Ухвала

від 17.02.2025 по справі 546/239/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

546/239/23

2/532/111/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі судді Макарчука С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Макарчука Сергія Михайловича у справі № 546/239/23 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської державної нотаріальної контори про закінчення спадкової справи без видачі свідоцтв про право на спадщину та зобов`язання прийняти заяву про прийняття спадщини із заведенням спадкової справи,

Встановив:

02 жовтня 2024 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області з Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа №546/239/23 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Решетилівська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про закінчення спадкової справи без видачі свідоцтв про право на спадщину та зобов`язання прийняти заяву про приняття спадщини із заведенням спадкової справи.

Ухвалою від 03.10.2024 справу прийнято до провадження у порядку загального позовного провадження, розпочато у справі підготовче провадження.

17 лютого 2025 року до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Макарчука С.М., яка обґнутована тим, що на її думку суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Макарчук С.М. не може розглядати справу і пілягає відводу, тому що існують обставини, які викликають сумнів у його об`єктивності та неупередженості. Позивачка вказує, що цими обставинами є те, що суддя Макарчук С.М. в інтересах Сидоренко І.О. :

- постановив ухвалу від 12.02.2025, якою відмовив у задоволенні її клопотань про витребування доказів, коли повинен був їх залишити без розгляду; визначив предмет спору не на підставі її позовної заяви, а для відмови у задоволенні позову, щоб у рішенні встановити, що спадкова справа № 98/2022 від 13.05.2022 це спадкова справа ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка заведена з недоліками та провадження по якій було з порушеннями. Попередній предмет спору на підставі її позовної заяви позивачки зазначає як спадкова справа № 98/2022 від 13.05.2022 фіктивної особи без РНОКПП, а не ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 із РНОКПП, яка унеможливила подання позивачкою заяви про прийняття спадщини ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 із РНОКПП;

- позбавив доказів, необхідних їй для виконання обов`язку доказування, передбаченого ст. 81 ЦПК України (для доказування, що спадкова справа № 98/2022 від 13.05.2022 заведена на фіктивну особу необхідні докази, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 не народився і не помер; а для доказування, що спадкова справа № 98/2022 від 13.05.2022 це не спадкова справа ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідні докази, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 мав РНОКПП та отримував заробітну плату і пенсію за віком, а отже мав кошти на рахунках (вкладах), інформацію про які відповідач на підстві п.11 ч.1 ст.62 Закону України "Про банки та банківську діяльність" повинен був витребувати у банків);

- порушив таємницю нарадчої кімнати під час постановлення ухвали від 12.02.2025: були вимкнуті камери та мікрофони залу судових засідань для спілкування з адвокатом Сидоренко І.О., яка також вимкнула свої камеру і мікрофон. На думку позивчки задоволене обличчя адвоката Сидоренко І.О. що до проголошення ухвали від 12.02.2025 та проголошення ухвали від 12.02.2025 через майже півтори години замість обіцяних 30-40 хвилин є доказом позапроцесуального спілкування судді Макарчука С.М. з адвокатом Сидоренко І.О.;

- без виконання завдань підготовчого провадження, передбачених п.п. 2-3 ч.1 ст. 189 ЦПК України, не встановивши строки для подання відповіді на відзив та заперечення, не встановивши строки для подання пояснень третім особам та відповіді учасників справи на такі пояснення, без постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 12.02.2025 став визначати дату проведення розгляду справи по суті.

Позивачка вказує, що про підстави відводу довідалася 14.02.2025, коли у її Електронний кабінет ЄСІТС надійшла ухвала від 12.02.2025 і вона зрозуміла, що суддя Макарчук С.М. в інтересах адвоката Сидоренко І.О. штучно створює процесуальні умови для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного і посилаючись на ст.ст. 2, 36, 39-41 ЦПК України позивачка прохає задовольнити заяву про відвід судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Макарчука С.М., розглянути цю заяву за її особистою участю у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межати приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Заява про відвід надійшла до суду 17 лютого 2025 року, тобто раніше як за три робочі дні до наступного підготовчого засідання, яке призначене на 19 березня 2025 року, тому відповідно до положень ст. 40 ЦПК України вирішуєть невідкладно судом, який розглядає справу.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З поданої заяви про відвід судді вбачається, що на думку заявника, існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з тим, на думку суду, заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст.ст. 36-41 ЦПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі "Білуха проти України" Європейського Суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ("Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000- ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ("Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10.12.2009 у справі "Мироненко та Мартенко проти України" ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Можливо зробити висновок про те, що особа, яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

З огляду на це, заявлений відвід ґрунтується на припущеннях позивачки, не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обставин, що викликали б сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, не свідчать про необ`єктивність судді, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для його відводу. Незгода позивачки з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для його відводу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому справу потрібно передати до канцелярії суду для визначення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

Постановив:

Відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Макарчуку Сергію Михайловичу у справі № 546/239/23 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської державної нотаріальної контори про закінчення спадкової справи без видачі свідоцтв про право на спадщину та зобов`язання прийняти заяву про прийняття спадщини із заведенням спадкової справи, - визнати необґрунтованим.

Заяву ОСОБА_1 від 17 лютого 2025 року про відвід судді Макарчука С.М. передати до канцелярії Кобеляцького районного суду Полтавської області для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, з метою визначення судді для розгляду відповідної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя