Ухвала

від 17.02.2025 по справі 440/1563/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 лютого 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/1563/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області та Ради адвокатів Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Рада адвокатів Полтавської області та Вища школа адвокатури НААУ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № 1-005/2025;

- визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н;

- зобов`язання Ради адвокатів Полтавської області внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про скасування дії Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № 1-005/2025 та скасування дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В ході з`ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.

Частинами першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Отже, з аналізу наведеної правової норми висновується, що "право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури" розкривається через сполучник "або", надаючи, як зазначено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 та від 14 серпня 2024 року у справі № 600/6484/23-а, "альтернативу оскарження" - чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому строк звернення до суду становить тридцять днів з дня прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області № б/н про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято 07 листопада 2024 року, а із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н позивач звернувся до суду 05 лютого 2025 року, тобто із пропущенням тридцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Таким чином, позивачем пропущений тридцятиденний строк звернення до суду, встановлений частиною першою статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", із позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам частини п`ятої статті 160 та частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та роз`яснено позивачу, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви, оформленої відповідно до вимог частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо зазначення відповідача (відповідачів) та позовних вимог до такого відповідача (кожного з відповідачів), та копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н з доказами поважності причин його пропуску.

Від позивача до суду надійшла заява від 13 лютого 2025 року, до якої додано уточнену позовну заяву від 13 лютого 2025 року з додатками та заяву про поновлення строку звернення до суду із позовною вимогою про скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року №б/н.

В заяві від 13 лютого 2025 року про поновлення строку звернення до суду із позовною вимогою про скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року №б/н позивачем зазначено, що зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернувся представник Вищої школи адвокатури НААУ та позивач був впевнений, що зможе скористатися правом на оскарження цього рішення після його перегляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Надаючи оцінку поважності підстав пропуску звернення до суду з позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."

Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, а відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.

У цій справі позивач звернувся до суду із пропуском установленого законом строку, при цьому звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н напряму залежало від його волевиявлення та нереалізація позивачем права на своєчасне звернення до суду з цією позовною вимогою зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд зауважує, що частина перша статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" пов`язує тридцятиденний строк звернення до суду лише з датою прийняття рішення у дисциплінарній справі, тобто строк звернення до суду не залежить від інших обставин, зокрема від обставини оскарження рішення у дисциплінарній справі до вищого органу адвокатури іншими особами.

Факт очікування позивачем результату розгляду скарги Вищої школи адвокатури НААУ на рішення у дисциплінарній справі є волевиявленням самого позивача, а не вимогою закону, з якою пов`язується строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення у дисциплінарній справі.

Жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом у період, який пропущено, позивачем не наведено, змістовних і вагомих доводів щодо існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не заявлено та доказів на підтвердження наявності обставин, які були об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення до суду у встановлений законом строк, суду не надано.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання поважними вказаних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другої статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 123 згаданого Кодексу якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, позовна заява у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н підлягає поверненню.

Керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Підстави подання позову з пропущенням встановленого строку звернення до суду з позовом у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області та Ради адвокатів Полтавської області у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.І. Слободянюк