Постанова

від 25.10.2007 по справі 8/32/07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"25" жовтня 2007 р.

16:00

Справа №  8/32/07

       м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської

області

у складі судді Гриньової Т.В.,

при секретарі Холіній Т.О.,

за участю представників:

від позивача -Сорочана В.В по дов.

№ 10 від 14.05.2007 р.;

від відповідача -Архипова Д.О. по

дов. № 733/20/43 від 21.03.2007р.;

від ВАТ “Миколаївєвродім” -

Дмитрієвої Т.О., голова спостережної ради;

від 

КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” - Архипова

Д.О. по дов. № 310 від 18.01.2007р.,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -гр. ОСОБА_1 у судове

засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою

відповідальністю (ТОВ) “Таврія-Трейдінг”,

54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна,

26а,

до Виконавчого комітету Миколаївської

міської ради,

54027, м. Миколаїв, вул.

Адміральська, 20,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

відкрите акціонерне товариство

(ВАТ) “Миколаївєвродім”

54036, м. Миколаїв, вул.

Очаківська, 1а,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

комунальне підприємство (КП)

“Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”,

54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка,

40,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -гр. ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

про визнання частково протиправним  та скасування рішення від 24.06.2005 р. №

1075, скасування свідоцтва серії ЯЯЯ № 251902 від 13.07.2005 р. та скасування

витягу з реєстру прав власності на

нерухоме майно серії СВХ № 390482 від 22.07.2005 р.,-

ВСТАНОВИВ:

          ТОВ “Таврія-Трейдінг” (далі -позивач)

звернулося до господарського суду з адміністративним позовом до Виконавчого

комітету Миколаївської міської ради (далі -відповідач) про визнання протиправним

та скасування п. 1.19 рішення 

відповідача від 24.06.2005 р. № 1075 та скасування виданих КП

“Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” (надалі - КП “ММБТІ”)

свідоцтва серії ЯЯЯ № 251902 від 13.07.2005 р. та витягу з реєстру прав

власності на нерухоме майно серії СВХ № 390482 від 22.07.2005 р. (надалі

-оскаржуване Рішення).

Свої позовні вимоги позивач

обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує його права, як акціонера  ВАТ “Миколаївєвродім”, оскільки із власності

товариства було вилучено і передано у власність відкритому акціонерному

товариству “Миколаївська спеціалізована пересувна механізована колона № - 4”

(далі -ВАТ “МСПМК-4”) належну ВАТ “Миколаївєвродім” будівлю Літ. Б площею 327,8

кв.м., розташовану по вул. Очаківській 1-а в м. Миколаєві, а також фактично не

існуючі споруди  Літ. І і ІІ загальною

площею приблизно 1800 кв.м. Далі ВАТ “МСПМК -4” 

було визнано банкрутом і за відповідною процедурою ліквідовано, а майно

підприємства-банкрута (і у тому числі будівлю Літ. Б та споруди  Літ. І і ІІ) за договором купівлі-продажу від

29.07.2005р. придбав колишній голова правління ВАТ “МСПМК -4” гр. ОСОБА_1.

Позивач вважає, що відповідач,

розпорядившись майном, яке не належало до комунальної власності територіальної

громади, порушив конституційні засади діяльності органів місцевого

самоврядування і перевищив свої повноваження, що визначені частиною 2 статті 6

і статтею 19 Конституції України, а також статтями  4 та 29 Закону України “Про місцеве самоврядування

в Україні”. Тому оскаржуване рішення відповідача в цій частині повинно бути

визнане протиправним і скасоване на підставі ст. ст.  9, 162 КАС України.

Заявою від 06.03.2007р. позивач

уточнив позовні вимоги, зазначивши, що даний спір є публічно-правовим, оскільки

виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а

саме органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому

чинним законодавством владні управлінські функції шляхом прийняття

ненормативного акту індивідуальної дії про передачу у власність відповідачу

нерухомого майна без відповідних правових підстав.

На стадії підготовчого провадження

у справі ухвалою від 25.09.2007р., за письмовим клопотанням позивача, поновлено

процесуальний строк звернення до адміністративного суду на застосуванні якого,

як на підставу відмови у задоволенні адміністративного позову, наполягав

відповідач. 

У судовому засіданні 25.10.2007р.

позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти

позову заперечує, при цьому посилається на таке: з матеріалів справи не

вбачається, що під час приватизації структурного підрозділу № 1 Миколаївської

міжгосподарської спеціалізованої пересувної колони № 4 (надалі -МСПМК-4) у

власність ВАТ “Миколаївєвордім” була передана саме будівля, що зазначена на

схематичному плані КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”

під Літ. Б-1; позивач звернувся до суду в інтересах іншої особи -ВАТ

“Миколаївєвродім” одним із акціонерів якого він є. Проте відповідач вважає, що

жодним законом України акціонерам не надано повноважень звертатись до суду  в інтересах акціонерного товариства;

позивачем, у порушення вимог ст. 92 та ст. 126 ЗК України, не надано доказів,

що посвідчують право власності або користування ним земельною ділянкою, де

розташовані передані йому за Планом приватизації спірні об'єкти нерухомості;

позивач належним чином не провів державну реєстрацію речових прав на об'єкти

нерухомого майна, розташованих по вул. Очаківській 1-а в м. Миколаєві.

          Представник КП “Миколаївське

міжміське бюро технічної інвентаризації” (надалі -КП МБТІ) проти задоволення

позову заперечує, посилаючись на ті ж самі обставини, які навів відповідач.

          Представник ВАТ “Миколаївєвродім”

адміністративний позов підтримав і просив суд задовольнити його у повному

обсязі.

       Гр. ОСОБА_1 у судовому

засіданні участі не брав, проте направив до суду свої письмові пояснення, в

яких просить суд прийняти рішення у відповідності до Плану приватизації

державного підприємства МСПМК-4  у ВАТ

“Миколаївєвродім” і ВАТ “МСПМК-4”. На думку ОСОБА_1, перелік об'єктів

нерухомості, відносно яких виник спір, повинні узгоджуватись з актом

приймання-передачі  затвердженого наказом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області

(далі - РВ ФДМУ) від 08.12.1999 р. № 907-п.

          У судовому засіданні 25.10.2007р. за

згодою присутніх осіб, які беруть участь у 

справі, суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши та оцінивши докази,

господарський суд дійшов висновку, про задоволення адміністративного позову.

Висновок суду ґрунтується на такому:

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач є акціонером ВАТ “Миколаївєвродім” придбавши за біржовим контрактом №

103-1\162 від 25.05. 2005р. в Фонді Державного Майна України  270 420 простих іменних акцій цього

товариства на загальну суму 67 605,00 грн., що становить 49 %  статутного капіталу товариства. До цього часу

позивач не мав ніякого відношення до ВАТ “Миколаївєвродім”, тому не знав і не

міг знати, що починаючи з березня 2002р. на одній території з зазначеним

товариством за адресою: м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1-А відбувалася процедура

ліквідації ВАТ “МСПМК-4”. При її проведенні 

влітку 2005 р. у ВАТ “Миколаївєвродім” за оскаржуваним Рішенням було

вилучено ремонтну майстерню (згідно Схеми КП ММБТІ -Літ. Б) та обліковано і

відокремлено дві земельні ділянки під фактично не існуючі об'єкти нерухомості

-відкриту площадку (Літ. І) та замощення (Літ. ІІ). 

Про існування оскаржуваного Рішення

позивач дізнався лише в березні 2006 року 

від колишнього голови правління ВАТ “Миколаївєвродім” ОСОБА_1 Останній,

розпочавши влітку 2005 року на території ВАТ “Миколаївєвродім” самочинне

будівництво споруди, у підтвердження своїх дій надав представнику позивача

копію оскаржуваного Рішення. Ця обставина, відповідно до припису ст. 100 КАС

України, стала підставою для поновлення позивачу процесуального строку на

звернення до адміністративного суду. 

          Згідно із статтею 21 Закону України

“Про власність” (чинного на час проведення приватизації), право колективної

власності у осіб виникає на підставі перетворення державних підприємств в

акціонерні та інші товариства. Наказом РВ ФДМУ по Миколаївській області від

25.11.1999р. за № 745/5 був затверджений План приватизації МСПМК-4 шляхом її

реорганізації: виділення структурного підрозділу № 1 в окремий об'єкт

приватизації та проведення приватизації 

МСПМК -4 і її структурного підрозділу № 1 зі створенням окремих

самостійних господарюючих суб'єктів.

          Наказами РВ ФДМУ від 06.12.1999р.

за  № 745/10 та від 08.12.1999р. за №

906-12 структурний підрозділ № 1 МСПМК -4 перетворено у ВАТ “Миколаївєвродім”,

затверджено його Статут та за Актом прийому-передачі нерухомого майна від

08.12.1999р. (додаток до наказу РВ ФДМУ № 906-12) в якості статутного фонду

передано відповідне нерухоме майно, розташоване у м. Миколаєві по  Очаківській 1-А на земельній ділянці площею

5526 кв. м.

До складу об'єктів нерухомості

новоствореного ВАТ “Миколаївєвродім” у тому числі входила і ремонтна майстерня

(п. 2 Акту прийому-передачі та Літ. Б згідно схеми КП ММБТІ), яку в подальшому

за оскаржуваним Рішенням було відчужено. 

Лист прокуратури м. Миколаєва від

03.04.2006р. № 548-05В спростовує 

запереченням представника відповідача та КП ММБТІ щодо індивідуальної

невизначеності ремонтної майстерні серед інших об'єктів, розташованих за

вищевказаною адресою. У вказаному листі йдеться про те, що на вимогу

прокуратури м. Миколаєва, КП ММБТІ в березні 2006 року було проведено поточну

інвентаризацію нерухомості в м. Миколаєві по вул. Очаківська -1, за

результатами якої було встановлено, що “будівля під Літ. Б -ремонтна майстерня,

будівля під Літ. Б-1 -цех РБУ”. 

          За подібною процедурою відбувалося

перетворення МСПМК -4 у ВАТ „МСПМК -4”. Останнє, відповідно до Плану

приватизації  ВАТ “МСПМК -4 ” та Переліку

нерухомого майна яке увійшло до статутного фонду ВАТ (Додаток до плану

приватизації), також отримало у власність об'єкти нерухомості, а саме -бетонний

вузол, цех РБУ, матеріально -технічний склад і навіс для пресножниць (всього

чотири об'єкти), які були розташовані на суміжній з ВАТ “Миколаївєвродім”

земельній ділянці у м. Миколаєві по вул. Очаківській 1А  загальною площею 894 кв. м.

Наведені підстави та порядок

набуття права власності на об'єкти нерухомості ВАТ “Миколаївєвродім” та ВАТ

“МСПМК -4” відповідають вимогам частини 2 статті 146 ГК України, згідно з якою

приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на

виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та

умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

26.03.2002р. загальні збори

акціонерів ВАТ “МСПМК -4” (Протокол № 1)  

прийняли рішення про ліквідацію цього товариства. За заявою ліквідаційної

комісії господарським судом Миколаївської області було порушено справу №

5/251/03 і у порядку, встановленому Законом України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розпочато процедуру

банкрутства.

За результатами інвентаризації,

виконаної КП ММБТІ в березні 2005 року до Технічного паспорту ВАТ “МСПМК

-4”  було внесено 6 об'єктів нерухомості:

склад (Літ. А), цех (Літ. Б), растворний вузол (Літ. В), навес (Літ. Г),

відкрита площадка (Літ. І) та замощення (Літ. ІІ). Тобто до переліку

об'єктів нерухомого майна отриманого ВАТ “МСПМК -4” в 1999 році при

приватизації державного підприємства МСПМК -4 було додатково включено відкриту

площадку (Літ. І) що займає земельну ділянку площею приблизно 278 кв. м  та замощення (Літ. ІІ) площею приблизно 1520

кв. м.

Судом з'ясовано, що місце, де

повинні знаходитись перелічені об'єкти (Літ. І та Літ. ІІ)  не відрізняється від решти території по вул.

Очаківській 1-А. З огляду на це відкриту площадку (Літ. І) та замощення (Літ.

ІІ) не можна ідентифікувати як індивідуально визначені об'єкти за властивими їм

ознаками, що відрізняють їх з-поміж інших речей. Тому, виходячи зі змісту ст.

179, 181 та 184 ЦК України,  вони не є

індивідуально визначеними і самостійними об'єктами нерухомості, щодо яких

можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1.6 “Тимчасового

положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”

затвердженого Наказом Міністерства юстиції України N7/5 від 07.02.2002р. і

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N157/6445 у

редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5 (надалі

-Тимчасове положення) реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти

нерухомого майна,  будівництво яких

закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності

матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ,  яке 

проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають

реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із

землею. Проте  КП ММБТІ була проведена

інвентаризація та реєстрація фактично не існуючих об'єктів нерухомості -

відкритої площадки (Літ. І) та замощення (Літ. ІІ)  Останні не тільки не пов'язані фундаментом із

землею, але ніколи не були побудовані і, як окремі речі, відсутні взагалі.

У додатку N 1 до пункту 2.1

Тимчасового положення наведено перелік 

правовстановлювальних документів. Відповідно до п. 15 зазначеного

переліку, таким документом є зокрема рішення засновника про створення

відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації

(корпоратизації) та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік

зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

ВАТ “Миколаївєвродім” та ВАТ “МСПМК

-4” як юридичні особи були створені їх засновником РВ ФДМУ в Миколаївській

області саме в процесі приватизації державного підприємства МСПМК -4 і кожне із

зазначених суб'єктів господарювання отримало від засновника за актом

приймання-передавання індивідуально визначені об'єкти нерухомості.

З огляду на викладене суд дійшов

висновку, що передача відповідачем за оскаржуваним Рішенням  у власність ВАТ “МСПМК -4” фактично

неіснуючих споруд Літ. І  Літ. ІІ

загальною площею приблизно 1800 кв. м. та належної ВАТ “Миколаївєвродім” будівлі

за  Літ. Б,  площею 158,5 кв. м.,  не відповідає вимогам чинного законодавства

та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, що є підставою

визнання оскаржуваного рішення в цій частині протиправним та його скасування.

Суд відхиляє як безпідставні доводи

представника відповідача про відсутність у позивача права звернення до суду.

Адміністративний позов подано юридичною особою, яка є акціонером товариства і

вважає, що внаслідок прийняття   відповідачем

оскаржуваного Рішення фактична вартість придбаного позивачем пакету акцій

товариства істотно зменшилась, а цінні папери не забезпечені наявним майном

цього товариства. Зазначена обставина прямо впливає на  майнові інтереси позивача як акціонера ВАТ “Миколаївєвродім”. 

Відповідно до приписів ст. 3 та ст.

26 Закону України “Про господарські товариства” -засновниками та учасниками

акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Норма ст. 104

КАС України встановлює, що до адміністративного суду має право звернутися з

адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи

інтереси у сфері публічно-правових відносин. 

          Відповідно до ст. 2 КАС України до

адміністративних судів можуть бути оскарженні будь-які рішення, дії чи

бездіяльність суб'єктів владних повноважень і зокрема, якщо вони прийняті

(вчинені) не в межах повноважень та у спосіб що не передбачений Конституцією та

законами України. 

          Пунктом 1 ст. 17 КАС України

встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюються на спори

фізичних осіб чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо

оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів

індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. З чого випливає, що позивач як

юридична особа цивільного права, вважаючи, що відповідач, як суб'єкт владних

повноважень, прийняттям оскаржуваного рішення порушив його права та інтереси,

може у встановленому порядку звернутись до адміністративного суду за їх

захистом.

Верховний та Конституційний суди

України наголосили на  неприпустимості

яких-небудь обмежень, пов'язаних зі зверненнями осіб за судовим захистом. Так

п. 8 постанови Пленуму Верховного  Суду

України "Про застосування Конституції України при здійсненні

правосуддя" від 01.1.1996р. за № 9 (з наступними змінами і доповненнями)

визначає, що з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в

Україні здійснюється винятково судами, юрисдикція яких поширюється на всі

правовідносини, що виникають у країні (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі

усі спори про захист прав і свобод. Суд не вправі відмовити кому-небудь у

прийнятті позовної  заяви чи скарги

тільки на тій підставі, що його вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому

законом іншому досудовому порядку.

Суд відхиляє доводи відповідача

відносно того, що позивачем не надано доказів, які підтверджують його право

власності або користування земельною ділянкою де розташовані об'єкти

нерухомості ВАТ “Миколаївєвродім”. Суд вважає, що коло питань, які вирішується

на підставі земельного законодавства  не

входить до предмету даного спору.

За змістом ст. 3 КАС України,

предметом спору адміністративної справи є конкретна матеріально-правова вимога

позивача до відповідача, яка випливає із спірного публічно-правового

відношення, і з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення у

справі. Так позивач вбачає порушення свого права і законного інтересу стосовно

майнових прав на об'єкти нерухомості і саме в цій частині просить визнати

спірне Рішення протиправним та скасувати. Вимоги в частині порушень органом

місцевого самоврядування права власності позивача на земельну ділянку, де

розташовані перелічені об'єкти нерухомості він не заявляє.  Тому відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України

суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою поданою

відповідно до вказаного кодексу і не може виходити за межі позовних вимог.  

          При вирішенні спору суд також дав

оцінку аргументам представника відповідача, що на момент прийняття

оскаржуваного Рішення (24.06.2005р.)  ВАТ

“Миколаївєвродім” не була проведена державна реєстрація жодного із об'єктів

нерухомого майна. На думку представника відповідача ця обставина ставить під

сумнів право власності товариства на зазначені об'єкти.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК

України -право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не

випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

ВАТ “Миколаївєвродім” стало

власником майнового комплексу при приватизації структурного підрозділу № 1

державного підприємства МСПМК -4  і

перетворення її у відкрите акціонерне товариство. Право власності у ВАТ

“Миколаївєвродім” на об'єкти нерухомого майна підтверджується

правовстановлюючими документами, зокрема рішенням засновника про створення

відкритого акціонерного товариства та акт приймання-передавання нерухомого

майна,  наданий засновником чи державним

органом приватизації.

Згідно Розяснень ВГСУ N 01-8/98 від

31.01.2001 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із

здійсненням права власності та його захистом” наявність (чи відсутність)

реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості (свідченням чого є свідоцтво

про державну реєстрацію) не має наслідком відсутності у юридичної чи фізичної

особи речових прав на  незареєстровані

об'єкти. У разі спору про майнові права (які не є предметом спору у цій

справі),  ВАТ “Миколаївєвродім” має

відповідні правові підстави вимагати у судовому порядку визнання за ним права

власності на ці об'єкти нерухомості. Судом також взято до уваги, що наявність даного

спору перешкоджає товариству  належним

чином провести державну реєстрацію речових прав на ці об'єкти. 

Відповідно до ст. 94 КАС України,

якщо судове рішення  ухвалене на користь

сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні

нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або

відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого

самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки відповідач

відповідно ст. 140 Конституції України є органом місцевого самоврядування, то

понесені позивачем судові витрати позивачу мають відшкодуватися з місцевого

бюджету.

З огляду на вищенаведене, керуючись

ст. ст. 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати

пункт 1.19 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від

24.06.2005р. № 1075.

Скасувати видане КП “Миколаївське

міжміське бюро технічної інвентаризації” свідоцтво серії ЯЯЯ № 251902 від

13.07.2005р. про право власності на нерухоме майно в частині об'єктів - Літ.Б

загальною площею 327,8 кв.м., службових будівель і споруд та Витяг з реєстру

прав власності на нерухоме майно Серії СВХ № 390482 від 22.07.2005р. в частині

об'єктів - Літ. Б (цех РБУ, бетон, загальна площа 327,8 кв.м, вартістю 6600

грн.), Літ І.ІІ (споруди, вартістю 5598 грн.).

Відшкодувати товариству з обмеженою

відповідальністю “Таврія -Трейдінг” (м. Миколаїв, вул. Лягіна, 26а,

ідентифікаційний код 31764140) з місцевого бюджету м. Миколаєва 3 грн. 40 коп.

державного мита, сплаченого за розгляд справи у суді.

Постанова набирає законної сили в

порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено в

порядку ст. 186 КАС України.

Суддя

Т.В.Гриньова