Ухвала

від 13.02.2025 по справі 420/26587/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 420/26587/23

адміністративне провадження № К/990/50852/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 420/26587/23 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів: Дністровського міжрайонного управління водного господарства, Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло», Державного підприємства «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії», про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

30.12.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 420/26587/23 за вищевказаним позовом, з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2025 касаційну скаргу скаржника залишено без руху та надано йому строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України), документа про сплату судового збору на суму 8588,80 грн та доказів направлення копій касаційної скарги Дністровському міжрайонному управлінню водного господарства та Державному підприємству «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії».

У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав, до суду касаційної інстанції клопотання про долучення до касаційної скарги документа про сплату судового збору на суму 8588,80 грн та клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено уточнену касаційну скаргу, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження й скріншот електронного листа (вихідного документу), створеного з електронної пошти lykianova15032@gmail.com. про направлення копій касаційної скарги Дністровському міжрайонному управлінню водного господарства та Державному підприємству «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії».

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник наводить доводи, які частково зводяться до посилання на ті ж самі обставини, яким була надана оцінка Верховним Судом в ухвалі від 20.01.2025.

Також, скаржник зазначає, що в Україні введено воєнний стан, у зв`язку із чим надто суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду та окрім того, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло» в період, що розпочався до винесення рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 та тривав до 28.12.2024 виконував бойове завдання Головного управління розвідки Міністерства оборони України, що на його думку є поважною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду касаційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Крім того, колегія суддів зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення чи переривання процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Стосовно доводів скаржника щодо запровадженням на території України воєнного стану, що стало перешкодою для нього належним чином підготувати касаційну скаргу, колегія суддів зазначає, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду з відповідною касаційною скаргою та без надання відповідних доказів на підтвердження обставин, які обумовили пропуск строку на подання касаційної скарги.

Також, доводи скаржника щодо виконання директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло» в період, що розпочався ще до винесення рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 та тривав до 28.12.2024 бойового завдання Головного управління розвідки Міністерства оборони України не вказують на наявність поважних причин для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки тимчасова відсутність директора, не свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло» можливості реалізувати своє право на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом.

Окрім цього, як видно з бази даних комп`ютерної програми «Діловодства спеціалізованого суду» наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду касаційної інстанції не стали перешкодою для своєчасної подачі представником скаржника - адвокатом Лук`яновою Альоною Олександрівною, яка діяла в інтересах скаржника на підставі договору про надання правової допомоги (ордер серія ВН №1406694, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги додано до матеріалів вперше поданої касаційної скарги) касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 420/26587/23 (провадження № К/990/34389/24).

Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, які спричинили пропущення строку на касаційне оскарження є суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Ураховуючи наведене, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому, Суд зазначає, що в уточненій касаційній скарзі скаржник так і не обґрунтував підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

З поданої уточненої касаційної скарги вбачається, що окрім доводів, якими обґрунтована наявність підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, які є аналогічним тим, що були зазначені в касаційній скарзі та яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі від 26.02.2024, скаржником зазначено інші підстави оскарження судового рішення в цій справі: передбачені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.

Проте, обґрунтовуючи наявність підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник належних доводів в обґрунтування цієї підстави не навів, обмежившись лише цитуванням зазначеної норми процесуального закону.

Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України без зазначення конкретної норми права, що була застосована неправильно судами першої та апеляційної інстанції, а також без обґрунтування того у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.

Колегія суддів також відхиляє довід скаржника щодо нерозгляду його клопотання про застосування строків позовної давності, з огляду на те, що із змісту оскаржуваної постанови слідує, що апеляційним судом було розглянуто питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та було встановлено, що прокурором дотримано тримісячний строк, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Крім того, в межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 20.01.2025 не виконано її вимог в частині надання до Верховного Суду доказів направлення копій касаційної скарги іншим учасникам справи, оскільки до уточненої касаційної скарги скаржником не додано належних доказів направлення копій касаційної скарги Дністровському міжрайонному управлінню водного господарства та Державному підприємству «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України у разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, з аналізу вищезазначених норм слідує, що у разі подання учасником справи касаційної скарги через підсистему «Електронний суд» сторона зобов`язана надати до суду докази надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи до їх електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами або у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення, а відтак, наданий скаржником скріншот не є належним доказом направлення Дністровському міжрайонному управлінню водного господарства та Державному підприємству «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» копій касаційної скарги та копій доданих документів у спосіб, що визначений частиною четвертою другої статті 330 КАС України. Також, з доданого скаржником скріншоту не можливо встановити зміст вкладень направлених на електронну пошту зазначених сторін у справі і стверджувати про те, що його касаційна скарга з доданими документами була направлена на їх електронну адресу.

Отже, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 20.01.2025, оскільки недоліки касаційної скарги в межах наданого строку на його усунення не усунуто.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло» про поновлення строку на подачу касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 420/26587/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 420/26587/23 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів: Дністровського міжрайонного управління водного господарства, Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро і Павло», Державного підприємства «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії», про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій,

Судді Верховного Суду