Ухвала

від 13.02.2025 по справі 904/624/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.02.2025 м. Дніпро Справа № 904/624/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач у справі)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 11.06.2024р. у справі № 904/624/19

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕФЕКТІНВЕСТ-2015"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальність "Агроцентр-Плюс" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 4, код ЄДРПОУ 39793818);

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальність "Озерна площа" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 41826171);

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570; адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 30);

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658);

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430)

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна, визнання права власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/624/19 в задоволенні позовних вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальність "Ефектінвест-2015" арбітражного керуючого Ткаченко Дениса Володимировича до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальність "Агроцентр-Плюс" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 4, код ЄДРПОУ 39793818); відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальність "Озерна площа" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 41826171); третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570; адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 30); третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658); третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430); третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна, визнання права власності та витребування майна - відмовлено; судові витрати залишено за позивачем.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор", в якій просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/624/19, а саме:

- виключити: «З наведеного простежується взаємозв`язок у діях відповідачів направлений на можливість створення умов для припинення грошових зобов`язань за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна шляхом заліку зустрічних однорідних вимог та уникнення розрахунку грошовими коштами. Наведені дії відповідачів викликають обгрунтовані сумніви з приводу добросовісності своїх дій.»;

- змінити: «З огляду на наведене суд вважає, дії ТО В «ЕФЕКТІНВЕСТ- 2015» ma ТОВ «АГРОЦЕНТ-ПЛЮС» з продажу спірного майна такими, що суперечать вимогам пункту 6 частини 1 статті З ЦК України.» на «З огляду на наведене та беручи до уваги Висновок експерта № 04/01/2023 від 08.02.2023 Суд вважає, що Договори купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 15.06.2017,16.06.2017 укладені між ТОВ «ЕФЕКТІНВЕСТ-2015» та ТОВ «АГРОЦЕНТР-ПЛЮС» не призводять до зменшення активів ТОВ «ЕФЕКТІНВЕСТ-2015» в момент укладення зазначених договорів; наявність розумної економічної причини (ділової мети) у ТОВ «ЕФЕКТІНВЕСТ-2015» в момент укладення договорів купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 15.06.2017, 16.06.2017 укладених між ТОВ «ЕФЕКТІНВЕСТ-2015» та ТОВ «АГРОЦЕНТР- ПЛЮС» арифметично підтверджується, що не суперечить вимогам п. 6 ч. 1 cm. З ЦК України. До того ж, беручи до уваги Висновок експерта №2725 від 26.04.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи у господарській справі № 904/624/19 Суд доходить висновків, що внаслідок проведення господарських операцій ТОВ «ЕФЕКТІНВЕСТ- 2015» щодо правочинів, а саме договору купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна, серія та номер: 6965, виданий 15.06.2017 та договору купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна, серія та номер: 6984, виданий 16.06.2017 не відбулось зменшення активів та/або збільшення ризиків неплатоспроможності ТОВ «ЕФЕКТІНВЕСТ-2015». Зазначений факт свідчить про дотримання в момент укладання оспорюваних договорів вимог п. 6 ч. 1 cm. З ЦК України.»;

- резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/624/19 залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Апеляційна скарга на вказане рішення, повний текст якого складено 24.06.2024р., подана через систему "Електронний суд" 11.02.2025р, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 15.07.2024 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" не брало участь у розгляді позову ТОВ «ЕФЕКТІНВЕСТ-2015» у даній справі, про судове засідання в Центральному апеляційному господарському суді Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" дізналось з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим апеляційну скаргу подано з пропуском строку, але з поважних причин.

Апеляціний суд, розглянувши наведене обґрунтування причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, дійшов висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004р.).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06).

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2024р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" подано заяву вих.№11-04/24-01 від 11.04.2024 про заміну кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ОФІС" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор (код ЄДРПОУ 41657211).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024р. у справі № 904/624/19:

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" вих.№11-04/24-01 від 11.04.2024 про заміну кредитора - задоволено;

- замінено первісного кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ОФІС" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 33546601) з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕКТІНВЕСТ-2015" (49094, м. Дніпро, Соборний район, вул. Набережна Перемоги, буд.32, код ЄДРПОУ 34903257) в сумі 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 494 500,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Конституції, буд. 17А, код ЄДРПОУ 41657211);

- зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕКТІНВЕСТ-2015" (49094, м. Дніпро, Соборний район, вул. Набережна Перемоги, буд.32, код ЄДРПОУ 34903257) арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів у справі № 904/624/19.

Також, з матеріалів справи вбачається подання 20.05.2024р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" заяви про залучення його до участі у справі № 904/624/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів .

Окрім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/624/19 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 26.06.2024р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/119956117), забезпечено надання загального доступу, а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі, оскільки як учасник справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕКТІНВЕСТ-2015" мав цікавитися та бути обізнаним про наявність судових проваджень відносно останнього.

Приймаючи до уваги наведене та обґрунтування апелянтом причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, апеляційний суд зазначає, що апелянт як кредитор у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕКТІНВЕСТ-2015" мав бути обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення у справі та вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку, а тому його посилання на дізнання про слухання справи в апеляційному суді з Єдиного державного реєстру судових рішень лише зараз є безпідставним та спростовуються вищенаведеним.

З наведеного слідує, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду не підтверджений ним належними та допустимими доказами.

Тому, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, є такими, що не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги надто раніше, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про небхідність залишення апеляційної скарги бех руху та надання апелянту строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів.

Окрім того, згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно підпункту 10 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 6 810,00 грн. (2 270 - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021р. х 2 х 150 %).

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, частиною сьомою ст. 42 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що апелянтом не надано належних доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.

За ст. 174 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/624/19 - залишити без руху.

Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду:

- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку;

- належні докази сплати судового збору у сумі 6 810,00 грн.

- належні докази направлення копії апеляційної скарги учасникам справи у відповідності до вимог ст. 259 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.Є. Чередко