Постанова

від 12.02.2025 по справі 580/9767/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9767/24 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Черпака Ю.К.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради до другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- скасувати постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 17.09.2024, винесену начальником другого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Купчин;

- скасувати постанову старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганни Ковтуненко-Пізняк від 13.08.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 по виконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі №580/699/22;

- зобов`язати другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганни Ковтуненко-Пізняк) вчинити всі необхідні дії та відкрити виконавче провадження ВП НОМЕР_2 і виконати вимоги виконавчого листа №580/699/22 від 17.11.2023, виданого Черкаським окружним адміністративним судом про примусове виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганни Ковтуненко-Пізняк від 13.08.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 по виконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі №580/699/22; визнано протиправною та скасовано постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 17.09.2024, винесену начальником другого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) О. Купчин; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Черкаським окружним адміністративним судом 17.11.2023 №580/699/22 було видано виконавчий лист на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі №580/699/22, якими зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок знести частину самочинно збудованого зблокованого гаражу біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться у її користуванні, компенсацію витрат, пов`язаних зі знесенням самочинно збудованих об`єктів зблокованих гаражів біля житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 здійснити за рахунок ОСОБА_1 .

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (далі - Управління) до другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20.11.2023 надіслано заяву про примусове виконання виконавчого листа №580/699/22, виданого 17.11.2023 Черкаським окружним адміністративним судом.

Постановою від 23.11.2023 старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганною Ковтуненко-Пізняк відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 по виконавчому листу від 17.11.2023 №580/699/22, виданого Черкаським окружним адміністративним судом про зобов`язання ОСОБА_1 знести частину самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Зазначеною постановою встановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Державним виконавцем 23.01.2024, під час примусового виконання вищевказаного виконавчого листа в межах ВП НОМЕР_2, вдалося поспілкуватися із мешканкою квартири АДРЕСА_2 , яка підтвердила, що один з гаражів, які збудовані на за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , про що складено акт.

Старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23.01.2024 Ганною Ковтуненко-Пізняк винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, належать боржнику ОСОБА_1 , та постанову про накладення штрафу, якою накладено на ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 1700 грн за невиконання у встановлений строк рішення суду самостійно.

08.02.2024 старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганною Ковтуненко-Пізняк винесено постанову про накладення штрафу ВП НОМЕР_2.

Крім того, старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганною Ковтуненко-Пізняк надіслано подання про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу України №59868 від 16.04.2024 до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

13.08.2024 старший державний виконавець другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганна Ковтуненко-Пізняк винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 про примусове виконання виконавчого листа на підставі виконавчого листа №580/699/22, виданого 17.11.2023 Черкаським окружним адміністративним судом.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про закінчення виконавчого провадження позивачем подано скаргу до начальника другого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Постановою від 17.09.2024 про наслідки перевірки виконавчого провадження НОМЕР_2, винесеної начальником другого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Купчин, визнано дії державного виконавця в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження такими, що вчинені згідно вимог ст.ст. 18, 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи оскаржувані постанови протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що постанова старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганни Ковтуненко-Пізняк від 13.08.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 по виконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі №580/699/22 винесена передчасно, а тому вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню. При цьому, оскільки позовна вимога позивача щодо скасування постанови про наслідки перевірки виконавчого провадження НОМЕР_2 від 17.09.2024, яка винесена начальником другого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Купчин є похідною від попередньої вимоги, то позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону №1404-VIII).

За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що даний спір стосується повноти заходів, вжитих державним виконавцем з виконання виконавчого листа № 580/699/22, виданого 17.11.2023 Черкаським окружним адміністративним судом, а також фактично правомірності постанови про закінчення виконавчого провадження.

Так, як вірно було встановлено судом першої інстанції, старшим державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №580/699/22 від 17.11.2023, виданого Черкаським окружним адміністративним судом складено акт за результатами спілкування із мешканкою квартири АДРЕСА_2 , яка підтвердила, що один з гаражів, які збудовані на за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1

23.01.2024 старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганною Ковтуненко-Пізняк винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, належать боржнику ОСОБА_1 , та постанову про накладення штрафу, якою накладено на ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 1700 грн. за невиконання у встановлений строк рішення самостійно.

Крім того, 08.02.2024 старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганною Ковтуненко-Пізняк винесено постанову про накладення повторного штрафу у ВП НОМЕР_2.

Також, старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганною Ковтуненко-Пізняк надіслане подання про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу України №59868 від 16.04.2024 до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

В подальшому, оскільки станом на 13.08.2024 рішення суду у справі №580/699/22 боржником не виконано, то старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганна Ковтуненко-Пізняк винесено постанову від 13.08.2024 про закінчення виконавчого провадження від ВП НОМЕР_2 відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника.

Як було зауважено судом першої інстанції, станом на дату винесення спірного рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/699/22 в повному обсязі відповідачем невиконане.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Отже, звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2021 у справі №520/6495/2020.

Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним в повному обсязі, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» така Рада вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ганни Ковтуненко-Пізняк від 13.08.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 по виконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі №580/699/22 винесена передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували саме факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18.

При цьому, оскільки позовні вимоги щодо скасування постанови про наслідки перевірки виконавчого провадження НОМЕР_2 від 17.09.2024, винесену начальником другого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Купчин є похідною від позовної вимоги про скасування постанови від 13.08.2024 року про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Черпак Ю.К.