Ухвала від 12.02.2025 по справі 914/1685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.02.2025 Справа № 914/1685/24

м. Львів

За заявою: Приватного підприємства «Паво Груп»

про розстрочення виконання рішення (вх.№216/25 від 20.01.2025)

у справі №914/1685/24

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Паво Груп», м. Київ

про стягнення 224 928,49 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ

Представників сторін:

від позивача: Савко Н.В. - представник

від відповідача: Мудрий М.С. адвокат (в режимі ВКЗ)

Суть спору: В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1685/24 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Приватного підприємства «Паво Груп» про стягнення 224 928,49 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного підприємства «Паво Груп» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 186 604,86 грн індексу інфляції, 38 323, 63 грн 3% річних та 3 373,93 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 у справі № 914/1685/24 залишено без змін.

20.01.2025 в системі документообігу суду за вх.№216/25 зареєстровано заяву Приватного підприємства «Паво Груп» про розстрочення виконання рішення (вх.№216/25 від 20.01.2025).

Ухвалою суду від 20.01.2025 заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

24.01.2025 від позивача надійшов відзив на заяву про розстрочення (вх.№2032/25).

З урахуванням ст.ст. 241 та 256 Господарського процесуального кодексу України на виконання рішення від 06.09.2024 судом 24.01.2025 видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 11.02.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 12.02.2025 з`явився представник відповідача (заявника) та позивача, надали пояснення щодо заяви.

Аргументи заявника (відповідача)

Обґрунтовуючи подану заяву відповідач вказує, що ПП «Паво Груп» на теперішній час не має можливості виконати рішення суду в справі №914/1685/24, тому звертається до суду з заявою про розстрочення його виконання протягом року починаючи з 28.02.2025 р. до 31.12.2025 р.

Зазначає, що у зв`язку з введенням військового стану, закриттям (серед інших) і Міжнародних пунктів пропуску для повітряного сполучення, ПП «Паво Груп» не здійснювало діяльність в розумінні експлуатації магазинів безмитної торгівлі згідно з Главою 60 Митного кодексу України. Всі МБТ ПП «Паво Груп» знаходяться під митним контролем і рух та реалізація товару не виконується. Магазини безмитної торгівлі, які знаходились в аеропортах «Харків», «Бориспіль», «Запоріжжя» разграбовані та розмарадерені, всі товари викрадені, про що складені відповідні матеріали обстежень сумісно з митними органами та повідомлено поліцію.

На теперішній час, відповідно до Витягів з ЄРДР, відкриті кримінальні провадження за фактами викрадення товарів які належать ПП «Паво Груп» та проводяться досудові розслідування. ПП «Паво Груп» переконано, що обставини які зазначені вище є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють виконання судового рішення на теперішній час.

Заявник стверджує, що ПП «Паво Груп» не мало простроченої заборгованості станом на 24.02.2022 р., саме за рахунок об`єктивних обставин непереборної сили підприємство не має можливості здійснювати господарську діяльність, втратило активи, частину товару, тому не має можливості виконати свої зобов`язання.

Щодо доказів можливості виконання рішення суду в майбутньому, звертає увагу, що сумісним Наказом Державної митної служби України та Адміністрації державної прикордонної служби України від 28.03.2024р. №417/68 ПП «Паво Груп» надано дозвіл на відкриття та здійснення діяльності магазину безмитної торгівлі в пункті пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного посту «Рава-Руська» Львівської митниці. ПП «Паво Груп» було збудовано в пункті пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного посту «Рава-Руська» Львівської митниці тимчасову споруду.

Здійснення господарської діяльності у 2024 р. з експлуатації магазину безмитної торгівлі дозволило виконати грошові зобов`язання перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за рішеннями Господарського суду Львівської області від 07.02.2023 р. у справі № 914/2964/22 на загальну суму 735 896,59 грн, від 15.12.2023 р. у справі № 914/3027/23 на загальну суму 152 359,44 грн.

