Рішення

від 14.02.2025 по справі 905/1509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.2025 Справа №905/1509/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахчиванджи 27-А», м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 115961,53грн, з яких 78125,53грн основний борг, 4596,03грн 3% річних, 16737,29грн інфляційні втрати, 16502,68грн пеня,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахчиванджи 27-А», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 115961,53грн, з яких 78125,53грн основний борг, 4596,03грн 3% річних, 16737,29грн інфляційні втрати, 16502,68грн пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №4408-НГТ-6 від 11.06.2021 про постачання природного газу споживачу з оплати послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за лютий 2022 року у розмірі 78125,53грн, що стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав такі документи: договір постачання природного газу №4408-НГТ-6 від 11.06.2021 з додатками, додаткові угоди до договору, акти приймання-передачі природного газу, лист ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-24-15634 від 14.10.2024 з додатками, лист АТ «Ощадбанк» з інформацією про надходження коштів на рахунки, роздруківки з електронної пошти позивача, податкові накладні.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 173-175, 193, 216, 218, 222, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610-612, 655, 692 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1509/24 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ залишено без руху. Встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

13.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ надійшла заява про усунення недоліків, в якій надані пояснення щодо неможливості надати акт приймання передачі за лютий 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1509/24. Справу №905/1509/24 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - м. Маріуполь Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Маріупольського районує територією є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Ухвала господарського суду від 16.12.2024 направлялася відповідачу на адресу електронної пошти, яка вказана відповідачем у договорі постачання природного газу.

Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Отже, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвала суду від 16.12.2024 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень вебпорталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень».

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач, постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахчиванджи 27-А» (далі - відповідач, споживач) укладено договір постачання природного газу №4408-НГТ-6 далі - договір), за змістом п.п. 1.1-1.2 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору; природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідачеві присвоєно EIC-код 56ХQ00011KQBJ00T.

У разі, якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює оператор газорозподільних мереж, з яким споживач уклав відповідний договорі ПАТ «Маріупольгаз».(п. 1.5. договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природною газу у період з червня 2021 року по червень 2022 року в кількості 103,0тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях, зокрема, лютий 2022 18,00тис.куб.метрів.

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (пп. 2.1.1 договору).

Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Згідно з п.3.5 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 14.12.2021) приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється окремими актами приймання-передачі газу: акт приймання-передачі обсягу I та акт приймання-передачі обсягу II.

За змістом підпункту 3.5.1 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 14.12.2021) споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, зокрема: копію акту про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ; підписані споживачем по два примірники актів приймання-передачі природного газу окремо для обсягу I та обсягу II.

Відповідно до підпункту 3.5.2 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 14.12.2021) постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу по одному примірнику оригіналів актів приймання-передачі природного газу, підписаних уповноваженим представником та скріплених печаткою. У разі непідписання постачальником актів/акту приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання.

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт/акти приймання-передачі природного газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді. У випадку ненадання/несвоєчасного надання актів/акту, зазначених в підпункті 3.5.1 договору, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 договору. Розподілення фактично використаного загального обсягу на Обсяг I та Обсяг II здійснюється прямопропорційно розподілу обсягів, зазначених на відповідний розрахунковий період в пункті 2.1 договору (пп. 3.5.3-3.5.4 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 14.12.2021)).

Відповідно до п.п. 4.1-4.3 ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ 6183,33грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576грн, крім того ПДВ - 20%, - 27,31грн, всього з ПДВ - 163,89грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 7583,89грн (пп. 4.1.1.1 договору). У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Згідно з п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 14.01.2022) оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу I (фіксованого), здійснюється споживачем в повному об`ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу. Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого). У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.

Відповідно до п. 7.2 договору (в редакції додаткової угоди №5/1 від 01.10.2021) у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу з кожний день прострочення.

Згідно з п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє до 30 червня 2024 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди договору.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін без зауважень та застережень.

На виконання умов договору сторони підписали та скріпили печатками акти приймання-передачі природного газу за період з червня 2021 року по січень 2022 року на загальну суму 559412,01грн, а саме: від 30.06.2021 в обсязі 0,67117тис.м.куб. на загальну суму 5090,08грн; від 31.07.2021 в обсязі 0,08500тис.м.куб. на загальну суму 999,18грн; від 31.07.2021 в обсязі 1,13000тис.м.куб. на загальну суму 8569,79грн; від 31.08.2021 в обсязі 1,06000тис.м.куб. на загальну суму 8038,92грн; від 30.09.2021 в обсязі 0,26600тис.м.куб. на загальну суму 4592,26грн; від 30.09.2021 в обсязі 1,30700тис.м.куб. на загальну суму 9912,13грн; від 31.10.2021 в обсязі 1,03400тис.м.куб. на загальну суму 25781,43грн; від 31.10.2021 в обсязі 1,15300тис.м.куб. на загальну суму 8744,22грн; від 30.11.2021 в обсязі 3,84500тис.м.куб. на загальну суму 140053,79грн; від 30.11.2021 в обсязі 8,67100тис.м.куб. на загальну суму 65759,88грн; від 31.12.2021 в обсязі 17,53500тис.м.куб. на загальну суму 132983,46грн; від 31.01.2022 в обсязі 19,63200тис.м.куб. на загальну суму 148886,87грн.

Як вказує позивач, у лютому 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 11697,63куб.м, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено лист ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-24-15634 від 14.10.2024, період постачання з 01.02.2022 по 25.02.2025.

За поясненнями позивача, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року неможливо надати, оскільки він не складався. Вартість спожитого природного газу розраховано на підставі даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, з урахуванням ціни, визначеної у п. 4 договору.

За розрахунком позивача, вартість спожитого відповідачем природного газу у лютому 2022 року становить 88713,52грн.

На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав до суду податкові накладні.

Згідно з інформацією АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідач частково здійснив оплату поставленого газу на загальну суму 570000,00грн, а саме 24.06.2021 в сумі 30000,00грн 13.09.2021 в сумі 30000,00грн, 15.11.2021 в сумі 130000,00грн, 01.12.2021 в сумі 130000,00грн, 11.01.2022 в сумі 150000,00грн, 03.02.2022 в сумі 100000,00грн.

У погашення боргу за зобов`язанням лютого 2022 року позивач зарахував залишок коштів у розмірі 10587,99грн з оплати, здійсненої 03.02.2022.

Відповідач у встановлений договором строк оплату поставленого природного газу у лютому 2022 року у розмірі 78125,53 не здійснив.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної сплати постачання природного газу у лютому 2022 року, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 115961,53грн, з яких 78125,53грн основний борг, 4596,03грн 3% річних, 16737,29грн інфляційні втрати, 16502,68грн пеня.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015.

Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Отже, договір постачання природного газу №4408-НГТ-6 від 11.06.2021 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Згідно з п.п. 3.5, 3.5.1 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 14.12.2021) приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється окремими актами приймання-передачі газу: акт приймання-передачі обсягу I та акт приймання-передачі обсягу II. Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, зокрема: копію акту про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ; підписані споживачем по два примірники актів приймання-передачі природного газу окремо для обсягу I та обсягу II.

За поясненнями позивача, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року не складався у зв`язку з невиконанням споживачем свого обов`язку щодо надання такого акту постачальнику.

У пп. 3.5.4 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 14.12.2021) сторони погодили, що у випадку ненадання/несвоєчасного надання актів/акту, зазначених в підпункті 3.5.1 договору, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 договору.

Судом встановлено, що відповідач спожив у лютому 2022 року природний газ в обсязі 11697,63куб.м (лист ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-24-15634 від 14.10.2024).

За розрахунком позивача, вартість спожитого відповідачем природного газу у лютому 2022 року становить 88713,52грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він здійснений арифметично та методологічно відповідно до умов розділу 4 договору.

Отже, обсяги переданого природного газу підтверджується належними доказами, відповідач факт постачання природного газу у спірний період не спростовує та не заперечує.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пп. 5.1.3, 5.1.4 договору (в редакції додаткової угоди №10 від 14.01.2022), сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого). У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.

Отже, строк оплати постачання природного газу за лютий 2022 року є таким, що настав 15.04.2022.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач зарахував в погашення боргу за зобов`язанням лютого 2022 року залишок коштів з оплати за попередній період в розмірі 10587,99грн.

Доказів повної оплати природного газу у розмірі 78125,53грн, поставленого відповідачеві у лютому 2022 року, суду не надано, факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за лютий 2022 року є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, позивач нарахував 16502,68грн пені, 4596,03грн 3% річних та 16737,29грн інфляційних втрат.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню на зобов`язання лютого 2022 року за період прострочення з 16.04.2022 по 15.10.2022 у розмірі 16502,68грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та правомірними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Так, позивач нарахував 3% річних на зобов`язання лютого 2022 року за період прострочення з 16.04.2022 по 31.03.2024 у розмірі 4596,04грн та інфляційні втрати на зобов`язання лютого 2022 року за період прострочення з 01.05.2022 по 31.03.2024 у розмірі 16737,29грн.

Контррозрахунки відсутні.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних в межах заявленого позивачем періоду прострочення, суд встановив, що такі розрахунки є арифметично та методологічно правильними.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахчиванджи 27-А», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 115961,53грн, з яких 78125,53грн основний борг, 4596,03грн 3% річних, 16737,29грн інфляційні втрати, 16502,68грн пеня, задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахчиванджи 27-А», м.Маріуполь Донецької області (87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Бахчиванджи, будинок 27-А, ідентифікаційний код 37746415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) 115961,53грн, з яких 78125,53грн основний борг, 4596,03грн 3% річних, 16737,29грн інфляційні втрати, 16502,68грн пеня, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 14.02.2025.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.