Ухвала

від 27.08.2024 по справі 202/10087/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/10087/24

Провадження № 1-кс/202/5859/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

27 серпня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , його представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023040000000552 від 24.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль марки «JEEP COMPASS» державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову ТЗ: НОМЕР_2 та ключ від нього, який зареєстрований за ОСОБА_7 і яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі запалення від вказаного автомобіля, заборонивши будь-яким особам користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000552 від 24.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.10.2023, створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію з метою вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме незаконний посів, вирощування рослин роду конопель, виготовлення, зберігання та перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів на території м. Дніпра, до якої залучили у якості виконавців вчинення злочинів осіб, з якими підтримували стабільні, довірливі, тривалі відносини, користуючись у них авторитетом, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших осіб, кожен із яких виконував певну функцію незаконного посіву, вирощування рослин роду конопель, виготовлення, перевезення та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів на території Дніпропетровської області.

20.08.2024 у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді проведений обшук автомобіля марки «JEEP COMPASS» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався під час збуту наркотичних засобів ОСОБА_8 .

Під час обшуку вилучений зазначений автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від нього, які постановою слідчого визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Під час негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що вказаний автомобіль був придбаний за грошові кошти, отриманні в результаті вчинення злочину та оформлений на близьких підконтрольних осіб з метою конспірації злочинної діяльності, а також уникнення можливої конфіскації цього майна.

Під час досудового розслідування встановлені достатні дані, які вказують на те, що під час вчинення кримінальних правопорушень особи систематично використовував вищевказаний транспортний засіб для незаконного перевезення з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів на території міста Дніпра злочинною організацією, що підтверджується матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій.

Отже, посилаючись на те, що вказаний речовий доказ містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також може бути предметом спеціальної конфіскації відповідно до статті 96-2 КК України, прокурор просить накласти на нього арешт.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.

Володілець майна ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти накладення арешту, посилаючись на те, що 01 серпня 2024 року ОСОБА_4 придбав цей автомобіль у власника автомобіля ОСОБА_7 , якою була видана на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_18 довіреність на право керування та розпорядження вказаним транспортним засобом. Він є добросовісним набувачем цього майна. Тому просили відмовити в арешті автомобіля та повернути йому автомобіль.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання прокурора, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000552 від 24.10.2023, в якому 20 серпня 2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, в тому числі повідомленою підозрою, для перевезення та зберігання з метою збуту, а також безпосереднього збуту наркотичного засобу підозрювані залучили ряд транспортних засобів.

З матеріалів клопотання прокурора вбачається, що фактично автомобіль «JEEP COMPASS» державний номерний знак НОМЕР_1 хоча й зареєстрований за ОСОБА_7 , але фактично перебував у користуванні та володінні підозрюваних ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , причетність якого до кримінального правопорушення підтверджується протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Ухвалою слідчого судді від 19 серпня 2024 року був наданий дозвіл на проведення обшуку цього автомобіля.

20 серпня 2024 року зазначений автомобіль разом із ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу був вилучений та постановою слідчого визнаний речовим доказом.

У своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт на автомобіль «JEEP COMPASS» державний номерний знак НОМЕР_1 з метою збереження речового доказу та забезпечення спеціальної конфіскації.

При вирішенні питання про арешт цього майна слідчий суддя виходить із того, що відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з частиною 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною 4 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

При цьому статтею 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема статтею 310 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Випадки застосування спеціальної конфіскації визначені у статті 96-2 КК України.

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до частини 4 статті 96-2 КК України гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

У рішенні Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України № 1-р/2022 від 30 червня 2022 року зазначено, що відповідно до КК України суб`єктом, щодо якого може бути застосована спеціальна конфіскація, є не лише засуджена особа або особа, яка не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених КК України, а й третя особа, якщо вона набула майно, зазначене у статті 96-2 КК України, від підозрюваного, звинуваченого, особи, яку переслідують за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України (частина четверта статті 96-2).

Слідчим суддею також ураховується, що відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з частиною 1 статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, які на цьому етапі досудового розслідування зібрані у кримінальному провадженні № 42023040000000552 від 24.10.2023, вважає доведеним, що в період не пізніше 24 жовтня 2023 року по серпень 2024 року були вчинені злочини, пов?язані з незаконним обігом наркотичного засобу, зокрема незаконний посів та вирощування конопель та подальший збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, в яких обґрунтовано підозрюються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Матеріалами клопотання прокурора доведено, що автомобіль «JEEP COMPASS» державний номерний знак НОМЕР_1 фактично використовувався підозрюваними.

Отже, автомобіль міг використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень - перевезення, зберігання та збуту наркотичних засобів.

Слідчий суддя вважає, що використання автомобіля саме підозрюваними у період, в якій їм інкримінується вчинення злочинів, пов`язаних зі збутом особливо небезпечного наркотичного засобу, свідчить проте, що ОСОБА_7 може формально виступати власником цього автомобіля.

Слідчий суддя також бере до уваги, що автомобіль «JEEP COMPASS» державний номерний знак НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні і може виступати предметом спеціальної конфіскації.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про те, чи буде підлягати конкретне майно спеціальній конфіскації, що є компетенцією суду, який розглядає кримінальне провадження по суті.

Натомість цього слідчий суддя повинен встановити наявність достатніх підстав вважати, що таке майно може бути предметом спеціальної конфіскації та вжити заходів кримінально-правового характеру для збереження цього майна.

Слідчий суддя вважає доведеним, що в разі не накладення арешту на вищевказане рухоме майно воно може бути відчужене іншим особам.

Зокрема видача власником довіреності на розпорядження транспортним засобом свідчить про наявність реальних ризики його відчуження чи розпорядження ним в інший спосіб, що може унеможливити в подальшому його спеціальну конфіскацію.

Отже, накладення арешту на автомобіль «JEEP COMPASS» державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження є виправданим.

Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника та інших осіб, у користуванні яких перебуває вказаний транспортний засіб, оскільки він визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, на цей час у кримінальному провадженні не проведені всі слідчі та процесуальні дії.

В даному випадку накладення арешту пов`язано зі здійсненням кримінального провадження за фактом вчинення корисливих особливо тяжких злочинів, у тому числі передбаченого статтею 310 КК України, що відповідно до статті 96-1 КК України у випадках, визначених законом, може бути підставою для застосування спеціальної конфіскації.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на автомобіль не матиме негативних наслідків як для самої власниці, яка ним не користується, так і для ОСОБА_4 і ОСОБА_18 , на ім`я яких видана довіреність на право керування та розпорядження автомобілем, так як вони не набули в установленому порядку право власності на це майно.

В свою чергу, обмеження зазначених осіб у праві розпорядження та відчуження автомобілем є пропорційним завданням кримінального провадження з урахуванням існуючих ризиків його відчуження та розпорядження та не становитиме надмірний тягар у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки арешт носить тимчасовий характер і може бути скасований, у тому числі під час досудового розслідування, після встановлення підстав набуття цього майна та його використання підозрюваними.

Щодо заборони користування автомобілем, то слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання прокурора є необґрунтованим, заборона користування автомобілем є невиправданою, може мати негативні наслідки для власника майна та третіх осіб.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає можливим клопотання прокурора задовольнити частково та накласти арешт на автомобіль марки «JEEP COMPASS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобільмарки «JEEP COMPASS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_19