Постанова

від 28.09.2010 по справі 40714/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 р. Справа № 40714/09

Колегія суддів Львівсько го апеляційного адміністрат ивного суду в складі:

головуючого судді - Олендера І.Я.,

суддів - Каралюса В.М., Ул ицького В.З.,

розглянувши в порядку пи сьмового провадження в м. Льв ові апеляційну скаргу Управл іння Пенсійного фонду Україн и у Воловецькому районі Зака рпатської області на постано ву Воловецького районного су ду Закарпатської області від 04 червня 2009 року в справі за адм іністративним позовом ОСО БА_1 до Управління Пенсійно го фонду України у Воловецьк ому районі Закарпатської обл асті про нрахування недоплач еного підвищення до пенсії я к дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА :

В травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом д о Управління Пенсійного фонд у України у Воловецькому рай оні Закарпатської області пр о зобов' язання здійснити на рахування щомісячного підви щення до пенсії за 2007-2008 роки, за значивши, що відповідно до ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни»перед бачено виплату такої у розмі рі 30 % мінімальної пенсії за ві ком. Незважаючи на це, відпові дач її не виплачує.

Постановою Воловецького районного суду Закарпатсько ї області від 04 червня 2009 року п озов задоволено частково. Зо бов' язано Управління Пенсі йного фонду України у Волове цькому районі Закарпатської області здійснити перерахун ок та виплатити ОСОБА_1 пі двищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімально ї пенсії за віком, яка обчислю ється відповідно до абзацу 1 ч .1 ст. 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування»за пері оди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 г рудня 2008 року включно. В решті п озовних вимог відмовлено.

Зазначена постанова мотив ована тим, що позивач є дитино ю війни, а рішеннями Конститу ційного Суду України від 09.07.2007 р оку та від 22.05.2008 року визнано та кими, що не відповідають Конс титуції України положення За кону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік»якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни», а відтак вимоги позивача щодо виплати підвищення до пенсі ї є підставними та обґрунтов аними за період з 09 липня 2007 рок у по 31 грудня 2007 року та за періо д з 22 травня 2008 року по 31 грудня 200 8 року.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, Управління Пен сійного фонду України у Воло вецькому районі Закарпатськ ої області подало апеляційну скаргу до Львівського апеля ційного адміністративного с уду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та пр ийняти нову, якою в задоволен ні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апеля нт вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті пост анови порушив норми матеріал ьного права. Судом порушено с т.ст. 6, 19 Конституції України, с т.ст. 9, 11, 159, 163 КАС України. Виплата щомісячного підвищення до п енсії дітям війни згідно Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни»в 2006 році н е проводилось у звязку з відс утністю механізму їх проведе ння та коштів передбачених у Державному бюджеті України, а в 2007 році таке підвищення про водилось тільки тим дітям ві йни, які визнані інвалідами, щ о встановлено ст. 111 Закону Укр аїни «про Державний бюджет У країни на 2007 рік». Крім того вка зує про те, що норма ч.3 ст.28 Зако ну України «Про загальнообов »язкове державне пенсійне ст рахування» не застосовуєтьс я для перерахунків або підви щень до пенсії, оскільки пита ння величини мінімальної пен сії за віком, що застосовуєть ся для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановл ено статус «дитина війни»не вирішено у законодавчому пор ядку. УПФ України наполягає н а застосуванні наслідків про пущення річного строку зверн ення до суду передбаченого с т. ст. 99, 100 КАС України.

За відсутності клопотань в ід усіх осіб, які беруть участ ь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадж ення за наявними у справі мат еріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наяв них у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС У країни із змінами і доповнен нями, внесеними згідно із Зак оном України від 07.07.2010 року N 2453-VI), щ о є достатнім для розгляду да ної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного ад міністративного суду, дослід ивши матеріали справи та дов оди апеляційної скарги, коле гія суддів вважає, що апеляці йна скарга підлягає частково му задоволенню, а постанова с уду скасуванню з наступних п ідстав.

Задовольняючи частково по зовні вимоги, суд першої інст анції вірно виходив з того, що позивач є дитиною війни, що пі дтверджується відповідним п освідченням, а відтак, він має право на отримання підвищен ня до пенсії відповідно до ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни».

Рішеннями Конституційног о Суду України від 09.07.2007 року № 6-р п/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 полож ення Закону України «Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к», Закону України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік» , якими обмежується дія ст. 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано неконституційними та такими , що втрачають чинність з дня у хвалення Конституційним Суд ом України цих Рішень.

При цьому згідно п.п. 5,6 резол ютивної частини такого це рі шення має преюдиційне значен ня для судів загальної юрисд икції при розгляді ними позо вів у зв'язку з правовідносин ами, які виникли внаслідок ді ї положень статей зазначених законів, що визнані неконсти туційними та є обов'язковим д о виконання на території Укр аїни, остаточним і не може бут и оскаржене.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів вважає, що підв ищення до пенсії відповідно до ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» повинно було ви плачуватись за період з 09.07.2007 ро ку по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31. 12.2008 року, тобто, з дня набрання ч инності рішень Конституційн ого Суду України.

В той же час, колегія суддів вважає, що судом першої інста нції при прийнятті постанови порушено норми матеріальног о та процесуального права, що призвело до неправильного в ирішення справи.

Посилання представника ві дповідача на пропущення пози вачем строку звернення до ад міністративного суду, який п ередбачений ч.2 ст.99 КАС Україн и, колегія суддів вважає обґр унтованими з наступних підст ав.

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС Україн и, в редакції, яка була чинна н а момент звернення позивача до суду, розгляду і вирішення справи судом першої інстанц ії, адміністративний позов м оже бути подано в межах строк у звернення до адміністратив ного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законам и. Пропущення строку звернен ня до адміністративного суду є підставою для відмови у зад оволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 с т. 100 КАС України у редакції, чин ній на час виникнення спірни х правовідносин та вирішення справи судом першої інстанц ії).

З урахуванням наведеного т а фактичної дати звернення п озивача за захистом своїх по рушених прав, виходячи із пер едбаченого законом строку зв ернення до адміністративног о суду, на застосуванні якого наполягав відповідач, колег ія суддів приходить до перек онання про відсутність підст ав для задоволення позовних вимог позивача у частині зоб ов' язання відповідача пров ести нарахування та виплату підвищення до пенсії за пері од з 09 липня 2007 року по 31 грудня 200 7 року включно.

Будь-яких поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивача не наведено.

Суд першої інстанції зобов ' язаний був врахувати клопо тання представника відповід ача, де ним ставилось питання про відмову в задоволенні по зову з підстав пропуску стро ків, передбачених ст. 99 КАС Укр аїни та застосування наслідк ів, передбачених ст. 100 КАС Укра їни, зокрема в частині позовн их вимог за період з 09 липня 2007 р оку по 31 грудня 2007 року включно .

При цьому, колегія суддів вважає, що у задоволенні позо вних вимог щодо виплати підв ищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід відмовити у зв' язку з п ропуском строку звернення до суду позивачем.

З огляду на викладене, коле гія суддів приходить до висн овку, що позов підлягає до час ткового задоволення, а саме в частині виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімал ьної пенсії за віком за періо д з 22 травня 2008 року по 31 грудня 200 8 року включно, оскільки, дія с татті 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає ви плату дітям війни підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенс ії за віком була відновлена з 22.05.2008 року, відтак позивач має п раво на таку виплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх положення, щ о визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухв алення Конституційним Судом України рішення про їх некон ституційність.

Колегія суддів також вважа є за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетног о фінансування на виплату, п ередбачених Законом України «Про соціальний захист діте й війни», підвищення до пенсі ї не може бути причиною невик онання відповідним суб' єкт ом владних повноважень покла дених на нього зобов' язань, оскільки реалізація особою права, що пов' язане з отрима нням бюджетних коштів, яке ба зується на спеціальних та чи нних на час виникнення спірн их правовідносин нормативно -правових актах національног о законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішен ня Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).

Оскільки правові положенн я, які передбачають виплату щ омісячного підвищення до пен сії дітям війни є чинними, а по зивач належить до вказаної г рупи осіб і має право на її отр имання, органи державної вла ди не можуть свідомо зменшув ати розмір такої допомоги.

Стосовно посилань апелянт а на те, що законодавством Укр аїни не визначено поняття «м інімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», то ко легія вважає за необхідне вк азати про наступне.

За чинним законодавством У країни розмір мінімальної пе нсії за віком визначається л ише за правилами ст. 28 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування». Однак, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний ро змір пенсії за віком, встанов лений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виклю чно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, однак, оскільки з аконодавством інший мінімал ьний розмір пенсії за віком н е визначений, то слід застосо вувати цей розмір, зокрема і п ри нарахуванні та виплаті пі двищення до пенсії згідно ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни».

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів приходить до в исновку, що судом першої інст анції порушено норми матеріа льного та процесуального пра ва, що призвело до неправильн ого вирішення справи.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне вказати , що суд першої інстанції при п рийнятті постанови прийшов д о висновку про зобов' язання відповідача провести нараху вання позивачеві підвищення до пенсії, однак поряд з цим н е вказав, що невиплата такого підвищення позивачу заподія на протиправною бездіяльніс тю відповідача.

Відтак, колегія суддів вваж ає, що вірним способом віднов лення порушеного права позив ача є покладення обов' язку на відповідача провести нале жне нарахування та виплату п ідвищення до пенсії у розмір і 30 % мінімальної пенсії за вік ом, відповідно до ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни»з урахуванням виплачених позивачу сум у ро змірі 30 % мінімальної пенсії з а віком за період з 22 травня 2008 р оку по 31 грудня 2008 року включно , що, на думку колегії суддів, в ідповідає нормам матеріальн ого права, фактичним обстави нам справи та наявним у ній до казам.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п .3 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС У країни, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Упра вління Пенсійного фонду Укра їни у Воловеькому районі Зак арпської області задовольни ти частково.

Постанову Воловецьк ого районного суду Закарпатс ької області від 04 червня 2009 ро ку в справі № 2а-1154/09 скасувати та прийняти нову, якою позов О СОБА_1 задовольнити частков о.

Визнати бездіяльність Уп равління Пенсійного фонду Ук раїни у Воловецькому районі Закарпатської області щодо н евиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у ро змірі 30 % мінімальної пенсії з а віком, передбаченої ст. 6 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 ро ку протиправною.

Зобов'язати Управління Пен сійного фонду України у Воло вецькому районі Закарпатськ ої області провести нарахува ння та виплату на користь О СОБА_1 підвищення до пенсі ї у розмірі 30 % мінімальної пен сії за віком, передбаченої ст . 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни" за пер іод з 22 травня 2008 року по 31 грудн я 2008 року включно з врахування м ст. 28 Закону України «Про заг альнообов' язкове державне пенсійне страхування»та вип лачених сум.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Постанова апеляційного су ду набирає законної сили чер ез п'ять днів після направлен ня їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному пор ядку шляхом подачі касаційно ї скарги безпосередньо до ад міністративного суду касаці йної інстанції протягом двад цяти днів з дня набрання пост ановою законної сили

Головуючий :

Судді : Олендер І.Я.

Каралюс В.М.

Улицький В.З.