Рішення

від 17.02.2025 по справі 380/17076/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17076/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхіндустрія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхіндустрія» (далі позивач, ТзДВ «Шляхіндустрія») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 19.04.2024 № 17937/13-01-04-08 про нарахування штрафу в сумі 76 899,72 грн за затримку сплати земельного податку та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08 про нарахування штрафу в сумі 15 025,18 грн за затримку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю нормам чинного законодавства висновків контролюючого органу, викладених в актах камеральної перевірки від 29.03.2024 № 13325/13-01-04-08/03443790 та від 29.03.2024 № 13326/13-01-04-08/03443790, на підставі яких відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08 за порушення термінів сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та від 19.04.2024 № 17937/13-01-04-08 за порушення термінів сплати земельного податку з юридичних осіб.

Вважає, що до товариства не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 124 Податкового кодексу України за пропуск терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку з юридичних осіб, оскільки відсутня його вина. Не оспорюючи наявності факту несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання, позивач зазначає, що таке відбулося не через його умисні дії чи недбалість, а через відсутність достатньої кількості коштів на рахунках товариства станом на момент сплати, як у 2022, так і у 2023 роках, враховуючи стан війни та економічну кризу.

Вказує, що у даних правовідносинах неможливо встановити в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини. Зазначає, що у зв`язку із початком військової агресії товариство зазнало значних втрат та знаходилось у скрутному матеріальному становищі, було змушене залучити для продовження роботи частину грошових коштів за договорами поворотної фінансової допомоги і не мало можливості своєчасно сплатити зобов`язання за період з липня 2022 до травня 2023 року, а станом на сьогодні припинило виробничу діяльність. Стверджує про процедурні порушення під час складання актів «Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів» від 29.03.2024 № 13325/13-01-04-08/03443790 та від 29.03.2024 № 13326/13-01-04-08/03443790. Вважає такі акти перевірки складеними за застарілими зразками з посиланням на недіючі правові норми. Зазначає, що всупереч вимог пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, згідно з якою, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, акти перевірки були складені та підписані однією посадовою особою, а не посадовими особами (у множині) контролюючого органу. Вказує також, що в актах перевірки вказаний головний бухгалтер ТзДВ «Шляхіндустрія» Оксана Середюк, яка була звільнена з роботи 26.10.2023. Вважає, податкові повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08 та № 17937/13-01-04-08 протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності податкових повідомлень-рішень від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08 та № 17937/13-01-04-08. Вказує, що платником податків порушено граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання, задекларованого у звітній податковій декларації з плати за землю за 2022 рік № 9037137152 та за 2023 рік № 9029657160, у звітній податковій декларації з податку на нерухоме майно за 2022 рік № 9037427238 та за 2023 рік № 9029733718. Зазначає, що пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі Порядок). Згідно з абз.2 п.1 Розділу ІІ Порядку, до платників податків, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком. Вказує, що пунктом 7 Розділу ІІ Порядку передбачено, що платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи. ТзДВ «Шляхіндустрія» не подавало заяву про відсутність можливості виконання податкового обов`язку і порушило граничний термін сплати узгодженого грошового зобов`язання, вказаного у звітних деклараціях. Вважає, що висновки в актах камеральної перевірки від 29.03.2024 № 13325/13-01-04-08/03443790 та від 29.03.2024 № 13326/13-01-04-08/03443790 відповідають нормам податкового законодавства, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Львівській області використало визначені Податковим кодексом України джерела податкової інформації про об`єкти оподаткування, діяло в межах повноважень та у спосіб, які визначені Податковим кодексом України, тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень немає.

Ухвалою судді від 12.08.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою суду від 23.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач 30.08.2024 (вх. № 65624) подав заяву про закриття провадження.

Ухвалою суду від 05.09.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених КАС України, була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Позивач 12.09.2024 (вх. № 68310) подав заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.09.2024 продовжено розгляд справи з урахування заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач 27.09.2024 (вх. № 72204) подав відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзДВ «Шляхіндустрія» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 03443790.

ГУ ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ТзДВ «Шляхіндустрія» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2024 № 13325/13-01-04-08/03443790 та камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2024 № 13326/13-01-04-08/03443790.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ТзДВ «Шляхіндустрія» узгодженого податкового зобов`язання, відповідальність за яке передбачена п.124.1 ст.124 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI, а саме:

- порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання задекларованого у звітній податковій декларації з плати за землю за 2022 рік № 9037137152 та за 2023 рік № 9029657160;

- порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання задекларованого у звітній податковій декларації з податку на нерухоме майно за 2022 рік № 9037427238 та за 2023 рік № 9029733718.

На підставі актів камеральної перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08 та № 17937/13-01-04-08, які надіслані засобами поштового зв`язку та вручені позивачу 26.04.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із номером для відстеження 8030046938530.

Податковим повідомленням-рішенням від 19.04.2024 № 17937/13-01-04-08 за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб до ТзДВ «Шляхіндустрія» застосовано штраф в сумі 76 899 грн 72 к.

Розмір штрафу підтверджується Розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 17937/13-01-04-08.

Податковим повідомленням-рішенням від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08 за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості до ТзДВ «Шляхіндустрія» застосовано штраф в сумі 15 025 грн 18 к.

Розмір штрафу підтверджується Розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08.

Податкові повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 17938/13-01-04-08 та № 17937/13-01-04-08 були предметом оскарження в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 05.07.2024 року № 20609/6/99-00-06-03-02-06 скаргу товариства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Податкові повідомлення-рішення від 19.04.2024 № 17937/13-01-04-08 та № 17938/13-01-04-08 є предметом оскарження з підстав протиправності застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу контролюючі органи, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення камеральних перевірок визначають статті 75 та 76 Податкового кодексу, а результати їх оформлення визначено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, серед іншого, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Статтею 83 Податкового кодексу визначені матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або Іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Відповідно до пункту 86.2. статті 86 Податкового кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу акт перевірки - це документ, який складається у передбачених Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу І Кодексу.

В акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Згідно з пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пункт 86.8. статті 86 Податкового кодексу визначає, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 58.2. статті 58 Податкового кодексу форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.1. статті 42 Податкового кодексу податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

На підставі пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5. статті 42 Податкового кодексу, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

За положенням статті 55 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Статтею 56 Податкового кодексу визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Суд встановив, що ГУ ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ТзДВ «Шляхіндустрія» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2024 № 13325/13-01-04-08/03443790 та щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2024 № 13326/13-01-04-08/03443790.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В свою чергу відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.87.9 ст.87 Податкового кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Положеннями ст.111 Податкового кодексу встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Так, згідно з пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Нормами п.124.2 та п.124.3 ст.124 Податкового кодексу передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно.

Отже, норми Податкового кодексу встановлюють обов`язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов`язання. Обов`язок по сплаті виникає не пізніше 10 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності.

Податковим органом зафіксовано та позивачем не заперечується, що ним порушено граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання, задекларованого у звітній податковій декларації з плати за землю за 2022 рік № 9037137152 та за 2023 рік № 9029657160, та порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання, задекларованого у звітній податковій декларації з податку на нерухоме майно за 2022 рік № 9037427238 та за 2023 рік № 9029733718.

Підпунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 Податкового кодексу встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 Податкового кодексу визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 Податкового кодексу). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2 статті 112 Податкового кодексу). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7 статті 112 Податкового кодексу).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 Податкового кодексу - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

Судом встановлено, що ТзДВ «Шляхіндустрія» не повідомило відповідача про труднощі, що виникли зі сплатою самостійно задекларованого податку, не вказувало, що завадило здійснити своєчасну сплату податкових зобов`язань та які активні дії вчинило щодо повідомлення податкового органу щодо неможливості сплати податкових зобов`язань через відсутність достатньої кількості коштів на рахунках товариства станом на момент сплати, як у 2022, так і у 2023 роках чи неможливістю їх використання тощо.

ГУ ДПС у Львівській області стверджує про необізнаність про наявність у позивача непереборних обставин щодо неможливості вчасно сплатити самостійно визначені ним податкові зобов`язання.

Позивач вказує, що у даних правовідносинах неможливо встановити в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України суд враховує при розгляді цієї справи правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 Податкового кодексу, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 Податкового кодексу України.

Вказане спростовує доводи позивача щодо необхідності встановлення його вини для притягнення до відповідальності, передбаченої пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу.

Щодо аргументів позивача, що товариство не мало можливості вчасно сплатити визначені податкові зобов`язання, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами Президента України та воєнний стан триває надалі.

Згідно зі ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Пунктом 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі Порядок).

Згідно з абз.2 п.1 Розділу ІІ Порядку, до платників податків, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Пунктом 7 Розділу ІІ Порядку передбачено, що платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ТзДВ «Шляхіндустрія» подавало заяву і відповідні документи, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом, а отже вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки.

Щодо доводів позивача стосовно форми актів перевірки, суд виходить із правового висновку Верховного Суду щодо загальних підходів до оцінки недоліків форми рішення, який висловлений у постановах від 06.08.2018 у справі № 802/1198/16-а, від 19.05.2020 у справі № 820/2300/18, від 30.04.2020 у справі № 810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, де Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі акти «Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів» від 29.03.2024 № 13325/13-01-04-08/03443790 та № 13326/13-01-04-08/03443790, прийняті не за формою, передбаченою для таких актів перевірки, варто розцінювати як акти камеральної перевірки з окремими дефектами, які не змінюють їх суті.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності свого рішення виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що такі прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом, тому відсутні підстави для визнання таких податкових повідомлень-рішень протиправними.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд виснує про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхіндустрія» (вул. Лесі Українки, буд. 77, м. Жовква, Львівський район, Львівська область, 80300, код ЄДРПОУ 03443790) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома