Постанова

від 11.02.2025 по справі 914/1704/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р. Справа №914/1704/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання - Гунька О.П.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача - Жук Р.С.

представник відповідача - 1 - Турчиняк Я.І.

представник відповідач - 2 - Піта Я.І.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" від 14.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2924/24 від 16.10.2024) та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" від 16.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2939/24 від 17.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 (повний текст рішення складено та підписано 26.09.2024 року, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі № 914/1704/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Арт Парк", м. Львів

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Львів

відповідача - 2: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", м. Львів,

про: зобов`язання відповідачів укласти договір з позивачем про заміну оператора ГРМ у договорі на приєднання до газорозподільної системи, зобов`язання відповідача - 1 здійснити підключення об`єкта будівництва до газорозподільних інженерних мереж

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Арт Парк" (далі - ТОВ "Лев Арт Парк", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", відповідач-1) та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" ( далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", відповідач-2) про зобов`язання відповідачів укласти з позивачем договір про заміну оператора ГРМ у договорі приєднання № 03S790-597-22 від 30.12.2021 та зобов`язання відповідача-1 здійснити підключення об`єкта будівництва до газорозподільних інженерних мереж.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач виконав усі умови та зобов`язання за укладеним з відповідачем-2 договором для приєднання об`єкта будівництва до газорозподільної системи, виконав видані Оператором ГРМ технічні умови на приєднання та всі зобов`язання, що передують приєднанню об`єкта будівництва до газорозподільної системи, в тому числі здійснив оплату за приєднання до ГРМ та здав об`єкт в експлуатацію. Оскільки на сьогоднішній день уповноваженим Оператором ГРМ на території м. Львова замість відповідача-2 є відповідач-1, позивач вважає, що саме Львівська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" зобов`язана приєднати зданий належним чином об`єкт будівництва до ГРМ та виконати усі інші необхідні для приєднання вимоги. Відмова відповідача-1 від виконання своїх обов`язків слугувала підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі №914/1704/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов`язано ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" укласти договір з ТОВ "Лев Арт Парк" шляхом заміни сторони (Оператора ГРМ) у договорі приєднання № 03S790-597-22 від 30.12.2021 з АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії.

Зобов`язано Оператора ГРМ - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії здійснити підключення багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою місто Львів, вул. Малоголосківська 12-Г до газорозподільних інженерних мереж - газорозподільної системи міста Львова, із вчиненням усіх дій, необхідних для цілодобового доступу вказаного будинку до газорозподільної системи міста Львова (врізка в газопровід, пуск газу, опломбування охоронними пломбами приладів обліку).

Стягнуто з ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ"Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на користь ТОВ "Лев Арт Парк" по 3 028,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач виконав усі умови та зобов`язання за укладеним з відповідачем-2 договором, однак роботи по приєднанню до газорозподільної системи об`єкта будівництва, забезпечення здійснення якого покладено по договору на Оператора ГРМ (відповідача-2), не виконані.

Оскільки причиною невиконання кожним із відповідачів передбаченого договором обов`язку по підключенню збудованого будинку до газорозподільної системи міста є, фактично, зміна обсягу повноважень сторони договору, закінчення ліцензії у відповідача-2 та отримання повноважень по здійсненню розподілу газу у Львівській області відповідачем-1, такі обставини не залежать від поведінки позивача, не є законною підставою для припинення правовідносин по договору та порушують права позивача, суд дійшов висновку, що існує обґрунтована необхідність заміни Оператора ГРМ як зобов`язаної сторони чинного договору.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача-1 здійснити підключення багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом до газорозподільної системи міста Львова, суд зазначив, що така є похідною від попередньої позовної вимоги, а тому також підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" подало апеляційну скаргу від 14.10.2024, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі № 914/1704/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" подало апеляційну скаргу від 16.10.2024, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі № 914/1704/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апелянтів обґрунтовані невірним встановленням судом першої інстанції фактичних обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, скаржники зазначають, що позивач, в порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, не звертався до відповідача-1 з заявою для з`ясування наявності технічної можливості підключення об`єкта будівництва до ГРМ, отримання технічних умов та укладення договору приєднання, не сплачував відповідачу-1 жодних коштів за приєднання до ГРМ. ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" не є правонаступником АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", а тому відсутні підстави для покладення на відповідача-1 взятих відповідачем-2 зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу.

Апелянти вказують, що договір може бути змінено лише шляхом укладення додаткової угоди. Однак, позивач не звертався до відповідачів із пропозицією укладення додаткової угоди про заміну сторони (Оператора ГРМ) у договорі та не направляв відповідачам проекту такої.

Вирішуючи спір, що виникає при укладенні господарського договору, суд повинен вказати в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору. Однак, позивач не додав до позовної заяви проект додаткової угоди, обрав неналежні способи захисту "порушених прав", а резолютивна частина оскаржуваного рішення не може бути виконана у встановленому законом порядку.

ТОВ "Лев Арт Парк" подало відзив на апеляційні скарги, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі № 914/1704/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційні скарги- без задоволення.

Позивач зазначає, що ним виконано усі необхідні дії для організації приєднання новозбудованого багатоквартирного будинку до мереж газопостачання, однак відповідачі безпідставно відмовили у забезпеченні такого приєднання, посилаючись виключно на те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» втратило ліцензію на відповідний вид робіт, а ТОВ «Газорозподільні мережі України» не є стороною договору про приєднання до ГРМ.

Покликання апелянтів на невірно обраний спосіб захисту позивач вважає безпідставним з огляду на те, що договір на приєднання є стандартним, згідно встановленої форми, для усіх Операторів ГРМ та замовників послуги з приєднання.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" подало суду додаткові пояснення від 13.12.2024, в яких зазначає, що відповідно до постанови НКРЕКП № 1595 від 31.08.2023 не всі зобов`язання АТ «Львівгаз» перейшли до нового оператора ГРМ, а позивачем не доведено, що зобов`язання АТ «Львівгаз» щодо здійснення підключення об`єкта будівництва позивача до газорозподільних інженерних мереж перейшло до ТОВ «Газорозподільні мережі України».

ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" подало суду пояснення по справі від 13.12.2024, в яких зазначає, що відповідно до інформації з інтернету, представник позивача - адвокат Жук Р.С. працює у АО «Матвіїв і партнери». Оскільки керівником вказаного адвокатського об`єднання є рідний брат судді Матвіїва Р.І., останній був зобов`язаний заявити самовідвід і справу мав розглядати суд в іншому складі. Таким чином, апелянт вважає, що справа №914/1704/24 була розглянута в суді першої інстанції неповноважним складом суду, що є самостійною підставою для скасування судового рішення.

Представник ТОВ "Лев Арт Парк" - адвокат Жук Р.С. подав суду додаткові пояснення у справі від 15.12.2014, в яких зазначив, що звільнився з посади адвоката в АО «Матвіїв і партнери» ще 09.08.2019, що підтверджується копією трудової книжки. Окрім того, в судовому засіданні 07.08.2024 суддя Матвіїв Р.І. повідомив про зазначені обставини, однак представник відповідачів заявив, що відвовід нема.

Процесуальні дії суду у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024 справу №914/1704/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" від 14.10.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі №914/1704/24, розгляд справи призначено на 12.11.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі №914/1704/24, розгляд справи призначено на 12.11.2024.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024, у зв`язку із перебуванням колегії суддів у відпустці (з 11.11.2024 по 15.11.2024), змінено дату слухання справи та призначено розгляд апеляційних скарг ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на 19.11.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 призначено апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" до спільного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та оголошено перерву в судовому засіданні до 17.12.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.01.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 11.02.2025.

У судовому засіданні 11.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Львівської міської ради № 244 від 13.03.2020 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській громадянином ОСОБА_1 , ТОВ "Будівельна компанія "Глобус - М2020".

Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ "Будівельна компанія "Глобус - М2020" - ТОВ "Лев Девелопмент" від 10.12.2020 змінено найменування ТОВ "Будівельна компанія "Глобус - М2020" на ТОВ "Лев Арт Парк".

02.10.2020 ТОВ "Лев Арт Парк" (як замовнику) видано дозвіл на виконання будівельних робіт.

30.12.2021 між ТОВ "Лев Арт Парк" (далі- замовник) і АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі- оператор ГРМ) укладено договір № 03S790-597-22 (далі - Договір) на приєднання до газорозподільної системи об`єкта будівництва: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській у м. Львові". Приєднання відбувається на підставі технічних умов приєднання № 790-ТУп-2992-1221 від 30.12.2021.

Відповідно до п. 1 р. ІІ Договору Оператор ГРМ забезпечує приєднання об`єкта замовника до ГРМ (будівництво та введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання) на підставі технічних умов і відповідно до проекту зовнішнього газопостачання та здійснює підключення об`єкта замовника до ГРМ і здійснює пуск газу на його об`єкт на умовах цього договору.

Замовник сплатив Оператору ГРМ за Договором кошти в сумі 1 640 142,12 грн: 12.01.2022 - 2 783,40 грн та 14.11.2022 - 66 760,32 грн з призначенням «оплата за приєднання до ГРМ»; 02.05.2023 - 942 359,04 грн « за послуги з приєднання до газорозп. сист.»; 27.12.2023 - 628 239,36 грн.

Крім цього, 24.10.2023 позивач сплатив 30 852,34 грн по договору № 29S790-46287-22.

Так, ТОВ "Лев Арт Парк" (замовник) і АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (виконавець) 14.11.2022 уклали договір № 29S790-46287-22 підряду на будівництво мереж внутрішнього газопостачання об`єкта замовника - газифікація багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській" з газифікацією квартир, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. Будівництво мереж внутрішнього газопостачання об`єкта замовника передбачає поетапне виконання виконавцем таких робіт: розробка проектно-кошторисної документації на будівництво внутрішніх мереж газопостачання об`єкта замовника; будівництво та введення в експлуатацію внутрішніх мереж газопостачання об`єкта замовника; пуск газу в газове обладнання об`єкта газопостачання.

На виконання цього договору сторони підписали акти здачі - приймання робіт на суму 3 251 293,41 грн, а саме: від 23.02.2023 на суму 292 990,14 грн за проектні роботи з будівництва мереж внутрішнього газопостачання; від 23.02.2023 на суму 119 279,93 грн за проектні роботи з будівництва мереж внутрішнього газопостачання; від 22.06.2023 на суму 521 190,00 грн за роботи з будівництва мереж внутрішнього газопостачання; від 20.11.2023 на суму 1 227 781,00 грн за роботи з будівництва мереж внутрішнього газопостачання; від 24.11.2023 на суму 30 852,34 грн за проектні роботи з будівництва мереж внутрішнього газопостачання; від 19.12.2023 на суму 1 059 200,00 грн за роботи з будівництва мереж внутрішнього газопостачання.

Позивачем здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській, 30 у м. Львові і 13.11.2023 отримано акт готовності об`єкта до експлуатації.

Згідно із розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 415 від 18.10.2022 за результатами розгляду звернення ТОВ "Лев Арт Парк" об`єкту будівництва - багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (кількістю квартир 157, кількістю машиномісць - 24, кількістю нежитлових приміщень - 6) на вул. Малоголосківська у місті Львові присвоєно адресу Україна, Львівська область, Львівський район, Львівська територіальна громада, м Львів, вул. Малоголосківська, 12-Г.

Позивач також отримав сертифікат Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю від 14.11.2023 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації.

Позивач звернувся до АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" з листом від 07.06.2024, яким повідомив, що виконав усі умови Договору, об`єкт будівництва здано в експлуатацію 14.11.2023, а тому просив про невідкладене підключення об`єкта до газорозподільної системи та здійснення пуску газу згідно з укладеним Договором.

У відповідь на вказаний лист відпвідач-2 зазначив, що з 01.09.2023 діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою в межах території міста Львова та Львівської області здійснює Львівська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України", а тому виконання робіт з підключення об`єкта по вул. Малоголосківській, 30 у м. Львові не входить до компетенції АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз".

Листом від 07.06.2024 позивач звернувся до відповідача-1 з аналогічними вимогами.

У відповідь на вказаний лист Львівська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" листом від 13.06.2024 повідомила про відсутність зобов`язань щодо виконання Договору, оскільки вона не є його стороною.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Лев Арт Парк" до суду з позовом до ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про зобов`язання відповідачів укласти з позивачем договір про заміну оператора ГРМ у договорі приєднання № 03S790-597-22 від 30.12.2021 та зобов`язання відповідача-1 здійснити підключення об`єкта будівництва до газорозподільних інженерних мереж.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як визначено в ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст.181 ГК України, за змістом якої господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.

Порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст.187 ГК України та ст.649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до абзацу 11 частини другої статті 20 ГК України одним із способів захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин.

Відповідно до ч.9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Отже, належним способом захисту прав суб`єктів господарювання є визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення.

Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі №916/1423/18 зазначачила, що визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.

Звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним у наданій позивачем редакції перебуває в межах способу захисту "про встановлення господарських правовідносин" відповідно до абзацу 11 частини другої статті 20 та статті 187 ГК України та не вимагає застосування інших способів захисту судом, зокрема, й за ініціативою суду в порядку, визначеному частиною другою статті 5 ГПК України.

Відтак, вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (подібна позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19).

У даній справі позивачем були заявлені наступні вимоги: зобов`язати ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" укласти договір з ТОВ "Лев Арт Парк" шляхом заміни сторони (Оператора ГРМ) у договорі приєднання № 03S790-597-22 від 30.12.2021 з АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії; зобов`язати Оператора ГРМ - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії здійснити підключення багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою місто Львів, вул. Малоголосківська 12-Г до газорозподільних інженерних мереж - газорозподільної системи міста Львова, із вчиненням усіх дій, необхідних для цілодобового доступу вказаного будинку до газорозподільної системи міста Львова (врізка в газопровід, пуск газу, опломбування охоронними пломбами приладів обліку).

Тобто, фактично заявлено позовну вимогу про внесення змін до Договору (заміну сторони) шляхом укладення додаткової угоди. Однак, проекту такої додаткової угоди позивач до позовної заяви не долучив, а суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не виклав умов додаткової угоди в резолютивній частині рішення, що є порушенням вимог ст. 238 ГПК України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідачів укласти договір з позивачем про заміну оператора ГРМ у договорі на приєднання до газорозподільної системи без надання проекту такого договору є неналежним способом захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

При цьому, судова колегія вважає, що з огляду на наведені вище обставини, відпала необхідність дослідження судом фактичних обставин справи, оскільки такі висновки мотивувальної частини судового рішення можуть сприйматися як преюдиційні під час розгляду інших справ за участі сторін цього спору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №906/1336/19 від 08.06.2021).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, а доводи, наведені скаржниками в апеляційній скарзі щодо неналежного способу захисту, знайшли своє підтвердження, відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Щодо покликання апелянта на розгляд справи неповноважним складом суду колегія суддів зазначає наступне.

Відвід/самовідвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу/самовідводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Газета Україна-центр" проти України" наголошував, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до інформації з мережі Інтернет, представник позивача - адвокат Жук Р.С. працює у АО «Матвіїв і партнери». Оскільки керівником вказаного адвокатського об`єднання є рідний брат судді Матвіїва Р.І., справу мав розглядати суд в іншому складі.

Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання №3205490, в судовому засіданні 07.08.2024 суддя Матвіїв Р.І. повідомив, що представник позивача працював у АО «Матвіїв і партнери», а представник відповідачів зазначив про відсутність відводів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник позивача - адвокат Жук Р.С. не є працівником АО «Матвіїв і партнери» з 09.08.2019.

Судова колегія зазначає, що наведені відповідачем-1 обставини грунтуються на припущеннях та інформації з мережі Інтернет, не можуть слугувати підставою для висновку про упередженість судді Матвіїва Р.І. та розгляд справи неповноважним складом суду, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи, 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі № 914/1704/24 скасуванню.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" від 14.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2924/24 від 16.10.2024) та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" від 16.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2939/24 від 17.10.2024) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі №914/1704/24 скасувати.

3. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Арт Парк" відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Арт Парк" (79020, м. Львів, вул. Малоголосківська, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 42823359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42; ідентифікаційний код юридичної особи 45204941) 3633,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Арт Парк" (79020, м. Львів, вул. Малоголосківська, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 42823359) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42; ідентифікаційний код юридичної особи 03349039) 3633,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 17.02.2025.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.