс Центрпостач» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 залишити без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 скасувати в частині розміру присудженої суми понесених витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове, яким повністю задовольнити вимоги.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що відповідач чомусь вважає, що між сторонами правочину був укладений договір перевезення вантажу, тоді як правовідносини між позивачем та відповідачем будувалися виключно в рамках договору транспортного експедирування - договору доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування №3476 від 17.06.2020.

Також позивач зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач конкретно не обґрунтував у чому саме полягає неспівмірності витрат та не зазначив з якими саме витратами та в якому обсязі він не погоджується, не зазначив підстави для такого зменшення та не надав відповідні докази такої неспівмірності.

08.07.2024 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній зазначає, що у даному випадку зміна адреси місця вивантаження була попередньо усно узгоджена обома сторонами в силу обставин, що складися на той момент, а не відповідачем в односторонньому порядку як про це стверджує позивач.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

31.05.2024 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 передані колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/136/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду міста Києва.

На виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/136/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

14.06.2024 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.06.2024 передані колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24. Об`єднано апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/420/24 від 12.09.2024 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 про відставку судді Шевчук С.Р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/136/24.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 визначено склад колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №910/136/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 (суддя Картавцева Ю.В.) та апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" та Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Розгляд апеляційних скарг вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 17.06.2020 між Фізичною особою-підприємцем Кравчуком Сергієм Геннадійовичем (далі - Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Центрпостач» (далі - Замовник) укладено Договір-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування №3476 (далі - Договір) згідно з п. 1.1. якого відповідно до цього Договору, Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Замовника надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Замовника, а також на територій України, інформаційно-консультаційних послуг з питань зовнішньоекономічної діяльності Замовника, додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Пунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. та 2.1.5. Договору визначено такі права Експедитора:

2.1.1. Укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими, митно-брокерськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим Договором.

2.1.2. Представляти Інтереси Замовника у взаємовідносинах з перевізниками, митно-брокерськими організаціями, портами, аеропортами і іншими організаціями.

2.1.3. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи.

2.1.5. Вибирати або змінювати вид транспорту, маршрут перевезення, порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Замовника.

Відповідно до п. 2.3.1. та 2.3.4. Договору Замовник має право визначити маршрут прямування вантажу та вид транспорту та Змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача та вид транспорту, письмово погодивши це з Експедитором, з відшкодуванням останньому витрат на зміну маршруту. Замовник не може вимагати реалізації цього права, якщо таке виконання завдають збитки Експедитору.

Порядок проведення розрахунків між Замовником та Експедитором визначено у п. 3.2. - 3.2.3. Договору.

Перелік послуг, що надаються, їх вартість є договірною, встановлюються за згодою Сторін, що оформляється відповідною заявкою до цього Договору, щодо кожного перевезення, виходячи з ринкових умов.

Експедитор погоджує перелік послуг з Замовником, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Замовником вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами заявки до цього Договору. Додаткові витрати, пов`язані з перевірками вантажу контролюючими органами держави, оплачуються Замовником самостійно та/або узгоджуються для оплати з Замовником та оплачуються Експедитором, з обов`язковою наступною компенсацією Замовником на підставі пред`явлення підтверджуючих такі витрати документів. Витрати понесені Експедитором на користь Замовника підлягають оплаті в термін, передбачений п.3.2.3. цього Договору. Експедитор може додавати додаткові витрати в рахунок Замовнику наступним чином, на свій розсуд:

а) до виставленого рахунку додати позицію додаткової витрати;

б) додавши до суми перевезення суму додаткової витрати;

в) виставити окремо рахунок на додаткову витрату.

За організацію ТЕО, згідно цього Договору, Замовник оплачує наступні платежі, у такому порядку:

а) погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу автомобільним транспортом проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці;

б) платежі, які належать як винагорода Експедитору, проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці;

в) платежі, належні Експедитору в якості компенсації за оплату ним додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені Експедитором з метою виконання доручення Замовника, проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

У п. 3.4. Договору встановлено, що Експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає Акт виконаних робіт і надає його Замовнику. Замовник протягом 5 (п`яти) діб з моменту отримання Акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити Експедитору, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну Акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

У абз. 2 п. 4.2.5. Договору визначено, що вантаж вважається прийнятим Замовником з моменту підписання відповідного товаросупровідного документа (ТТН, CMR).

Зміна місця завантаження/розвантаження попередньо узгоджується Сторонами (п. 4.3.7. Договору).

У п. 8.1. Договору сторони дійшли згоди, що цей Договір, доповнення до нього, Заявки, оформлені уповноваженими представниками Сторін і передані факсимільним зв`язком або електронною поштою, мають юридичну силу до заміни копії на оригінал та зобов`язують обидві Сторони виконувати умови дійсного Договору, у випадку затвердження його іншою Стороною.

У п.9.4. та 9.5. Договору Сторони домовились, що всі зміни, заявки, додатки і доповнення до цього Договору дійсні у разі, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані повноважними представниками обох Сторін. Всі зміни, доповнення, заявки та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами.

Всі повідомлення, заявки, додатки і доповнення до даного договору є дійсними, у разі, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані повноважними представниками обох Сторін, передані за допомогою факсимільного зв`язку мають юридичну силу за умови погодження їх з іншою Стороною та подальшим обміном оригіналами, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дати відповідного документа. При наданні інформації, документів за допомогою кур`єрської пошти/державної поштової служби, датою отримання інформації, документів вважається дата, визначена з додаванням нормативного часу поштового обігу для відповідних територій, встановленого кур`єрською службою/державною службою. При наданні інформації за допомогою засобів факсимільного зв`язку, датою отримання вважається дата, зазначена в технічному рядку факсимільного апарату, відображена на факсимільній копії документа. При наданні інформації за допомогою засобів електронного зв`язку (електронна пошта), датою отримання вважається дата, зазначена в повідомленні про прочитання відповідного листа.

Відповідно до п. 9.10. Договору цей договір включає в себе як даний документ, так і всі інші документи (акти виконаних робіт, рахунки, заявки Замовника та інші), на підставі яких визначається перелік послуг, які надаються Експедитором, їх ціна та інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до ч. ч. 11-13 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Судом встановлено, що відповідно до заявки №232 від 17.02.2022 до Договору-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування №3476 від 17.06.2020 сторони погодили, зокрема, наступні умови: П.І.Б. водія - ОСОБА_1; марка автомобіля - DAF; №автомобіля - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; маршрут - Допево (Польща) - Вишневе (Україна); дата навантаження - 22.02.2022 на 13:00; пункт пропуску автомобільного транспорту через державний кордон - Шегині - Medyka (PL401030); адреса вивантаження, контактна особа, тел. - вул. Чорновола 53, Вишневе, Київська обл., 08132, Україна; вартість перевезення - 50 000,00 грн, безготівковий розрахунок., протягом 5-7 банківських днів після отримання оригіналів документів: Заявка на перевезення, Довідка про транспортно-експедиційні витрати, Рахунок, Акт надання послуг.

Також, судом встановлено, що 01.07.2021 між Експедитором та Фізичною особою-підприємцем Кравчуком Геннадієм Вікторовичем (Експедитор-1) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №4866, відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах передбачених цим договором, Експедитор, в інтересах свого клієнта, доручає Експедитору-1 організувати та перевезти вантаж, а Експедитор-1 зобов`язується за плату (винагороду) вчинити одне або декілька перевезень у міжнародному та міжміському сполученні.

Згідно з п.3.4. Договору №4866 від 01.07.2021 підставою для оплати перевезення Експедитором є оригінали документів: заявки на переведення вантажу, рахунок-фактура, акт виконаних робіт/наданих послуг, товарно-транспортна накладна (ТТН, CMR).

Судом встановлено, що відповідно до заявки №232 від 21.02.2022 до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №4866 від 01.07.2021 між Експедитором та Експедитором-1 погоджено, зокрема, наступні умови: марка автомобіля - DAF; №автомобіля - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ;; маршрут - Допево (Польща) - Жорниська (Україна); дата навантаження - 22.02.2022 на 13:00; пункт пропуску автомобільного транспорту через державний кордон - Шегині - Medyka (PL401030); адреса вивантаження, контактна особа, тел. - вул. Промислова, 1д, с. Жорниська, Львівська обл, 81083, Україна; вартість перевезення, терміни та вид оплати - 49 800,00 грн.

Також, судом встановлено, що 17.02.2022 між Фізичною особою-підприємцем Кравчуком Геннадієм Вікторовичем (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Ковалик Зоряною Богданівною (Перевізник) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №5741, відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах. передбачених цим договором, Експедитор, в інтересах свого клієнта, доручає Перевізнику організувати та перевезти вантаж, а Перевізник зобов`язується за плату (винагороду) вчинити одне або декілька перевезень у міжнародному та міжміському сполученні.

02.03.2022 згідно Акту надання послуг №179 ФОП Кравчуком Г.В. Експедитору були надані: транспортні послуги за міжнародне автомобільне перевезення по маршруту: Допево (Польща) - Шегині - MEDYKA (PL401030) вартістю 24 742,37 грн; транспортні послуги за міжнародне автомобільне перевезення по маршруту: Шегині - MEDYKA (PL401030) - Жорниська (Україна) вартістю 22 257,63 грн; експедиційні послуги по маршруту: Допево (Польща) - Шегині - MEDYKA (PL401030) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; вартістю 1 474,01 грн; експедиційні послуги по маршруту: Шегині - MEDYKA (PL401030) - Жорниська (Україна) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; вартістю 1 325,99 грн; всього разом 49 800,00 грн.

Експедитором було сплачено ФОП Кравчуку Г.В. за надані послуги 49 800,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 13.04.2022.

02.03.2022 згідно Акту надання послуг №241 відповідачу були надані: транспортні послуги за міжнародне автомобільне перевезення по маршруту: Допево (Польща) - Шегині - MEDYKA (PL401030) вартістю 26 216,38 грн; транспортні послуги за міжнародне автомобільне перевезення по маршруту: Шегині - MEDYKA (PL401030) - Жорниська (Україна) вартістю 23 583,62 грн та експедиційні послуги а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; вартістю 200,00 грн.

Згідно рахунку на оплату №241 від 23.02.2022 вартість послуг складає 50 000,00 грн.

Факт перевезення підтверджується наявною в матеріалах справи копією міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 0000015, яка містить відтиски печаток співробітників митниці на території Польщі та на території України, а також відтиски печаток перевізника та вантажовідправника.

Позивач зазначає, що ним було направлено документи для здійснення оплати, однак рахунок не було сплачено. Документи направлялись засобами ТОВ «Нова Пошта».

03.12.2022 Експедитор звернувся до замовника з Вимогою про сплату заборгованості №1/232/22 від 01.12.2022.

У відповідь Замовник листом від 16.12.2022 відмовив у задоволенні вимоги Експедитора про сплату 50 000,00 грн у зв`язку з її необґрунтованістю.

У подальшому, 07.09.2023 Експедитор повторно звернувся до Замовника з листом Вих.№060920203-01 від 06.09.2023 у якому просив сплатити 50 000,00 грн та додав до листа заявку на перевезення, довідку про транспортно-експедиційні витрати, рахунок, акт наданих послуг та копію CMR.

Листом від 21.09.2023 Замовник відмовив у задоволенні вимоги Експедитора про сплату 50 000,00 грн у зв`язку з її необґрунтованістю.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування №3476 від 17.06.2020 у частині оплати наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути 50 000,00 грн основного боргу.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вантаж було доставлено за іншою адресою вивантаження, відстань до якої є значно меншою ніж до адреси узгодженої сторонами у заявці, а відтак розмір плати за перевезення має бути зменшено. Також, відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску позовної давності.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та інші чинники.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом, між ФОП Кравчук С.Г. та ТОВ «Сервіс Центрпостач» було укладено Договір-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування №3476 від 17.06.2020, який регулює відносини сторін, що виникають в процесі надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом по території України та/або на території іноземних держав.

Судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом Допево (Польща) - Шегині - MEDYKA (PL401030) - Жорниська (Україна).

Щодо тверджень скаржника стосовно неналежного виконання позивачем умов Договору, а саме, доставка вантажу за іншою адресою, ніж та, що визначена заявою, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у заяві свідка ОСОБА_1 (відповідно до Наказу (розпорядження) №5-к від 07.03.2019 ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 11.03.2019 на посаду водія автотранспортного засобу у ФОП Ковалик З.Б.) від 05.10.2023 №НСН841175, яка посвідчена нотаріально, зокрема, зазначено наступне: « 28.02.2022 зі мною зв`язався мій керівник і повідомив, що вантажоодержувач (ТОВ «Сервіс Центрпостач») дав вказівку змінити місце вивантаження вантажу і я маю прямувати за новою адресою: вул. Промислова 1-Д, с. Жорниьска, Львівська область, на склад приватної компанії «Вентура», телефон контактної особи: Оксана +380676739498.

02.03.2022 вантаж був доставлений за вказаною адресою.

Автомобіль розвантажувався власними силами приватної фірми «Вентура», як я зрозумів, за домовленістю з вантажоодержувачем.

Під час вивантаження (02.03.2022) на місці не було представника вантажоодержувача (ТОВ «Сервіс Центрпостач»), тож власник приватної фірми «Вентура» не мав повноважень підписувати товаро-транспортну накладну (CMR) від 23.02.2022 року №0000015.

Я звернувся з питанням щодо подальших дій до свого керівника, на що в телефонному режимі отримав відповідь, що це питання узгоджено з вантажоодержувачем (ТОВ «Сервіс Центрпостач»), потрібно здійснити вигрузку вантажу, товарно-транспортна накладна (CMR) буде підписана вантажоодержувачем пізніше.».

У свою чергу, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 суд ухвалив: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" у порядку ст. 90 ГПК України надати суду відповіді, зокрема, на такі питання: «Хто був ініціатором зміни маршруту перевезення з адреси, вказаної у заявці - вул. Чорновола, 56, м. Вишневе, Київської області на адресу - вул. Промислова, 1д, с. Жорниська, Львівської області? Чи повідомляв ФОП Кравчук С.Г. ТОВ «Сервіс Центрпостач» про неможливість виконати умови договору - доставити вантаж в обумовлене заявкою місце за адресою вул. Чорновола, 56, м. Вишневе, Київської області. Якщо повідомляв, - надати докази такого повідомлення.».

24.04.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали від 09.04.2024 разом з долученою заявою свідка - директора відповідача С.М. Дяченка від 22.04.2024, у якій, зокрема, зазначено: «У процесі виконання укладеного між сторонами Договору-доручення про надання транспортно-експедиційного обслуговування №3476 від 17.06.2020 р. та Заявки №232 від 17.02.2022 р. до нього, з огляду на обставини, що склалися на той момент, а саме початком військової агресії РФ проти країни, ракетними обстрілами, в т. ч. й м. Києва та Київської області, у сторін виникла необхідність змінити раніше узгоджену адресу вивантаження та 02.03.2022 р. вантаж був вивантажений за іншою попередньо узгодженою обома сторонами адресою: с. Жорниська, Львівської області. Водій автомобіля, який безпосередньо перевозив вантаж, з огляду на обставини, що склалися, не готовий був їхати далі до узгодженого сторонами місця вивантаження за адресою: вул. Чорновола, 56, Вишневе, Київська область, просив знайти склад для вивантаження саме у м. Львів, що вбачається безпосередньо з наявного у матеріалах справи листування між мною та представником перевізника у месенджері Вайбер. Роздруківка вказаного листування наявна у матеріалах справи, була надана як ФОП Кравчуком С.Г., так і ТОВ «СЕРВІС ЦЕНТРПОСТАЧ», що виключає будь-які сумніви в її достовірності. Підсумовуючи викладене, можу стверджувати, що я, як директор ТОВ «СЕРВІС ЦЕНТРПОСТАЧ», не був безпосереднім ініціатором необхідності зміни раніше узгодженого маршруту перевезення, це не було моєю забаганкою. Необхідність зміни раніше узгодженої адреси вивантаження була наслідком початку військової агресії РФ проти України та тим, що водій автомобіля перевізника не був готовий рухатися далі за маршрутом та просив знайти склад у м. Львів. Оскільки з боку перевізника мені не було запропоновано будь-якого варіанту, мені самостійно вдалося знайти склад поблизу м. Львова, після чого я одразу про це написав представнику перевізника, надав адресу складу по вул. Промислова, 1д, с. Жорниська, Львівської області, яка й була ним погоджена».

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Так, уклавши Договір сторони погодили його умови, зокрема, щодо можливості вибору та зміни Експедитором виду транспорту, маршруту перевезення, порядку перевезення вантажу, а також порядку виконання транспортно-експедиторських послуг з дотриманням інтересів Замовника.

Колегія суддів зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт надання позивачем відповідачу транспортно-експедиторських послуг, при цьому зміна адреси доставки вантажу була зумовлена об`єктивними обставинами та отримала погодження обома сторонами Договору, що свідчить про належне виконання Договору з боку позивача.

Звернень відповідача до позивача щодо доставки вантажу з с. Жорниська Львівської області до м. Вишневе Київської області матеріали справи не містять.

У свою чергу, вартість перевезення (50 000,00 грн) була визначена заявкою №232 від 17.02.2022, доказів внесення змін щодо ціни договору сторонами до суду не подано.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що наявність у відповідача обов`язку сплатити позивачу кошти за Договором у сумі 50 000,00 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та скаржником спростовано не було, зокрема, відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження сплати вказаної суми коштів, або відсутності в нього обов`язку щодо сплати таких коштів, відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання скаржника на пропуск позивачем строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу); 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

При цьому, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжувався та тривав до липня 2023 року.

Разом з тим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Так, указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 було введено воєнний стан, який триває і наразі.

Таким чином, з огляду на вищезазначені приписи законодавства та дату звернення позивача із даним позовом до суду першої інстанції - 28.12.2023 (направлено засобами поштового зв`язку), колегія суддів констатує, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, позивачем не пропущено.

13.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

14.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст. 124 ГПК України).

Так, у позові зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 40 000,00 грн, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги АА№1263307 від 22.12.2023, адвокат Нитченко Ганна Ростиславівна надає допомогу Фізичній особі-підприємцю Кравчуку Сергію Геннадійовичу, зокрема, у Господарському суді міста Києва.

06.10.2022 між ФОП Кравчук С.Г. (далі - замовник) та адвокатом Нитченко Г.Р. (далі - виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги №01/10 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого за цим договором Виконавець бере на себе зобов`язання за дорученням Замовника надавати Замовнику послуги з правових питань в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язується здійснювати оплату за надані послуги, у тому числі сплачувати Виконавцю фактичні витрати, пов`язані з виконанням даного Договору.

Згідно з п. 3.3. Договору вартість послуг по Договору складає 2 000,00 гривень за 1 годину роботи адвоката. Участь у судовому засіданні (незалежно від часу очікування та тривалості засідання) дорівнює вартості однієї години роботи адвоката.

22.12.2023 між замовником та виконавцем було складено Акт №12 про надання послуг за договором, відповідно до п.1 якого Виконавцем були виконані, а Замовником прийняті роботи щодо підготовки документів задля звернення ФОП Кравчука С.Г. до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Центрпостач» про стягнення заборгованості, а саме: ознайомлення з документацією клієнта (1 год. роботи); аналіз нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, надання клієнту усних консультацій (роз`яснень) правового характеру, побудова (узгодження) з клієнтом правової позиції (2 год. роботи); складання позовної заяви (2,5 год. роботи); формування пакетів документів, відправлення копії позовної заяви з додатками іншому учаснику справи та відправлення/подача документів до суду (1 год. роботи).

Всього витрачено: 6,5 годин роботи. Загальна сума, що підлягає сплаті замовником становить 13 000,00 грн.

Також, 14.03.2024 між замовником та виконавцем було складено Акт №14 про надання послуг за договором, відповідно до п.1 якого Виконавцем були виконані а Замовником прийняті роботи по справі № 910/136/24, що розглядається у Господарському суді міста Києва за позовом ФОП Кравчука Сергія Геннадійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Центрпостач» про стягнення заборгованості, а саме: представлення інтересів ФОП Кравчука С.Г. у Господарському суді міста Києва 13.02.2024 під час розгляду справи (1 год. роботи); аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив (1 год. роботи); представлення інтересів ФОП Кравчука С.Г. у Господарському суді міста Києва 05.03.2024 під час розгляду справи (1 год. роботи); аналіз заперечення на відповідь на відзив, підготовка клопотання про зобов`язання вчинити дії (надати відповіді на поставленні питання) (1 год. роботи). Всього витрачено: 4 годин роботи. Загальна сума, що підлягає сплаті Замовником становить 8 000,00 грн.

10.05.2024 між Замовником та Виконавцем було складено Акт №17 про надання послуг за договором, відповідно до п.1 якого Виконавцем були виконані, а Замовником прийняті роботи по справі № 910/136/24, що розглядається у Господарському суді міста Києва за позовом ФОП Кравчука Сергія Геннадійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Центрпостач» про стягнення заборгованості, а саме: представлення інтересів ФОП Кравчука С.Г. у Господарському суді міста Києва 09.04.2024 під час розгляду справи (1 год. роботи); представлення інтересів ФОП Кравчука С.Г. у Господарському суді міста Києва 07.05.2024 під час розгляду справи (1 год. роботи). Всього витрачено: 2 годин роботи. Загальна сума, що підлягає сплаті Замовником становить 4 000,00 грн.

Замовник сплатив виконавцю 25 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками від 22.12.2023 на суму 13 000,00 грн, від 10.05.2024 на суму 8 000,00 грн та 4 000,00 грн.

Суд зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано належні докази, які підтверджують обсяг та вартість наданої професійної правничої допомоги, поряд з цим, суд враховує, також, наступне.

Як у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення так і в своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не може перевищувати 3 000,00 грн., виходячи з того, що справа №910/136/24 не є складною, не містить великого об`єму матеріалів, не несе для сторін репутаційних ризиків та не має публічного інтересу, а розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи.

Також, відповідач/скаржник звертає увагу, що спір у даному випадку виник з приводу стягнення боргу за послуги перевезення вантажу, тобто справа є типовою, не складною, звідси випливає й нескладність підготовки позовної заяви та її невеликий обсяг (фактичне обґрунтування міститься на 6 аркушах позовної заяви), відсутність будь-якого розрахунку ціни позову, суми основного боргу, штрафних санкцій.

Відповідач/скаржник зауважує, що заявлений розмір витрат на правову допомогу у сумі 25000,00 грн, є неспівмірним з розміром заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 50 000,00 грн, та становить половину від ціни позову. Вказане суперечить основним принципам судочинства, розумності та пропорційності, є несправедливим по відношенню до відповідача, з огляду на обставини даної справи, причини виникнення заборгованості, поведінку відповідача, та відсутність будь-яких негативних наслідків для позивача.

Так, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду справи № 910/136/24 є стягнення основного боргу у розмірі 50 000,00 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування №3476 від 17.06.2020 щодо оплати наданих послуг, крім того, колегія суддів зазначає, що справа №910/136/24 не містить значного об`єму доказів та не передбачає аналізу великої кількості документів, не несе для сторін репутаційних ризиків та не має публічного інтересу. Крім того, з наявних у матеріалах справи процесуальних документів не вбачається зміна правової позиції представника позивача чи зміна законодавчих норм, що регулюються спірні правовідносини. З огляду на що, колегія суддів частково погоджується з доводами відповідача, які викладені ним у запереченнях, стосовно невідповідності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу критеріям, які наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.

Разом з тим, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи, зокрема, на обсяг наданої позивачу правничої допомоги в межах справи № 910/136/24, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн підлягають покладенню на відповідача частково, а саме в розмірі 12 000,00 грн.

Інші доводи, наведені скаржниками в апеляційних скаргах, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційних скаргах обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваних рішеннях, оскаржувані рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24, за наведених скаржниками доводів та в межах апеляційних скарг.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/136/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/136/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач".

4. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач" та Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24 - залишити без задоволення

5. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/136/24 - залишити без змін.

6. Матеріали справи №910/136/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім