Постанова

від 13.02.2025 по справі 917/2215/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Харків Справа № 917/2215/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Хачатрян В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу позивача (вх.3129П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 (суддя Пушко І.І.) у справі №917/2215/24 про повернення позовної заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», м.Харків,

до відповідача Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств», м.Гребінка Полтавської області,

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі АТ «Українська залізниця») в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» про витребування з незаконного володіння Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» майна «рейковий брухт (вид 510)» у кількості 20,514 тон на користь АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 означену позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду доповнень до позовної заяви, а також надання суду підтверджуючих доказів направлення цих доповнень відповідачу. Встановлено строк для усунення недоліків не пізніше 3 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому місцевий господарський суд зазначив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) щодо подання позовних заяв, викладених у п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, а саме в позовній заяві відсутнє посилання на докази щодо індивідуальних ознак майна, про витребування якого подано позов (ч.1 ст.184 Цивільного кодексу України) та докази фактичного володіння відповідачем вказаним майном станом на момент подання позову (відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 02.08.2023 по справі №917/1598/17, від 18.09.2024 по справі №751/1620/23, об`єктом позову про витребовування майна може бути лише індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на час подання позову).

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 про залишення позовної заяви без руху в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету позивача 12.12.2024 о 13:58год., про що свідчить повідомлення про доставку електронного листа.

Відтак, останнім днем строку, встановленого ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 для усунення недоліків, є 16.12.2024 (з урахуванням вихідних днів).

Недоліки позовної заяви у строк по 16.12.2024 позивачем усунуті не були.

На електронну адресу суду першої інстанції 16.12.2024 від АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця АТ Укрзалізниця надійшла заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви по справі №917/2215/24.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що, оскільки для виконання вимог ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 та подання до суду необхідної інформації та доказів, які знаходяться у виробничому підрозділі «Гребінківська дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», який територіально розташований у м.Гребінка, враховуючи стислий термін, наданий судом для усунення недоліків позовної заяви (три дні), з яких два дні є вихідними днями, позивач об`єктивно не може подати до суду необхідні документи у встановлений строк та потребує подовження процесуального строку.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 відмовлено АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» у продовженні процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви по справі №917/2215/24; позовну заяву повернуто позивачу.

В основу ухвали покладено висновки суду про необґрунтованість та недоведеність підстав для продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви по справі №917/2215/24. Враховуючи, що строк на усунення недоліків позовної заяви, у продовженні якого судом відмовлено, сплив 17.12.2024, Господарський суд Полтавської області виснував про те, що позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Не погодившись із ухвалою від 18.12.2024, АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/2215/24, позовну заяву АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 10.12.2024 передати на розгляд до суду першої інстанції. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги просить відшкодувати позивачу у встановленому законом порядку.

На переконання апелянта, неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права мало прояв у наступному:

- суд першої інстанції в ухвалі від 12.12.2024 дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст.162 ГПК України. Однак, на виконання п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позивачем у розділі 2 позовної заяви здійснено повний виклад обставин справи, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, у розділі 3 позовної заяви викладено правові підстави позову. Також позивачем у позовній заяві зазначено докази, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві, та долучено зазначені докази додатками №№4-13, 15-19;

- Господарський суд Полтавської області неправильно визначив ознаки майна, трактуючи його як об`єкт з індивідуальними ознаками, що не відповідає ст.184 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Рейковий брухт (вид 510) є річчю з родовими ознаками та вимірюється вагою, маркою сталі, а відтак дане майно відповідно до ст.184 ЦК України не має індивідуальних ознак. У позовній заяві зазначено, яке саме майно підлягало витребуванню відповідно до позовних вимог позивача, а саме рейковий брухт (вид 510) у кількості 20,514 тон, та додано документи, які містять опис зазначеного майна, його вагу, марку сталі та інші його особливості;

- з`ясування обставин справи та дослідження доказів здійснюється судом на етапі розгляду справи по суті, а не на етапі прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Однак, відповідно до тексту ухвали від 12.12.2024 у справі №917/2215/24, без відкриття провадження по справі судом першої інстанції було вчинено процесуальну дію - досліджено докази, додані позивачем до позовної заяви, та надано їм оцінку;

- судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 12.12.2024 у справі №917/2215/24 встановлено позивачу триденний процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви. При цьому два дні з триденного терміну припадали на вихідні дні. Таким чином позивач був позбавлений можливості у термін, встановлений судом першої інстанції, виконати вимоги ухвали від 12.12.2024 у справі №917/2215/24;

- Господарський суд Полтавської області при постановленні ухвал від 12.12.2024 та від 18.12.2024 припустився надмірного формалізму.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2215/24. Відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/2215/24 до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи 13.01.2025 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/2215/24. Встановлено строк по 04.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст.2 та ч.1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

За приписами ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч.1). Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч.2). Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п.4 ч.3); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п.5 ч.3); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3). У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.6).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Залишаючи позовну заяву АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця АТ Укрзалізниця без руху, Господарський суд Полтавської області зазначив про порушення позивачем п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, який, у свою чергу, визначає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Колегія суддів зазначає, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст позовної заяви, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем на виконання п.5 ч.3 ст.162 ГПК України у розділі 2 позовної заяви «Суть позовних вимог» здійснено повний виклад обставин справи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. У розділі 3 позовної заяви «Нормативно-правове обґрунтування позовних вимог» викладено правові підстави позову. Також позивачем у позовній заяві зазначено докази, які, на його переконання, підтверджують обставини, викладені у позовній заяві, та долучено відповідні докази до матеріалів позовної заяви.

Разом із тим необхідно зауважити, що місцевий господарський суд, ставлячи питання про залишення позовної заяви без руху, а в подальшому повертаючи позовну заяву з підстав не усунення недоліків позовної заяви, окреслених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, зазначив, що в позовній заяві відсутнє посилання на докази щодо індивідуальних ознак майна, про витребування якого подано позов (ч.1 ст.184 ЦК України) та докази фактичного володіння відповідачем вказаним майном станом на момент подання позову. При цьому суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 02.08.2023 по справі №917/1598/17, від 18.09.2024 по справі №751/1620/23, згідно з якою об`єктом позову про витребовування майна може бути лише індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на час подання позову.

Втім, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що означені висновки зроблені судом касаційної інстанції за результатами перегляду справи по суті позовних вимог.

У розглядуваному випадку суд першої інстанції фактично вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Місцевий господарський суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надавати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях господарського процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.

Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не може вдаватися до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів; не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2023 у справі №990/114/23.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених господарським процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з`ясовані всі питання, визначені статтею 177 ГПК України, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.

Крім того судова колегія зауважує, що позивач додав до позовної заяви докази, які він вважав за необхідне надати суду. Якщо ж вони при розгляді справи не підтвердять позовні вимоги, то це є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, за висновками Східного апеляційного господарського суду, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі на підставі поданої позивачем позовної заяви і доданих до неї доказів.

Повертаючи позовну заяву, суд фактично дав оцінку доказам, наданим позивачем на обґрунтування позовних вимог, що помилковим.

Крім того Європейський суд з прав людини вказав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia). Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

У розглядуваному випадку, залишаючи позовну заяву без руху, Господарський суд Полтавської області встановив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви три дні з моменту вручення ухвали. У той час як ч.2 ст.174 ГПК України дає суду можливість встановити більший строк для усунення недоліків - строк у межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому судова колегія зауважує, що два з трьох днів, які встановив суд першої інстанції позивачу для усунення недоліків позовної заяви, припадали на вихідні дні. Як зазначалося вище за текстом постанови, 16.12.2024 АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця АТ Укрзалізниця звернулося до місцевого господарського суду із заявою про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви по справі №917/2215/24. Проте, формально підійшовши до вирішення питання, Господарський суд Полтавської області відмовив у задоволенні поданого позивачем клопотання.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, Східний апеляційний господарський суд вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством.

За таких обставин судова колегія вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом та передчасно повернув позивачу позовну заяву з підстав неусунення недоліків позовної заяви.

Отже, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направлення справи до цього суду для продовження розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала, що оскаржується - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Східний апеляційний господарський суд направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/2215/24 скасувати.

Справу №917/2215/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.02.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова

Суддя В.С. Хачатрян