Рішення

від 17.02.2025 по справі 917/2137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 Справа № 917/2137/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/2137/24

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно", проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18013

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", Шлях Київ - Харків, корпус 134 км, Пирятинський район, Полтавська область, 37043

про стягнення 45 880,00 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

встановив:

03.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" про стягнення 45 880,00 грн збитків за умовами договору поставки №1ВТ від 08.01.2024 року (вх. № 2237/24).

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної на загальну суму податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 45 880,00 грн, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45 880,00 грн, що призвело до завдання йому збитків. Позивач зазначив, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного ним законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача. Позивач вказав, що, у зв`язку з наявністю усіх елементів господарського правопорушення, наявні підстави для застосування до порушника (відповідача) такого заходу відповідальності як зобов`язання відшкодувати спричинені збитки.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 року позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

25.12.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх. № 17443, а. с. 44 - 54), відповідно до якого ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" просив відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, відповідач у відзиві також просив справу розглядати у судовому засіданні із повідомленням сторін та проводити всі засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника відповідача Голубка А. В.

В обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив наступне:

- з відповіді № 5053/6/32-00-04-02-02-02 від 28.11.2024 р. Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України вбачається, що представник позивача запитував інформацію у податкового органу щодо реєстрації податкової накладної ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" датою проведення платежу - 09.01.2024 року, тоді як першою подією, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, при виконанні договору № 1 ВТ від 08.01.2024 року була саме поставка товару, дата якої є 08.01.2024 року і це є датою виникнення податкового зобов`язання у постачальника перед позивачем на суму 275 280,00 грн, в тому числі ПДВ - 45 880,00 грн;

- податковим органом була надана інформація про те, що відповідачем на позивача податкова накладна 09.01.2024 року не реєструвалася, проте це не означає, що податкова накладна за поставлений товар на умовах договору № 1 ВТ від 08.01.2024 року ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" не оформлювалась та не надсилалась на реєстрацію до Податкового органу по першій події, як того вимагає від платника податків п. 187.1 ст. 187 ПК України;

- факт направлення відповідачем на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 15 від 08.12.2024 р. на суму 275 280,00 грн, в тому числі ПДВ - 45 880,00 грн, сформованої на покупця - ПрАТ "Черкаське хімволокно" свідчить про відсутність підстав для застосування щодо відповідача відповідальності передбаченої п.п. 7.8.1 п. 7.8 Розділу 7 договору від 08.01.2024 року, адже збитків у розмірі суми податку на додану вартість в сумі 45 880, 00 грн він не зазнав, а ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" ніяким чином не порушувало право позивача на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивача;

- позивач не надає жодних доказів відправки претензії № 787 від 25.07.2024 року та її отримання відповідачем;

- обов`язок постачальника з реєстрації податкової накладної вважається виконаним в момент надіслання складеної накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, адже усі наступні дії учиняються податковим органом, і знаходяться поза впливом постачальника - ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП";

- через протиправні та незаконні дії органів Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а не через дії ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" були порушені права позивача в частині недоотримання податкового кредиту в розмірі 45 880,00 грн, за такі дії ДПС України та її підрозділів відповідач не може нести жодної відповідальності;

- відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, адже обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства;

- відповідач вжив та вживає всіх можливих передбачених законами заходів для реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 15 від 08.01.2024 року, реєстрацію якої було протиправно зупинено, що підтверджується письмовими поясненнями вих. № 20/12-1 від 20.12.2024 року з додатками, направленими ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області щодо необхідності прийняття рішень про її реєстрацію та квитанцією про прийняття податковим органом їх до розгляду, та зокрема Ухвалою у справі № 320/48250/23 від 30 січня 2024 року та Рішенням у справі №440/6502/24 від 09 вересня 2024 року;

- позивач не втратив право на отримання податкового кредиту по податкову накладну № 15 від 08.01.2024року на суму 275 280,00 грн, в тому числі ПДВ - 45 880,00 грн, а тому йому і не завдано збитків у розмірі 45 880,00 грн, про стягнення яких він звернувся до суду;

- позивачем не доведено самого факту завдання збитків, адже неможливість включення суми ПДВ в розмірі 45 880,00 грн до податкового кредиту не свідчить про настання збитків, останнім не доведено причинно - наслідкового зв`язку між діями або бездіяльністю відповідача, а також наявність вини відповідача в настанні збитків. Наразі є відсутніми докази порушення будь-яких вимог чинного законодавства під час складення та заповнення податкової накладної відповідачем, а отже і факт неправомірної поведінки відповідача.

Ухвалою від 26.12.2024 року суд відмовити в задоволенні клопотань ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та про проведення судових засідань по справі №917/2137/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника відповідача Голубка А. В.

У відповіді на відзив (вх. № 17554 від 27.12.2024 року, а. с. 76 - 78) позивач не погодився з доводами відповідача та зазначив:

- відповідь Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.11.2024 року №5053/6/32-00-04-02-02-02 є належним та допустимим доказом, адже у адвокатському запиті запитувалась інформація про наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих податкових накладних за операціями згідно переліку, та наведено перелік операцій;

- відповідачем не надано жодного доказу реєстрації відповідної податкової накладної, як підтвердження виконання п. 7.8.1. договору, яким передбачено, що у разі відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних постачальник відшкодовує замовнику збитки у розмірі суми податку на додану вартість вказаної у такій податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії замовника;

- зазначення відповідачем про звернення до Головного управління ДПС у Полтавській області з відповідним повідомленням з метою ухвалення рішення про реєстрацію Податкової накладної від 08.01.2024 року №15 в ЄРПН є підтвердженням факту відсутності реєстрації податкової накладної та порушення права позивача на отримання податкового кредиту;

- відповідач звернувся до Головного управління ДПС у Полтавській області лише 20.12.2024 року, тобто вже після відкриття провадження у справі №917/2137/24. Отже, до відкриття провадження у справі відповідач жодним чином не прагнув виконати своє зобов`язання за договором;

- законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано. Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку;

- внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних позивачу завдано збитки у розмірі податку на додану вартість, сплаченого відповідачу у ціні послуг. Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Невиконання відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних перебуває у прямому причинному зв`язку зі збитками позивача.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08.01.2024 року між Приватним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № 1 ВТ (далі - договір, а. с. 5 - 7), за умовами якого постачальник зобов`язується за заявкою замовника поставляти Бензин А-95 Євро-5, код за ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти 09132000-3 - Бензин (далі товар) та передавати його замовнику через мережу АЗС Постачальника за талонами (далі - "талони"), що надають право на одержання нафтопродуктів, а замовник зобов`язується у визначені договором строки приймати та оплачувати постачальнику вартість відпущеного у такий спосіб товару (пункт 1.1. договору). Ціна договору складає 275 280 грн. 00 коп. (двісті сімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ - 45 880 грн. 00 коп. (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.) (далі - ціна договору) (п. 2.1 договору). Постачальник несе відповідальність за дотримання вимог податкового законодавства України (п. 7.8 договору). У разі відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, постачальник відшкодовує замовнику збитки у розмірі суми податку на додану вартість, вказаної у такій податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії замовника (п. 7.8.1 договору).Закінчення строку дії або розірвання цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (п. 7. 12 договору).

Відповідно до видаткової накладної №Рн240108/006 від 08.01.2024 року, що була надана відповідачем до відзиву на позовну заяву) позивач отримав товар бензин А-95 (Євро-5) по бланкам дозволу на загальну суму 275 280,00 грн, в т.ч. ПДВ 45 880,00 грн (а. с.56). Відповідно до платіжної інструкції №64 від 09.01.2024 року позивач здійснив проплату на суму 275 280,00 грн (призначення платежу - "передоплата за бензин зг.рах. №Сф-240108/06 від 08.01.24 р. ПДВ (20%) 45 880,00" (а. с. 13). Відповідачем була виписана та подані на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна № 15 від 08.01.2024 року (а. с. 57).

Як стверджує позивач, ПрАТ "Черкаське хімволокно" направило відповідачу претензію (вих. № 787 від 25.07.2024 року, 14), в якій посилаючись на ст. ст. 193, 222 ГК України та п. п. 7.8, 7.8.1 та 7.12 договору вимагало протягом 10 календарних днів відшкодувати понесені збитки у розмірі 45 880,00 грн.

Позивач вказує, що ним було направлено адвокатський запит на адресу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (вих. №17 від 25.11.2024 року, а. с. 83) стосовно інформації про наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих накладних за відповідними операціями, де було вказано зокрема ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 25392923, ІПН 253929226585), дата проведення платежу - 09.01.2024 року, обсяг операції з ПДВ в грн - 275 280,00 грн, сума ПДВ в грн - 45 880,00.

Згідно з відповіддю Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (вих. № 5053/6/32-00-04-02-02-02 від 28.11.2024 року, а. с. 15) на вищезазначений адвокатський запит, станом на дату надання відповіді, згідно Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні складені датами проведення платежу, зазначеними у запиті, зокрема, підприємством ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 25392923) не зареєстровано.

До відзиву на позовну заяву відповідачем було надано копію податкової накладної №15 від 08.01.2024 року та квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної (дата отримання ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" - 05.02.2024 року) (а. с. 57). Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 08.01.2024 року №15 зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також відповідачем у відзиві зазначено, що ним було направлено на адресу Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області Письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №15 від 08.01.2024 року та про невідповідність операцій, що стали підставою для її формування, критеріям ризиковості господарських операцій (вих. №20/12-1 від 20.12.2024 року (а. с. 58 - 60). Дані письмові пояснення були доставлені до Головного управління ДПС у Полтавській області 20.12.2024 року, що підтверджується квитанцією №2 (а. с. 61).

Таким чином, позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю реєстрації податкової накладної №15 від 08.01.2025 року у Єдиному реєстрі податкових накладних (всупереч вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України та 7.8.1 договору), позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45 880,00 грн, а тому позивачем понесено збитки у розмірі 45 880,00 грн.

Оскільки, відповідач не виплатив спричинену шкоду за умовами договору, позивач вимушений звернутись до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Сутність розглядуваного спору полягає у примусовому стягненні з відповідача, нарахованої відповідно до пункту 7.8.1 договору, суми збитків у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією відповідачем податкової накладної.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов`язки його сторін та сутність спірних правовідносин, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень податкового законодавства з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які згідно частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами. Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, в даному випадку, враховуючи правову природу укладеного між контрагентами у даній справі, договору поставки, зобов`язанням постачальника є обов`язок поставити товар, а зобов`язанням покупця - обов`язок оплатити вартість товару.

При цьому, постачальник несе відповідальність за дотримання вимог податкового законодавства України (п. 7.8 договору). У разі відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, постачальник відшкодовує замовнику збитки у розмірі суми податку на додану вартість, вказаної у такій податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії замовника (п. 7.8.1 договору).

Суд зауважує про те, що виходячи зі змісту статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення/несвоєчасне здійснення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого податковим законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу податкових накладних в електронній формі повинно здійснюватися відповідачем (постачальником) та позивачем (покупцем) у порядку, визначеному податковим законодавством, а усі податкові накладні та коригування до податкових накладних підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому зазначення сторонами в умовах договору додатково про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Відповідно, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення/не здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати зокрема штрафних санкцій.

Разом з цим, стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Також положеннями статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 917/877/17).

Як вже зазначалося вище та враховується судом, обов`язок постачальника зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем. Разом з цим, невиконання цього обов`язку щодо реєстрації податкової накладної вочевидь може завдати покупцю (відповідачу у даній справі) збитків.

Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 року по справі № 910/155/23 виснував, що хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, на яку посилається скаржник.

Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Суд, з урахуванням редакції наведеного пункті 7.8.1 договору, дійшов висновку про те, що сторонами за цим пунктом у розділі відповідальність сторін, зокрема було передбачено не штрафну санкцію, а саме застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, встановивши обов`язок постачальника відшкодувати покупцю відповідні збитки в розмірі суми податку на додану вартість, вказану у податковій накладній, у зв`язку із невиконання постачальником обов`язку щодо здійснення реєстрації податкової накладної.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Згідно пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, оскільки, оскільки постачальник передав на виконання умов договору товар 08.01.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №Рн240108/006 (а. с. 56), а оплату за товар здійснено позивачем - 09.01.2024 року, тодата виникнення податкового зобов`язання відповідача є дата поставки товару - 08.01.2024 року.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення податкових зобов`язань, далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Положеннями статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту (тобто суми, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) період) відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів.

