Рішення

від 30.10.2007 по справі 5/325-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" жовтня 2007 р.                                                                            

Справа № 5/325-07

Суддя господарського суду Київської

області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи

за позовом

Козятинського транспортного

прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку

України, Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно -Західна

залізниця”, м. Київ

до

Приватного підприємця

ОСОБА_1,              м. Миронівка

третя особа

Регіональне відділення Фонду

Державного майна України по Київській області, м. Київ

про

розірвання договору оренди

державного майна №38/ДНЛ-2 від 01.11.2002р.

за участю представників:

прокуратури:

не з'явились, про час і місце

судового засідання повідомлені належним чином,

позивача:

Марчук О. В. -дов. від

07.09.2007р. № 2347-ню,

відповідача:

не з'явились, про час і місце

судового засідання повідомлені належним чином,

третьої особи:

не з'явились, про час і місце

судового засідання повідомлені належним чином.

встановив:

          До господарського суду Київської

області надійшла позовна заява Козятинського транспортного прокурора в

інтересах держави в особі  Міністерства

транспорту та зв'язку України, як органу, уповноваженого державою управляти

майном та здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і

підпорядкованого йому Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно

-Західна залізниця” (далі -позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -

відповідач); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по

Київській області про розірвання договору оренди державного майна                          № 38/ДНЛ-2 від

01.11.2002р.

          В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на те, що після внесення змін до чинного законодавства

України, що регулює порядок передачі в оренду державного майна, позивач

-залізниця не може виступати орендодавцем майна, балансоутримувачем якого вона

є, оскільки вказаними змінами визначений центральний орган виконавчої влади,

який здійснює повноваження орендодавця, зокрема, нерухомого майна, яке є

державною власністю та змінені відсоткової ставки відрахувань орендної плати до

державного бюджету України.

Зокрема, позивач зазначає, що

відповідно до умов договору оренди державного майна відповідач зобов'язався

щомісячно перераховувати орендну плату у такому порядку: 70% орендної плати на

рахунок орендодавця, 30% - до державного бюджету України. Разом з тим, в

зв'язку з набранням з 01.01.2004р. чинності Господарським кодексом України,

орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних

підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю визначено Фонд

державного майна України та його регіональні відділення ( п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК

України). А відтак позивач стверджує, що відповідачеві належить вносити 70%

орендної плати до державного бюджету і 30% підприємству-балансоутримувачу майна

у відповідності до п. 17  Методики

розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна,

затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 (зі

змінами).

Також позивач в позовній заяві

наголошує на тому, що неодноразово в письмовій формі попереджав відповідача про

необхідність переукласти договір, чого відповідач до даного часу не зробив та

продовжує користуватися державним майном на умовах вищезазначеного договору.

Представником позивача 11.10.2007р.

подано до суду заяву №782 вих/07 від 09.10.2007р. про уточнення позовних вимог,

в якій він зазначає, що залізниця на даний час не може виступати орендодавцем

майна та наголошує на необхідності укладання нового договору оренди майна з

регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Київській області,

оскільки внести зміни до вже діючого договору сторони не мають можливості. З

вищезазначених підстав позивач просить розірвати договір оренди державного

майна, укладений між Державним територіально - галузевим об'єднанням “Південно

-Західна залізниця” та Приватним підприємцем ОСОБА_1.

Присутній в судовому засіданні представник

позивача уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з

підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач, належним чином

повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву

на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи надав до

суду письмові пояснення в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засідання,

дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем у

справі в 2002р. було укладено договір оренди державного майна № 38/ДНЛ - 2, за

умовами якого позивач -  орендодавець

передає, а відповідач - орендар приймає в строкове платне користування окреме

індивідуально визначене майно: частина відкритої території вокзалу, загальною

площею 6, кв. м., розміщене за адресою: Київська обл., м. Миронівнка (п. 1.1

договору).  

Орендар вступає у строкове платне

користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати

підписання  сторонами договору  та акту прийому - передачі вказаного майна

(п. 2.1 договору). Згідно п. 2.2 договору, передача майна в оренду не тягне за

собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна

залишається держава, а орендар користується майном тільки упродовж строку

оренди.

Пунктом 3.3 договору передбачено,

що орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві  не пізніше 12 числа місяця, наступного за

звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, наступним чином: 70

відсотків орендної плати на рахунок орендодавця; 30 відсотків орендної плати до

державного бюджету.

Орендар згідно умов договору

зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату,

компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна.

Договір укладено строком на один

рік, що діє з 01.01.2002р. до 31.12.2002р. включно (п. 11.1 договору). Умови

договору зберігають силу упродовж всього терміну цього договору, в тому числі,

у випадках, коли після укладання законодавством встановлено правила, що

погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної

плати -до виконання зобов'язань (п. 11.2 договору). Зміна і доповнення або

розірвання договору допускається за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення,

що пропонується внести, розглядаються упродовж одного місяця з дати їх подання

до розгляду іншою стороною. Одностороння відмова від виконання договору та

внесення змін до договору не допускаються (п. 11.3 договору). За ініціативою

однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у

випадках, передбачених чинним законодавством (п. 11.4 договору). У разі

відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після

закінчення строку його чинності упродовж одного місяця, договір вважається

продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені

договором (п. 11.5 договору). Чинність договору припиняється внаслідок:

закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна;

достроково за взаємною згодою сторін, або за рішенням арбітражного суду;

банкрутства орендаря; у інших випадках, прямо передбачених чинним

законодавством України (п.11.7 договору).

На виконання умов укладеного

договору позивач та відповідач підписали 

акт прийому - передачі, згідно якого орендодавець передав, а  орендар прийняв окреме індивідуально

визначене майно, а саме частину виробничої території                 ст. Миронівка площею 6 м 2.

Станом на день розгляду справи

договір є пролонгований, доказів будь-яких порушень його умов з боку  орендаря, орендодавцем до суду не подано.

Суд зазначає, що загальні підстави

для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України

договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із

сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,

встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною

договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою

позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України передбачено,

що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні

договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше

не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо

вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали

б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо

приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або

щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених

частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу

заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент

укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла

усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї

вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів

сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при

укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не

випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК

України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї

із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав,

передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в

порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України передбачені

чотири підстави, які дозволяють орендодавцю вимагати дострокового розірвання

договору найму: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню

речі, 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі,

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі, 4) наймач

не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення

капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно статті 188 ГК України зміна

та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються,

якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за

необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це

другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала

пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після

одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли

згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона

має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, за час вирішення

даного спору в судовому порядку, позивач не надав до суду жодного доказу, який

би підтверджував факт неналежного виконання орендарем - відповідачем умов

договору, чи істотного порушення останнім своїх зобов'язань за договором. Також

позивачем не надано доказів існування на час розгляду справи підстав, які

надають право наймодавцю -позивачу вимагати розірвання договору найму, визначених

ст. 783 ЦК України.

Крім того, посилання позивача на

зміни в чинному законодавстві України, що регулюють порядок передачі в оренду

державне майно, як на істотну зміну обставин, що дає підстави для розірвання

спірного договору є безпідставними, оскільки зміна чинного законодавства не є

істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України та не тягне за собою

правових наслідків у вигляді розірвання договору.

Таким чином, звертаючись до суду з

вимогою розірвати вищезазначений договір оренди 

державного майна, позивач не довів факт істотного порушення відповідачем

умов договору або інших підстав з якими закон пов'язує настання правових

наслідків у вигляді розірвання договору.

З огляду на зазначене суд приходить

висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, в

зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. 124 Конституції

України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду

Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з

дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в

апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк

Ю.В.