Рішення

від 04.10.2007 по справі 5/320-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" жовтня 2007 р.                                                                            

Справа № 5/320-07

Суддя Господарського суду Київської

області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Акціонерного комерційного банку

“ТАС-Комерцбанк”, м. Київ

до  

1)          Товариства з обмеженою

відповідальністю “Компанія Посейдон”, м. Вишневе 2)          Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи  ОСОБА_1, м. Житомир

про

стягнення  10065,01 грн.

за участю представників:

позивача:

Шульга Н.П. -дов. № 13 від

26.01.2007р.,

відповідачів:

не з'явились, повідомлені належно

про час і місце судового     засідання.

суть спору:

До господарського суду Київської

області надійшла позовна заява Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк”

(далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Посейдон”

(далі -відповідач-1) та суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи  ОСОБА_1 про стягнення 10065,01

грн.

Позовні вимоги обґрунтовані

неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором поставки б/н від

15.03.2005р. та договором про факторингове обслуговування №250703-18/Ф від

25.07.2003р. щодо сплати заборгованості.

В судовому засіданні представник

позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені

в позові.

Відповідач-1 і відповідач-2,

належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду від

03.08.2007р. та від 20.09.2007р., в судове засідання двічі не з'явилися,

відзиву на позовну заяву не надіслали, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка відповідача в

судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе

здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального

кодексу України за відсутності представників відповідачів за наявними в ній

матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в

сукупності, суд

встановив:

Між 

позивачем і відповідачем-1 25.07.2003р. було укладено договір про

факторингове обслуговування №250703-18/Ф (далі - договір факторингу) згідно

умов якого підприємство - відповідач-1 зобов'язалося уступити фактору -

позивачеві право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у Переліку

дебіторів, грошових коштів, право на отримання яких належить підприємству на

підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до кожної

конкретної угоди, а фактор зобов'язується придбати зазначені права вимоги

грошових коштів від дебіторів підприємства та передати за плату грошові кошти в

розмірі, що дорівнює вартості відступленого підприємством фактору права вимоги.

Між відповідачем-1 та

відповідачем-2 15.03.2005р. був укладений договір поставки б/н (далі - договір

поставки) строком дії до 31.01.2006р., за умовами якого відповідач-1

зобов'язався постачати відповідачеві-2 мінеральну воду (далі - товар), а

відповідач-2 зобов'язався приймати цей товар та здійснювати його оплату

упродовж 60 календарних днів з  дня

отримання товару. Днем отримання товару є дата визначена  в накладній.

Як вбачається з матеріалів справи,

відповідач-1 належним чином виконав зобов'язання за договором поставки та

поставив товар на суму 14040,00 грн., що підтверджується накладними №447027 від

18.06.2005р. на суму 6588,00 грн. та №447028 від 21.06.2005р. на суму 7452,00

грн.

Відповідно до п. 7.2.1. Договору

факторингу позивач та відповідач-1 домовились про те, що за Договором

факторингу відповідач-1 виступає поручителем перед позивачем за виконання

відповідачем-2 зобов'язань зі сплати грошових коштів за угодами, право вимоги

яких переуступлене позивачеві. Відповідач-1 несе солідарну відповідальність

перед позивачем за виконання відповідачем-2 обов'язків за договором поставки.

Моментом, з якого відповідач-1 набуває статусу поручителя у відношенні

виконання обов'язків відповідачем-2, є момент підписання позивачем та

відповідачем-1 Реєстру переданих документів по угодам.

Таким чином, договір укладався на

умовах поруки, тобто відповідач-1 поручався перед позивачем за виконання своїми

дебіторами, зокрема,  відповідачем-2,

зобов'язань зі сплати грошових коштів.

На підставі додаткової угоди №3/19

від 20.10.2005р. до договору факторингу відповідач-1 надав позивачеві перелік

дебіторів для придбання позивачем права вимоги грошових коштів з моменту їх

виникнення за договором, укладеним з дебітором, якого включено до зазначеного

переліку.

На виконання умов Договору

факторингу 25.06.2005р. між позивачем та відповідачем-1 підписано додаткову

угоду №5/211 (Реєстр переданих документів), за умовами якої відповідач-1

передав позивачеві право вимоги грошових коштів до відповідача-2 за договором

поставки за накладними №447027 від 18.06.2005р. на суму 6588,00 грн. та №447028

від 21.06.2005р. на суму 7452,00 грн., а позивач придбав право стягнення

зазначених коштів на умовах факторингу та перерахував відповідачу-1 аванс в

розмірі 85% від повної суми, вказаної в накладній на поставку товару. Загальна

сума перерахованого позивачем авансу складає 11934,00 грн.

Згідно приписів статті 1077

Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під

відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або

зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта)

за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право

грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові

свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання

клієнта перед фактором.

Статтею 1082 Цивільного кодексу

України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за

умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про

відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена

грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути

здійснений платіж.

Судом встановлено, і це

підтверджується матеріалами справи, що відповідач-1 належним чином

проінформував відповідача-2 про те, що право вимоги грошових коштів за

договором поставки б/н від 15.03.2005р. передано позивачеві, про що свідчить

підписане і завірене печатками відповідача-1 та відповідача-2 інформаційне

повідомлення про зміну умов розрахунків.

Відповідно до частини 1 статті 692

Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його

прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором

або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення своїх договірних

зобов'язань відповідач-2 не сплатив вартість отриманого товару.

У разі невиконання або неналежного

виконання відповідачем-2 зобов'язань зі сплати грошових коштів за договором

поставки, вимога за яким переуступлена відповідачем-1 позивачеві, відповідач-1

як солідарний боржник зобов'язується упродовж 2 днів сплатити в повному об'ємі

прострочену заборгованість, право стягнення якої належить позивачу на підставі

договору факторингу, та відшкодувати позивачеві всі понесені ним збитки,

пов'язані з невиконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань (п.7.2.2 договору

факторингу).

Згідно зі статтями 553, 554 ЦК України

у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і

поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором

поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи

сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше

не встановлено договором поруки.

Позивачем 23.05.2006р. на адресу

відповідача-1 направлено претензію №2353 з повідомленням про невиконання

відповідачем-2 умов договору поставки та вимогою погасити заборгованість у

розмірі 10065,01 грн., яка залишена відповідачем-1 без задоволення.

          Відповідно до частини 1 статті 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526

Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що

позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 10065,01 грн. заборгованості,

яка підлягає відшкодуванню солідарно відповідачем-1 та відповідачем-2.

З огляду на викладене, та

враховуючи, що борг відповідачів перед позивачем на час прийняття рішення у

справі не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи,

відповідачами не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про

стягнення солідарно з відповідачів 10065,01 грн. заборгованості є доведеними,

обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті

державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України

покладається судом на відповідачів пропорційно.

Керуючись ст. 124 Конституції

України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства

з обмеженою відповідальністю “Компанія Посейдон” (08132, Київська обл., м.

Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32498238) та з Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на

користь Акціонерного комерційного банку „ТАС-Комерцбанк” (01032, м. Київ, вул.

Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 10065(десять тисяч шістдесят п'ять)  грн. 01 коп. заборгованості, 102 (сто дві)

грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду

Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з

дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в

апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                               

Подоляк Ю.В.