Постанова

від 11.02.2025 по справі 320/32018/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/32018/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат №1" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.08.2023 № 00536250701, №00536310701, №05371324025 та №05371824025.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №1», код за ЄДРПОУ 05486763 зареєстроване як юридична особа 14.08.1996 в Подільській районній державній адміністрації у м. Києві. Взятий на облік як платник податків 29.05.1996. В єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований 30.12.2021 №1000711070031044526.

ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №1», код за ЄДРПОУ 05486763 з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021.

За результатами такої перевірки був складений Акт від 10.02.2022 № 8038/Ж5/26-15-07-01-06/05486763, в якому містяться висновки про вчинення позивачем наступних порушень норм податкового законодавства:

- п.44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, Податкового кодексу України (далі - ПК), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХГУ (із змінами та доповненнями), ПсБО 16 «Витрати» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого і Міністерстві юстиції України19 січня 2000 за № 27/4248, п,1.2 «Положення про документальне забезпеченні записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 199: №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 987 348 гри., в т.ч. по періодах: - 1 квартал 2018 року - 738 365 грн.; - півріччя 2018 року - 1 092 403 грн. (2 квартал 2018 року-354 038 грн.); - три квартали 2018 року - 2 593 288 грн. (З квартал 2018 року - 1 500 885 грн.); - 2018 рік - 3 228 792 грн. (4 квартал 2018 року - 635 504 грн.); - 1 квартал 2019 року - 158 417 грн.; - півріччя 2019 року - 1 060 524 грн. (2 квартал 2019 року - 902 107 грн.); - три квартали 2019 року - 1 060 524 грн. (З квартал 2019 року - 0 грн.); - 2019 рік - 2 276 475 грн. (4 квартал 2019 року - 1 215 951 грн.); - І квартал 2020 року - 159 872 грн.; - півріччя 2020 року - 482 081 грн. (2 квартал 2020 року - 0 грн.); - три квартали 2020 року - 482 081 грн. (З квартал 2020 року - 0 грн.); - 2020 рік - 482 081 грн. (4 квартал 2020 року - 0 грн.);

- пп.14.1.36 п.14,1 ст.14, пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п,44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, абз. г) п. 198.5 ст. 198 .198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1,п. 200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст. 201 ПК, Закону України від 16.07.1999 за № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 613 449 грн., в т.ч. по періодах: - Лютий 2018 року - 545 409 грн. - Березень 2018 року - 389 051 грн. - Травень 2018 року - 173 424 грн. - Березень 2019 року - 308 568 грн. - Серпень 2019 року - 292 222 грн. - Вересень2019 року- 668212 грн. - Жовтень 2019 року - 289 661 грн. - Листопад 2019 року - 986 260 грн. - Січень 2020 року - 616 893 грн. - Лютий 2020 року - 343 749 грн.

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п, 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК, щодо несвоєчасної сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 40 959,72грн., в т.ч. за 2019 рік - 40 959,72 грн.

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 ПК та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами), щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма №1ДФ) за 1-4 квартали 2018 року, 1-4 квартал 2019 року, 1 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року, 4 квартал 2020 року, 1 квартал 2021 року, 3 квартал 2021 року.

Не погоджуючись із обґрунтованістю та правомірністю висновків акта перевірки позивачем подало до ГУ ДПС у м. Києві заперечення, за результатами розгляду яких відповідач надіслав лист-відповідь вих. №28427/І/26-15-07-01-06 від 10.08.2023. За змістом цього листа контролюючий орган висновки акта залишив без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві 16.08.2023 прийняло оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- № 00536250701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 5 987 348 грн та застосовано штрафну санкцію у сумі 1 376 317 грн;

- № 00536310701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 4 613 449 грн та застосовано штрафну санкцію у сумі 1 153 362 грн;

- № 0537132402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на суму 10 239,93 грн;

- № 05371824025, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) з ПДФО на суму 1 020 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що наданими позивачем до матеріалів справи копіями первинних та інших документів у сукупності підтверджуються факти здійснення поставок сільськогосподарської продукції, її отримання та оприбуткування позивачем у себе за місцезнаходженням у тих обсягах, що були задекларовані позивачем в бухгалтерській та податковій звітності.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування (податком на прибуток підприємств) є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та витрат позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності контролюючий орган вказав на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД», ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС», ТОВ «ВЕСМІН», ТОВ «СГ «САМОЦВІТ АГРО», ТОВ «СТАХОЛ УКРАЇНА», ТОВ «УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖИ», ТОВ «УКРІНВЕСТ ТРЕЙД» та ТОВ «РОЯЛ КОМЕРС».

