Ухвала

від 14.02.2025 по справі 420/10475/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10475/24

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 р. у справі № 420/10475/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26.09.2024 позов задовольнив частково.

На зазначене рішення суду 21.01.2025 Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу., тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.01.2025 визнав неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2024.

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишив без руху та надав апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наведення інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення;

- для надання доказів надсилання листом з описом вкладення поштового відправлення позивачу копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками, або доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи через підсистему ЄСІТС Електронний суд на електронну адресу учасника справи, який зареєстрований в електронному суді;

- надання документу про сплату судового збору в сумі 2 906,88 грн.

Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа від 31.01.2025, копія ухвали апеляційного суду від 27.01.2025 була доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 28.01.2025 о 19:30 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 29.01.2025, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 07.02.2025 включно.

29.01.2025 апелянт надіслав до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків.

У зв`язку із перебуванням у відрядженні судді Федусика А.Г. з 31.01.2025 по 11.02.2025 (наказ №9-в/с від 20.01.2025) процесуальні дії по справі не вчинялись.

У заяві апелянт обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження послався на ті самі обставини , що і у заяві, яка подавалась разом із апеляційною скаргою, а саме, на введення воєнного стану, а також, що первісну апеляційну скаргу ним подано в межах строку, визначеному ст. 295 КАС України, проте, апеляційна скарга була повернута з підстав несплати судового збору.

Водночас, Військова частина НОМЕР_1 вважає, що при повторному зверненні вона проявила добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вживала усі можливі та залежні від неї заходи з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Разом з тим, апелянт зазначає, що повторне подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної скарги.

Розглянувши клопотання Військова частина НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на таке.

Як зазначено у п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно висновків Верховного Суду у справах № 826/9136/17, № 806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18).

Колегія суддів звертає увагу апелянта на висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ від 20 вересня 2022 року у справі ЗАВАЛІЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ (Заява № 23342/14). Фактичні обставини даної справи зводяться до того, що суб`єктом владних повноважень подавилась апеляційна скарга, яка поверталась судом у зв`язку із несплатою судового збору. В подальшому, поза межами встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, суб`єктом владних повноважень повторно подавалась апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку, яке задовольнялось судами. За висновками ЄСПЛ, у цій справі суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження. У зв`язку з цим Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 280/9676/21(К/990/9325/23).

Також, суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Апеляційний суд враховує також, що повторно апеляційну скаргу було подано 21.01.2025, тобто через місяць з дня отримання апелянтом копії ухвали апеляційного суду від 20.12.2024 (повернення первісної апеляційної скарги), що не є розумним стоком, враховуючи наявність у апелянта сформованої правової позиції для обґрунтування вимог апеляційної скарги.

При цьому повторно подана 21.01.2025 апеляційна скарга містить такі ж недоліки, як і первісна (не сплата судового збору, не надання доказів направлення іншій стороні).

Не усунула Військова частина недоліки в частині надання доказів направлення іншій стороні копії апеляційної скарги і звертаючись із клопотанням 29.01.2025.

Наведене спростовує посилання апелянта на добросовісне ставлення до реалізації свого права на апеляційне оскарження, та посилання на відповідність повторно поданої апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України.

У справі № 820/1212/17 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не може вважатись поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим, у деяких випадках розмір належного до сплати судового збору у сукупності з іншими суттєвими обставинами може бути розцінений судами, як об`єктивна обставина, що значно ускладнила можливість вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк. Саме такі випадки були конкретизовані у наведеній постанові Верховного Суду, проте, у межах цієї справи відсутні підстави вважати, що розмір належного до сплати судового збору може об`єктивно ускладнити своєчасне виконання відповідної процесуальної дії.

При цьому, в даному випадку на думку колегії суддів, посилаючись як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження на введення воєнного стану, Військова частина НОМЕР_1 не довела, що саме обставини, пов`язані із введенням воєнного стану унеможливили звернутись із цією апеляційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

В контексті надання оцінки доводам скаржника вказаних в обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів звертає увагу, що ані з апеляційної скарги, ані з листа наданого на виконання ухвали суду не вбачається, що увесь склад військової частини НОМЕР_1 разом з юристами (у разі наявності штатних одиниць) та командиром (які мають право представництва в суді особисто або з довіреністю) відповідно до бойових наказів виконували бойові завдання.

Також апелянт не надав доказів існування таких підстав, а саме: виїзду представників юридичної групи для виконання бойових завдань.

Апелянт не надав жодного письмового доказу, який би підтверджував об`єктивну, обґрунтовану поза розумним сумнівом, неможливість своєчасного, упродовж встановленого приписами процесуального закону строку, подати апеляційну скаргу на рішення суду у даній справі.

У сукупності викладені апелянтом доводи свідчать лише про допущення необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

До того ж колегія суддів враховує, що апелянту неодноразово продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема і для сплати судового збору.

З урахуванням наведеного клопотання про продовження строку для сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Також, апеляційний суд враховує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, до поданої з пропуском строку апеляційної скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має й інші недоліки, і ці недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема й не подано клопотання із зазначенням інших причин для поновлення пропущеного строку, слід застосовувати наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Військової частина НОМЕР_1 про продовження строку для сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 420/10475/24.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик