Ухвала

від 14.02.2025 по справі 331/7529/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 14.02.2025 Справа № 331/7529/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/7529/23 Головуючий в 1-й інстанції: Фісун Н. В.

Провадження № 22-ц/807/634/25 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

14 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від27листопада 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Запорізький національний університет, про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлений 04.12.2024 року, в той же день отриманий позивачем через підсистему ЄСІТСЕлектронний суд. Представником ОСОБА_1 адвокатом Никоненком О.О. була подана апеляційна скарга на зазначене рішення. Ухвалою апеляційного суду від 27.01.2025 року у провадженні №22-ц/807/1038/24 апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_5 , оскільки ним не було виконано ухвалу суду про залишення скарги без руху. Проте, це зробити він не міг, оскільки 14.12.2024 року він виїхав за межі України. У зв`язку з чим просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення від 27 листопада 2024 року виготовлено 04.12.2024 року, апеляційну скаргу вперше направлено поштовим зв`язком 11.12.2024, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Никоненка Олега Олександровича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року залишено без руху та надано строк 5 днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 12552 грн на зазначений розрахунковий рахунок.

Адвокатом Никоненком О.О. ухвала Запорізького апеляційного суду від 25 грудня 2024 року отримана 25.12.2024 року 16:31:10, про що в матеріалах справи містяться довідка про доставку електронного документу (т. 2, а.с. 193).

Крім того, ухвала Запорізького апеляційного суду від 25 грудня 2024 року 31.12.2024 року направлена поштовим зв`язком ОСОБА_1 , та була вручена під підпис особисто Войтовичу Є.М. 10.01.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а.с.195).

Вказані вимогиухвалисуду від 25 грудня 2024 року не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, з заявою про продовження строку для усунення недоліків до суду скаржник не звертався, що вбачається з матеріалів справи.

У зв`язку з чим, ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Никоненка Олега Олександровича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Запорізький національний університет, про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Вказана ухвала була направлена адвокату Никоненку О.О. через підсистему (модуль) ЄСІТСЕлектронний судта доставлена до Електронного кабінету 27.01.2025 року 18:06:37 (т. 2 , а.с. 200).

Відповідно до ч. 7ст. 272 ЦПК Україниякщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Відповідно до ч. 7ст. 14 ЦПК Україниособі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як зазначалося вище, повний текст оскаржуваного рішення від 27 листопада 2024 року виготовлено 04.12.2024 року, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції через підсистему ЄСІТСЕлектронний суд ОСОБА_1 та його представник - адвокат Никоненко О.О. отримали 04.12.2024 року (т.2, а.с.168, 168 зорот).

Строк на апеляційне оскарження рішення закінчився 03.01.2025 року, апеляційна скарга направлена ОСОБА_1 вдруге поштовим зв`язком 07.02.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи видно, що 14.12.2024 року адвокат Никоненко О.О. виїхав за кордон, а повернувся 19.01.2025 року. З матеріалів справи не вбачається, що договір між ОСОБА_1 та адвокатом Никоненко О.О. розірваний.

Вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (виїзд представника скаржника - адвоката ОСОБА_5 14.12.2024 року за межі України) не можуть бути визнані поважними з наступних підстав.

За приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, якою визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (ухвали від 18 вересня 2020 року у справі № 11-119сап20, від 22 лютого 2021 року у справі №9901/42/20).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності. Кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

В силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі Преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Можливість продовження строків передбачена, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Поновлення строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно із ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

Таким чином, необхідно роз`яснити ОСОБА_1 право подати до Запорізького апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 . Запорізьким апеляційним судом в ухвалі від 27.01.2025 року було роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою на рішення суду першої інстанції до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Проте, обставини, які існували на момент повернення первинної апеляційної скарги, не перестали існувати. При подачі вдруге апеляційної скарги заявник зазначив у додатках «докази сплати судового збору».

До апеляційної скарги заявником не додано відповідної квитанції про сплату судового збору, про що 10.02.2025 року Запорізьким апеляційним судом складено Акт про відсутність вкладень, відповідно до змісту якого встановлено, що при розкриванні листа, який надійшов на адресу Запорізького апеляційного суду 10.02.2025 року від ОСОБА_1 в додатку до апеляційної скарги по цивільній справі № 331/7529/23 не виявилося доказу сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заявипро відшкодуванняморальної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, який водночас містить п`ять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, з ціною позову 200 000 грн.

Згідно з частиною третьоюстатті 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що заявник оскаржує рішення суду в повному обсязі.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 12 552 грн, ((5368+3000)*150%=12 552), а саме:

1) Судовий збір за п`ять позовних вимоги немайнового характеру 5368 грн (1073,60*5=5368);

2) Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру - 3000 грн (200 000,00*1,5%=3000).

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Відомча ознака: «80» Апеляційні суди

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 17 січня 2023 року по справі № 344/8036/20.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст. ст. 185, 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд,

У ХВ АЛ ИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року у цій справі.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року уцій справі залишити без руху.

Надати строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.

Попередити, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату на належний рахунок судового збору в розмірі 12552грн.00коп. в межах строку визначеного судом.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: С.В.Кухар

Е.А. Онищенко