У зв`язку з наведеним заявник просить суд розстрочити виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 р. у справі № 914/1685/24 щодо сплати 186604,86 грн індексу інфляції, 38323,63 грн 3% річних та 3373,93 грн судового збору шляхом затвердження графіку погашення заборгованості з термінами та сумами оплати:

-11032,42 грн. до 28.02.2025 р.;

-15727,00 грн. до 31.03.2025 р.;

-15727,00 грн. до 30.04.2025 р.;

-15727,00 грн. до 31.05.2025 р.;

-15727,00 грн. до 30.06.2025 р.;

-30727,00 грн. до 31.07.2025 р.;

-35727,00 грн. до 31.08.2025 р.;

-25727,00 грн. до 30.09.2025 р.;

-20727,00 грн. до 31.10.2025 р.;

-20727,00 грн. до 30.11.2025 р.;

-20727,00 грн. до 31.12.2025 р.

Аргументи позивача

Позивач у відзиві на заяву про розстрочення рішення суду вказує, що відповідно до положень ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи, що судове рішення набрало законної сили 20.12.2024, то розстрочення рішення у справі № 914/1685/24 можливе лише до 20.12.2025.

Відтак враховуючи ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, позивач не заперечує проти розстрочення виконання судового рішення у справі № 914/1685/24 лише у випадку розстрочення вказаної суми (224928,49 грн.) рівними частинами до 20.12.2025.

Заслухавши думку присутніх представників, розглянувши заяву ПП «Паво Груп» про розстрочення виконання рішення (вх.№216/25 від 20.01.2025) у справі №914/1685/24 суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до абз.1 ч. 3, ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Згідно із ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

В силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»)

Суд зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Дослідивши надані боржником докази, беручи до уваги намір боржника виконати рішення суду у даній справі в добровільному порядку, водночас враховуючи заперечення стягувача щодо дати останнього платежу, беручи до уваги ризиковий характер підприємницької діяльності та дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку розстрочити виконання рішення суду від 06.09.2024 р. у справі № 914/1685/24 щодо сплати 186604,86 грн індексу інфляції, 38323,63 грн 3% річних та 3373,93 грн судового збору шляхом затвердження графіку погашення заборгованості з термінами та сумами оплати:

- 11032,42 грн. до 28.02.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 31.03.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 30.04.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 31.05.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 30.06.2025 р.;

- 30727,00 грн. до 31.07.2025 р.;

- 35727,00 грн. до 31.08.2025 р.;

- 25727,00 грн. до 30.09.2025 р.;

- 20727,00 грн. до 31.10.2025 р.;

- 20727,00 грн. до 30.11.2025 р.;

- 20727,00 грн. до 20.12.2025 р.

Таке розстрочення виконання рішення у даній справі не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача, сприятиме можливості продовження господарської діяльності боржника і зробить реальною можливість отримання стягувачем присуджених коштів.

Враховуючи викладене, зважаючи на визначені положеннями ГПК України завдання та засади господарського судочинства, викладенні сторонами обставинами, заява Приватного підприємства «Паво Груп» про розстрочення виконання рішення (вх.№216/25 від 20.01.2025) підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства «Паво Груп» про розстрочення виконання рішення (вх.№216/25 від 20.01.2025) у справі №914/1685/24 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 р. у справі № 914/1685/24 щодо сплати 186604,86 грн. індексу інфляції, 38323,63 грн 3% річних та 3373,93 грн судового збору шляхом затвердження графіку погашення заборгованості з термінами та сумами оплати:

- 11032,42 грн. до 28.02.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 31.03.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 30.04.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 31.05.2025 р.;

- 15727,00 грн. до 30.06.2025 р.;

- 30727,00 грн. до 31.07.2025 р.;

- 35727,00 грн. до 31.08.2025 р.;

- 25727,00 грн. до 30.09.2025 р.;

- 20727,00 грн. до 31.10.2025 р.;

- 20727,00 грн. до 30.11.2025 р.;

- 20727,00 грн. до 20.12.2025 р.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Щигельська О.І.