Щодо операцій з ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД».

Так, між ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1» та ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» укладено договір поставки №П1-3/15 від 04.06.2018 на постачання олії соняшникової сирої, нерафінованої, з насіння врожаю 2017 року, в обсязі 90 тонн +/- 10% (відповідно до Додатка №1 від 07.06.2018). Умови поставки товару передбачені Додатком №1 до договору поставки: EXW - Україна, Харківська м. Чугуїв, вул. Вокзальна,26 В, згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 р. (том 1).

З метою отримання товару від контрагентів, зокрема та ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» та його подальшої передачі комісіонерам, ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1» видана Довіреність №417 від 07.11.2017 на ім`я - ОСОБА_1 , начальнику матеріально-господарського сектору.

Олію соняшникову у кількості 90,0 тонн 08.06.2018 (ВН № 0000013) передано у власність ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1» (вартість без ПДВ - 1 657 350,00 грн.) за адресою: Україна, Харківська, м. Чугуїв, вул. Вокзальна,26 В (місцезнаходження маслоекстракційного заводу) де в той же день передано комісіонеру ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» олію соняшникову в кількості 90,0 тонн (з урахуванням втрат при транспортуванні) згідно акту приймання - передачі товару №1 до договору комісії №К1-3/15 від 04.06.2018.

Так, між ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1» та ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» 08.06.2018 укладено Договір комісії на реалізацію продукції №К1-3/15 від 04.06.2018 щодо реалізації на експорт соняшникової олії.

На виконання договору комісії ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» укладено зовнішньоекономічний контракт № SFO2008-2 від 20.08.2018 з компанією SUNOIL TRADE LTD на реалізацію товару.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту реалізовано олію соняшникову покупцеві в обсязі 89,477 тонн на загальну суму 1 703 642,08 грн, згідно ВМД № UA504010/2018/002614 від 05.10.2018. ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» 05.10.2018 надав звіт та 01.11.2018 здійснив оплату суми 1 703 642,08 грн вартості Товару. ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1» виплатив комісійну винагороду ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» в сумі 34 830,00 грн.

У період з 22.06.2018 по 08.11.2018 ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1» сплатив ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» суму 1 988 820,00 грн з ПДВ (1 657 350,00 грн без ПДВ). Всі розрахунки здійснені в безготівковій формі.

Щодо операцій з ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС».

Між Позивачем та ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» укладено договір поставки №0104П-ЗХК-1 від 01.04.2019 на постачання кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 р., в обсязі 1400 тонн +/- 10% (відповідно до Специфікації №1 від 01.04.2019) Умови поставки товару передбачені Специфікацією №1 до договору поставки (в редакції Додаткової угоди від 01.04.2019 та 13.05.2019): EXW - склад постачальника, Україна, Кіровоградська обл., Олександрія, смт. Пантаївка, пров. Залізничний, 1 (томи 1, 2)

З метою отримання товару від контрагентів, зокрема ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» та його подальшої передачі комісіонерам, Позивачем укладено договір доручення від 01.04.2019 з фізичною особою ОСОБА_2 та видана Довіреність №183/1 від 01.04.2019. Отримання Товару від Постачальника (в т.ч. на та зі зберігання) та передача його комісіонеру здійснена зазначеними фізичними особами.

Між Позивачем та ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС» 24.04.2019 укладено Договір комісії №2404К-ЗХК-1 щодо реалізації на експорт кукурудзи 3-го класу.

Зазначена вище кукурудза 01 - 12 квітня 2019 року у кількості 1396,66 тонн (вартість без ПДВ - 5 000 042,80 грн.) була передана у власність Позивача за адресою Кіровоградська обл., Олександрія, смт. Пантаївка, пров. Залізничний, 1 (місцезнаходження елеватору) про що оформлені видаткові накладні №134-143. В ті ж дні Товар передано ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» на відповідальне зберігання (згідно п. 6 Специфікації 1).

По факту передання Товару постачальником виписані податкові накладні, подані на реєстрацію та зареєстровані у встановлений строк.

Товар 11-13 травня 2019 року отримано з відповідального зберігання (11.05 - 64,96 т, 12.05 - 276,557 т, 13.05. - 1055,143 т) та в ті ж дати в тому ж обсязі передано комісіонеру ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС» згідно актів приймання - передачі товару № 1-1, 1-2, 1-3 до договору комісії №2404К-ЗХК-1 за адресою Україна, Кіровоградська обл., Олександрія, смт. Пантаївка, пров. Залізничний, 1 та направлено комісіонером автомобільним транспортом на адресу м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, 5 склад Термінал «Олімпекс Купе Інтернешнл».

На виконання договору комісії ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС» укладено зовнішньоекономічний контракт № FC160519-4 від 16.05.2019 з компанією MELLIF TRADING LP на реалізацію товару.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту реалізовано кукурудзу покупцеві в обсязі 1396,66 тонн (з урахуванням природніх втрат) на загальну суму 5 928 821,70 грн, згідно ВМД № UA500040/2019/006238 від 12.06.2019. ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС» 12.06.2019 надав звіт та з 31.07.2019 по 05.08.2019 здійснив оплату суми 5 928 821,70 грн. вартості Товару. Позивач виплатив комісійну винагороду в сумі 1 013 975,16 грн (849 979,30 грн без ПДВ), в т.ч. витрати на транспортування.

В період з 13.05.2019 по 05.08.2019 Позивач сплатив ТОВ «ДЕБЮТ ІМПУЛЬС» суму 6 000 051,36 грн з ПДВ з урахуванням повернення коштів (5 000 042,80 грн без ПДВ). Всі розрахунки здійснені в безготівковій формі.

Щодо операцій з ТОВ «ВЕСМІН».

Між Позивачем та ТОВ «ВЕСМІН» укладено договір поставки № П-0301-З1від 03.01.2020 на постачання олії соняшникової сирої, нерафінованої, з насіння врожаю 2019 року, в обсязі 100,0 тон +/- 10% (відповідно до Додатку №1 від 03.01.2020). Умови поставки товару передбачені Додатком №1 до договору поставки: СРТ - Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, Термінал ТОВ «ЕВЕРІ» згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 р. (том 2).

Між ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1» та ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» 06.11.2019 укладено Договір комісії на реалізацію продукції № К-0611-З1 щодо реалізації на експорт соняшникової олії.

З метою отримання товару від контрагенту ТОВ «ВЕСМІН» та його подальшої передачі комісіонеру, Позивачем укладено договір доручення від 01.12.2019 з фізичною особою ОСОБА_2 та видана Довіреність №б/н від 01.12.2019. Отримання Товару від Постачальника та передача його комісіонеру здійснена зазначеною фізичною особою.

Олію соняшникову у кількості 103,104 тонн на суму 1 718 743,68 грн без ПДВ 08.01.2020 (ВН №26 та ВН №27) передано у власність Позивачу за адресою: Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська,117, Термінал ТОВ «ЕВЕРІ» та в той же день за тією ж адресою було передано комісіонеру ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» згідно акту приймання - передачі товару №1 до договору комісії № К-0611-З1.

На виконання договору комісії ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» уклав зовнішньоекономічній контракт № ZHK-0301 від 03.01.2020 з компанією ALPEX PROJECT LTD на реалізацію товару.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту реалізовано олію соняшникову покупцеві в обсязі 103,104 тон на загальну суму 1 746 581,76 грн, згідно ВМД №UA508220/2020/100960 від 03.02.2020. ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» 03.02.2020 надав звіт та 05.02.2020 здійснив оплату суми 1 746 581,76 грн вартості Товару. Позивач виплатив комісійну винагороду в сумі 12 372,48 грн з ПДВ (10 310,40 грн без ПДВ).

В період з 29.01.2020 по 07.02.2020 Позивач сплатив ТОВ «ВЕСМІН» суму 2 062 492,42 грн з ПДВ (1 718 743,68 грн без ПДВ). Всі розрахунки здійснені в безготівковій формі.

Щодо операцій з ТОВ «СГ «САМОЦВІТ АГРО».

Між Позивачем та ТОВ «СГ «САМОЦВІТ АГРО» укладено договір поставки №1/0210 від 02.10.2019 на постачання олії соняшникової нерафінованої, в обсязі 285 тонн +/- 10% (відповідно до Специфікації №1 від 02.10.2019 та Специфікації №2 від 01.11.2019). Умови поставки товару передбачені Специфікаціями №1 та №2 до договору поставки: EXW - Україна, Харківська обл. Нововодолазький район, с. Ватутине, вул. Станційна, 88, згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 р. (том 2).

Між Позивачем та ТОВ «АГРОПРОДТОРГ 2017» 02.10.2019 укладено Договір комісії №К-02-1019-1 щодо реалізації на експорт олії соняшникової нерафінованої.

З метою отримання товару від контрагентів, зокрема ТОВ «АГРОПРОДТОРГ 2017» та його подальшої передачі комісіонеру, Позивачем було укладено договір доручення від 01.10.2019 з фізичною особою ОСОБА_3 та видана Довіреність №б/н від 01.10.2019. Отримання Товару від Постачальника (в т.ч. на та зі зберігання) та передача його комісіонеру здійснена зазначеною фізичною особою.

Зазначена вище олія соняшникова нерафінована 03.10.2019 та 18.11.2019 у кількості 286,505 тонн (вартість без ПДВ - 4 667 166,45 грн) передана у власність Позивача за адресою Україна, Харківська обл. Нововодолазький район, с. Ватутине, вул. Станційна, 88 про, що оформлені видаткові накладні №106-111 від 03.10.2019 та 112 від 18.11.2019. Того ж дня Товар передано ТОВ «СГ «САМОЦВІТ АГРО» на відповідальне зберігання (згідно п. 4.6. договору поставки).

По факту передачі Товару постачальником виписані податкові накладні, подані на реєстрацію та зареєстровані у встановлений ПК строк.

У жовтні - листопаді 2019 року товар отримано з відповідального зберігання (28.10.2019 - 63,340 т, 29.10.2019 - 25,540 т, 30.10.2019 - 29,615 т, 05.11.2019 - 73,390 т, 06.11.2019 - 35,720 т, 08.11.2019 - 22,395 т, 18.11.2019 - 36,505 т) та в ті ж дати в тому ж обсязі передано комісіонеру ТОВ «АГРОПРОДТОРГ 2017» згідно актів приймання - передачі товару №№ 1-6 до договору комісії №К-02-1019-1 за адресою Україна, Харківська обл. Нововодолазький район, с. Ватутине, вул. Станційна, 88 та направлено комісіонером автомобільним транспортом на адресу Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 Термінал «Евері».

На виконання договору комісії ТОВ «АГРОПРОДТОРГ 2017» укладено зовнішньоекономічний контракт № 15-10/2019 від 15.10.2019 з компанією BEST STAND BUSINESS на реалізацію товару. Відповідно до зовнішньоекономічного контракту реалізовано олію соняшникову нерафіновану покупцеві в обсязі 286,505 тонн (з урахуванням природніх втрат) на загальну суму 194 433,28 долара США, згідно ВМД №UA504120/2019/109815 від 19.11.2019, ВМД №UA504120/2019/109962 від 22.11.2019, ВМД № UA504120/2019/109994 від 23.11.2019, ВМД №UA508220/2020/100336 від 15.01.2020 та UA508220/2020/100950 від 03.02.2020. ТОВ «АГРОПРОДТОРГ 2017» 23.11.2019, 15.01.2020 та 03.02.2020 надав звіти та 09.12.2019, 04.02.2020 здійснив оплату у сумі 4 713 133,30 грн вартості Товару. Позивач виплатив комісійну винагороду в сумі 2 865,05 грн. без ПДВ.

В період з 15.10.2019 по 10.02.2020 позивач сплатив ТОВ «САМОЦВІТ АГРО» суму 5 600 599,74 грн з ПДВ (4 667 166,45 грн без ПДВ). Всі розрахунки здійснені в безготівковій формі.

Щодо операцій з ТОВ «СТАХОЛ УКРАЇНА».

Між позивачем та ТОВ «СТАХОЛ УКРАЇНА» укладено договір поставки № П-0611-З1 від 06.11.2019 на постачання олії соняшникової сирої, нерафінованої, з насіння врожаю 2019 року, в обсязі 190,0 тонн +/- 10% (відповідно до Додатку №1 від 06.11.2019). Умови поставки товару передбачені Додатком №1 до договору поставки: EXW - Україна, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд.241-Д, згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 р. (том 3).

Між Позивачем та ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» 06.11.2019 укладено Договір комісії на реалізацію продукції № К-0611-З1 щодо реалізації на експорт соняшникової олії. В рамках цього договору на комісію переданий Товар, придбаний у ТОВ «СТАХОЛ УКРАЇНА».

З метою отримання товару від контрагента ТОВ «СТАХОЛ УКРАЇНА» та його подальшої передачі комісіонеру, Позивачем укладено договір доручення від 01.10.2019 з фізичною особою ОСОБА_3 та видана Довіреність №б/н від 01.10.2019 . Отримання Товару від Постачальника та передача його комісіонеру здійснена зазначеною фізичною особою.

Олію соняшникову у кількості 190,0 тонн на суму 3 047 600,00 грн без ПДВ 07.11.2019 (ВН № 720, 721,722,723) передано у власність Позивача за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд.241-Д та в той же день, за тією ж адресою було передано комісіонеру ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» згідно акту приймання - передачі товару № 1 до договору комісії №К-0611-31.

На виконання договору комісії ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» укладено зовнішньоекономічний контракт № МР0611-З1 від 06.11.2019 з компанією «ALPEX PROJECT LTD» на реалізацію товару.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту реалізовано олію соняшникову покупцеві в обсязі 190,0 тон на загальну суму 3 220 760,32 грн, згідно ВМД № UA504120/2019/109967 від 22.11.2019.

ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» 22.11.2019 надав звіти та в період з 02.12.2019 по 03.12.2019 здійснив оплату суми 3 220 760,32 грн вартості Товару.

Позивач виплатив комісійну винагороду ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» в сумі 166 440,00 грн (138 700,00 грн без ПДВ).

В період з 20.11.2019 по 03.12.2019 Позивач сплатив ТОВ «СТАХОЛ УКРАЇНА» суму 3 657 120,00 грн з ПДВ з урахуванням повернення коштів (3 047 600,00 грн без ПДВ). Всі розрахунки здійснені в безготівковій формі.

Щодо операцій з ТОВ «УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖИ».

Між Позивачем та ТОВ «УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖИ» укладено договір поставки №П4-4/15 від 06.06.2018 на постачання пшениці м`якої ненасіннєвої 6-го класу врожаю 2018 року, в обсязі 1800 тонн +/- 10% (відповідно до Додатку №1 від 06.06.2018). Умови поставки товару передбачені Додатком №1 до договору поставки: EXW Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 244-а, згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 р. (том 3).

Між Позивачем та ТОВ «СІНТЕЗА ДС» 06.06.2018 укладено Договір комісії № К4-4/15 щодо реалізації на експорт пшениці. В рамках цього договору на комісію переданий Товар, придбаний у ТОВ «УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖИ».

Отримання товару від ТОВ «УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖИ» та його подальша передач комісіонеру, була здійснена представником товариства - штатним працівником Широконос Т.І., яка постійно працює на виробничих потужностях у м. Запоріжжя.

Пшеницю м`яку, ненасіннєву, 6-го класу врожаю 2018 року у кількості 1800 тонн на суму 10 440 000,00 грн без ПДВ 16.07.2018 (ВН № 38, акт №1) передано у власність Позивача за адресою: Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 244-а та в той же день за тією ж адресою було передано комісіонеру ТОВ «СІНТЕЗА ДС» згідно акту приймання - передачі товару до договору комісії № К4-4/15.

На виконання договору комісії ТОВ «СІНТЕЗА ДС» укладено зовнішньоекономічний контракт № WH3007/1YP від 30.07.2018 з компанією «SUNOIL TRADE LTD» на реалізацію товару.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту реалізовано пшеницю м`яку ненасіннєву 6-го класу врожаю 2018 року покупцеві в обсязі 1800 тонн на загальну суму 11 052 000,00 грн, згідно ВМД № UA508120/2018/002945 від 05.09.2018.

ТОВ «СІНТЕЗА ДС» 05.09.2018 надав звіти комісіонера з реєстром транспортних засобів, якими здійснювалась доставка пшениці до місця відвантаження на експорт.

Розрахунки між Позивачем та ТОВ «УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖИ» здійснені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Щодо операцій з ТОВ «УКРІНВЕСТ ТРЕЙД».

Між Позивачем та ТОВ «УКРІНВЕСТ ТРЕЙД» укладено договір поставки №П-180126 від 26.01.2018 на постачання олії соняшникової сирої, нерафінованої, українського походження, в обсязі 200 тонн +/- 10% (відповідно до Додатка №1 від 26.01.2018) та 135 тонн +/- 10% (відповідно до Додатка №2 від 12.03.2018). Умови поставки товару передбачені Додатками №1 та №2 до договору поставки: EXW - Україна, Миколаївська обл., Братський район, смт Братське, вул. Промислова, 4, згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 р. (том 3).

З метою отримання товару від контрагентів, зокрема та ТОВ «УКРІНВЕСТ ТРЕЙД» та його подальшої передачі комісіонерам, Позивачем видана Довіреність №417 від 07.11.2017 начальнику матеріально-господарського сектору Широконос Т.І.

Між Позивачем та ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» 26.01.2018 укладено Договір комісії №К-180126-1 щодо реалізації на експорт соняшникової олії.

Олію соняшникову у кількості 335 тонн відповідно 19.02.2018 (ВН № 68) та 12.03.2018 (ВН №119) передано у власність Позивача (вартість без ПДВ - 4 130 500,00 грн та 2 589 975,00 грн) за адресою: Україна, Миколаївська обл., Братський район, смт Братське, вул. Промислова, 4, (місцезнаходження масло переробного заводу) де в той же день передано комісіонеру ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» олію соняшникову в кількості 355 тонн згідно актів приймання - передачі товару від 19.02.2018 та 12.03.2018 до договору комісії №К-180126-1 від 26.01.2018.

На виконання договору комісії ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» укладено зовнішньоекономічні контракти № WO-28/02/18-3 від 28.02.2018, № WO-503 від 14.03.2018 з компанією «SUNOIL TRADE LTD» на реалізацію товару.

Відповідно до зовнішньоекономічних контрактів реалізовано олію соняшникову покупцеві в обсязі 354,116 тонн на загальну суму 6 981 885,62 грн згідно ВМД № UA504120/2018/103005 від 28.03.2018, згідно ВМД № UA504120/2018/103897 від 28.03.2018.

ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» 28.03.2018 та 23.04.2018 надав звіти, 02.05.2018 та 14.05.2018 здійснив оплату суми 6 981 885,62 грн вартості Товару.

Позивач виплатив комісійну винагороду ТОВ «СІНТЕЗА УКРАЇНА» в сумі 276 690,96 грн (230 575,80 грн без ПДВ).

В період з 26.02.2018 по 14.05.2018 Позивач сплатив ТОВ «УКРІНВЕСТ ТРЕЙД» суму 8 064 570,00 грн з ПДВ (6 720 475,00 грн без ПДВ) з урахуванням повернення коштів. Всі розрахунки здійснені в безготівковій формі.

Щодо операцій з ТОВ «РОЯЛ КОМЕРС».

Між ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ №1» та ТОВ «РОЯЛ КОМЕРС» укладено договір перевезення від 02.04.2019 №02/04/19 (том 3).

Відповідно до Специфікації №02/04/19 від 02.04.2019 Перевізник зобов`язався здійснити вантажне перевезення з с. Тальне, Черкаська обл. на адресу м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1 (місцезнаходження виробничих потужностей позивача).

Вартість перевезення складає 14 000,00 грн в т.ч. ПДВ.

Перевезення (сахару та мішків) фактично здійснене 03.04.2019, про що оформлена ТТН №03/04/19 (Форма №1-ТН).

За результатом перевезення оформлено Акт прийому-передачі виконаних робіт від 03.04.2019 № БКХ-000001. Оплата вартості перевезення здійснена 17.04.2019 у безготівковому порядку.

До суду позивачем подано первинні документи на підтвердження виконання зазначеного договору, а саме акт здачі-приймання робіт (наданих послуг), заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом, ТТН, виписку по рахунку та зареєстровану податкову накладну.

Враховуючи наведені докази та встановлені обставини, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що згадані документи оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, містять усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій з контрагентами, а також є достатніми для відображення відповідних операцій у податковому обліку позивача.

Окремі ж недоліки у документах не можуть самі по собі безумовно свідчити про нереальність господарської операції з поставки товару/послуги транспортування, якщо з інших документів вбачається, що така операція реально відбулася.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкового кредиту платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

У постановах від 27.02.2018 у справі №811/2154/13, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а та ін. Верховний Суд вже наголошував на тому, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись допустимими.

Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17).

Доцільність вибору платником податку контрагентів відноситься до його виключної компетенції, яка походить із принципу свободи підприємницької діяльності. На вибір контрагента своїх постачальників платник податків взагалі не має впливу. Критерії та причини, за яких особа обирає тих чи інших постачальників, не мають ніякого відношення до правил ведення податкового обліку. Тому, відповідні доводи відповідача, колегія суддів відхиляє.

Щодо наведених вище контрагентів позивача, відповідач вказує, що у діях їх засновників вбачаються ознаки створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді штучного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору, а також складення завідомо неправдивих документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою сприяння в мінімізації податкових зобов`язань.

Проте, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що жодних доказів вказаним обставинам відповідач не надав, зокрема, до суду не було надано достовірних відомостей про притягнення засновників чи посадових осіб заданих вище підприємств до відповідальності за дії, які описані контролюючим органом, у матеріалах справи відсутні відповідні вироки або ж ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Водночас, щодо операцій, здійснених з ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» контролюючий орган звернув увагу на наявність судового вироку щодо вказаного контрагента. Проте, як вірно вказав суд першої інстанції, згідно вказаного вироку Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2023 у справі №757/4734/23-к обставини злочину за вчинення яких притягнуто до кримінальної відповідальності громадянина ОСОБА_4 стосуються періоду вересня-жовтня 2020 року, тобто після фактичного та повного виконання зобов`язань за укладеним договором перевезення від 02.04.2019 №02/04/19. Також суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що первинні та інші документи, які видані від імені ТОВ «ДЕЛВЕР КОМПАНІ» підписувались іншими особами, а не ОСОБА_4 . Тому, вказаний вирок не впливає на обставини, що є предметом доказування у даному спорі.

Також судом першої інстанції вірно відхилено посилання контролюючого органу на інформацію, що викладена в акті перевірки в частині наявності вироку суду, яким визнано гр. ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, оскільки контролюючим органом не зазначено в акті ідентифікуючих ознак такого рішення суду (назви судової установи, дати ухвалення, номеру справи). Копії зазначеного вироку суду не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій. Саме лише абстрактне посилання на факт притягнення особи до певного виду відповідальності не є свідченням того, що позивач допустив порушення у податковому обліку за придбаними послугами з транспортування товару.

Відповідач у ході судового розгляду також наголошує на тому, що позивач не надав доказів транспортування придбаного товару. Проте, як вірно вказав суд першої інстанції, спірні операції позивача не передбачали транспортування, оскільки товар був переданий позивачем комісіонеру відразу за місцем його знаходження (відвантаження). Всі наступні операції з його транспортування здійснювались саме комісіонером, а не позивачем. Тому, доводи контролюючого органу щодо відсутності товаро-транспортних накладних для цілей визнання спірних операцій з поставки, колегія суддів відхиляє.

Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у пункті 70 рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) зазначив, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

У пункті 71 вказаного рішення зазначено що компанія-заявник (платник податків) не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника (платника податків), що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1.

Подібну позицію висловив і Верховний Суд України, який у постанові від 11.12.2007 (№21-1376во06), зазначивши, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Враховуючи, що позивачем було надано на підтвердження правомірності формування спірних сум податкової звітності всі необхідні документи, а підстави для висновку про нереальність спірних господарських операцій у ході судового розгляду встановлено не було, то підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова

Повний текст постанови складений 12.02.2025.