Рішення

від 05.02.2025 по справі 922/4021/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025м. ХарківСправа № 922/4021/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Харків", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСС-Сістем", м.Харків про стягнення 3 771 107,28 грн. за участю представників:

від позивача: Шох К.А.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Харків" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСС-Сістем" (надалі - відповідач) про стягнення 3771107,28грн., з яких: 3528154,28грн. основної суми заборгованості, 178232,24грн. інфляційних витрат, 64720,76грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договором №1512-1/2023 від 15.12.2023.

Ухвалою від 18.11.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2024.

У підготовчому засіданні 18.12.2024 судом оголошено перерву до 15.01.2025.

Ухвалою від 15.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.02.2025.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2025 підтримала доводи, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Суд зазначає, що згідно з положеннями частини 6 статті 6 ГПК України відповідач повинен був зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, однак даний обов`язок не виконав.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже ухвали суду у даній справі надсилалися відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою його місцезнаходження, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61002, м.Харків, вул.Свободи, буд.7/9, кімната 13.

За вказаною адресою відповідачу направлялися копії ухвал від 18.11.2024, 18.12.2024 та від 15.01.2025, які були повернуті до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, у тому числі ухвала від 15.01.2025 повернута до суду з відповідною довідкою поштової установи від 22.01.2025.

Згідно з частиною 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали від 15.01.2025 вважається врученою відповідачу 22.01.2025, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

15 грудня 2023 року між відповідачем, як Покупцем, та позивачем, як Постачальником, укладено договір №1512-1/2023 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується на умовах цього Договору поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити належним чином поставлений Товар.

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується на умовах цього Договору поставити та передати у власність Покупця товар (далі Товар), що визначений в специфікаціях (далі Специфікації), які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити належним чином поставлений Товар.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору встановлено, що право власності на кожну одиницю Товару та супутні ризики переходять до Покупця з моменту прийому-передачі кожної одиниці Товару та підписання видаткової накладної. Датою поставки Товару вважається дата доставки Товару на Об`єкт та його приймання-передачі, а також підписання Сторонами видаткової накладної.

Згідно з п. 4.1. вартість Товару зазначається у Додатках (Специфікаціях) до цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено наступний порядок розрахунків:

4.2.1. Постачальник відвантажує Товар в обсязі Замовлення або його частини протягом 14 календарних днів з моменту передплати згідно п.4.2.2.

4.2.2. 100 (сто) % передплата.

За умовами п. 5.1 Договору Постачальник зобов`язаний поставити Товар Покупцеві у строки, зазначені у Додатках до Договору. Строки поставки відраховуються з дати підписання Сторонами відповідного Додатка (Специфікації) до Договору, якщо інший термін не було обумовлено Сторонами у відповідному Додатку (Специфікації) до Договору.

Суд зазначає, що до позовної заяви додано копії специфікацій №1 від 19.12.2023 на суму 7169214,25грн., №2 від 20.12.2023 на суму 2763415,44грн., №3 від 27.12.2023 на суму 60609,79грн., №4 від 17.06.2024 на суму 1467924,19грн., які підписані лише позивачем. У зв`язку з цим в позовній заяві позивачем зауважено, що після фактичного виконання умов договору в частині поставки Товару, ТОВ "Ельпласт-Харків" виявило, що серед наявних в бухгалтерському обліку товариства первинних документів відсутні специфікації до Договору. Ймовірно, вказані специфікації були втрачені під час обміну або перевезення документів, які супроводжували постачання товарів на виконання умов Договору. У зв`язку з цим, з метою відновлення втраченої документації, 03.10.2024 позивач разом зі специфікаціями №1 від 19 грудня 2023 року, № 2 від 20 грудня 2023 року, № 3 від 27 грудня 2023 року, № 4 від 17 червня 2024 року, № 5 від 15 липня 2024 року направив до відповідача лист про повторне підписання додатків до Договору. Згідно трекінгу відправлення № 6105250038885 відповідач отримав вказане відправлення 11.10.2024. Однак, на дату подання позовної заяви відповідач не надав ні відповіді на лист від 03.10.2024, ні підписаних зі специфікацій до Договору. Тому, відсутність підписаних специфікацій до Договору з боку відповідача є наслідком його бездіяльності та ігнорування будь-яких звернень позивача. Отже, що ТОВ "Ельпласт-Харків" вжило всіх необхідних заходів для відновлення втраченої документації, проте без згоди відповідача завершити процес підписання додатків до договору не є можливим.

Вказані позивачем доводи щодо неповернення відповідачем підписаних з його боку специфікацій за Договором підтверджується наявним у справі листуванням.

Відповідач будь-яких заперечень щодо вказаних обставин під час розгляду даної справи, а також будь-яких зауважень щодо наданих позивачем специфікацій не надав.

В той же час, фактичне існування господарських правовідносин за Договором підтверджується наявними у справі документами, які підтверджують здійснення позивачем наступних поставок товару:

1) Постачальник виставив Покупцю рахунок-фактуру №СФ-0521 від 19.12.2023 на суму 7169214,25 грн (у т.ч. ПДВ), який містить інформацію про найменування, кількість та ціну товару. Товар на вказану суму узгоджений сторонами у специфікації № 1 від 19.12.2023, порядок розрахунку - 100% передоплата.

Оплата Товару здійснена відповідачем 22.12.2023, що підтверджується банківською випискою позивача, призначення платежу - "оплата за матеріали згідн Дог №1512-1/2023 від 15.12.2023р, рах №0521 від 19.12.2023р. в т.ч. ПДВ 20% - 1194869,04 грн".

Поставка Товару здійснювалась декількома партіями, зокрема:

- 26.12.2023, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 273 від 26.12.2023 та видатковою накладною № РН-0436 26.12.2023 року на суму 342686,89грн;

- 08.01.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 2 від 08.01.2024 та видатковою накладною № РН-0002 від 08.01.2024 на суму 4454964,37грн.;

- 09.01.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 5 від 09.01.2024 та видатковою накладною № РН-0007 від 09.01.2024 на суму 111536,83грн.;

- 19.01.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 17 від 19.01.2024 та видатковою накладною № РН-0031 від 19.01.2024 на суму 1857044,88грн.;

- 25.01.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 27 від 25.01.2024, видатковою накладною № РН-0053 від 25.01.2024 на суму 402981,28грн.

На відповідну оплату від 22.12.2023 позивачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 54 від 22.12.2023, що підтверджується квитанцією № 2 від 12.01.2024, яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2) Постачальник виставив Покупцю рахунок-фактуру № СФ-0522 від 20.12.2023 на суму 2763415,44 грн (у т.ч. ПДВ), який містить інформацію про найменування, кількість та ціну товару. Однак, вказаний рахунок Відповідачем не оплачено.

У Специфікації № 2 від 20.12.2023 сторони погодили поставку товару у сумі та кількості, яка визначена рахунком-фактурою, порядок розрахунку - термін оплати протягом 30 (тридцяти) календарних днів після відвантаження Товару зі складу Постачальника.

Поставка Товару відбулася 08.01.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 3 та видатковою накладною № РН-0003 від 08.01.2024 на суму 2763415,44 грн.

За фактом здійснення господарської операції з поставки товару позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну № 2 від 08.01.2024, що підтверджується квитанцією № 2 від 30.01.2024, яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3) Постачальник виставив Покупцю рахунок-фактуру № СФ-0537 від 27.12.2023 року на суму 60609,79 грн (у т.ч. ПДВ), який містить інформацію про найменування, кількість та ціну товару. Товар на вказану в рахунку суми сторони попередньо узгодили у Специфікації № 3 від 27.12.2023, порядок розрахунку - передплата 100%.

Вказаний рахунок було сплачено відповідачем 27.12.2023, що підтверджується банківською випискою позивача, призначення платежу - "оплата за матеріали згідн Дог №1512-1/2023 від 15.12.2023р, рах №0537 від 27.12.2023р. в т.ч. ПДВ 20% - 10101,63 грн".

На відповідну оплату від 27.12.2023 позивачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 67 від 27.12.2023 року, що підтверджується квитанцією № 2 від 12.01.2024 , яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Поставка Товару відбулася 08.01.2024, у результаті чого сторонами підписано товарно-транспортну накладну № 2 від 08.01.2024 року та видаткову накладну №РН-0006 від 08.01.2024 року на суму 60609,79 грн.

4) Постачальник виставив Покупцю рахунок-фактуру № СФ-0276 від 17.06.2024 на суму 1467924,19 грн (у т.ч. ПДВ), який містить інформацію про найменування, кількість та ціну товару. У Специфікації № 4 від 17.06.2024 року сторони погодили поставку товару у сумі та кількості, яка визначена рахунком-фактурою, порядок розрахунку - передоплата 50 % та доплата решти 50 % протягом 30 календарних днів після відвантаження товару зі складу Постачальника.

Вказаний рахунок було частково сплачено відповідачем 18.06.2024 в розмірі 700000,00грн. та 15.08.2024 в розмірі 300000,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача.

У зв`язку із здійсненням Покупцем часткової оплати, позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну № 19 від 18.06.2024, що підтверджується квитанцією № 2 від 10.07.2024, яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Поставка Товару відбулася 16.07.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 176 від 16.07.2024 та видатковою накладною №РН-0282 від 16.07.2024 на суму 1467924,19 грн.

За фактом здійснення господарської операції з поставки товару позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну № 15 від 16.07.2024, що підтверджується квитанцією № 2 від 31.07.2024, яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5) Постачальник поставив Покупцю рахунок-фактуру №СФ-0295 від 15.07.2024 на суму 296814,65 грн (у т.ч. ПДВ), який містить інформацію про найменування, кількість та ціну товару.

Вказаний рахунок відповідачем не сплачено.

Як зазначає позивач у позові і це не було спростовано відповідачем, у Специфікації № 5 від 15.07.2024 сторони погодили поставку товару у сумі та кількості, яка визначена рахунком-фактурою, порядок розрахунку - термін оплати протягом 30 календарних днів після відвантаження товару зі складу Постачальника.

Поставка Товару відбулася 09.08.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 196 від 09.08.2024 року та видатковою накладною №РН-0307 від 09.08.2024 на суму 296814,65 грн.

За фактом здійснення господарської операції з поставки товару позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну № 14 від 09.08.2024, що підтверджується квитанцією № 2 від 29.08.2024, яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З вищенаведеного вбачається, що постачальник виконав умови Договору в повному обсязі - поставив Покупцю товар на загальну вартість 11 757 978,32 грн. У свою чергу Покупець свої зобов`язання з оплати Товару виконав лише частково - сплатив на користь Постачальника 8 229 824,04 грн.

У зв`язку з цим у відповідача виникла заборгованість за поставлений згідно з умовами Договору товар у розмірі 3 528 154,28 грн.

27 вересня 2024 року позивач направив відповідачу письмову претензію №1 від 12.09.2024, в якій просив погасити вказану заборгованість за Договором протягом семи календарних днів з моменту направлення цієї претензії. До претензії також було додано підписаний зі сторони позивача акт звірки взаємних рахунків за період 01.12.2023 - 12.09.2024 за Договором. Відповідно до трекінгу відправлення №6105250028057 письмову претензію №1 від 12.09.2024 відповідач отримав 11.10.2024, що також підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення.

Однак відповідач залишив вищевказану претензію без реагування, наявну заборгованість не погасив.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 3528154,28грн. основної суми заборгованості, 178232,24грн. інфляційних витрат, 64720,76грн. 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за Договором на загальну суму 11 757 978,32 грн., який був оплачений відповідачем лише частково - в розмірі 8 229 824,04 грн. Інша частина товару на загальну суму 3 528 154,28 грн. відповідачем не оплачена.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати отриманого за Договором товару.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 3 528 154,28грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з цим позивач за період 08.02.2024-23.10.2024 здійснив нарахування відповідачу 178232,24грн. інфляційних витрат та 64720,76грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСС-Сістем" (61002, м.Харків, вул.Свободи, буд.7/9, кімната 13, код 41806731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Харків" (61052, м.Харків, вул.Велика Панасівська, буд.54, код 33608699) 3528154,28грн. основної суми заборгованості, 178232,24грн. інфляційних витрат, 64720,76грн. 3% річних, 45253,29грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "17" лютого 2025 р.

СуддяМ.В. Калантай