Ухвала

від 13.02.2025 по справі 140/4958/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4958/24 пров. № А/857/25964/24

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаряКулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Городоцької міської ради Хмельницької області про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору у справі за апеляційними скаргами Городоцької міської ради Хмельницької області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Димарчук Т.М. о 10 год. 44 хв. у м. Луцьк, повне судове рішення складено 03 жовтня 2024 року) у справі № 140/4958/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Універсам» до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання протиправними та нечинними рішень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою Городоцької міської ради Хмельницької області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 140/4958/24.

23.01.2025 за результатами апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу Городоцької міської ради Хмельницької області задоволено, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 140/4958/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

05.02.2025 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору, а саме щодо стягнення з позивача на їх користь сплачений судовий збір за звернення до суду апеляційної інстанції в розмірі 7267, 20 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судового збору з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст. 139 КАС України, відповідно до приписів частини 1-2 якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Частиною 5 ст. 139 КАС України визначено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналізуючи вказані законодавчі положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому, відповідачу - суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.

Разом з цим, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, відповідач має право на компенсацію сплаченого судового збору за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи слідує, що позивач не був звільнений від сплати судового збору, а відтак у відповідача відсутнє право стягнення на його користь з позивача сплачений судовий збір в суді апеляційної інстанції.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору з позивача.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Городоцької міської ради Хмельницької області про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 14 лютого 2025 року