Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/7651/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа№ 910/7651/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гурай-Рацун О.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТРИС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024, повний текст якого складено та підписано 23.08.2024

у справі № 910/7651/24 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТРИС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ"

про стягнення 665 079,84 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

19.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОТРИС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ" про стягнення 665 079,84 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним відповідачем зобов`язань за договором будівельного підряду № 24/10-2019С від 25.10.2019.

Матеріально-правовою підставою позову є ст.ст. 11, 15, 16, 253, 254, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 598, 599, 610-612 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 203, 216-218, 230-232 ГК України, ст.ст.4, 5, 11, 42, 124, 162- 164, 176, ч.5 ст.252 ГПК України.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що:

- відповідач виконав будівельно-монтажні роботи не на загальну суму 563 642,85 грн, як зазначено в позовній заяві, а на загальну суму 1493537,65 грн; вказана обставина (вартість виконаних будівельно-монтажних робіт) також встановлена рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі № 910/14318/23;

- вимога про сплату штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт на підставі різниці вартості фактично виконаних робіт та ціни договору, позивачем розрахована неправильно;

- договір не містить положень, які б встановлювали строки виконання робіт, а лише передбачає строк дії договору, який визначений пунктом 2.1 та становить з дати підписання до 2 травня 2021 року з можливістю пролонгації;

- доказів порушення відповідачем строків виконання робіт, які б були узгоджені сторонами, позивачем не надано;

- відповідач частково надавав щотижневі технічні звіти, проте, на даний час у відповідача зберігся лише один такий звіт за період з 04.11.2019 по 11.11.2019, а саме від 11.11.2019 № 373.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/7651/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТРИС" штрафні санкції у сумі 242 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору 2904,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення з посиланням на ст.ст. 509, 530, 626, 628, 846 ЦК України мотивоване тим, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем передбачених п.4.2.21 договору зобов`язань з подання щотижневих технічних звітів, то у позивача виникло право на нарахування та стягнення штрафу у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення строків (242 тижні). Розрахунок штрафу є арифметично правильним та відповідає умовам договору і законодавства.

В частині відмови в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторонами не передбачено строку виконання відповідачем робіт по договору, позивач вимог до відповідача про виконання робіт у певні строки не направляв, а зі змісту положень ст.ст. 530, 251, 631, ч.2 ст.846, ЦК України, п.12.6. договору строк виконання зобов`язання збігається зі строком дії договору, який діє до повного виконання сторонами зобов`язань, то підстави для нарахування штрафу згідно п.8.5. договору відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

А саме апелянт посилається на те, що:

- сторонами в пункті 2.1 Договору погодили, що строк дії Договору становить з дати підписання до 2 травня 2021 року;

- якщо сторони не погодили строк виконання роботи, однак погодили строк дії договору, то, відповідно, сторони погодили виконання цих робіт в межах строку дії цього Договору, що і є розумними строками в розумінні статті 846 ЦК України, оскільки замовник, погоджуючись на кінцевий строк дії договору, розраховував на виконання робіт саме в межах такого строку;

- посилання суду на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, є безпідставним, оскільки, по-перше, цей висновок стосується застосування статті 530 ЦК України; по-друге, у справі, яка розглядалася Великою Палатою Верховного Суду, сторони не визначили строк договору окремо, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання (п. 36 Постанови);

- зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору;

- договором та проектно-кошторисною документацією погоджено, що вартість матеріальних ресурсів підрядника становить 52,68 грн. Решта суми договірної ціни (4 847 031,46 грн) - це вартість робіт, які підлягали виконанню підрядником, погоджені в кошторисі і які складаються із заробітної плати, вартості експлуатації будівельних робіт і механізмів, загальновиробничих витрат, прибутку та ін.;

- загальна сума актів приймання будівельних робіт становить 1 493 537,66 грн, з яких: 929 894,81 грн - матеріальні ресурси підрядника, 563 642,85 грн. - вартість робіт, яка включає в себе такі статті витрат, зазначені в кошторисі, як заробітна плата, вартість експлуатації будівельних робіт і механізмів, загальновиробничі витрати, прибуток та ін. Таким чином загальна вартість невиконаних підрядником робіт за Договором становить 4 283 388,61 грн (4 847 031,46 грн. - 563 642,85 грн.);

- сума штрафу згідно п. 8.5 Договору становить 428 338,86 грн. В позовній заяві було заявлено до стягнення штраф в розмірі 423 079,84 грн у зв`язку з допущеною помилкою при розрахунку.

Також апелянтом наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 17 615,44 грн., з яких: 7 615,44 грн. - судовий збір, 10 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.

Доводи та заперечення відповідача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- аргументація апеляційної скарги в частині застосування судом першої інстанції лише загальних норм цивільного законодавства спростовується змістом оскаржуваного рішення, оскільки суд обґрунтував своє рішення, поміж іншого, і на підставі аналізу ч.2 ст.846 Цивільного кодексу України;

- суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки позивачем не підтверджено доводів щодо доцільності та розумності визначення строку виконання робіт саме до 02.05.2021, крім того, в травні 2021 року позивач продовжував приймати виконані відповідачем роботи (акт від 25.06.2021), то є помилковим вважати строк виконання зобов`язання за Договором до 02.05.2021 (строк дії Договору);

- посилання в рішенні суду на ст. 530 Цивільного кодексу України та п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 міститься лише в частині обґрунтування висновку, що оскільки сторони погодили дію договору до повного виконання сторонами зобов`язань (п.12.6. Договору), то у цьому випадку строк виконання зобов`язання збігається зі строком дії Договору, який діє до повного виконання сторонами зобов`язань;

- відповідач виконав будівельно-монтажні роботи не на загальну суму 563 642,85 грн, як зазначено в апеляційній скарзі, а на загальну суму 1 493 537,65 грн. Вказана обставина (вартість виконаних будівельно-монтажних робіт) також встановлена рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі № 910/14318/23 і відповідно до положень частини 4 статті 75 ГПК України, не потребує повторному доказуванню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 13.09.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7651/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

03.10.2024 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТРИС" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/7651/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 04.11.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 28.10.2024 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 28.10.2024 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнана обов`язковою.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7651/24.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТРИС" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/7651/24 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О. Розгляд справи ухвалено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 04.11.2024.

У судовому засіданні оголошувалась перерва, зокрема до 22.01.2025.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2025 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

В судове засідання 22.01.2025 представники сторін не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ" та (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОТРИС" (замовник) укладений договір № 24/10-2019С будівельного підряду (на виконання будівельно-монтажних робіт) по об`єкту "Облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загальностанційної автоматики на Солохівській КС" (далі - договір).

У пункті п. 2.1 договору сторони погодили строк дії договору становить - з дати підписання до 2 травня 2021 року з можливістю пролонгації.

У пункті п.12.6. договору сторони також передбачили, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками (за наявності) сторін, і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик із матеріалів замовника виконати будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи по об`єкту "Облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загальностанційної автоматики на Солохівській КС" за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк роботи, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані своєчасно та в повному обсязі роботи, передбачені цим договором. Всі фінансові витрати, у т.ч. закупівлю витратних матеріалів, підрядник в обов`язковому порядку завчасно погоджує з замовником.

Вид робіт - будівельно-монтажні роботи з укомплектуванням необхідним устаткуванням, наданим замовником (п.1.2 договору).

Згідно із п.2.2 договору місце виконання робіт: Полтавська область, Зіньківський район, в адміністративних межах Опішнянської селищної ради за межами населених пунктів. Солохівська КС ГПУ "Полтавагазвидобування".

Відповідно до п.1.3 договору підрядник надає та погоджує із замовником плани виконання робіт та витратні матеріали на 1 місяць вперед.

Згідно з п.3.1 договору підрядні роботи виконуються засобами підрядника з матеріалів замовника (фінансові витрати підрядник погоджує з замовником, див. п.1.1.) Передача устаткування в монтаж від замовника підряднику здійснюється на підставі акта приймання-передачі устаткування до монтажу.

Постачання матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт по цьому договору, може здійснювати підрядник лише за попереднім письмовим погодженням сторін (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору матеріали (устаткування) передаються замовником підряднику згідно акта приймання-передачі матеріалів (устаткування) в монтаж без права їх використання в будь-якій іншій господарській діяльності, крім будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт по цьому договору. Передані матеріали (устаткування) є власністю замовника, після їх використання (монтажу) підрядником по виконанні робіт на об`єкті, повертаються замовнику згідно акта приймання-передачі використаних (змонтованих) матеріалів (устаткування). Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Згідно із п.4.2.6. договору у разі поставки устаткування підрядника, вартість виготовлення устаткування визначається калькуляціями, в яких враховуються всі обґрунтовані витрати, пов`язані з його виготовленням, зокрема вартість матеріальних та енергетичних ресурсів.

Відповідно до п.4.2.21 договору передбачено, що підрядник зобов`язується складати щотижневі технічні звіти відповідно до вимог замовника. Звіти повинні містити опис виконаних за звітний тиждень (з визначенням фактично виконаних обсягів) і запланованих до виконання на наступному тижнів робіт. Звіти надсилаються на адресу електронної пошти відповідального представника замовника - керівника проекту, - не пізніше понеділка тижня, що наступний за звітним тижнем.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що ціна договору сформована на підставі проектно-кошторисної документації, ДСТУ БД.1.1-1.2013 "Правила визначення вартості будівництва" та інших стандартів і становить до 4847084,14 грн в т.ч. ПДВ. Ціна договору динамічна і може уточнюватися протягом строку дії договору у визначених договором випадках.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що ціна договору динамічна і може уточнюватися протягом строку дії Договору, якщо: а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників; б) у процесі виконання робіт у проектно-кошторисній документації було виявлено безперечні помилки, які не були виявлені на стадії складання договірної ціни, а Підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації; в) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; г) змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов`язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт. Зміни ціни погоджуються шляхом підписання двосторонньої додаткової угоди до Договору, у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Пунктом 3.17 ДСТУ БД.1.1-1.2013 "Правила визначення вартості будівництва" передбачено, що договірна ціна, визначена як твердий кошторис, може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.

Пунктом 6.4.3 ДСТУ БД.1.1-1.2013 "Правила визначення вартості будівництва" передбачено, що за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Відповідно до п.6.4 договору розрахунок ціни договору оформлюється у вигляді додатку № 1 до договору, що додається та є його невід`ємною частиною.

В додатку № 1 до договору визначено договірну ціну із здійсненими розрахунками та переліком витрат (статей), які формують цю ціну, а саме: Розрахунок № 1 "Заробітна плата" в розмірі 2 025 379,34 грн. Розрахунок № 2 "Вартість матеріальних ресурсів" в розмірі 52,68 грн. Розрахунок № 3 "Вартість експлуатації будівельних машин і механізмів" в розмірі 13998,27 грн. Розрахунок № 4 "Загальновиробничі витрати" в розмірі 620372,61 грн. - Розрахунок № 5 "Витрати на зведення (пристосування) та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд" в розмірі 0 грн. Розрахунок № 6 "Кошти на додаткові витрати при виконанні будівельних робіт у зимовий період (на обсяги робіт, що плануються до виконання у зимовий період) " в розмірі 0 грн. Розрахунок № 7 "Кошти на додаткові витрати при виконанні будівельних робіт у літній період (на обсяги робіт, що плануються до виконання у літній період) в розмірі 0 грн. - Розрахунок № 8 "Інші супутні витрати" в розмірі 1 058 768,50 грн. - Розрахунок № 9 "Прибуток" в розмірі 275 061,94 грн. - Розрахунок № 10 "Кошти на покриття адміністративних витрат будівельномонтажних організацій" в розмірі 45 603,44 грн. - Розрахунок № 11 "Кошти на покриття ризику" в розмірі 0 грн. Розрахунок №12 "Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами" в розмірі 0 грн.

Згідно з п.6.5 договору розрахунки за виконані роботи замовник здійснює протягом 60 календарних днів на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3), які складаються підрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються замовнику на підпис. Замовник підписує акти та довідку у разі відсутності зауважень протягом 7 робочих днів з моменту їх надання підрядником.

Відповідно до п.6.6 договору остаточний розрахунок здійснюється після підписання акта введення об`єкта в експлуатацію на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) протягом 60 календарних днів. Замовник має право затримати остаточні розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при введенні об`єкта в експлуатацію до їх усунення.

Згідно з п. 6.7 договору взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та в межах вартості, визначеної в договірній ціні на виконання будівельних робіт, фактичних витрат на відрядження по трудомісткості, яка не повинна перевищувати нормативну, та перевезення працівників при умові підтвердження всіх вказаних витрат відповідними розрахунками бухгалтерськими документами, при цьому вартість готельних послуг погоджується замовником. Кошти на покриття підрядником витрат на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд з урахуванням можливості пристосування та використання для цих цілей існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу визначаються калькуляційним методом за даними ПОБ.

У пункті 8.5 договору сторони погодили, що у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.18 договору, що за порушення строків надання щотижневих технічних звітів згідно з п.4.2.21 цього договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення строків.

Згідно із матеріалів справи сторонами були підписані акти приймання будівельних робіт на загальну суму 1493 37,65 грн, а саме:

- за лютий 2020 року - на загальну суму 29 137,15 грн, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) № 1 на суму 4 866,61 грн, № 2 на суму 7 053,24 грн, № 3 на суму 5 930,18 грн, № 4 на суму 11 287,09 грн;

- за липень 2020 року (від 03.08.2020) - на загальну суму 1 242 208,28 грн, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) № 1 на суму 313 462,73 грн, № 2 на суму 218 858,68 грн, № 3 на суму 208 559,15 грн, № 4 на суму 251 147,99 грн, № 5 на суму 250 179,74 грн;

- за травень 2021 року - на загальну суму 222 192,22 грн. на підставі акта за травень 2021 року.

Обставини щодо виконання відповідачем будівельно-монтажних робіт на загальну суму 1493537,65 грн встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024.

За розрахунком позивача доданим до позову, в зазначені вище акти приймання виконаних будівельних робіт включена вартість виконаних підрядником будівельно-монтажних робіт на загальну суму 563642,85 грн, а також вартість матеріальних ресурсів підрядника, залучених ним, на загальну суму 1260786,93 грн.

Позивач зазначає, що з кошторису, погодженого сторонами (додаток 1 до договору "Договірна ціна", загальна вартість матеріальних ресурсів підрядника, які мали бути ним залучені до виконання робіт, становить 52642,85 грн. Решта суми договірної ціни в розмірі 4794441,29 грн - вартість будівельномонтажних робіт, які підлягали виконанню підрядником за договором.

За розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві відповідачем фактично виконані будівельно-монтажні роботи за договором на загальну суму 563642,85 грн. Отже, загальна вартість невиконаних підрядником робіт за договором становить 4230798,44 грн (4794441,29 грн - 563642,85 грн).

На підставі п.8.5 договору за порушення строків виконання робіт позивачем нарахований штраф у сумі 423 079,84 грн.

У письмових поясненнях поданими позивачем під час розгляду справи, позивач зазначив, що в позовній заяві допущена помилка в цій частині вартості матеріальних ресурсів та помилково зазначено 52680,00 грн, а той час як вартість матеріальних ресурсів становить 52,68 грн. Отже, за розрахунком позивача решта суми договірної ціни 4847031,46 грн - вартість робіт, які підлягали виконанню підрядником. Також позивачем зазначено, що згідно із актами приймання будівельних робіт, в них включені: роботи на загальну суму 563642,85 грн та матеріальні ресурси підрядника на загальну суму 929894,81 грн.

Загальна вартість невиконаних підрядником робіт за договором становить 4283388,61 грн (4847031,46 грн - 563642,85 грн), а розмір штрафу, нарахованого за порушення строків виконання робіт становить 428338,86 грн. Однак, згідно із ч. 2. ст. 237 ГПК України суд здійснив розгляд справи у межах заявлених позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 423 079,84 грн.

Оскільки за доводами позивача зі сторони підрядника не було направлено жодного технічного звіту за весь період, зобов`язання відповідача за договором не припинилися, позивачем на підставі п.8.18 договору нарахований штраф у сумі 242000,00 грн за порушення строків надання щотижневих технічних звітів згідно з п.4.2.21 договору.

Розрахунок здійснений наступним чином: період, за який нараховується штраф: з 25.10.2019 по 17.06.2024; кількість випадків порушення строків (кількість тижнів) - 242; розмір штрафу - 1000,00 грн за кожен випадок порушення; розмір штрафу - 242 х 1000,00 грн = 242 000,00 грн.

Спір у справі між сторонами виник у зв`язку із наявністю/відсутністю підстав для стягнення з відповідача штрафу у сумі 423079,84 грн, нарахованого на підставі п.8.5 договору за порушення строків виконання робіт та штрафу у сумі 242000,00 грн, нарахованого на підставі п.8.18 договору.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Підставою оскарження судового рішення у дані справі стала незгода відповідача з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафу у сумі 423079,84 грн, нарахованого на підставі п.8.5 договору за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

За змістом ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на обґрунтування підстав нарахування відповідачу штрафу згідно п. 8.5 Договору посилався на те, що він не здійснив виконання робіт у визначеному в договорі обсязі в межах строку дії договору. При цьому, за доводами позивача, якщо договором підряду не встановлені строки виконання робіт, але встановлено строк дії Договору (згідно п. 2.1 Договору - до 2 травня 2021), то, відповідно, сторони погодили виконання цих робіт в межах строку дії цього Договору, що і є розумними строками в розумінні статті 846 ЦК України.

В свою чергу, відповідач зазначав про відсутність з його сторони порушення строків

виконання робіт у зв`язку з невстановленням таких строків в Договорі.

В контексті наведених аргументів сторін колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 252 ЦК України передбачено, зокрема, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Колегія суддів враховує, що стаття 252 ЦК України є універсальною нормою для будь-яких договірних відносин, її застосування залежить від правового режиму договору, прав і обов`язків сторін, передбачених договором.

Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Наведену норму слід застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку з загальними положеннями частини другої статті 251, частини другої статті 252 ЦК України, які визначають, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися.

За змістом норми частини першої статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з частиною другою статті 251, частиною другою статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 виклала наступні висновки щодо змісту понять «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання», які мають універсальний характер та підлягають врахуванню незалежно від виду договору:

« 29. Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

30. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

31. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті 631 ЦК України).

33. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

34. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

35. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання».

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що «строк дії договору» та «строк/термін виконання зобов`язання» за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами календарного графіку виконання робіт з визначенням чітких дат, строків не узгоджено. Проте, в пункті 2.1 Договору погодили, що строк дії договору становить - з дати підписання до 2 травня 2021 року з можливістю пролонгації. А в пункті 12.6. Договору сторони передбачили, що договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань. Зазначені пункти розміщенні в різних розділах договору, зокрема, 2. «Строк дії Договору» та 12. «Інші умови Договору».

В контексті вищенаведених правових висновків щодо тлумачення Верховним Судом понять «строк договору» і «строк/термін виконання зобов`язання» колегія суддів приходить до висновку, що погоджена сторонами умова до «повного виконання сторонами зобов`язань» у розумінні приписів статті 530 ЦК України є нічим іншим як строком (терміном) виконання зобов`язання, що визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Тобто у даному випадку термін виконання зобов`язання не збігається зі строком дії договору та є відмінним від нього (подібні висновки щодо тлумачення аналогічного викладення умов договору щодо строків зобов`язання/договору наведено в постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/21315/21, від 24.10.2024 у справі № 911/2231/23).

Отже зобов`язання з виконання підрядником робіт та, відповідно, оформлення щотижневих технічних звітів згідно з п.4.2.21 Договору (про результати робіт) продовжують існувати навіть після закінчення строку договору до поки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (зокрема за статтею 849 ЦК України).

Наведеним висновками відповідає і правова поведінка позивача, яким після закінчення строку дії договору продовжено прийняття виконаних робіт, а також пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого за період з 25.10.2019 по 17.06.2024.

Одночасно, колегія суддів в контексті доводів апелянта про погодження виконання сторонами робіт до дати дії договору (02.05.2021) вважає за необхідне врахувати принцип сontra proferentem (від лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».

Contra proferentem є важливим інструментом для захисту прав слабшої сторони у договорі та запобігання зловживанням з боку сильнішої. Застосування цього принципу сприяє встановленню справедливості та балансу інтересів між сторонами договору.

Позивач, укладаючи договір на тих умовах, що в ньому визначені, розумів зміст договору, усвідомлював значення своїх дій, а також був зацікавленою стороною в отриманні результату правочину у відповідний строк. А отже повинен був чітко визначити строк виконання робіт за договором. Саме позивач задля уникнення можливих спорів та тлумачень не на його користь є тією зацікавленою (сильнішою) стороною щодо чіткості та однозначності формулювання умови договору в частині визначення строків виконання підрядником зобов`язання (графіку робіт).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що положення пункту 2.1 Договору (строк дії договору становить - з дати підписання до 2 травня 2021 року з можливістю пролонгації) у даному випадку не може тлумачитися на користь позивача. Тож відповідні ствердження апелянта в цій частині з врахуванням принципу «сontra proferentem» підлягають відхиленню за їх неспроможності.

Довід апелянта про те, що з укладенням договору на строк до 02.05.2021 сторонами було погоджено і виконання робіт в межах дії договору не заслуговує на увагу, оскільки не відповідає змісту умов договору, зокрема, пункту 12.6. До того ж, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки за загальним правилом, закріпленим у статті 599 ЦК України, такою підставою є виконання, проведене належним чином. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним.

Також підлягають відхиленню твердження апелянта про незастосування судом до спірних правовідносин положень частини 2 статті 846 ЦК України, оскільки в рішенні суду було вірно встановлено, що строком виконання зобов`язання сторонами визначено подію - повне виконання зобов`язань. Тоді як, правова конструкція даної норми визначає можливість її врахування у випадку відсутності в договорі строків/термінів виконання робіт, що надає право замовнику вимагати виконання зобов`язання в розумний строк.

Враховуючи те, що сторони в договорі погодили строк виконання зобов`язання, Суд відхиляє посилання скаржника на необхідність застосування в цьому випадку порядку визначення строку виконання зобов`язання, передбаченого частиною 2 статті 846 ЦК України, а саме в межах розумного строку (строку дії договору). Крім того, як слушно зауважено судом попередньої інстанції, позивачем належними засобами доказування в контексті суті зобов`язання, характеру та обсягів робіт та звичаїв ділового обороту не доведено, що розумним строком виконання підрядних робіт є саме 02.05.2021 (остання дата строку дії договору).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні приписів статей 76-78 ГПК України не доведено порушення відповідачем строків виконання робіт, за яке згідно п. 8.5 Договору визначено відповідальність у вигляді нарахування штрафу, то підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 423 079,84 грн штрафу, - відсутні. Прострочення виконання підрядником зобов`язання не встановлено.

Доводами апеляційної скарги не спростовано висновків суду першої інстанції щодо передчасності та необґрунтованості позовних про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого згідно п.8.5 договору. Тож відмова суду у задоволені позову в цій частині є правомірною.

Оскільки питання правомірності задоволення Господарським судом міста Києва позовних вимог в частині стягнення штрафу згідно п. 8.18 Договору апелянтом не порушувалось, а судом апеляційної інстанції підстав виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, справу переглянуто в порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/7651/24 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано після виходу головуючого судді Корсака В.А. з лікарняного, - 17.02.2025.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова