Постанова від 11.06.2025 по справі 320/3922/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3922/23 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 № 4513100040202;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 № 4523100040202;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 № 4533100040202.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - ЦМУ ДПС по роботі з ВПП) від 18.02.2022 № 83 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)» призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків призначено перевірку з 24.02.2022.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідно до п.п. 69.2 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, в редакції затвердженої Законом України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», наказ не було вручено та податкова перевірка, відповідно, не була розпочата.

Наказом ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 07 липня 2022 року № 175 «Про внесення змін до наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 18 лютого 2022 року № 83» внесено до наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 18 лютого 2022 року № 83 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)» такі зміни: у пункті 1 слова та цифри «з 24 лютого 2022 року тривалістю 15 робочих днів» замінити словами та цифрами «з 8 липня 2022 року тривалістю 10 робочих днів».

З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 лютого № 83 (із змінами, внесеними наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07 липня № 175) та направлень на перевірку від 08.07.2022 року № 166 - виданого головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств транспортної інфраструктури управління податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери Ковальчук Наталії Миколаївни, № 167 - виданого заступнику начальника відділу податкового адміністрування підприємств транспортної інфраструктури управління податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери Пенькову Максиму Сергійовичу, № 168 - виданого головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств транспортної інфраструктури управління податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери Чужику Владиславу Романовичу, здійснено виїзд на ДП МА «Бориспіль» (код - ЄДРПОУ 20572069) за юридичною адресою 08300, обл. Київська, р-н Бориспільський, с. Гора, вул. Бориспіль-7.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 ДП МА «Бориспіль» включено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а тому із запровадженням воєнного стану в Україні даний об`єкт був взятий під посилену охорону правоохоронних органів та Збройних сил України. У зв`язку з наведеним, як стверджує відповідач, перевіряючих не пропустили на територію підприємства, про що складено акт у двох примірниках від 08.07.2022 № 69 «Про неможливість проведення перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)».

Наказом ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 08.07.2022 № 176 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ - 20572069)» призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питання законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

ЦМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП МА «Бориспіль» з питань законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (від 20.01.2022 вх. № 9422817402) з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 21.07.2022 № 387/31-00-04-02-02/20572069.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ДП МА «Бориспіль» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21, у зв`язку з чим встановлено завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (показник рядка 17 Декларації) у сумі 2 014 356, 00 грн., що призвело до:

- завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на суму 420 344, 00 грн., в тому числі:

- завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) на суму 400 000, 00 грн.;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (показник рядка 21 Декларації) на суму 20 344, 00 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (показник рядка 18 Декларації) на суму 1 594 012, 00 грн.

На підставі висновків акта перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.08.2022:

- № 4513100040202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 400 000, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 200 000, 00 грн.;

- № 4523100040202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 20 344, 00 грн.;

- № 4533100040202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 1 594 012, 00 грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 797 006, 00 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 № 4513100040202, № 4523100040202 та № 4533100040202 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач здійснює господарську діяльність та веде бухгалтерський облік у відповідності до вимог чинного законодавства. Також, судом першої інстанції було встановлено порушення Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками процедури проведення перевірки позивача.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками за наслідками проведеної перевірки було встановлено завищення податкового кредиту державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі також - ДП МА «Бориспіль») за грудень 2021 року на загальну суму ПДВ 2 014 356, 00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення у розмірі 420 344, 00 грн., та заниження позитивного значення у розмірі 1 594 012, 00 грн., при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг, а саме:

- ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ - 37394854);

- ТОВ «КУПОЛМІСТБУД» (код ЄДРПОУ - 44116053);

- ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ - 38328630).

Так, між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН» укладено договір № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018, відповідно до якого товариство зобов`язується виконати роботи по об`єкту «Реконструкція перону для повітряних суден термінального комплексу D в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47729).

ДП МА «Бориспіль» платіжним дорученням від 01.11.2021 № 2635 було перераховано на виконання умов договору № 37-14.3/5-2 от 13.02.2018 аванс з призначенням платежу: за реконструкцію перону D ДП МА «Бориспіль», інв.№47729, банківська гарантія № 24150/5 від 14.09.21 ВТ в т.ч. ПДВ 1 666 666, 67 грн.

ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН» складено податкову накладну № 7 від 01.11.2021 на отриману суму передплати 10 000 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 1 666 666, 67 грн. по даті першої події - отримання передплати 01.11.2021 від замовника - ДП МА «Бориспіль», на розрахунковий рахунок та зареєстровано 29.11.2021 зазначену податкову накладну в ЄРПН - реєстраційний номер: 9362747498.

Вказану вище податкову накладну ДП МА «Бориспіль» включило до податкового кредиту декларації за грудень 2021 року.

Між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «Куполмістбуд» за процедурою закупівлі «Відкриті торги» укладено договір від 18.06.2021 № 35.1-14/4-00003 та договір від 06.05.2021 № 35.1-14/4-002, відповідно до яких товариство зобов`язалося надати послуги: поточний ремонт дороги № 1 інв. № 47783. Поточний ремонт тротуарів зони внутрішніх рейсів терміналу D інв. № 47891. Код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередача, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вимірювання поверхонь.

У зв`язку із виконанням ТОВ «Куполмістбуд» робіт, сума податкового кредиту була сформована в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на підставі наступних первинних документів до договору від 18.06.2021 № 35.1-14/4-00003:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2021 форми КБ-3 від 20.07.2021 на суму 898 118,89 грн. у т.ч. ПДВ 149 686, 48 грн.;

- акту №1 форми КБ-2В від 20.07.2021 на суму 898 118, 89 грн. у т.ч. ПДВ 149 686, 48 грн.;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2021 форми КБ-3 від 11.08.2021 на суму 301 215, 41 грн. у т.ч. ПДВ 50 202, 57 грн.;

- акту №2 форми КБ-2В від 11.08.2021 на суму 301 215, 41 грн. у т.ч. ПДВ 50 202, 57 грн.;

- податкової накладної від 20.07.2021 ПДВ 149 686, 48 грн. № 40 - 12.08.21 зареєстровано за результатами розгляду скарги реєстраційний № 9232725346;

- податкової накладної від 11.08.2021 ПДВ 50 202, 57 грн. № 10 - 28.08.2022 зареєстровано за рішенням Комісії, реєстраційний № 9248504506;

- платіжного доручення № 472 від 02.08.2021 на загальну суму 898 118, 89 грн., в т.ч. ПДВ 149 686, 48 грн.;

Сума податкового кредиту була сформована в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на підставі наступних первинних документів до договору від 06.05.2021 № 35.1-14/4-002, а саме:

- платіжного доручення № 1782 від 07.07.2021 на загальну суму 600 627, 24 грн., в т.ч. ПДВ 100 104, 54 грн.;

- платіжного доручення № 3793 від 30.07.2021 на загальну суму 31 611, 96 грн., в т.ч. ПДВ 5 268, 66 грн.

Також, між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» укладено договір від 05.10.2021 № 35.1-14/2.6-00004, відповідно до умов якого, ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» повинно було здійснити постачання установки нижнього наливу нафтопродуктів УСН- 175.

У зв`язку із виконанням ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» своїх зобов`язань за вищевказаним договором щодо поставки установки нижнього наливу нафтопродуктів УСН-175, сума податкового кредиту була сформована в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на підставі наступних документів до договору від 05.10.2021 № 35.1-14/2.6-00004, а саме:

- видаткової накладної № 32 від 09.12.2021 на суму 886 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 147 800, 00 грн.;

- товаро-транспортної накладної від 09.12.2021.

- податкової накладної ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» від 09.12.2021 № 12.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.

Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

- дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

- дохід суб`єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;

- дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку,

6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

До обов`язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в п.201.1 ст. 201 ПК України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг - податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній. до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому, первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з п.п.2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов`язок платника податку з декларування податкового зобов`язання з податку на додану вартість є, перш за все в даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг), з метою використання придбаного товару в своїй господарській діяльності, у вигляді, зокрема, подальшого збуту покупцям, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відтак, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю, що узгоджується із правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі №810/1811/17.

Колегія суддів, враховуючи викладені в акті перевірки аргументи відповідача, вважає, що контролюючий орган зробив висновки про нереальність господарських операцій позивача, посилаючись лише на оцінку фінансово-господарської діяльності третіх осіб - контрагентів позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання.

Водночас, ознаками реальності господарської операції є вчинення суб`єктом господарювання дій відповідно до визначеної господарської мети (статутної діяльності) та економічної обґрунтованості, фактичне отримання та використання/реалізація товару/послуги, досягнення конкретних результатів, які визначають поняття господарської операції тощо. Відповідачем не зазначено про відсутність чи порушення цих ознак у господарських операціях позивача, що свідчить про відсутності обґрунтованих підстав стверджувати про нереальність операцій.

Посилання в акті на кримінальне провадження та ведення досудового слідства правоохоронними органами щодо перелічених в акті юридичних осіб не свідчить про порушення ДП МА «Бориспіль» податкового законодавства.

Зі змісту наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень судових інформації вбачається, що вироки суду у кримінальних провадженнях № 42018100000000584 від 25.06.2018 та № 42018000000002058 від 22.08.2018, в яких б були встановлені обставини щодо незаконної діяльності ТОВ «Альтіс-Констракшн» та свідчили про безпідставність формування податкового кредиту ДП МА «Бориспіль» у декларації за грудень 2022, відсутні.

Крім того, відкриття кримінальних проваджень у 2018, тобто за 4 роки до подання ДП МА «Бориспіль» декларації за грудень 2021 року жодним чином не може свідчити про порушення законодавства при формуванні податкового кредиту ДП МА «Бориспіль» у вищевказаній декларації.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на лист Офісу генерального прокурора від 24.04.2025 № 25/2-35577 ВИХ-25, в якому зазначено, що за даними ЄРДР 24.05.2020 кримінальне провадження № 42018100000000584 від 25.06.2018 закрито на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Верховний Суд у постанові 08.11.2018 у справі № 826/15028/17 зазначив, що суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина немає значення для податкового спору, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №808/2459/17, від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 та від 16.05.2018 у справі №2а-0870/12052/11 тощо.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що податкові накладні ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН», ТОВ «Кумполмістбуд», ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» в загальній сумі податку на додану вартість - 2 014 356, 00 грн. зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про відсутність критеріїв ризиковості до вищевказаних контрагентів на момент їх реєстрації.

При цьому, під час проведення перевірки, контролюючим органом за результатом опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ДП МА «Бориспіль» до складу податкового кредиту податкових накладних не зареєстрованих або зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну.

Крім того, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП не враховано, що ДП МА «Бориспіль» укладено договори з ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН», ТОВ «Кумполмістбуд», ТОВ «ВП СПЕЦ ТЕХНІКА» у зв`язку із тим, що вищевказані товариства стали переможцями процедури закупівлі в порядку встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

При цьому, відсутні висновки органу державного фінансового контролю про результати моніторингу процедур закупівлі, складених за результатами моніторингу процедур закупівлі, про встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, що підтверджується інформацією наявною у відкритому доступі на електронній системі закупівель на веб-порталі акредитованого учасника електронної системи публічних закупівель України ProZorro за посиланням https://prozorro.gov.ua.

Отже, посилання апелянта на безтоварність господарських операцій між позивачем і контрагентами за ланцюгом постачання носять характер необґрунтованих суб`єктивних припущень, що неопосередковані належними і достовірними доказами.

Зазначене вище у сукупності свідчить, що відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав робити висновки про здійснення контрагентами позивача поставок товару та надання послуг на користь позивача без мети настання реальних наслідків та, відповідно, про нереальність таких операцій.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що ґрунтуються на зазначених висновках акта перевірки, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що правильність висновків суду першої інстанції щодо порушення Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками процедури проведення перевірки позивача учасниками справи під сумнів не ставилася, ними (зокрема відповідачем) не оскаржувалася, а відтак в силу приписів ч. 1 ст. 308 КАС України вони перебували поза межами апеляційного перегляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 11.06.2025.