Ухвала

від 13.02.2025 по справі 907/155/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про передачу справи за підсудністю

"13" лютого 2025 р. м. Ужгород Справа №907/155/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

розглянувши матеріали позовної заяви у справі №907/155/25

За позовом Повного товариства Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача 1 Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, м. Київ

до відповідача 2 Державного підприємства спеціального зв`язку, м. Київ

про солідарне стягнення грошових коштів на відшкодування завданої протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди (збитків) у розмірі 983 966,41 грн, у тому числі 669 182,46 грн оціночної вартості викраденого цінного відправлення, 257 747,61 грн інфляційних нарахувань та 57 036,34 грн трьох процентів річних,

ВСТАНОВИЛА:

Повне товариство Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія, м. Ужгород Закарпатської області звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача 1 Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, м. Київ та до відповідача 2 Державного підприємства спеціального зв`язку, м. Київ про солідарне стягнення грошових коштів на відшкодування завданої протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди (збитків) у розмірі 983 966,41 грн, у тому числі 669 182,46 грн оціночної вартості викраденого цінного відправлення, 257 747,61 грн інфляційних нарахувань та 57 036,34 грн трьох процентів річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2025 вищевказану позовну заяву (справу №907/155/25) розподілено судді Пригарі Л.І.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 12.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1422/25 від 12.02.2025) Державне підприємство спеціального зв`язку, м. Київ просить передати матеріали справи №907/155/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва, обґрунтовуючи вказану необхідність тим, що адресою реєстрації обох визначених позивачем відповідачів є м. Київ, а відтак, переданий на вирішення суду спір, у силу приписів ч. 1 ст. 27 ГПК України, повинен розглядатися за місцезнаходженням останніх. Водночас заявник звертає увагу на те, що позивачем не зазначено жодних відомостей та не обґрунтовано наявності підстав для застосування положень ст. 29 ГПК України щодо визначення підсудності справи за вибором позивача у Господарському суді Закарпатської області; крім того, з тексту позовної заяви та змісту ст. 30 ГПК України вбачається, що в даному випадку відсутні передумови для застосування виключної підсудності Господарського суду Закарпатської області.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності), встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

На підставі ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Частинами 1, 2 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів. Право вибору між господарськими судами, яким відповідно цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність, за змістом ч. 5 ст. 30 ГПК України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування. Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі №905/1566/17 та в постанові від 21.04.2022 у справі №917/1212/21.

Частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно він наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Тобто якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №914/240/18, від 12.01.2021 у справі №918/572/19, від 20.10.2021 у справі №921/730/19, від 27.07.2022 у справі №910/1718/21.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34620942) за своєю організаційно правовою формою є органом державної влади.

За змістом пункту 1 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №411 (з подальшими змінами), Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв`язку) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації, кіберзахисту, активної протидії агресії у кіберпросторі. Адміністрація Держспецзв`язку є: - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації; - центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення Держспецзв`язку повноважень уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури під час воєнного стану, а також протягом 12 місяців після його припинення чи скасування, передбачених Законом України Про критичну інфраструктуру України; - регулятором комунікаційних послуг.

Судом встановлено, що позов про солідарне стягнення грошових коштів на відшкодування завданої протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди (збитків) у розмірі 983 966,41 грн, у тому числі 669 182,46 грн оціночної вартості викраденого цінного відправлення, 257 747,61 грн інфляційних нарахувань та 57 036,34 грн трьох процентів річних, заявлено, в тому числі, і до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, тобто одним із відповідачів у спірних правовідносинах є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України.

Відтак, беручи до уваги вищенаведені законодавчі положення та провівши аналіз суб`єктного складу учасників даного спору, суд дійшов висновку про те, що даний спір, у силу приписів ч. 5 ст. 30 ГПК України, підсудний Господарському суду міста Києва.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

При постановленні даної ухвали судом також враховано, що положеннями ст. 279 Господарського процесуального кодексу України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи, у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна заява (матеріали справи №907/155/25) Повного товариства Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача 1 Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, м. Київ та до відповідача 2 Державного підприємства спеціального зв`язку, м. Київ про солідарне стягнення грошових коштів на відшкодування завданої протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди (збитків) у розмірі 983 966,41 грн, у тому числі 669 182,46 грн оціночної вартості викраденого цінного відправлення, 257 747,61 грн інфляційних нарахувань та 57 036,34 грн трьох процентів річних, підлягає передачі на розгляд Господарському суду міста Києва за підсудністю.

Керуючись ст. 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Матеріали позовної заяви б/н від 11.02.2025 (вх. №02.3.1-05/173/25 від 11.02.2025) (справи №907/155/25) Повного товариства Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача 1 Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, м. Київ та до відповідача 2 Державного підприємства спеціального зв`язку, м. Київ про солідарне стягнення грошових коштів на відшкодування завданої протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди (збитків) у розмірі 983 966,41 грн, у тому числі 669 182,46 грн оціночної вартості викраденого цінного відправлення, 257 747,61 грн інфляційних нарахувань та 57 036,34 грн трьох процентів річних, із доданими до неї документами надіслати Господарському суду міста Києва (вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В, м. Київ, 01054) за підсудністю.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повна ухвала складена та підписана 13.02.2025.

Суддя Л.І. Пригара