Ухвала

від 17.02.2025 по справі 520/1811/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 лютого 2025 р. справа № 520/1811/25Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8-9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 42500431) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича, буд. 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000005/2 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000006/2 від 10.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2024/000007/2 від 10.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/00004/2 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000015/2 від 13.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000016/2 від 13.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000017/2 від 14.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000018/2 від 26.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/000003/2 від 20.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100004/2 від 25.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100009/2 від 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100005/2 від 25.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100006/2 від 31.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100007/2 від 31.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/100008/2 від 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100020/2 від 25.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000035/2 від 14.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000010/2 від 14.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/000038/2 від 01.11.2022.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 по справі №520/1811/25 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовлено. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - залишено без руху та запропоновано позивачу з метою усунення недоліків позовної заяви надати до суду протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали:

- оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9387,40 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва платника), Харківський окружний адміністративний суд;

- заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій вказати інші (поважні) підстави для поновлення строку та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 надіслана позивачу та його представнику через систему "Електронний суд" та доставлена до електронного кабінету представника позивача та електронного кабінету самого ТОВ "АВЕНЮ СІМ" 27.01.2025 о 19:25 год., що підтверджується довідками Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 28.01.2025.

Таким чином, вказана ухвала вважається врученою позивачу 28.01.2025.

У період з 10.02.2025 по 17.02.2025 суддя Біленський О.О. перебував на навчанні.

12.02.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій представник позивача просить суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування спірних рішень про коригування митної вартості.

Заява обґрунтована тим, що на момент початку бойових дій в місті Харків підприємство знаходилось на території бойових дій у місті Харків. У вересні 2022 року з міста Харків почала відбуватися релокація складу підприємства відповідно до Договору оренди об`єкту нерухомості від 02.09.2022 №01-09/2022, згідно якого позивачем було орендовано приміщення в місті Черкаси площею 493 квадратних метри. Лише 27.11.2023 підприємством розпочато перевезення приміщень офісу, де зберігались документи підприємства, які були необхідні в тому числі і для подання цього позову. Стабілізувати роботу підприємства та відновити всі існуючі документи до цього часу не було можливості. Також, однією з причин своєчасного не звернення позивачем до суду останній вказує на масове звільнення працівників.

Розглядаючи подану заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2022, від 10.08.2022, від 10.08.2022, від 09.08.2022, від 14.10.2022, від 14.10.2022, від 01.11.2022, від 13.12.2022, від 13.12.2022, від 14.12.2022, від 26.12.2022, від 20.01.2023, від 25.01.2023, від 02.03.2023, від 25.01.2023, від 31.01.2023, від 31.01.2023, від 02.03.2023, від 25.07.2023, а до суду з даним позовом звернувся 24.01.2025, тобто із істотним пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, що не заперечується позивачем.

У поданій заяві представник позивача посилається як на підставу поновлення строків звернення до суду з даним позовом, на початок бойових дій у м. Харкові у зв`язку з військовою агресією рф.

Судом враховується, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Проте, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини".

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, початок бойових дій на території України та введення воєнного стану не може слугувати беззаперечною підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Представник позивача у заяві про поновлення строку для звернення з адміністративним позовом зазначає, що у вересні 2022 року ТОВ "АВЕНЮ СІМ" розпочало свою релокацію з м. Харкова до м. Черкас, на підтвердження чого надано копії Договору оренди об`єкта нерухомості №01-09/2022 від 02.09.2022 та Договору оренди частини нежитлових приміщень №ТМ ОПЧ-01/01/2024 від 27.11.2023.

На підтвердження звільнення працівників на дані копії заяв про звільнення та наказів ТОВ "АВЕНЮ СІМ" про припинення трудових договорів.

Проте, суд не вбачає вказані обставини та додані на їх підтвердження документи, свідченням поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом 27.01.2025, яким позивач оскаржує рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.08.2022, від 10.08.2022, від 10.08.2022, від 09.08.2022, від 14.10.2022, від 14.10.2022, від 01.11.2022, від 13.12.2022, від 13.12.2022, від 14.12.2022, від 26.12.2022, від 20.01.2023, від 25.01.2023, від 02.03.2023, від 25.01.2023, від 31.01.2023, від 31.01.2023, від 02.03.2023, від 25.07.2023, які самі по собі свідчать про ведення господарської діяльності протягом періоду воєнного стану, бойових дій у м. Харкові.

При цьому, в адміністративному позові представник позивача підтверджує факт того, що підприємство повністю зупиняло свою діяльність лише з 21.02.2022 по 10.08.2022. Після 10.08.2022, як зазначено у позові, ТОВ "АВЕНЮ СІМ" відновило свою діяльність з поставки та розмитнення товарів. В серпні 2022 року та протягом найближчих років підприємство було зосереджене на розмитнені та реалізації поставленого товару, релокації підприємства та складу до міста Черкаси (оскаржувані рішення власне є першими, які були розмитнені саме Черкаською митницею), підборі нового персоналу. Після прийому нових співробітників та систематизації документів підприємством в місті Черкаси спочатку було подано на оскарження рішення, строк оскарження за якими ще не сплив, а зараз виникла об`єктивна можливість поновлення роботи по судовому оскарженню втраченого періоду.

Доказів зупинення господарської діяльності через форс-мажорні обставини ТОВ "АВЕНЮ СІМ" суду не надано.

Суд зазначає, що фактично мотивація підстав для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом зводиться до необхідності ТОВ "АВЕНЮ СІМ" вирішити організаційні питання такі як підбір персоналу, систематизація документів, налагодження робочих процесів на новому місця локації, що зайняло у позивача майже три роки.

Однак, звільнення працівників з підприємства у зв`язку з військовими діями, налагодження процесів діяльності на підприємстві, а також самостійне волевиявлення керівництва підприємства щодо порядку оскарження рішень митного органу, не може свідчити про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представником позивача не доведено наявності об`єктивно непереборних обставин, що зумовили пропуск звернення до суду з даним позовом, не надано жодних належних та допустимих доказів, що безпосередньо свідчили б про неможливість реалізувати позивачем його право на звернення до суду з даним позовом у межах визначеного процесуального строку, а також вжиття заходів для того, щоб реалізувати своє право на судовий захист якнайшвидше після закінчення строку звернення до суду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені представником позивача у поданій заяві причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що наведені позивачем як у адміністративному позові, так і у заяві про поновлення строку звернення до суду, підстави поважності причин пропуску такого строку не визнаються судом поважними.

Крім того, як вже зазначалось судом вище, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу також було запропоновано надати до суду протягом десяти календарних днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.01.2025, - оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9387,40 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що ціною позову в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в постанові від 07.07.2023 у справі №380/7438/22 та в ухвалах від 25.09.2023 у справі №380/10501/22, від 19.02.2024 у справі №380/15439/23.

Згідно матеріалів позову, позивачем подано адміністративний позов в електронній формі через систему "Електронний суд", зазначено ціну позову у розмірі 782 283,46 грн.

Частина 3 ст. 4 Закону "Про судовий збір" передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, сума судового збору за звернення до суду зданим адміністративним позовом, враховуючи ч. 3 ст. 4 Закону "Про судовий збір", становить 9 387,40 грн.

Проте, при перевірці матеріалів справи судом встановлено, що позивач не надав докази сплати судового збору на вимогу ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.01.2025.

Станом на 17.02.2025, у строк достатній для усунення недоліків, з урахуванням вимог ухвали від 27.01.2025, позивач їх не усунув.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8-9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 42500431) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича, буд. 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.