Постанова

від 30.04.2025 по справі 917/2137/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/2137/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників:

від позивача Плаха О.В. на підставі довіреності в порядку передоручення від 14.03.2024;

від відповідача - Голубок А.В. на підставі ордеру серії АА №1199799 від 07.12.2023,

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп", Пирятинський район, Полтавська область, (вх.№560 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 (суддя Тимощенко О.М., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту 17.02.2025)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно", м. Черкаси,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп", Пирятинський район, Полтавська область,

про стягнення 45880,00грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2024 Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" про стягнення 45880,00грн. збитків за умовами договору поставки №1ВТ від 08.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної на загальну суму податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 45880,00грн., у зв`язку із чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45880,00грн., що призвело до завдання йому збитків.

Позивач зазначав, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного ним законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, отже у зв`язку із наявністю всіх елементів господарського правопорушення, наявні підстави для застосування до порушника (відповідача) такого заходу відповідальності як зобов`язання відшкодувати спричинені збитки.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" збитки у розмірі 45880,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 15, 16, 22, 614, 623, 712, 1166 Цивільного кодексу України, статей 173, 174 Господарського кодексу України, статей 187, 198, 201 Податкового кодексу України, Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, мотивовані доведеністю належними доказами всіх елементів складу правопорушення, а саме: не здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних, у зв`язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45880,00грн., у звязку із чим, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем для зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, що фактично є збитками позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю; розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2137/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

26.03.2025 матеріали справи №917/2137/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

07.04.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 30.04.2025 о 10:00 годині.

15.04.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4737), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп", рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 залишити без змін.

18.04.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі №9172137/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/3245/25, на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (вх.№4893).

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання, скаржник посилається на те, що предметом розгляду даної справи №917/2137/24 є стягнення з відповідача на користь позивача (замовника) збитків з ПДВ у розмірі 45880,00грн., які начебто утворились в замовника внаслідок втрати ним права на отримання податкового кредиту по податковій накладній №15 від 08.01.2024 на суму 275280,00грн., в тому числі ПДВ 45880,00грн., реєстрація якої в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, а в подальшому відмовлено в реєстрації Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №440/3245/25 прийнято позовну заяву ТОВ "Гарант ойл групп" до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3245/25 за позовом ТОВ "Гарант ойл групп" до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнаннями протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що позивачем заявлено вимоги про:

- визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: №12253714/25392923 від 24.12.2024, прийняте за наслідком подання ТОВ "Гарант ойл групп" пояснень №20/12-1 від 20.12.2024, якими комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, сформованих позивачем на Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно";

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Гарант ойл групп" на Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" податкову накладну: №15 від 08.01.2024, датою та часом подання її на реєстрацію, який вказаний у відповідній квитанції.".

Таким чином, як стверджує апелянт, питання встановлення протиправності дій чи бездіяльності та наявності/відсутності вини ТОВ "Гарант ойл групп" при не реєстрації в ЄРПН сформованої ним на ПрАТ "Черкаське хімволокно" податкової накладної №15 від 08.01.2024 на суму 275280,00грн., в тому числі ПДВ 45880,00грн., а також законності та обґрунтованості прийняття ГУ ДПС у Полтавській області рішення №12253714/25392923 від 24.12.2024 про відмову у реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної вирішується в межах адміністративної справи №440/3245/25.

Крім того, перевірка законність дій органів ДПС України при зупиненні та/або відмові у реєстрації в ЄРПН податкових накладних сформованих ТОВ "Гарант ойл групп", на ПрАТ "Черкаське хімволокно" має здійснюватись саме в порядку адміністративного судочинства і не належить до юрисдикції господарських судів.

Отже, у випадку задоволення адміністративного позову ТОВ "Гарант ойл групп", який розглядається в межах адміністративної справи №440/3245/25, буде відсутній предмет спору у даній господарській справі №917/2137/24 та буде доведено відсутність протиправних дій та вини ТОВ "Гарант ойл групп" і забезпечено реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №15 від 08.01.2024 на суму 275280,00грн., в тому числі ПДВ 45880,00грн. та відсутність збитків у розмірі ПДВ для ПрАТ "Черкаське хімволокно".

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 30.04.2025 головуючий суддя оголосив, що 18.04.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі №9172137/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/3245/25, та запитав ставлення представника позивача щодо заявленого клопотання.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши вказане клопотання судова колегія зазначає, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати:

1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом;

2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Оцінюючи предмет спору у справі, що розглядається та у справі №440/3245/25, виходячи з обґрунтування клопотання та з урахуванням стандартів доказування у господарському процесі, судова колегія не вбачає обставин, що свідчать про об`єктивну неможливість її розгляду до розгляду Полтавським окружним адміністративним судом справи №440/3245/25, оскільки висновки суду у тій справі могли б мати значення саме при вирішенні спору саме під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, а не на стадії апеляційного перегляду.

Таким чином, встановлені при розгляді вказаної адміністративної справи факти не вплинуть на вирішення спору та на оцінку доказів у даній справі.

Крім того, за змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України пов`язаність справ не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі.

Одночасно, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

У цьому зв`язку слід враховувати, що зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які його зумовили. Тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі №917/2137/24 до вирішення Полтавським окружним адміністративним судом справи №440/3245/25, та відповідно відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

Крім того, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 30.04.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 залишити без змін.

Враховуючи, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" (надалі - постачальник) було укладено договір поставки № 1 ВТ (надалі - договір т.1 а.с.5-7), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується за заявкою замовника поставляти Бензин А-95 Євро-5, код за ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти 09132000-3 - Бензин (далі - товар) та передавати його замовнику через мережу АЗС Постачальника за талонами (далі - "талони"), що надають право на одержання нафтопродуктів, а замовник зобов`язується у визначені договором строки приймати та оплачувати постачальнику вартість відпущеного у такий спосіб товару (пункт 1.1. договору).

Ціна договору складає 275280,00грн., в тому числі ПДВ 45880,00грн. (надалі - ціна договору) (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 5.6. договору, згідно з пунктом 201.1. Податкового кодексу України, постачальник зобов`язаний зареєструвати податкові накладні, складені в електронній формі, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постачальник несе відповідальність за дотримання вимог податкового законодавства України (пункт 7.8 договору).

У разі відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, постачальник відшкодовує замовнику збитки у розмірі суми податку на додану вартість, вказаної у такій податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії замовника (пункт 7.8.1 договору).

Закінчення строку дії або розірвання цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (пункт 7. 12 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору постачальником було здійснено поставку товару замовнику на загальну суму 275280,00грн., в т.ч. ПДВ 45880,00грн., що підтверджується видатковою накладною №Рн240108/006 від 08.01.2024, відповідно до якої позивач, як замовник отримав товар бензин А-95 (Євро-5) по бланкам дозволу (т.1 а.с.56).

Відповідно до платіжної інструкції №64 від 09.01.2024 замовник здійснив оплату на суму 275280,00грн. (призначення платежу - "передоплата за бензин зг.рах. №Сф-240108/06 від 08.01.24 ПДВ (20%) 45880,00" (т.1 а. с. 13).

08.01.2024 постачальником було виписано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 08.01.2024 (т.1 а. с. 57).

Разом з тим, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, що підтверджується квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної (т.1 а.с.57 на звороті). Зі змісту вказаної квитанцій вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 08.01.2024 року №15 зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що у зв`язку із відсутністю реєстрації податкової накладної №15 від 08.01.2025 року у Єдиному реєстрі податкових накладних (всупереч вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України та 7.8.1 договору), 25.07.2024 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 787 в якій, посилаючись на неможливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45880,00грн., вимагав протягом 10 календарних днів відшкодувати понесені збитки у розмірі 45880,00грн. (т.1 а.с.14).

Проте, відповіді на вказану претензію постачальником надано не було.

Крім того, 25.11.2024 позивачем було направлено адвокатський запит за вих.17 на адресу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України стосовно інформації про наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих накладних за відповідними операціями, де було вказано ТОВ "Гарант ойл групп" (код ЄДРПОУ 25392923, ІПН 253929226585), дата проведення платежу - 09.01.2024, обсяг операції з ПДВ в грн. - 275280,00грн., сума ПДВ в грн. - 45880,00грн. (т.1 а.с.83)

Згідно з відповіддю Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (вих. № 5053/6/32-00-04-02-02-02 від 28.11.2024 т.1 а.с.15) на вищевказаний адвокатський запит, станом на дату надання відповіді, згідно Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні складені датами проведення платежу, зазначеними у запиті, зокрема, підприємством ТОВ "Гарант ойл групп" (код ЄДРПОУ 25392923) не зареєстровано.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку із відсутністю реєстрації податкової накладної №15 від 08.01.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних (всупереч вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України та 7.8.1 договору), 03.12.2024 Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" про стягнення 45880,00грн. збитків за умовами договору поставки №1ВТ від 08.01.2024 (т.1 а.с.1-32).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.86-99).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків нарахованих на підставі пункту 7.8.1 договору, у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, приймаючи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов`язки його сторін та сутність спірних правовідносин, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень податкового законодавства з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які згідно частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, в даному випадку, враховуючи правову природу укладеного між контрагентами у даній справі, договору поставки, зобов`язанням постачальника є обов`язок поставити товар, а зобов`язанням покупця - обов`язок оплатити вартість товару.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 201.1.Податкового кодексу України, постачальник зобов`язаний зареєструвати податкові накладні, складені в електронній формі, в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункту 5.6. договору,).

Пунктом 7.8. договору сторони погодили, що постачальник несе відповідальність за дотримання вимог податкового законодавства України (пункт 7.8 договору).

У разі відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, постачальник відшкодовує замовнику збитки у розмірі суми податку на додану вартість, вказаної у такій податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії замовника (пункт 7.8.1 договору).

Судова колегія зауважує на тому, що виходячи зі змісту статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення/несвоєчасне здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого податковим законодавством строку не є порушенням з боку відповідача, як постачальника правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу податкових накладних в електронній формі повинно здійснюватися відповідачем (постачальником) та позивачем (замовником) в порядку, визначеному податковим законодавством, а усі податкові накладні та коригування до податкових накладних підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З наведеного випливає, що узгодження сторонами в умовах договору додатково про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Відповідно, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення/не здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Також положеннями статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 917/877/17).

Як було зазначено вище, умовами укладеного між сторонами договору було погоджено обов`язок постачальника зареєструвати податкову накладну, що є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем. Разом з цим, невиконання цього обов`язку щодо реєстрації податкової накладної вочевидь може завдати покупцю (відповідачу у даній справі) збитків.

В контексті спірних правовідносин судова колегія враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 02.05.2024 у справі № 910/155/23, в якій Суд вказав, що хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Відповідно належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Зі змісту пункту 7.8.1 укладеного між сторонами договору вбачається, що сторонами за цим пунктом у розділі відповідальність сторін, було передбачено не штрафну санкцію, а саме застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, встановивши обов`язок постачальника відшкодувати покупцю відповідні збитки в розмірі суми податку на додану вартість, вказану у податковій накладній, у зв`язку із невиконання постачальником обов`язку щодо здійснення реєстрації податкової накладної.

Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21).

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

Водночас, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Згідно пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, оскільки, постачальник (відповідач) передав на виконання умов договору товар 08.01.2024, що підтверджується видатковою накладною №Рн240108/006 (т.1 а.с.56), а оплату за товар здійснено позивачем - 09.01.2024, то датою виникнення податкового зобов`язання відповідача є дата поставки товару - 08.01.2024.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення податкових зобов`язань), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Положеннями статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту (тобто суми, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) період) відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів.

Таким чином, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України на продавця (постачальника, відповідача) покладено обов`язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами здійсненої поставки товару на суму 275280,00грн. (ПДВ 45880,00грн.) відповідач, як постачальник дотримався строку складення та подання податкової накладної №15 від 08.01.2024 на реєстрацію, що визначено пунктами 201.1 (складено на дату виникнення податкового зобов`язання 08.01.2024 ) та 201.10 (подано на реєстрацію 08.01.2024, тобто до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому складено накладну) статті 201 Податкового кодексу України.

Але, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, що підтверджується квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної від 05.02.2024 (т.1 а.с.57 на звороті), з якої вбачається, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 08.01.2024 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, органи ДПС вчинили обумовлену нормами закону дію з метою отримання пояснень та відповідних документів від заявника з метою встановлення законної операції, на підставі якої формується право на отримання податкового кредиту.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (надалі - Порядок № 520).

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За пунктом 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 Письмові пояснення та копії документів, зазначених в пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно пункту 7 Порядку № 520 Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до пунктів 10, 11 Положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.12.2024 відповідачем, як постачальником було направлено на адресу Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області Письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №15 від 08.01.2024 року та про невідповідність операцій, що стали підставою для її формування, критеріям ризиковості господарських операцій (т.1 а. с. 58-60).

Дані письмові пояснення були доставлені до Головного управління ДПС у Полтавській області 20.12.2024, що підтверджується квитанцією №2 (т.1 а.с.61).

Судова колегія враховує, що приписами пункту 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, відповідачем було подано письмові пояснення та копії документів до комісії регіонального рівня 20.12.2024, що підтверджується квитанцією №2 (т. 1 а. с. 61), тобто ним дотримано строку на подачу до контролюючого органу пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до пункту 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Проте, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення в матеріалах справи відсутній результат розгляду поданих письмових пояснень та копій документів, як це передбачено Порядком № 520.

Тобто, матеріали справи не містять доказів завершення процедури реєстрації спірної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, не надано доказів своєчасного оскарження бездіяльності чи рішень (за наявності) контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної у встановлені Податковим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України строки, що свідчить про його тривалу бездіяльність.

При цьому, судова колегія зазначає, що відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця) на те, що це зобов`язання буде виконано, що зумовить віднесення таких сум до складу податкового кредиту. При цьому не є достатнім для віднесення сум податку до складу податкового кредиту лише складання відповідних податкових накладних, з урахуванням обов`язковості їх реєстрації.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач, як постачальник не завершив процедури реєстрації спірної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись своїи правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45880,00 грн, яка фактично є збитками цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 03.08.2018 у справі №908/76/18.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначених в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, відповідно до вказаних положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, до завершення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної позивач має право, у випадку реєстрації відповідачем податкової накладної, включити відповідну суму ПДВ до складу податкового кредиту. Однак, наявність формального права позивача на очікування 365-денного строку призведе до невиправданого затягування захисту порушених інтересів позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на цю суму.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення свідчать про те, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідачем, під час розгляду спору, не спростовані доводи позивача та встановлені судом обставини, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання останнім своїх податкових зобов`язань щодо своєчасного проведення реєстрації вказаних податкових накладних або доказів оскарження відповідачем дій податкового органу, тощо.

Враховуючи доведеність належними доказами всіх елементів складу правопорушення, а саме: не здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних, у зв`язку із чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 45880,00грн., судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності прямого причинно-наслідкового зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем для зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, що фактично є збитками позивача.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ойл групп" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі №917/2137/24 залишити без змін.

Повна постанова складена 05.05.2025.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий