Рішення

від 17.02.2025 по справі 320/3922/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року справа №320/3922/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі ДП МА «Бориспіль», позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 №4513100040202;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 №4523100040202;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 №4533100040202.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, позивач наполягає на порушенні відповідачем порядку проведення відповідної перевірки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Заслухавши у судовому засіданні позиції присутніх представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 18.02.2022 року № 83 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)» призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків призначено перевірку з 24.02.2022.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідно до п.п. 69.2 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, в редакції затвердженої Законом України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», наказ не було вручено та податкова перевірка, відповідно, не була розпочата.

Наказом ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 07 липня 2022 року № 175 «Про внесення змін до наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 18 лютого 2022 року № 83» внесено до наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 18 лютого 2022 року № 83 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)» такі зміни: у пункті 1 слова та цифри «з 24 лютого 2022 року тривалістю 15 робочих днів» замінити словами та цифрами «з 8 липня 2022 року тривалістю 10 робочих днів».

З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 лютого № 83 (із змінами, внесеними наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07 липня № 175) та направлень на перевірку від 08.07.2022 року № 166 - виданого головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств транспортної інфраструктури управління податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери Ковальчук Наталії Миколаївни, № 167 - виданого заступнику начальника відділу податкового адміністрування підприємств транспортної інфраструктури управління податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери Пенькову Максиму Сергійовичу, № 168 - виданого головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств транспортної інфраструктури управління податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери Чужику Владиславу Романовичу, здійснено виїзд на ДП МА «Бориспіль» (код - ЄДРПОУ 20572069) за юридичною адресою 08300, обл. Київська, р-н Бориспільський, с. Гора, вул. Бориспіль-7.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 ДП МА «Бориспіль» включено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тому із запровадженням воєнного стану в Україні даний об`єкт був взятий під посилену охорону правоохоронних органів та Збройних сил України. У зв`язку з наведеним, як стверджує відповідач, перевіряючих не пропустили на територію підприємства, про що складено акт у двох примірниках від 08.07.2022 № 69 «Про неможливість проведення перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)».

Наказом ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 08.07.2022 № 176 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)» призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питання законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

ЦМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП МА «Бориспіль» з питань законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 21.07.2022 № 387/31-00-04-02-02/20572069.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ДП МА «Бориспіль» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21, у зв`язку з чим встановлено завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (показник рядка 17 Декларації) у сумі 2 014 356, 00 грн, що призвело до:

-завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на суму 420 344, 00 грн, в тому числі:

-завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) на суму 400 000, 00 грн;

-завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (показник рядка 21 Декларації) на суму 20 344, 00 грн;

-заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (показник рядка 18 Декларації) на суму 1 594 012, 00 грн.

На підставі висновків акта перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.08.2022:

-№ 4513100040202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 400 000, 00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 200 000, 00 грн;

-№ 4523100040202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 20 344, 00 грн;

-№ 4533100040202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 1 594 012, 00 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 797 006, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Щодо обставин проведення перевірки позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2022 через електронний сервіс Державної податкової служби України «Електронний кабінет платника податків» ДП МА «Бориспіль» надійшов файл в форматі pdf (без накладання ЕЦП), а саме наказ від 08.07.2022 № 176 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» з 14.07.2022 тривалістю 6 робочих днів з питань законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2021 року з урахуванням періодів формування від`ємного значення та подання уточнюючих розрахунків.

Відповідно до п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі ПК України) документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Згідно із п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Проте, ДП МА «Бориспіль» заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП не подавало, що не було заперечено відповідачем за час розгляду даної справи.

Відповідно, посилання в акті перевірки позивача про те, що копія наказу від 08.07.2022 №176 та повідомлення про перевірку від 11.11.2022 № 11 направлені засобами електронного зв`язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет та поштою рекомендованим листом на податкову адресу ДП МА «Бориспіль» не підтверджуються належними доказами.

Відповідно до п. 1.4.2 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 (в редакції наказу Державної податкової служби України від 30.09.2021 року № 729) (далі - Методичні рекомендації) з метою дотримання вимог статей 77 та 79 Кодексу підрозділи органу ДПС, які здійснюють (очолюють) документальну планову або позапланову невиїзну перевірку, забезпечують надіслання (вручення) платнику податків (його представнику) у порядку та терміни, визначені Кодексом, копії наказу про проведення документальної планової / позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, складеного за формою згідно з додатком 4 - при проведенні документальної планової невиїзної перевірки, а при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки - згідно з додатком 6 до Методичних рекомендацій.

Зазначене повідомлення підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, завіряється відповідною печаткою цього органу та реєструється у Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному підпунктом 1.4.1 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.

У випадках коли під час виконання заходів щодо організації документальної невиїзної перевірки платник податків при отриманні ним повідомлення та копії наказу про її проведення надає до органу ДПС обґрунтоване письмове звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки, керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДПС доцільно розглянути питання щодо заміни виду перевірки.

При розгляді цього питання беруться до уваги:

зазначені у письмовому зверненні платника податків обґрунтування обставин, що унеможливлюють проведення невиїзної документальної перевірки, які можуть бути пов`язані, зокрема, із значною кількістю первинних документів у паперовому вигляді, які необхідно надати до органу ДПС для проведення перевірки, необхідністю вжиття контрольних заходів, які можливо здійснити лише при проведенні документальної виїзної перевірки (наприклад, зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності платника податків тощо);

відсутність обставин, які свідчать про неможливість заміни виду документальної перевірки, наприклад, відсутність практичної/технічної можливості проведення документальної перевірки за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків, відмінний від загальновстановленого, в тому числі сезонний, графік роботи платника податків тощо.

Необхідно також врахувати, що у разі виникнення необхідності зміни виду документальної перевірки (з виїзної на невиїзну) доцільно забезпечити безумовне дотримання вимог щодо організації та проведення невиїзних документальних перевірок, які встановлені статтею 79 Кодексу, а також відповідно статтями 77 та 78 Кодексу, в частині, зокрема, надіслання (вручення) платнику податків у визначені терміни належним чином оформлених повідомлення та копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, а також скасування або внесення змін до раніше прийнятого рішення про проведення документальної виїзної перевірки.

Про результати розгляду письмового звернення платнику податків надсилається (вручається) письмова відповідь у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 та п. 42.5 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

ДП МА «Бориспіль» 13.07.2022, шляхом направлення у поштовому вкладенні листа від 13.07.2022 № 36-22-1, надало до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП письмове звернення про проведення замість документальної невиїзної перевірки, документальну виїзну перевірку з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Таким чином, подання ДП МА «Бориспіль» до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП звернення про проведення замість документальної невиїзної перевірки, документальну виїзну перевірку, відбулося до почату перевірки.

Разом з тим, як вже зазначалось, належним чином оформлена копія наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 08.07.2022 № 176 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП МА «Бориспіль», повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки № 11, копія наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 07.07.2022 № 175 «Про внесення змін до Наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 18.02.2022 № 83 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП МА «Бориспіль», відповідь на лист ДП МА «Бориспіль» та від 13.07.2022 № 36-22-1 до ДП МА «Бориспіль» не надходили.

Таким чином, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП не було належним чином розглянуто лист ДП МА «Бориспіль» щодо проведення документальної виїзної перевірки, замість документальної невиїзної перевірки.

При цьому, як було встановлено судом, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП провело невиїзну перевірку з порушеннями ПК України в частині вчасного направлення платнику податків наказу та повідомлення на проведення такої перевірки.

У даному контексті суд враховує правові висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 27.01.2015 по справі №21-425а14 та від 02.09.2020 по справі № 820/3426/16, відповідно до яких документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема і податкового повідомлення-рішення.

У справі № 520/8836/18 у постанові від 22.09.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення, а тому відсутня необхідність перевірки підстав для донарахування сум грошових зобов`язань».

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що ЦМУ ДПС по роботі з ВПП порушено процедуру проведення перевірки позивача.

Щодо встановлених актом перевірки позивача порушень.

Проведеною перевіркою ЦМУ ДПС по роботі з ВПП було встановлено завищення податкового кредиту ДП МА «Бориспіль» за грудень 2021 року на загальну суму ПДВ 2 014 356, 00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення у розмірі 420 344, 00 грн, та заниження позитивного значення у розмірі 1 594 012, 00 грн, при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг, а саме:

-ТОВ «Альтіс-Констракшн» (код ЄДРПОУ - 37394854);

-ТОВ «КУПОЛМІСТБУД» (код ЄДРПОУ - 44116053);

-ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ - 38328630).

Так, між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКПІН» укладено договір № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018, відповідно до якого товариство зобов`язується виконати роботи по об`єкту «Реконструкція перону для повітряних суден термінального комплексу D в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47729).

ДП МА Бориспіль платіжним дорученням від 01.11.2021 № 2635 було перераховано на виконання умов договору № 37-14.3/5-2 от 13.02.2018 аванс з призначенням платежу: за реконструкцію перону D ДП МА Бориспіль,інв.№47729, банківська гарантія № 24150/5 від 14.09.21 ВТ в т.ч. ПДВ 1 666 666, 67 грн.

ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН» складено податкову накладну № 7 від 01.11.2021 на отриману суму передплати 10 000 000, 00 грн в т.ч. ПДВ 1 666 666, 67 грн по даті першої події - отримання передплати 01.11.2021 від замовника - ДП МА «Бориспіль», на розрахунковий рахунок та зареєстровано 29.11.2021 зазначену податкову накладну в ЄРПН - реєстраційний номер: 9362747498.

Вказану вище податкову накладну ДП МА «Бориспіль» включило до податкового кредиту декларації за грудень 2021 року.

Між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «Куполмістбуд» за процедурою закупівлі «Відкриті торги» укладено договір від 18.06.2021 № 35.1-14/4-00003 та договір від 06.05.2021 № 35.1-14/4-002, відповідно до яких товариство зобов`язалося надати послуги: поточний ремонт дороги № 1 інв. № 47783. Поточний ремонт тротуарів зони внутрішніх рейсів терміналу D інв. № 47891. Код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередача, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вимірювання поверхонь.

У зв`язку із виконанням ТОВ «Куполмістбуд» робіт, сума податкового кредиту була сформована в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на підставі наступних первинних документів до Договору від 18.06.2021 № 35.1-14/4-00003:

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2021 форми КБ-3 від 20.07.2021 на суму 898 118,89 грн у т.ч. ПДВ 149 686, 48 грн.;

Акт №1 форми КБ-2В від 20.07.2021 на суму 898 118, 89 грн у т.ч. ПДВ 149 686, 48 грн.;

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2021 форми КБ-3 від 11.08.2021 на суму 301 215, 41 грн у т.ч. ПДВ 50 202, 57 грн;

Акт №2 форми КБ-2В від 11.08.2021 на суму 301 215, 41 грн у т.ч. ПДВ 50 202, 57 грн.;

Податкова накладна від 20.07.2021 ПДВ 149 686, 48 грн № 40 - 12.08.21 зареєстровано за результатами розгляду скарги реєстраційний № 9232725346;

Податкова накладна від 11.08.2021 ПДВ 50 202, 57 грн. № 10 - 28.08.2022 зареєстровано за рішенням Комісії, реєстраційний № 9248504506;

Платіжне доручення № 472 від 02.08.2021 на загальну суму 898 118, 89 грн, в т.ч. ПДВ 149 686, 48 грн;

Сума податкового кредиту була сформована в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на підставі наступних первинних документів до Договору від 06.05.2021 № 35.1-14/4-002, а саме:

Платіжне доручення № 1782 від 07.07.2021 на загальну суму 600 627, 24 грн, в т.ч. ПДВ 100 104, 54 грн;

Платіжне доручення № 3793 від 30.07.2021 на загальну суму 31 611, 96 грн, в т.ч. ПДВ 5 268, 66 грн.

Також, між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» укладено договір від 05.10.2021 № 35.1-14/2.6-00004, відповідно до умов якого, ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» повинно було здійснити постачання установки нижнього наливу нафтопродуктів УСН- 175.

У зв`язку із виконанням ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» своїх зобов`язань за вищевказаним договором щодо поставки установки нижнього наливу нафтопродуктів УСН-175, сума податкового кредиту була сформована в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на підставі наступних документів до Договору від 05.10.2021 № 35.1-14/2.6-00004 документів:

Видаткова накладна № 32 від 09.12.2021 на суму 886 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 147 800, 00 грн;

Товаро-транспортна накладна від 09.12.2021.

Податкова накладна ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» від 09.12.2021 № 12.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами, до матеріалів справи долучено, зокрема, копії таких документів, у тому числі первинних: договорів та додатків до них, видаткових накладних, рахунків фактур, актів наданих послуг, актів приймання-передачі товару, товарно-транспортної накладної, паспортів на товар та гарантійних талонів на товар, сертифікатів відповідності, паспортів на асфальтобетонні суміші, актів технічної комісії, довідок про вартість виконаних робіт, дозволів на виконання будівельних робіт, гарантій повернення авансових платежів, актів за формою КБ-2в, КБ-3, платіжних доручень, банківських виписок.

Ті з зазначених документів, які, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами, мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

У контексті доводів відповідача, викладених в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що норми чинного законодавства не ставлять умовою виникнення податкових зобов`язань чи податкової вигоди платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Безпосередні контрагенти позивача, як самостійні суб`єкти господарювання та платники податків, несуть персональну відповідальність за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку, сплату податків, дотримання податкової дисципліни у своїй діяльності.

За будь які дії/бездіяльність своїх контрагентів та третіх осіб (в тому числі протиправні, якщо такі мали місце) позивач відповідальності не несе.

У постанові від 19.02.2019 по справі № 811/217/17 Верховний Суд приходить до висновків, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника.

Отже, враховуючи викладене в акті перевірки, відповідач зробив висновки про нереальність господарських операцій позивача, посилаючись лише на оцінку фінансово-господарської діяльності третіх осіб контрагента позивача та його контрагентів по ланцюгу постачання.

Водночас, ознаками реальності господарської операції є вчинення суб`єктом господарювання дій відповідно до визначеної господарської мети (статутної діяльності) та економічної обґрунтованості, фактичне отримання та використання/реалізація товару/послуги, досягнення конкретних результатів, які визначають поняття господарської операції тощо. Відповідачем не зазначено про відсутність чи порушення цих ознак у господарських операціях позивача, що свідчить про відсутності обґрунтованих підстав стверджувати про нереальність операцій.

Більше того, посилання в акті на кримінальне провадження та ведення досудового слідства правоохоронними органами щодо перелічених в акті юридичних осіб не свідчить про порушення ДП МА «Бориспіль» податкового законодавства.

Зі змісту наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень судових інформації вбачається, що вироки суду у кримінальних провадженнях № 42018100000000584 від 25.06.2018 та № 42018000000002058 від 22.08.2018, в якому б були встановлені обставини щодо незаконної діяльності ТОВ «Альтіс-Констракшн» та свідчили про безпідставність формування податкового кредиту ДП МА «Бориспіль» у декларації за грудень 2022 відсутні.

Крім того, на думку суду відкриття кримінальних проваджень у 2018, тобто за 4 роки до подання ДП МА «Бориспіль» декларації за грудень 2021 року жодним чином не може свідчити про порушення законодавства при формуванні податкового кредиту ДП МА «Бориспіль» у вищевказаній декларації.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Верховний Суд у постанові 08.11.2018 у справі № 826/15028/17 зазначив, що суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина немає значення для податкового спору, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №808/2459/17, від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 та від 16.05.2018 у справі №2а-0870/12052/11.

Також суд звертає увагу на те, що податкові накладні ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН», ТОВ «Кумполмістбуд», ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» в загальній сумі податку на додану вартість - 2 014 356, 00 грн зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про відсутність критеріїв ризиковості до вищевказаних контрагентів на момент їх реєстрації. Вказане відповідачем за час розгляду справи спростовано не було.

При цьому, під час проведення перевірки, контролюючим органом за результатом опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ДП МА «Бориспіль» до складу податкового кредиту податкових накладних не зареєстрованих або зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну.

Крім того, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП не враховано, що ДП МА «Бориспіль» укладено договори з ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН», ТОВ «Кумполмістбуд», ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» у зв`язку із тим, що вищевказані товариства стали переможцями процедури закупівлі в порядку встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

При цьому, відсутні висновки органу державного фінансового контролю про результати моніторингу процедур закупівлі, складених за результатами моніторингу процедур закупівлі, про встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, що підтверджується інформацією наявною у відкритому доступі на електронній системі закупівель на веб-порталі акредитованого учасника електронної системи публічних закупівель України ProZorro за посиланням https://prozorro.gov.ua.

Зазначене вище у сукупності свідчить, що відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав робити висновки про здійснення контрагентами позивача поставок товару та надання послуг на користь позивача без мети настання реальних наслідків та, відповідно, про нереальність таких операцій.

Враховуючи зазначене та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки частина з оскаржуваних рішень не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 810, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визнання протиправним та скасування рішення в частині задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 №4513100040202, №4523100040202 та №4533100040202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» понесені останнім судові витрати у розмірі 24 810, 00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.