Таким чином, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України на продавця (постачальника) покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Отже, суд встановив, що за результатами здійсненої поставки товару на суму 275 280,00 грн (ПДВ 45 880,00 грн) відповідачем дотримано строку складення та подання податкової накладної №15 від 08.01.2024 року на реєстрацію, що визначені пунктами 201.1 (складено на дату виникнення податкового зобов`язання 08.01.2024 року) та 201.10 (подано на реєстрацію 08.01.2024, тобто до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому складено накладну) статті 201 ПК України.

З наданої відповідачем квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі (від 05.02.2024 року, а. с. 57 зворот) вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 08.01.2024 року №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто органи ДПС вчинили обумовлену нормами закону дію з метою отримання пояснень та відповідних документів від заявника з метою встановлення законної операції, на підставі якої формується право на отримання податкового кредиту.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок N 520).

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За пунктом 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно пункту 7 Порядку № 520 Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 10, 11 Положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2024 року за вих. № 20/12-1 (а. с. 58-60) відповідачем було направлено на адресу Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області Письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №15 від 08.01.2024 року та про невідповідність операцій, що стали підставою для її формування, критеріям ризиковості господарських операцій.

Дані письмові пояснення були доставлені до Головного управління ДПС у Полтавській області 20.12.2024 року, що підтверджується квитанцією №2 (а. с. 61).

Суд враховує, що за приписами пункту 6 Порядк№520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, суд встановив, що, відповідачем було подано письмові пояснення та копії документів до комісії регіонального рівня 20.12.2024 року, що підтверджується квитанцією №2 (а. с. 61), тобто ним дотримано строку на подачу до контролюючого органу пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Однак, станом на дату прийняття рішення в матеріалах справи відсутній результат розгляду поданих письмових пояснень та копій документів, як це передбачено Порядком № 520. Тобто, матеріали справи не містять доказів завершення процедури реєстрації спірної податкової накладної у ЄРПН, не надано доказів оскарження бездіяльності чи рішень (за наявності) контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної у встановлені Податковим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України строки, що свідчить про його бездіяльність.

При цьому суд зазначає, що відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки викладена (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22).

Відносно посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на ухвалу Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/48250/23 від 30 січня 2024 року та на Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/6502/24 від 09 вересня 2024 року, як на докази здійснення всіх можливих передбачених законом заходів для реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН, суд відмічає, що податкова накладна №15 від 08.01.2024 року не була предметом розгляду вказаних справ.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця) на те, що це зобов`язання буде виконано, що зумовить віднесення таких сум до складу податкового кредиту. При цьому не є достатнім для віднесення сум податку до складу податкового кредиту лише складання відповідних податкових накладних, з урахуванням обов`язковості їх реєстрації.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Оскільки, як встановив суд, відповідач не завершив процедури реєстрації спірної податкової накладної у ЄРПН, а відтак позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45 880,00 грн, яка фактично є збитками цієї особи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі N 908/76/18, від 03 серпня 2018 року у справа N 908/76/18.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначених в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, відповідно до вказаних положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, до завершення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної позивач має право, у випадку реєстрації відповідачем податкової накладної, включити відповідну суму ПДВ до складу податкового кредиту. Однак, наявність формального права позивача на очікування 365-денного строку призведе до невиправданого затягування захисту порушених інтересів позивача.

З огляду на викладені, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на цю суму.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідачем, під час розгляду спору, не спростовані доводи позивача та встановлені судом обставини, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання останнім своїх податкових зобов`язань щодо своєчасного проведення реєстрації вказаних податкових накладних або доказів оскарження відповідачем дій податкового органу, тощо.

За результатами розгляду спору суд дійшов висновку про доведеність належними доказами усіх елементів складу правопорушення, а саме: не здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45 880,00 грн, а тому в цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем для зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, що фактично є збитками позивача.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" (Шлях Київ - Харків, корпус 134 км, Пирятинський район, Полтавська область, 37043, код ЄДРПОУ25392923) на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18013, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00204033) збитки у розмірі 45 880,00 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення складено та підписано 17.02.2025 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко