Постанова

від 10.02.2025 по справі 910/987/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів

10.02.2025Справа № 910/987/23

За заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Заявник (боржник) ОСОБА_1 , Антоненко А.Ю. - представник

Керуючий реструктуризацією Винниченко Ю.В.

Від ОСОБА_2 Федько Т.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки він неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 02.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/987/23 та призначено керуючими реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича.

Ухвалою попереднього засідання від 04.04.2023 визнано кредитором по відношенню до боржника ОСОБА_2 на суму 13 991 815, 44 грн. - вимоги другої черги. Відмовлено у визнанні кредиторами по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : ГУ ДПС у м. Києві на суму 1 340, 00 грн. та ОСОБА_2 на суму 220 632,28 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/987/23 в частині визнання ОСОБА_2 кредитором боржника на суму 13 991 815,44 грн. другої черги скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано ОСОБА_2 кредитором боржника в сумі 13 991 815,44 грн., з яких: 12 685 708,84 грн. - вимоги другої черги; 1 306 106,60 грн. - вимоги третьої черги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 частково задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України.

07.07.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Паська М.В у справі № 910/987/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 визнано відвід судді необґрунтованим, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Паська М.В у справі № 910/987/23 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Паська М.В. від участі у справі № 910/987/23 - задоволено; відведено суддю Господарського суду міста Києва Паська М.В. від розгляду справи № 910/987/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; справу № 910/987/23 передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл даної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023, справу 910/987/23 передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 прийнято та призначено до розгляду справу № 910/987/23 на 26.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією про виплату основної грошової винагороди, витребування доказів, а також задоволено клопотання боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією про виплату основної грошової винагороди, а також відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" про визнання грошових вимог до боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 припинено процедуру реструктуризації боргів боржника; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів; призначено керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1658 від 24.07.2013).

17.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реалізацією майна боржника про скасування арештів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 призначено розгляд справи на 13.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника про скасування арештів та клопотання ОСОБА_2 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України відкладено на 24.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника про скасування арештів відкладено на 06.03.2024. Задоволено клопотання про витребування доказів, а також відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 року у справі №910/987/23 - без змін.

05.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання ОСОБА_2 про припинення повноважень керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Винниченка Ю.В., призначення керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І., а також заява арбітражного керуючого Демчана О.І. про участь у справі.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі № 910/987/23 скасовано, справу передано на новий розгляд Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024 визначено суддю Чеберяка П.П. для розгляду справи № 910/987/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 прийнято до свого провадження справу № 910/987/23 та призначено розгляд справи на 25.11.2024.

25.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника.

Протокольними ухвалами від 25.11.2024 залишено без розгляду клопотання арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. про скасування арештів, а також відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про припинення повноважень керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Винниченка Ю.В.

У судовому засіданні 25.11.2024 оголошено перерву до 13.01.2025.

10.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_2 про припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. та призначення керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Демчана О.І.

13.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Демчана О.І. про участь у справі.

У судовому засіданні 13.01.2025 оголошено перерву до 03.02.2025.

31.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява боржника про визнання ОСОБА_1 банкрутом та відкриття процедури погашення боргів.

У судовому засіданні 03.02.2025 оголошено перерву до 10.02.2025.

07.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. на клопотання ОСОБА_2 про припинення повноважень керуючого реструктуризацією.

07.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ОСОБА_2 на заяву про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури прошення боргів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Винниченка Ю.В.

Крім того, у судовому засіданні 10.02.2025 розглядалась заява боржника про визнання ОСОБА_1 банкрутом та відкриття процедури погашення боргів.

Боржник та представник боржника надали пояснення по суті поданої заяви.

Представник ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення заяви боржника про визнання ОСОБА_1 банкрутом та відкриття процедури погашення боргів.

Керуючий реструктуризацією боргів боржника заяву про визнання ОСОБА_1 банкрутом та відкриття процедури погашення боргів підтримав.

Судом встановлено, що процедура реструктуризації боргів боржника триває вже понад два роки. За цей час відбулось п`ять засідань зборів кредиторів (17.05.2023, 18.07.2023, 06.09.2023, 23.10.2023 та 08.01.2025), а також були призначені, але не відбулися два засідання зборів кредиторів, що проводилися методом опитування (08.05.2024 та 29.05.2024) та збори кредиторів, які проводилися у режимі відеоконференції (19.12.2024).

Під час провадження у справі було підготовлено і погоджено боржником плани реструктуризації боргів, складені станом на 18.01.2023, 18.04.2024 та 05.12.2024.

Станом на день розгляду справи план реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів не розглянутий та не погоджений.

У постанові від 03.04.2024 у даній справі Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Верховний Суд у наведеній постанові також звернув увагу, що суди першої і апеляційної інстанції: не давали оцінку поданому боржником «Проекту плану реструктуризації» на предмет відповідності вимогам статті 124 ГПК України, зокрема, не з`ясували підстави неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів; не надали належної оцінки всім обставинам справи щодо добросовісності боржника та доводам кредитора про зазначення боржником неповної та недостовірної інформації в декларації про майновий стан як підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника були погоджені три плани реструктуризації боргів (станом на 18.01.2023, 18.04.2024 та 05.12.2024). Плани реструктуризації оновлювались, виходячи з актуального економічного становища боржника (збільшення розміру заробітної плати, залучення боржником матеріальної допомоги від третіх осіб, що направлятиметься для погашення боргу перед кредитором).

При цьому, розгляд плану реструктуризації боргів, складеного станом на 18.01.2023 кредитором неодноразово відкладався, що було відображено у відповідних протоколах зборів кредиторів (від 17.05.2023, від 18.07.2023, від 06.09.2023). Ця редакція плану розглянута кредитором не була, пропозиції чи зауваження щодо цього плану від кредитора до суду не надходило.

Після передачі Верховним Судом даної справи на новий розгляд боржником спільно з арбітражним керуючим було складено і погоджено план реструктуризації боргів станом на 18.04.2024. Вказаний план реструктуризації боргів направлявся на адресу кредитора двічі і пропонувався на розгляд зборів кредиторів, які проводилися шляхом опитування 08.05.2024 та 29.05.2024 року керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражним керуючим Винниченком Ю.В. Однак, кредитор участі у зборах не взяв, дана редакція плану реструктуризації розглянута кредитором не була, пропозиції чи зауваження щодо цього плану від кредитора до суду не надходило.

Протягом червня - листопада 2024 року жодних дій щодо узгодження плану реструктуризації боргів не відбувалося.

18.11.2024 боржник звернувся до арбітражного керуючого Винниченко Ю.В. та єдиного кредитора у справі - ОСОБА_2 з вимогою невідкладно вжити заходів для розгляду (затвердження чи відхилення) плану реструктуризації боргів.

Після надіслання цієї вимоги боржником спільно з арбітражним керуючим було складено і погоджено план реструктуризації боргів станом на 05.12.2024.

Арбітражним керуючим було скликано і проведено 19.12.2024 засідання зборів кредиторів у режимі відеоконференції. До порядку денного зборів було включено питання розгляду плану реструктуризації боргів боржника. Однак, кредитор участі у зборах не взяв.

08.01.2025 кредитором за власною ініціативою були скликані і проведені збори кредиторів. До порядку денного вказаних зборів питання розгляду плану реструктуризації боргів боржника включено не було. Вказані обставини свідчать про те, що арбітражний керуючий і боржник систематично проявляли ініціативу для узгодження із кредитором плану реструктуризації боргів: складали, оновлювали, погоджували зі свого боку план реструктуризації боргів; направляли погоджений ними план кредитору; виносили план на розгляд зборів кредиторів, тощо.

В той же час кредитор протягом всього строку процедури реструктуризації боргів боржника неодноразово відкладав розгляд запропонованого плану реструктуризації (на зборах кредиторів 17.05.2023, 18.07.2023, 06.09.2023), відмовлявся брати участь у зборах кредиторів, що проводилися методом опитування з формальних міркувань (збори кредиторів 08.05.2024 та 29.05.2024), залишив без розгляду і поза увагою звернення боржника від 18.11.2024, з вимогою невідкладно вжити заходів для розгляду (затвердження чи відхилення) плану реструктуризації боргів, а також за власною ініціативою скликав та провів збори кредиторів 08.01.2025, до порядку денного якого не включив питання розгляду плану реструктуризації боргів.

При цьому, боржник протягом проведення процедури реструктуризації боргів демонстрував належну процесуальну поведінку, сприяв керуючому реструктуризацією у виявленні та інвентаризації власного майна, надавав на запити керуючого реструктуризацією необхідну інформацію, документацію та пояснення, розробляв та погоджував плани реструктуризації боргів, особисто брав участь у судових засіданнях, направляв свого представника для участі у засіданнях зборів кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, з доводами кредитора щодо того, що у поданих одночасно із заявою про відкриття провадження у справі неплатоспроможність деклараціях про майновий стан боржник не зазначив відомості про те, що у червні 2020 року (тобто за два роки і вісім місяців до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) ним було продано транспортний засіб MERCEDES-BENZ V220 боржник погодився та підтвердив дану обставину, у зв`язку з чим останнім у серпні 2023 року було подано суду виправлені декларації про майновий стан за 2019 та 2020 роки.

Разом з тим, доводи кредитора щодо недобросовісності боржника у зв`язку з приховуванням заробітної плати, отриманої у ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», спростовуються тим, що оскільки працевлаштування боржника у ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» мало місце вже після звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, то вказані відомості не могли бути відображені у плані реструктуризації боргів боржника, які він подавав до суду у січні 2023 року.

Усі наступні редакції плану реструктуризації боргів містили відомості про дохід боржника у вигляді заробітної плати у ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», в тому числі - про зміну розміру оплати праці, що мала місце у період розгляду справи.

Інші доводи кредитора про недобросовісність боржника не підтверджені будь якими належними та допустимими докази.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Так, відповідно до ч. 1-4, 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника, а не для уникнення відповідальності перед кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході процедури реструктуризації боргів боржника останнім було запропоновано на затвердження декілька варіантів плану реструктуризації заборгованості.

При цьому, жоден із запропонованих проектів плану реструктуризації зборами кредиторів затверджений не був.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства).

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб розрахована на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність.

Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено добросовісну процесуальну поведінку боржника.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів. Суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Частиною 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Як встановлено ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і уведення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказав, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Враховуючи, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 02.02.2023, процедура реструктуризації боргів з дня відкриття провадження у справі триває вже понад два роки, матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника, при цьому, матеріалами справи підтверджено добросовісну процесуальну поведінку боржника, а також те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне визнати ОСОБА_1 та ввести процедуру погашення боргів боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією.

Як встановлено судом, зборами кредиторів не було прийнято рішення щодо переходу до процедури погашення боргів боржника та призначення керуючого реалізацією майна боржника.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Враховуючи те, що зборами кредиторів не подано кандидатури арбітражного керуючого на призначення керуючим реалізацією у справі, той факт, що кандидатура арбітражного керуючого Винниченка Ю.В., який виконував повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника, відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам, суд дійшов висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі № 910/987/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1658 від 24.07.2013).

Отже, за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, на підставі наданих до матеріалів справи доказів та наявних у ній документів, керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, судом встановлено наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1658 від 24.07.2013).

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. 3, 12, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

4. Призначити керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1658 від 24.07.2013).

5. Встановити керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражному керуючому Винниченку Юрію Валентиновичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1658 від 24.07.2013)основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання ним повноважень.

6. Офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і уведення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.

7. Встановити строк до 10.03.2025 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна банкрута та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

8. Зобов`язати керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

9. Копію постанови направити заявнику (боржнику), керуючому реалізацією, кредитору, органу державної виконавчої служби та органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена у відповідності до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк