Ухвала

від 17.02.2025 по справі 918/1354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

17 лютого 2025 рокум. РівнеСправа № 918/1354/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши матеріали справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

за участю представників учасників процесу:

від заявника (боржника): не з`явився,

від арбітражного керуючого: від арбітражного керуючого:С. Данілін,

від кредитора - ТОВ «Деревовиріб»: Р.Дубінін, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від кредитора - ТОВ "Глянс": Р.Дубінін, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від кредитора - ТОВ "Синеон": Р.Дубінін, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою від 17.01.2024 (суддя Н. Церковна), зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, попереднє судове засідання призначене на 12.03.2024.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 17.01.2024.

06.02.2024 від ТОВ "Деревовиріб", 19.02.2024 від ОСОБА_2 , 21.02.2024 від ТОВ "Глянс" та 21.02.2024 від ТОВ "Синеон" надійшли заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Ухвалами суду від 13.02.2024, 20.02.2024 та 28.02.2024 вказані заяви призначено судом до розгляду на 12.03.2024.

Ухвалами суду від 12.03.2024, від 09.04.2024 та від 30.04.2024 розгляд кредиторських вимог відкладався на 09.04.2024, 30.04.2024 та 30.05.2024 відповідно.

Крім того, 15.04.2024 боржник звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову, що подана до подання позовної заяви.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.04.2024 заяву передано на розгляд судді Н. Церковній в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 з єдиним унікальним номером судової справи 918/1354/23(918/383/24).

Ухвалою суду від 17.04.2024 вказану заяву задоволено та вжито заходів забезпечення позову.

30.04.2024 від ОСОБА_3 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.

Розпорядженням керівника апарата суду від 01.05.2024 № 03-04/10/2024 у зв`язку із перебуванням судді Н. Церковної з 01.05.2024 по 17.05.2024 у щорічній відпустці згідно з наказом голови суду №04-41/94/24 від 01.04.2024, відповідно до п 7.1 Засад автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затверджених рішенням зборів суддів від 06.02.2020 № 1, з метою запобігання порушення процесуальних строків, передбачених ст. 145 ГПК України та своєчасного розгляду судом питання щодо скасування заходів забезпечення позову, відповідно до п. 2.3.49-2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1354/23 та пов`язаних з нею матеріалів, за результатами якого справу № 918/1354/23 передано на розгляд судді О. Андрійчук.

Ухвалою суду від 02.05.2024 справу № 918/1354/23 прийнято до свого провадження суддею О. Андрійчук та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.05.2024.

У судовому засіданні 20.05.2024 оголошено перерву на 03.06.2024.

Ухвалою суду від 03.06.2024 визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "Деревовиріб" до ОСОБА_1 в розмірі 406 618,21 грн, ТОВ "Глянс" до ОСОБА_1 частково, в розмірі на суму 4 024 466,27 грн, ТОВ "Синеон" до фізичної особи ОСОБА_1 частково, в розмірі на суму 546 665,07грн, у визнанні вимог ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 4 000 000,00 грн відмовлено, затверджено реєстр грошових вимог кредиторів на загальну суму 4 977 749,55 грн. Установлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів не пізніше 17.06.2024, підсумкове засідання призначене на 31.07.2024.

У судовому засіданні 31.07.2024 оголошено перерву на 02.09.2024. У судовому засіданні 02.09.2024 оголошено перерву на 30.09.2024. У судовому засіданні 30.09.2024 оголошено перерву на 14.10.2024. У судовому засіданні 14.10.2024 оголошено перерву на 28.10.2024. У судовому засіданні 28.10.2024 оголошено перерву на 25.11.2024. У судовому засіданні 25.11.2024 оголошено перерву на 20.01.2025 (з урахуванням ухвали суду про внесення виправлень від 13.12.2024). Ухвалою суду від 20.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву на 03.02.2025.

03.02.2025 від представника кредиторів Р.Дубініна надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю ознак неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 , крім цього у клопотанні представник кредиторів просив відкласти розгляд справи.

У судовму засіданні 03.02.2025 оголошено перерву на 17.02.2025.

12.02.2025 та 14.02.2025 від керуючого реалізацією надійшли заперечення на клопотання кредиторів про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_4 .

14.02.2025 від боржника надійшли заперечення проти закриття провадження у справі та клопотання про визнання кредиторів ТОВ «Глянс», ТОВ «Деревовиріб», ТОВ «Синеон» заінтересованими особами боржника.

У судове засідання 17.02.2025 з`явилися арбітражний керуючий, представник кредиторів та представник боржника.

Суд, розглянувши заяву про закриття провадження у справі, вважає за необхідне зазначити таке.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи. Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період (постанова ВС від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України). За змістом приписів ст. 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог (постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає: закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (п. 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ). Конструкція ч. 7 ст. 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

Ураховуючи, що основним призначенням ч. 7 ст. 123 КУзПБ є припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою, тому з власної ініціативи, зокрема розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Виокремивши певний перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у ч. 7 ст. 123 КУзПБ, законодавець у абзаці п`ятому цієї норми акцентує на спеціальних наслідках її реалізації неможливості протягом року повторно скористатися судовою процедурою неплатоспроможності для очевидно недобросовісного боржника. Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.

Зважаючи на викладене, суд, оцінивши доводи кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_4 , установив таке.

Згідно із поданою заявою, остання обґрунтована тим, що боржником у деклараціях від 26.12.2023 про майновий стан за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, уточнених деклараціях від 07.03.2024 про майновий стан за 2020, 2021, 2022, 2023 роки зазначена неповна та недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї. Зокрема, боржник не відобразив належний на праві спільної сумісної власності об`єкт нерухомого майна, а саме 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 . Приховав грошові кошти, отримані внаслідок відчуження майна автомобіля за кілька днів до подання ним заяви. Окрім того, боржником не відображено дебіторську заборгованість ОСОБА_3 , яка є предметом позовних вимог у справі про неплатоспроможність.

У свою чергу, арбітражний керуючий, заперечуючи проти доводів, викладених у вказаній заяві, зазначає, що ним було здійснено перевірку декларацій про майновий стан боржника, про що складено відповідний звіт від 26.12.2023, за результатами якої виявлено певні неточності (розбіжності), пов`язані із невідображенням земельної ділянки та транспортного засобу, належних на праві власності батьку боржника, а також неправильною сумою доходів боржника та членів його сім`ї. 07.03.2024 боржником долучено до матеріалів справи уточнені декларації про майновий стан за 2020-2023 роки із врахування звіту арбітражного керуючого про перевірку декларації від 29.02.2024, а тому відсутні підстави для прийняття рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ тощо.

Окрім того, боржник, заперечуючи проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, щодо відображення в декларації будинку зазначає таке. У витязі з реєстру відображена дата набуття та підстава для набуття будинку у власність (половина будинку у порядку спадкування, а половина придбана у брата, який також отримав свою частку у порядку спадкування). Боржником надано копію свідоцтва про шлюб, щоб показати, що майно набуте у період перебування у шлюбі. При цьому відсутні будь-які роз`яснення щодо порядку заповнення декларації: 1) чи зобов`язаний боржник зазначити інформацію, яка перебуває у реєстрі речових прав, та надати документи щодо набуття у власність майна, чи 2) зобов`язаний виходити із реальної ситуації та самостійно визначати (виділяти) частку, яка належить боржнику, а яка іншій особі. Як зазначає боржник, він керувався даними реєстру, однак ніколи не приховував обставини, що 1/2 ідеальної частки будинку належить йому і його дружині на праві спільної сумісної власності. Крім того, у плані реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність зазначено про реалізацію 1/4 житлового будинку за 1 200 260,00 грн (п.10). Стосовно грошових коштів, отриманих від відчуження автомобіля, то оскільки за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 про визнання кредиторських вимог, останній було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, відтак остання не вважається кредитором боржника, а тому ним вживаються заходи щодо повернення цих коштів із врахуванням того, що половина вказаних активів належить дружині, оскільки транспортний засіб було набуто боржником під час шлюбу. Щодо дебіторської заборгованості ОСОБА_3 , то слід відрізняти номінальну вартість вимог від реальної, де, зважаючи на становище дебітора, реальна вартість вимог боржника може бути значно нижчою за номінальну. ОСОБА_6 , який також є основним кредитором боржника (опосередковано), відчужив усе належне йому майно за номінальною вартістю 1 000 - 2 000,00 грн для неможливості задоволення кредиторських вимог. При цьому, як вказує боржник, що його неплатоспроможність викликана тим, що ОСОБА_6 , будучи керівником компаній та одночасно повіреним боржника, здійснив без його відома багато грошових переказів на рахунок останнього в якості оплати за договором поставки, сам же зняв вказані кошти з рахунків як довірена особа, привласнивши собі, а потім сам же звернувся до суду від імені компаній про стягнення коштів тощо. Ураховуючи викладене, боржник просить суд у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність відмовити.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, 29.02.2024 керуючим реалізацією був підготовлений та направлений на адресу боржника та кредиторів звіт про перевірку декларації про майновий стан боржника від 26.12.2023, згідно з яким були виявлені неточності/розбіжності, а саме: у п. 23 декларації за 2020 рік не зазначено про земельну ділянку, кадастровий номер 6125887500:01:001:0122, площею 1,1023 га, яка належить батькові боржника ОСОБА_7 , хоча в 2021, 2022, 2023 роках вказана земельна ділянка зазначалася; у п. 40 декларацій за 2020, 2021, 2022, 2023 роки не зазначено транспортний засіб YAMAXA GEAR 49 1999 р.в., який належить батькові боржника ОСОБА_7 ; у декларації за 2023 рік сукупна сума доходів боржника (в графі заробітна плата) зазначена в розмірі 1 373 411 грн, проте загальний розмір повинен становити 1 397 854,22 грн; у декларації за 2023 рік сукупна сума доходів членів сім`ї (в графі заробітна плата) зазначена в розмірі 93 659,00 грн, тоді як така сума мала становити 98 860,39 грн. 07.03.2024 боржником долучено до матеріалів справи уточнені декларації про майновий стан за 2020-2023 роки із врахування звіту арбітражного керуючого про перевірку декларації від 29.02.2024.

Щодо посилання кредитора на невідображення в деклараціях житлового будинку АДРЕСА_2 , то суд зазначає таке.

Згідно з інформаційною довідкою №363604353 від 29.01.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_8 на праві власності володіє житловим будинком, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Вказана інформація зазначена боржником в п. 24 декларацій про майновий стан за 2020-2023 роки.

Ураховуючи те, що 1/2 житлового будинку ОСОБА_8 придбала за договором купівлі-продажу в 2016 році, то, виходячи із ст. 60 СК України, 1/4 частини будинку була включена до акту інвентаризації майна боржника шляхом його доповнення від 28.05.2024.

Окрім того, боржником, за участі керуючого реструктуризації, був складений проєкт плану реструктуризації боргів боржника, який був поданий на розгляд зборів кредиторів та у якому зазначено про погашення вимог кредиторів, у тому числі і за рахунок реалізації майна (після його виділу), що було придбано дружиною боржника у період шлюбу.

Зважаючи на те, що боржником у поданих ним деклараціях було зазначено як дружину, так і житловий будинок, право власності на який зареєстроване за нею, відтак підстав вважати, що боржник діяв недобросовісно та намагався приховати належне йому майно, немає.

Щодо дебіторської заборгованості ОСОБА_3 перед боржником, то суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.07.2024 стягнуто з ОСОБА_3 на користь боржника 5 720 612,53 грн.

Окрім того, боржником до ОСОБА_3 заявлено позови про стягнення 5 616 721,42 грн, рішення за яким ще не ухвалено.

Вказані вимоги обґрунтовані нецільовим використанням грошових коштів повіреним та їх поверненням довірителю.

При цьому ОСОБА_6 є одночасно як дебітором боржника, так і власником і керівником товариств кредиторів боржника.

ОСОБА_6 , заперечуючи наявність вказаної заборгованості, з одного боку, вимагає її декларування боржником, з іншого боку, тобто його поведінка є взаємосуперечливою.

Доводи ОСОБА_3 виглядали б, щонайменше, логічно, якби останній визнавав таку заборгованість, а боржник, попри це, не декларував її.

Зважаючи, що заборгованість, про яку йдеться, не виникла на підставі вчинення правомірних господарських операцій, а ґрунтується, як зазначалося, використанням повіреним грошовими коштами на довірителя на власний розсуд, оспорюється з боку ОСОБА_3 , тобто не є безспірною, відтак її наявність та розмір можуть бути підтверджені виключно рішенням суду. Ураховуючи, що такого станом на дату подання декларацій не було, отже, доводи ОСОБА_3 в цій частині також є безпідставними.

Щодо невідображення боржником в декларації відчуження автомобіля Peugeut 3008, 2010 р.в., то вказане твердження також безпідставне, оскільки в декларації за 2023 рік (п. 13 розділ ІІ) відображено дохід в сумі 250 000,00 грн від відчуження, зокрема рухомого майна.

За таких обставин твердження, викладені кредитором у заяві про закриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_4 , не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За ч. 1, 3, 5 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

За ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.

З огляду на зазначене та з метою забезпечення принципів рівності всіх учасників перед законом та судом, а також створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, для забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та доказів на їх підтвердження, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. 2, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 216, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи на "03" березня 2025 р. на 13:00 год.

2. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань № 9.

3. Роз`яснити, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 17.02.2025.

Суддя О.Андрійчук