Постанова

від 17.02.2025 по справі 547/544/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/544/24 Номер провадження 22-ц/814/466/25Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г.Л., Обідіної О. І,

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Грущенка Сергія Григоровича

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року у складі судді Харченко В. Ф.

у цивільнійсправі запозовом в.о. керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Варави А. А. в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок адміністративного правопорушення,

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року виконувач обов`язків керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Варава А. А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив про стягнення з останнього 21 066,24 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Позов мотивовано тим, що 25.08.2023 о 15 год. 30 хв. на річці Сула, територія НПП «Нижньосульський», в районі с. Горошине Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 здійснював вилов риби з берега однією донною вудкою та виловив рибу лящ в кількості 2 шт, розмір яких становлять 23 см та 20 см, розміри якої менші за допустимі до вилову, чим порушив вимоги пункту 3.8 Додатку 1 «Режиму використання водних біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території Національного природного парку «Нижньосульський».

Постановою судді Семенівського районного суду Полтавської області від 27.09.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вказаного правопорушення за статтею 91 КУпАП.

Вказаними діями відповідача завдано матеріальну шкоду, яку він добровільно не відшкодовує.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьдержави вособі Оболонськоїсільської ради21066,24грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури 3 028,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано законністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Грущенко С. Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції. Вказує, що розмір шкоди, який розрахований позивачем, є занадто великою та непосильною сумою, так як відповідач отримує досить малий розмір пенсії.

Крім того вважає, що суд безпідставно поклав на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн на користь Полтавської обласної прокуратури, оскільки відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 , який є ветераном війни - учасником бойових дій звільнений від сплати судового збору, а згідно пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» Глобинська окружна прокуратура була звільнена від сплати судового збору за подання позову в інтересах держави.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК).

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 25.08.2023 інспектором з охорони природно-заповідного фонду НПП «Нижньосульський» Тесля В. С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії НС № 004423, яким зафіксовано, що гр. ОСОБА_1 25.08.2023 о 15:30 год. на річці Сула на території НПП «Нижньосульський» в с. Горошине Кременчуцького району Полтавської області здійснював вилов риби з берега однією донною вудкою та виловив рибу лящ в кількості 2 шт, розміром 23 см та 20 см, що є меншим за допустимий до вилову, чим порушив вимоги пункту 3.8 Додатку 1 «Режиму використання водних біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території Національного природного парку «Нижньосульський». Своїми діями він вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 91 КУпАП - порушення інших вимог режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду (а. с. 18).

Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 27.09.2023 у справі № 547/794/23, яка набрала законної сили, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 91 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 грн без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів (а. с. 16).

Відповідно до розрахунку збитків, заподіяних за порушення природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський», та проведеного за таксами згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та «Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», розмір шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок порушення природоохоронного законодавства, становить 21 066,24 грн (а. с. 19).

Вказаний розмір шкоди підтверджений також довідкою НПП «Нижньосульский» від 06.05.2024 № 336/2024 (а. с. 20).

Секретарем Оболонської сільської ради листом від 13.05.2024 № 464 на звернення керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області надано відповідь, що до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_1 сільська рада не зверталася та не має такої можливості у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та значним навантаженням на юриста у зв`язку з проведенням інвентаризації земель (а. с. 24).

Глобинська окружна прокуратура Полтавської області листом від 13.05.2024 № 50-1890ВИХ-24 повідомила Оболонського сільського голову про пред`явлення прокурором до суду позову на суму 21 066,24 грн, оскільки завдана шкода ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодована (а. с. 35).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач порушив законодавство про охорону навколишнього природного середовища шляхом незаконного добування водних живих ресурсів, чим спричинив матеріальну шкоду в розмірі 21 066,24 грн, яка доведена належними та допустимими доказами та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, частин першої, другої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути відшкодування майнової шкоди.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України, статті 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Статтею 27 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 26 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Згідно абзацу 9 частини другої статті 10 «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У частинах другій, четвертій, п`ятій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вказано, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів (пункт «ж»). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до частини першої статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За правилами частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з постанови Семенівського районного суду Полтавської області від 27.09.2023 у справі № 547/794/23, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 порушено Режим використання водних живих ресурсів та пересування плавзасобів у межах території національного природного парку «Нижньосульський», а саме: 25.08.2023 о 15 год 30 хв здійснено вилов з берега донною вудкою ляща у кількості 2 шт, менших встановленого розміру (п. 5.4), що є недопустимим до вилову на любительські знаряддя лову, дозволені до використання цим Режимом.

У пункті 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року № 1126, вказано, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Відомостей про відшкодування шкоди на момент розгляду справи в суді матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши факт порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства та заподіяння внаслідок цього збитків водним ресурсам НПП «Нижньосульський», дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для покладення на відповідача обов`язку повністю відшкодувати шкоду, завдану незаконним виловом водних біоресурсів.

При цьому судом надана належна правова оцінка розрахунку завданої шкоди, який проведений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 575 та не спростований відповідачем.

Даною постановою затверджено спеціальні такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об`єктів тваринного світу, пошкодження або знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження (Додаток 7), зокрема, встановлено таксу у розмірі 832 грн за один екземпляр риби ляща.

Відповідно доПорядку проведенняіндексації таксдля обчисленнярозміру шкоди,заподіяної природно-заповідномуфонду підприємствами,установами,організаціями тагромадянами,затвердженої вказаноюпостановою КМУ№ 575від 10.05.2022,розмір шкоди,заподіяної природно-заповідномуфонду,обчислюється зурахуванням індексуспоживчих цін(індексуінфляції)та коефіцієнта,яким визначаєтьсяособлива природоохороннацінність територійта об`єктівприродно-заповідногофонду завстановленою формулою:Ні =(Нпх І/100)х 10,де Ні - розмір шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків; 10 - коефіцієнт, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об`єктів природно-заповідного фонду. У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться.

Індекс споживчих цін за попередній 2022 рік становив 126,6%, що перевищує 100%, тому встановлена у Додатку № 9 до постанови КМУ № 575 такса на виловлені відповідачем два екземпляри ляща підлягає індексації з урахуванням коефіцієнту 10 за один екземпляр.

Обов`язок винної особи повністю компенсувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановлено Законом, тому доводи апеляційної скарги щодо урахування матеріального становища відповідача при вирішенні справи є безпідставними.

Таким чином, за наявності встановленого факту заподіяння незаконними діями відповідача шкоди навколишньому природному середовищу рішення суду першої інстанції про задоволення позову прокурора та стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Оболонської сільської ради 21066 грн нарахованої шкоди є законним та обґрунтованим.

За правилами статей 264, 265 ЦПК України, ухвалюючи рішення, суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат. Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

У справі, що переглядається апеляційним судом, предметом спору є відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок неправомірних дій відповідача, тому відсутні підстави вважати, що справа стосується прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином пов`язана із соціальним і правовим захистом, встановленим статтями 12, 22 Закону № 3674-VI.

Доводи апеляційної скарги, що прокурор звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви не ґрунтуються на нормах статті 5 Закону про судовий збір та відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому залишає рішення суду без змін, а апеляційну скаргу представника відповідача - без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грущенка Сергія Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна