Рішення

від 17.02.2025 по справі 520/24764/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 р. № 520/24764/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ЗОЛОТИЙ НЕВОД" (код ЄДРПОУ 42672508, пров. Подільський, буд. 15, літ. б-4, м. Харків, 61003) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) визнання протиправними та скасування податкових повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви від 22.10.2024 про виправлення описки у позові, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00203240719 від 11.07.2023 року, яким до ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙНЕВОД застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00203320719 від 11.07.2023 року, яким ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙ НЕВОД визначено суму завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 725 064 гривень;

- стягнути на користь ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙ НЕВОД за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідача є протиправними та такими, що на думку позивача, підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 24.03.2023 року №1146-п, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, головним державним інспектором Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Малишко Ігорем та головним державним інспектором Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Корбут Юлією відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТБ«ЗОЛОТИЙ НЕВОД» (далі - ТОВ «ТБ«ЗОЛОТИЙ НЕВОД») (податковий номер 42672508) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до затвердженого плану документальної позапланової невиїзної перевірки (додаток 1 до першого примірника акту перевірки, що залишається в контролюючому органі).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 15.05.2023 N14099/20-40-07-19-05/42672508, згідно висновків якого наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до п.п. 191.1.46 п. 191.1 ст. 191, п. 74.3 ст. 74, п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу підставою для зазначених нижче висновків.

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено наступні порушення ТОВ »ТБ«ЗОЛОТИЙ НЕВОД» (податковий номер 42672508): 1). п. 44.1. п.44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на 725 064 грн. за лютий 2023 року; 2) п. 44.5, ст. 44, п 121.1 ст. 121 Кодексу, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у повному обсязі.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкове-повідомлення рішення №00203240719 від 11.07.2023, яким до ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙНЕВОД застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 гривень; податкове-повідомлення рішення №00203320719 від 11.07.2023 року, яким ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙ НЕВОД визначено суму завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 725 064 гривень.

Позивач, не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Абзацом 1 пункту 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом (абзац 6 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

За абз. 8 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок призначення документальних позапланових перевірок регламентовано положеннями статті 78 ПК України, в якій визначено виключні підстави для проведення такої перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі наказу від 24.03.2023 року №1146-п, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, головним державним інспектором Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України представниками відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТБ«ЗОЛОТИЙ НЕВОД» (далі - ТОВ «ТБ«ЗОЛОТИЙ НЕВОД») (податковий номер 42672508) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до затвердженого плану документальної позапланової невиїзної перевірки (додаток 1 до першого примірника акту перевірки, що залишається в контролюючому органі).

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В акті перевірки від15.05.2023 N14099/20-40-07-19-05/42672508, копі якого наявна у матеріалах справи, контролюючим органом зазначено, що на адресу платника: провулок Подільській, буд.15 кв. (офіс) літ Б-4, м. Харків, 61003, Україна, засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення надіслано письмове повідомлення від 27.03.2023 № 120/20-40-07-19-11, копію наказу від 24.03.2023 № 1146-п ГУ ДПС у Харківській області про проведення позапланової невиїзної перевірки та запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 27.03.2023 № 808/ж12/20-40-07-19-11. Письмове повідомлення від 27.03.2023 № 120/20-40-07-19-11, копія наказу ГУ ДПС у Харківській області від 24.03.2023 № 1146-п про проведення позапланової невиїзної перевірки та запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 27.03.2023 № 808/ж12/20-40-07-19-11, які були надіслані засобами поштового зв`язку, вручено (за довіреністю) 19.04.2023 року.

Крім того, як зазначено відповідачем, на адресу ТОВ «ТБ «ЗОЛОТИЙ НЕВОД» (код за ЄДРПОУ 42672508) засобами поштового зв`язку направлено письмовий запит від 27.03.2023 № 808/ж12/20-40-07-19-11 про необхідність надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки у терміни, визначені пунктом 85.2 статті 85 Кодексу, за періоди виникнення від`ємного значення з ПДВ яке, задекларовано в податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року.

Абзацом другим пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою, адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Отже, виходячи з наведених вище норм, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається контролюючому органу лише у випадку надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

За положеннями п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17, Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. При цьому, такий висновок у справі № 820/1864/17 Верховний Суд висловлював також при встановленому судами попередніх інстанцій факті виконання контролюючим органом вимог чинного податкового законодавства щодо направлення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.

За змістом правового підходу, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року (справа №320/1375/19), суди в обов`язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 ПК України, а відтак, і наявністю підстав вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку.

За обставин даної справи судом встановлено, що підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки позивача слугував факт неподання товариством на запит ГУ ДПС у Харківській області документації на письмовий запит від 27.03.2023 № 808/ж12/20-40-07-19-11 про необхідність надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки у терміни, визначені пунктом 85.2 статті 85 Кодексу, за періоди виникнення від`ємного значення з ПДВ яке, задекларовано в податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року.

Разом з тим, відповідачем усупереч положенням ст.ст.72-77 КАС України суду не надано доказів надіслання на адресу позивача засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення письмового повідомлення від 27.03.2023 № 120/20-40-07-19-11, копії наказу від 24.03.2023 № 1146-п ГУ ДПС у Харківській області про проведення позапланової невиїзної перевірки та запит про надання інформації від 27.03.2023 № 808/ж 12/20-40-07-19-11.

У відзиві на адміністративний позов відповідач стверджує, що вищевказані документи були направлені позивачу та повернуті за закінченням терміну зберігання 18.04.2023, що підтверджується конвертом з відповідною відміткою.

Проте, наданий відповідачем до відзиву файл з назвою «конверт наказ» не може бути належним та допустимим доказом у розумінні положень ст.ст.73, 74 КАС України, на підтвердження надіслання на адресу товариства перелічених вище документів.

Так, вказаний файл містить копію частини титульної сторони конверту, з якого убачається, що позивачу направлялись документи на його поштову адресу, проте були повернуті відправнику, при цьому причини повернення на вказаній копії конверту не зазначені. Які документи були направлені у цьому конверті, з наданих відповідачем до справи доказів не встановлено.

Інша копія частини конверту, яка міститься у наданому відповідачем до відзиву файлі із назвою «конверт наказ» містить лише штам та довідку на конверті із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання», проте на яку адресу направлялися документи, з наданого конверта встановити неможливо.

Крім того, із зазначених доказів неможливо встановити і беззаперечний факт направлення відповідачем у справі саме письмового повідомлення від 27.03.2023 № 120/20-40-07-19-11, копії наказу від 24.03.2023 № 1146-п ГУ ДПС у Харківській області про проведення позапланової невиїзної перевірки та запит про надання інформації від 27.03.2023 № 808/ж 12/20-40-07-19-11.

Відсутні у матеріалах справи і відомості про відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта», які направилися Головним управлінням ДПС в Харківській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ЗОЛОТИЙ НЕВОД" (код ЄДРПОУ 42672508, пров. Подільський, буд. 15, літ. б-4, м. Харків, 61003), які б могли підтвердити факт направлення позивачу вказаних документів.

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається на те, що не отримував жодних наказів, запитів чи повідомлень про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а тому не мав можливості надати первинну документацію контролюючому органу.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України саме на контролюючий орган покладено обов`язок довести факт належного направлення та вручення платнику податків відповідних документів, що слугували підставою для проведення перевірки.

Однак, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт направлення чи отримання позивачем відповідних запитів, наказів або повідомлень. Надані до суду копії конвертів не містять повної та достовірної інформації щодо адресата, змісту вкладених документів та обставин їх повернення. Більше того, відповідач не вчинив жодних додаткових дій для перевірки факту отримання документів, зокрема не надав суду витягів з системи відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта», що є механізмом перевірки поштової комунікації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належного направлення позивачу документів, що стало підставою для проведення перевірки.

При цьому доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податків надав контролюючому органу у встановленому законом порядку заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, суду не надано, а тому направлення контролюючим органом в електронний кабінет платника податків повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.03.2023 № 120/20-40-07-19-11, наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 24.03.2023 № 1146-п та запит про надання інформації від 27.03.2023 № 808/ж 12/20-40-07-19-11, не узгоджується з положеннями чинного ПК України та не можуть вважатися належним врученням вказаних документів такому платнику податків.

Суд зазначає, що у разі відсутності відповідної згоди позивача на отримання документів через електронний кабінет, листування з платником податків повинно здійснюватися відповідно до вимог п. 42.5 ст. 42 ПК України, шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що наданими до матеріалів справи доказами не підтверджено факту направлення або отримання позивачем товариством запиту контролюючого органу та наказу про проведення позапланової невиїзної.

Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПКУ дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

На думку суду істотне значення для правильного вирішення даної справи мало встановлення обставин забезпечення позивачу можливості реалізувати його права та обов`язки, передбачені Податковим кодексом України, зокрема можливості у визначені ПК України строки подати запитувану ДПС України документацію, а також права бути повідомленим про час та місце проведення перевірки з метою подання документів, які могли істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, та прийняття рішення.

За наслідком повного та об`єктивного дослідження всіх обставин у справі, наданих сторонами доказів, суд зазначає, що позивач у даному випадку фактично був позбавлений можливості виконання свого обов`язку, передбаченого п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України, щодо надання документації на запит контролюючого органу у визначені ПК України строки, а також був позбавлений гарантованого йому права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним приписів Податкового кодексу України, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження факту відсутності порушень податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2023 року N00203240719 та застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1020 гривень, а тому вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За вимогами Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХІV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

А статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

За змістом цих норм первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування. В іншому випадку первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, є недостовірними. Тобто, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

З огляду на викладене, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки, акти, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Лише на підставі первинних документів формується податкова звітність та визначаються податкові зобов`язання.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючий орган під час проведення перевірки позивача дійшов висновку, що при декларуванні за лютий 2023 у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено наступні порушення ТОВ »ТБ«ЗОЛОТИЙ НЕВОД» (податковий номер 42672508): п. 44.1. п.44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на 725 064 грн. за лютий 2023 року.

На підставі вказаних висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення №00203320719 від 11.07.2023 року, яким ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙ НЕВОД визначено суму завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 725 064 гривень.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як зазначалося, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З наданих до матеріалів справи позивачем доказів убачається, що ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙ НЕВОД мало господарські з ТОВ "Полімерна група Терполімергаз.

Позивач в адміністративному позові посилається на те, що, для облаштування ставка системою аерації та фільтрації води, та задля створення всіх інших необхідних технологічних умов при розведенні та вирощуванні риби, товариством, у період, що перевірявся було здійснено операції з придбання товарів у ТОВ "Полімерна група Терполімергаз (код ЄДРПОУ 37306731).

Позивач придбавав труби різного діаметру, муфти та з`єднувальні коліна, про що згідно з вимогами пункту 198.2 пункту статті 198 складено податкові накладні та оформлено первинні документи.

У листопаді 2022 року було придбано товар згідно податкової накладної № 11 від 22.11.2022 року на загальну суму 36 000,00 грн, з них ПДВ-6000 гривень.

Постачання придбаних матеріалів підтверджується видатковою накладною № 2684 від 23.11.2022 на суму 36 000 гривень.

У лютому 2023 року на придбання товару було складено податкові накладні № 4 від 13.02.2023 року на загальну суму 135 256, 32 грн, з них ПДВ-22542,72 грн та № 4 від 16.02.2023 року на загальну суму 30 309,05 грн, з них ПДВ- 5 051,51 гривень.

Постачання придбаних матеріалів підтверджується видатковими накладними: № 451 від 09.03.2023 на загальну суму 80 542,22 грн; № 450 від від 09.03.2023 на загальну суму 32 834,81 грн; № 1074 від 03.04.2023 на загальну суму 26 277,91 грн; № 870 від 19.04.2023 на загальну суму 25 910,44 грн;

Оплата придбаного товару підтверджується Фільтрованою банківською випискою за період 23.11.2022 по 28.02.2023 по розрахункам з ТОВ Полімерна група Терполімергаз на загальну суму 165 565.37 гривень.

У період жовтень 2022 року-січень 2023 року позивач здійснював операції з придбання щебню та бетону у контрагента ТОВ «Виробничий комплекс «Камелот» (код ЄДРПОУ 42663802) за договором поставки № 18-10-1/22 від 18.10.2022 року.

Дані господарські відносини оформлені належними первинними документами, зокрема, за фактом першої події виписані відповідні податкові накладні: № 23 від 18.10.2022 на загальну суму 150 000,00 грн, з них ПДВ - 25 000,00 грн; № 8 від 02.11.2022 на загальну суму 50 000,00 грн, з них ПДВ - 8 333,33 грн; № 9 від 02.11.2022 на загальну суму 50 000,00 грн, з них ПДВ - 8 333,33 грн; № 10 від 03.11.2022 на загальну суму 34 000,00 грн, з них ПДВ - 5 666,67 грн; № 11 від 03.11.2022 на загальну суму 109 000,00 грн, з них ПДВ - 18 166,67 грн; № 27 від 25.11.2022 на загальну суму 54 900,00 грн, з них ПДВ - 9 150,00 грн; № 7 від 06.12.2022 на загальну суму 54 000,00 грн, з них ПДВ - 9 000,00 грн; № 8 від 06.12.2022 на загальну суму 51 920,35 грн, з них - ПДВ 8 653,39 грн; № 3 від 13.01.2023 на загальну суму 2 400,13 грн, з них ПДВ - 400,02 грн; № 4 від 16.01.2023 на загальну суму 37 400,00 грн, з них ПДВ - 6 233,33 грн; № 15 від 16.01.2023 на загальну суму 64 000,00 грн, з них ПДВ - 10 666,67 грн; № 16 від 26.01.2023 на загальну суму 100 050,00 грн, з них ПДВ - 16 675,00 грн; № 18 від 27.01.2023 на загальну суму 172 500,00 грн, з них ПДВ - 28 750,00 грн; № 17 від 27.01.2023 на загальну суму 15 556,44 грн, з них ПДВ - 2 592,74 грн.

Оплата товару підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 317 від 18.10.2022 на суму 125000.00 грн., та 25000.00 грн ПДВ; № 322 від 02.11.2022 на суму 41666.67 грн., та 8333.33 грн ПДВ; № 323 від 02.11.2022 на суму 41666.67 грн., та 8333.33 грн ПДВ; № 324 від 03.11.2022 на суму 28333.33 грн., та 5666.67 грн ПДВ; № 325 від 03.11.2022 на суму 90833.33 грн., та 18 166.67 грн ПДВ; № 334 від 25.11.2022 на суму 45720 грн, та 9180 грн ПДВ; № 339 від 06.12.2022 на суму 43266.96 грн, та 8653.39 грн ПДВ; № 338 від 06.12.2022 на суму 45000.00 грн, та 9000.00 грн ПДВ; № 347 від 16.01.2023 на суму 53333.33 грн., та 10666.67 грн ПДВ; № 348 від 26.01.2023 на суму 83375.00 грн., та 16675.00 грн ПДВ; № 349 від 27.01.2023 на суму 143750.00 грн., та 28750.00 грн ПДВ; № 350 від 27.01.2023 на суму 12963.70 грн., та 2592.74 грн ПДВ; № 323 від 27.03.2023 на суму 89125.00 грн., та 17825.00 грн ПДВ.

Додатково, оплата товару підтверджується Фільтрованою банківською випискою за період з 18.10.2022 по 12.04.2023 по розрахункам з ТОВ «Виробничий комплекс «Камелот» (код ЄДРПОУ 42663802) на загальну суму 1 357 351.45 гривень.

Отримання товару позивачем підтверджується видатковими накладними: № 389 від 03.11.2022 року на загальну суму 202 500,00 грн, з них ПДВ-40500 грн; № 437 від 07.12. 2022 на загальну суму 24 142,97 грн, з них ПДВ-4023,83 грн; № 385 від 03.11.2022 на загальну суму 243 000,00 грн, з них ПДВ- 40 500 грн; № 403 від 28.11. 2022 на загальну суму 69300,30 грн, з них ПДВ-11 401,20 грн; № 438 від 08.12. 2022 на загальну суму 24 260,96 грн, з них ПДВ 4 043,49 грн.

На весь поставлений товар ТОВ «Виробничий комплекс «Камелот» надав Паспорти якості товару № 031106 від 03.11.2022; № 031104 від 03.11.2022; № 031107 від 03.11.2022; № 031201 від 03.12.2022.

За період листопад 2022 року та січень-лютий 2023 року позивач мав господарські відносини з контрагентом ТОВ «Аллер Аква Україна» (код ЄДРПОУ 32793172Р) стосовно придбання антибактеріальних засобів для вирощування риби.

Зазначені операції відображені в податкових накладних: № 141 від 24.02.2023 на загальну суму 186 900,00 грн, з них ПДВ-31 150,00 грн; № 132 від 27.01.2023 на загальну суму 144 000,00 грн, з них ПДВ-24 000,00 грн; № 197 від 30.11.2022 на загальну суму 179 760,00 грн, з них ПДВ-29 960,00 грн; № 25 від 03.11.2022 на загальну суму 163 260,00 грн, з них ПДВ-27 210,00 грн; № 25 від 09.01.2023 на загальну суму 35 160,00 грн, з них ПДВ-5 860,00 грн.

Розрахунки з контрагентом ТОВ «Аллер Аква Україна» підтверджуються платіжними інструкціями: № 352 від 16.02.2023 на загальну суму 50 000,00 грн; № 343 від 09.01.2023 на загальну суму 12 240,00 грн; № 342 від 09.01.2023 на загальну суму 27760,00 грн; № 341 від 04.01.2023 на загальну суму 100000,00 грн; № 333 від 22.11.2022 на загальну суму 69000,00 грн; № 324 від 02.03.2023 на загальну суму 50000,00 грн; № 337 від 01.12.2022 на загальну суму 52000,00 грн; № 326 від 07.11.2022 на загальну суму 73260,00 грн; № 336 від 01.12.2022 на загальну суму 21000,00 грн;

Додатково, оплата підтверджується Фільтрованою випискою за період з 03.11.2022 по 31.03.2023 на суму 445 260.00 гривень.

Передача антибактеріальних засобів позивачеві підтверджується видатковою накладною № 3689 від 04.12.2023 на суму 309 000,00 грн.

З матеріалів справи також встановлено, що для облаштування системи аерації та фільтрації водойми позивач придбавав у контрагента ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (код ЄДРПОУ 33090871): труби різного діаметру, про що складені відповідні податкові накладні: №100087 від 07.11.2022 на загальну суму 163000,00 грн, з них ПДВ-27166,67 грн; №100088 від 07.11.2022 на загальну суму 126072,63 грн, з них ПДВ-21012,11 грн; №100474 від 26.10.2022 на загальну суму 200000,00 грн, з них ПДВ-33333,33 грн; №100311 від 18.10.2022 на загальну суму 100000,00 грн, з них ПДВ-16666,67 грн.

Розрахунок за поставлений товар відображено у Фільтрованій виписці за період з 01.10.2022 по 30.11.2022 та платіжних інструкціях: № 318 від 18.10.2022 на загальну суму 100000,00 грн № 319 від 26.10.2022 на загальну суму 200000,00 грн. № 327 від 07.11.2022 на загальну суму 163000,00 грн.

У грудні 2022 року позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «ПРОМОКЕАН» код ЄДРПОУ 39487526) щодо придбання насосу осьового вертикального, про що складено податкову накладну № 42 від 01.12.2022 на загальну суму 221 240,40 грн, з них ПДВ-36 873,40 гривні. Оплату товару проведено платіжною інструкцією №335 від 01.12.2022 на загальну суму 221 240,40 гривень.

Надані позивачем до матеріалів справи первинні документи підтверджують зміст та обсяг господарських операцій підприємства з контрагентами, наявність трудових ресурсів та основних матеріальних засобів.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що податкові накладні, які складалися в рамках господарських відносин позивача було прийнято і зареєстровано контролюючим органом у встановленому законом порядку.

Разом з тим, ГУ ДПС у Харківській області у висновках акту перевірки від 15.05.2023 N14099/20-40-07-19-05/42672508, зокрема, зазначив, що наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до п.п. 191.1.46 п. 191.1 ст. 191, п. 74.3 ст. 74, п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу підставою для зазначених нижче висновків, а саме: встановлення порушень ТОВ »ТБ«ЗОЛОТИЙ НЕВОД» (податковий номер 42672508): 1). п. 44.1. п.44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на 725 064 грн. за лютий 2023 року.

Відносно податкової інформації/даних податкових баз, слід зазначити, що доказом правомірності включення сум ПДВ до податкового кредиту є належним чином оформлена та зареєстрована в ЄРПН продавцем податкова накладна, а не дані інформаційних баз.

Суд зауважує, що електроні бази даних органів ДПС, зокрема реєстраційна інформація про платників податків або система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, формуються па підставі поданої платниками податків до податкового органу податкової звітності, яка сама по собі не може бути беззаперечним доказом відсутності на будь-якому підприємстві основних фондів та інших виробничих активів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та інших виробничих активів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Інформація з баз даних АІС «Податковий блок» та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами щодо контрагентів платника податків не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника, унормований, зокрема, ст. 61 Конституції України принцип індивідуальної юридичної відповідальності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду міститься в постановах від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 14.08.2018 у справі № 815/3479/17, від 19.02.2019 у справі № 811/217/17, від 23.05.2018 у справі № 804/853/14.

Відповідно до принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Суд констатує, що податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення перевірки щодо контрагентів позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст. 72 КАС України.

Верховний Суд в постанові від 01.02.2023 у справі № 320/4318/20 відзначив, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З цього приводу Верховними Судом вже сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, вказала таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

З огляду на вищезазначене та наявність усіх первинних документів, що підтверджують здійснення фінансово - господарської діяльності між позивачем та контрагентами, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», слід вважати такими, що документально підтверджені.

Разом з тим, відповідач у відзиві зазначив, що первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками, за рахунок взаємовідносин з якими сформовано від`ємне значення, до перевірки надані не були, а тому не можуть враховуватися в даних податкового обліку. Щодо інших контрагентів позивача, відповідач зазначив, що ТОВ «ТБ «Золотий невод» не було надано до перевірки жодного документу, які б підтверджували взаємовідносини з наступними товариствами: ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «КАМЕЛОТ» (податковий номер 42663802), ТОВ «АЛЛЕР АКВА УКРАЇНА» (податковий номер 32793172), ТОВ «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ» (податковий номер 33090871), ТОВ «ПРОМ-ОКЕАН» (податковий номер 39487526).

З огляду на викладене, суд зазначає, що виходячи з акту перевірки, можна дійти висновку, що відповідачем не здійснювалася перевірка первинної та звітної документації платника податку, що, в свою чергу, свідчить про формальний підхід податкового органу до перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, а отже контролюючим органом не встановлено належним чином факту порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування витрат та податкового кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що податкове-повідомлення рішення №00203320719 від 11.07.2023 року, яким ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙ НЕВОД визначено суму завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 725 064 гривень, не ґрунтується на вимогам чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, невиконання суб?єктом владних повноважень обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених ПК України підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ЗОЛОТИЙ НЕВОД" (код ЄДРПОУ 42672508, пров. Подільський, буд. 15, літ. б-4, м. Харків, 61003) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) визнання протиправними та скасування податкових повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00203240719 від 11.07.2023 року, яким до ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙНЕВОД застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00203320719 від 11.07.2023 року, яким ТОВ Торговий будинок ЗОЛОТИЙ НЕВОД визначено суму завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 725064 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ЗОЛОТИЙ НЕВОД" (код ЄДРПОУ 42672508, пров. Подільський, буд. 15, літ. б-4, м. Харків, 61003) суму судового збору у розмірі 10 891,00 грн. (десять тисяч вісімсот дев`яносто одна гривня).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 лютого 2025 року.

СуддяН.А. Полях